Практична робота. Історичний портрет князя Святослава
- 29-10-2022, 22:02
- 594
7 Клас , Історія України 7 клас Свідерський, Романишин 2020
Практична робота. Історичний портрет князя Святослава
- 1. Намалюйте родовідне дерево князя Святослава.
- 2. Прочитайте уривок з історичного джерела та виберіть правильну відповідь на запитання.
«... І коли зійшлися докупи, кинув списом Святослав на древлян, а спис пролетів між вухами коня та ударив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим...»
- Про яку подію ідеться?
- А підкорення Святославом древлян
- Б похід Ольги на древлян як помста за смерть чоловіка
- В похід Ігоря на древлян
- Г ритуал тогочасного початку битви
- 3. Прочитайте інформаційне повідомлення про князя Святослава й особливості історичного періоду, коли він жив. Складіть і запишіть план наведеного нарису.
Святослав — князь-лицар. Святослав був єдиним сином Ігоря та Ольги. Досягнувши повноліття, він почав правити Руссю-Україною.
За словами візантійського хроніста лева Диякона, Святослав був «середній на зріст і доволі стрункий, широкогрудий, з пласким носом, блакитними очима й довгими кострубатими вусами. Волосся на його голові було вистрижене, за винятком одного пасма (ознака шляхетного походження); в одному вусі носив золоту сергу, прикрашену рубіном і двома перлинами. Князь зазвичай був похмурим і суворим на вигляд. Носив білий одяг, як і інші русичі, але відрізнявся чистотою».
Святослав Ігорьович князював недовго (964-972), але залишив яскраву згадку про себе. Він був хоробрим воїном, невибагливим, майже все життя провів у військових походах. Ідучи на війну, ніколи не брав ані казанів, ані наметів. Спав, як і всі воїни, на землі просто неба, поклавши під голову сідло. Князь був шляхетним воїном. Плануючи похід, не використовував військові хитрощі, а заздалегідь попереджував через свого посланця: «Іду на Ви!»
Святослав I Хозарський каганат. Святослав здійснив кілька вдалих походів проти свого південно-східного сусіда — Хозарського каганату. У 964 р. він здійснив успішний похід на Оку й Волгу, де жили в’ятичі, які сплачували данину Хозарському каганату, і підкорив їх.
Проте головною метою походу 964 р. все ж були хозари. Між Святославом і волзькими булгарами (головний союзник Хозарського каганату) відбулася битва, у якій він легко переміг. У 965 р. київський князь вирушив Волгою вниз і завоював столицю Хозарського каганату — місто Ітиль.
З Північного Прикаспію Святослав пішов через Північний Кавказ і досягнув берегів Азовського моря. Русичі завоювали місцеві племена ясів (осетинів) і касогів (адигів). По дорозі захопив добре укріплене хозарське місто Білу Вежу й повернувся до Києва переможцем з великою здобиччю і полоненими.
Під час походів на Хозарію Святослав поширив свою владу на Східний Крим і Таманський півострів, де було Тмутороканське князівство.
У 968 р. Святослав здійснив другий похід на Хозарський каганат, який закінчився цілковитою перемогою. Проте розгром хозар мав і негативний наслідок: він відкрив шлях кочовим племенам печенігів на Русь-Україну.
Святослав і Балкани. Пізніше Святослав уступив у затяжну війну між Візантією та Болгарією. Похід 968 р. в Болгарію закінчився успішно. Князь розгромив болгар і розташувався з військом у Переяславці на Дунаї. Печеніги, дізнавшись, що Київ залишився без князя, пішли на стольний град і взяли його в облогу. Жителі міста, мужньо обороняючись, послали за підмогою до князя. Повернувшись зі своїм військом, Святослав відбив ворожий напад.
Після перемоги над печенігами князь вирушив у новий похід на Балкани й захопив столицю болгар Пловдив. Візантія була занепокоєна зростанням сили війська Святослава та його бойовими успіхами. Тому візантійський імператор напав на Святослава. Головна битва відбулася під Доростолом. Візантійський імператор, маючи велику військову перевагу, сподівався взяти місто облогою, та це йому не вдалося. Святослав часто здійснював вилазки, які перетворювалися на справжні битви.
Проте в Доростолі почався голод. У липні 971 р. Святослав дав генеральну битву. На початку битви русичі перемагали, вони навіть примусили відступити візантійську піхоту. Та імператор пустив у хід важкоозброєну кінноту, яка змусила повернутися до Доростола. У тому ж році знесилені сторони розпочали мирні переговори.
