Русь-Україна за часів Ярослава Мудрого
- 29-10-2022, 22:04
- 626
7 Клас , Історія України 7 клас Свідерський, Романишин 2020
§ 5. Русь-Україна за часів Ярослава Мудрого
- Проаналізуйте подані логічні пари географічних назв та імен. З якого історичного джерела вони взяті?
Новгород — Вишеслав, Полоцьк — Ізяслав, Турів — Святополк, Ростов — Ярослав, Муром — Гліб, Володимир (Волинський) — Всеволод, Тмуторокань — Мстислав, Древлянська земля — Святослав.
1. Утвердження князя Ярослава в Києві та його внутрішня політика
Наприкінці Володимирового життя його сини Святополк та Ярослав почали виявляти непослух. У 1014 р. Ярослав відмовився платити данину в державну казну. літопис повідомляє: «Коли Ярослав був (княжив) у Новгороді, давав він за умовою до Києва дві тисячі гривен з року в рік, а тисячу роздавав у Новгороді дружині. І так давали всі новгородські посадники, а Ярослав став цього не давати в Київ батькові своєму. І мовив Володимир: "Розчищайте шляхи й мостіть мости”, бо хотів іти війною на Ярослава, на сина свого, але розхворувався». Готуючись до боротьби з Ярославом, улітку 1015 р. Володимир раптово помер.
Між синами після його смерті розпочалася кривава боротьба за київський престол. У 1015 р. Борис, Гліб і Святослав під час цих сутичок загинули.
Літописець вважає винуватцем заколоту туровського князя Святополка. Дізнавшись про смерть батька, Святополк захопив київський престол. Проти нього виступив брат — новгородський князь Ярослав. Перша битва між братами відбулася навесні 1016 р. поблизу Любеча. Ярослав переміг і вступив до Києва. Святополк утік до свого тестя, польського короля Болеслава I Хороброго, і там з його допомогою зібрав велике військо.
ДАВНЬОУКРАЇНСЬКІ МІСТА
Церква Спаса на Берестові. Сучасне фото
Берестове — заміська резиденція великого князя київського Володимира Святославича. Про палац у Берестові згадують у літописах Х-ХІІ ст., зокрема Нестор Літописець. Саме тут і помер Володимир Великий. Після нього в Берестові мешкали інші київські князі — Ярослав Мудрий, Святослав Ярославич, Всеволод Ярославич і Володимир Мономах. Тут затверджували державні акти, приймали іноземних послів. У 1091 р. князівський палац спалили половці, у 1113 р. кияни його відбудували, та все ж до наших часів палац не зберігся.
Окрасою княжого села була церква Спаса на Берестові, зведена в 1072 р. Ця архітектурна пам’ятка поблизу Києво-Печерської лаври, незважаючи на те, що її перебудовували неодноразово, збереглася до нашого часу. Уключена до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (1990 р.).
У 1018 р. Болеслав I захопив Київ, Ярослав утік до Новгорода. Київським князем знову став Святополк. У місті та селах Київської землі господарювали непрохані гості. Вони збиткувалися з населення, грабували його. Кияни повстали проти них. Це змусило Болеслава I повернутися до Польщі, а Святополк утік до печенігів.
Навесні 1019 р. Святополк здійснив свій останній похід на Київ. «Ярослав зібрав силу воїнів і пішов йому назустріч, — пише Нестор літописець. — На сході сонця зійшлися супротивники, бій був жорстокий, якого ще не бувало на Русі. І, за руки хапаючи один одного, рубались, і сходилися тричі так, що низинами кров текла. І надвечір узяв гору Ярослав, а Святополк побіг... Ярослав же сів у Києві, потрудившись із дружиною, показавши перемогу та труд великий».
У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав, який правив у Тмутороканській землі. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Тоді брати уклали мирний договір. «І розділили вони по Дніпру Руську землю», — повідомляє літопис. Ярослав продовжив правити в Києві, а Мстислав — у Чернігові.
Пам’ятник Ярославу Мудрому. м. Біла Церква
Після смерті Мстислава в 1036 р. Ярослав, за словами Нестора літописця, став «самовладцем Руської землі».
Його основним завданням у внутрішній політиці було відновлення централізованої влади. Він жорстоко розправлявся з тими, хто не хотів йому коритися. Відновивши єдність Русі-України, Ярослав почав розбудовувати державу — удосконалив управління, пом’якшив данину. Це спричинило пожвавлення землеробства та скотарства, розвиток різних промислів і ремісничого виробництва, пожвавлення торгівлі.
Князь продовжив будівництво оборонної лінії на півдні держави, яка охоплювала міста Корсунь, Богуслав та Юр’їв.
За часів князя Ярослава (1019-1054) Русь-Україна, яка вже була однією з найбільших країн у Європі, досягла найвищого розквіту. За кількістю населення в