Було укладено почесний для Київської держави мир, незважаючи на те, що вона програла війну. Святослав змушений був відмовитися від завойованих земель у Подунав’ї, ведення воєнних дій на цих землях і в Криму. Він здав Доростол візантійському імператорові й зобов’язався надавати йому допомогу проти арабів. Імператор випустив князя з дружиною з Доростола зі зброєю і надав їм усе необхідне на зворотний шлях.
За часів Ольги та Святослава Русь-Україна здобула вихід до Чорного моря між гирлом Дунаю і Дніпра.
Смерть Святослава. Коли Святослав з багатою здобиччю повертався додому, біля Дніпровських порогів на нього напали, можливо, попереджені візантійцями печеніги. У нерівному бою Святослав загинув. До наших часів дійшла легенда, яка розповідає, що печенізький князь Куря наказав зробити з князевого черепа святковий кубок, який оправив золотом, і частував із нього найшанованіших гостей. На тому кубку було написано: «Чужого шукаючи — своє загубив!»
Похід Святослава на Балкани. Мініатюра з Ватиканського манускрипту (рукопису). XIV ст.
Внутрішня політика князя Святослава. Не можна стверджувати, що Святослав не дбав про внутрішній лад у своїй державі. Так, вирушаючи в далекі походи, він доручав правління своїй матері Ользі.
Після її смерті перед другим походом на Болгарію Святослав провів адміністративну (управлінську) реформу: поставив намісниками замість племінних князів у землях, які намагалися відокремитися від Києва, своїх синів: Олега відрядив в Овруч, що в Древлянській землі, а Володимира — у Новгород Великий, а старшого сина Ярополка посадив на час своєї відсутності в Києві.
Саме Святославом був закладений принцип монархічного правління, коли в різних землях Русі-України правлять не племінні князі, а представники єдиної династії Рюриковичів. Це є свідченням того, що князь намагався продовжувати справу своїх батьків у зміцненні Київської держави.
- 4. Ознайомтеся з уривками «Повісті минулих літ» (переклад В. Яременка).
ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
Звернення Святослава до дружинників
«І виставили греки сто тисяч проти Святослава. Русь побачила греків і дуже злякалася безлічі воїв, і прорік Святослав: "Уже нам діватися нікуди, і волею, і неволею станемо супроти: так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертвий сорому не має. Коли ж побіжимо, то сором нам. Тож не маємо втікати, а станемо кріпко, я ж попереду вас піду. А коли моя голова поляже, то про свої думайте самі”.
І сказали вої: "Де твоя голова поляже, там і наші положим”.
І вдарилися війська, і була січа велика, й одолів Святослав, а греки побігли...»
Про дари візантійців Святославові
«Зібрав цар бояр і рече їм: "Що будем робити? Не встоїмо проти нього [Святослава]!” І порадили бояри: "Надішли дари, вивідаємо, чи любить він золото”.
І поклали перед ним [Святославом] золото. І рече він, убік дивлячись: "Сховайте”. Посли ж грецькі повернулися до царя і розповіли: "Як прийшли до нього й піднесли дари, він і не глянув на них, а наказав сховати”.
І сказав один: "Випробуй його ще один раз: надішли йому зброю”. Вони ж послухали його й послали йому меч та іншу зброю. І принесли Святославу меч. Він почав любуватися і хвалити... Посли розповіли цареві все, як було. І сказали бояри: "Лютий буде цей муж, якщо багатство зневажає, а зброю бере, — плати йому дань”».
Дари Святославові від візантійців. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. Кінець XV ст.
ЦІКАВО ЗНАТИ
Літописна розповідь про юнака, який урятував Київ від печенігів
«Доки князь Святослав сидів у Києві, печеніги боялися переходити межі його держави, та коли довідалися, що він пішов на болгарів, напали на руські землі.
Ольга з онуками своїми Ярополком, Олегом і Володимиром замкнулася в Києві. Печеніги оточили город великими силами. Була така сила-силенна їхнього війська навколо, що ніяк не вийти з укріплень. Людям став дошкуляти голод. Тоді почали кияни радитися, чи не піддатися їм печенігам. Аж каже якийсь старий: "Добре було б покликати воєводу Претича. Он він стоїть на другому березі Дніпра. Хай прийде, то, може, печенігів прожене. Добре було б і до князя Святослава відрядити когось, щоб покинув болгарів та йшов рятувати рідну землю”.
Пристали кияни на це й замислилися, хто ж піде. Знайшовся один хлопець: "Піду! Я дам собі раду, бо розумію мову печенігів”.
Узяв хлопець уздечку й пішов у ворожий табір. Ішов і питав усіх, чи не бачили його коня. Біля Дніпра роздягнувся, зайшов у воду й поплив. Аж тоді схаменулися печеніги, почали стріляти, але вже не могли нічого вдіяти. Претичеві люди помітили хлопця, а він повідомив, що без їхньої допомоги кияни піддадуться ворогу.
На другий день удосвіта сіли Претичеві вої в човни, засурмили сильно в сурми й кликали людей із города. І вийшла Ольга з онуками та людьми до човнів. Печеніги, подумавши, що це повернувся князь Святослав, відступили від Києва. А кияни відрядили гінців до Святослава та переказали йому: "Ти, княже, чужої землі шукаєш і бережеш, а своєї можеш позбутися, бо трохи не взяли печеніги і нас, і неньку твою, і дітей. Чи ж не жаль тобі Вітчизни й неньки старої та дітей?”
Як почув те Святослав, швидко прийшов до Києва й цілував матір і дітей своїх. І зібрав воїв, і прогнав печенігів у поле, і настав мир».
- 5. Як ви думаєте, чому житель Києва знав мову печенігів?
- 6. Створіть історичний портрет князя Святослава: основні риси зовнішності й характеру, оцінки сучасників, характеристику діяльності як політика та військового вождя. Яка ваша власна оцінка цієї історичної особи?
- 7. Уважно розгляньте в історичному атласі, що відображає географічні й історичні особливості слов’янського світу за часів князя Святослава. Дайте відповіді на запитання.
- Куди й проти кого був спрямований перший похід Святослава? Які землі були приєднані до Русі-України в результаті цього походу?
- Куди були спрямовані походи Святослава в 960-970-х роках? Заповніть у зошитах таблицю «Походи Святослава». Пригадайте, чим вони завершилися.
- 8. Які землі завоював князь? Зафарбуйте їх на контурній карті різними кольорами.
- 9. Яку мету ставив перед собою Святослав, воюючи на Балканах? Чи досягнув він її?
- 10. З чиїми іменами пов’язаний вислів: «Чужого шукаючи — своє загубив»? Прокоментуйте його.
- 11. Обговоріть, кому була вигідна смерть Святослава. Хто міг його зрадити?
- 12. Розв’яжіть задачу. Умову та відповідь позначте на стрічці часу в зошиті.
- Княгиня Ольга уклала з Візантією в 946 р. союзну русько-візантійську угоду. Через скільки років князь Святослав уклав подібний мирний договір з Візантією?
- 13. У чому полягала адміністративна реформа Святослава?
- 14. Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Обґрунтуйте відповідь.
- Розгром Хозарського каганату був однозначним виграшем для Святослава, але, можливо, програшем для його дітей та онуків.
- 15. Чому Святослав призначив намісниками саме своїх синів?
- 16. Чи міг би князь Святослав здійснювати тривалі військові походи без шкоди для внутрішньої політики держави, якби мав недосвідчену матір, а не княгиню Ольгу? Аргументуйте відповідь.
- 17. Установіть хронологічну послідовність подій, описаних літописцем, і заповніть табличку.
- А «Нехай ходять вони [русичі] у город одними воротами, без оружжя, по п’ятдесят чоловік, і хай торгують, як ото їм треба, не платячи мита ні від чого..»
- Б «Коли ж поляни жили осібно й володіли родами своїми, ... то було між них три брати: одному ім’я — Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їхня — либідь. Зробили вони городок і на честь брата їхнього найстаршого назвали його Києвом»
- В «Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Древлянську землю. І вийшли древляни насупротив. І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на древлян, а спис пролетів між вухами коня та ударив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: "Князь уже почав. Ударимо, дружино, услід за князем”»
- Г «У рік ... вирушив Олег у похід, узявши багато своїх воїв — варягів, чудь, словен, мерю, весь, кривичів... І прибули до гір Київських, і довідався Олег, що тут Аскольд і Дір удвох княжать.»
Коментарі (0)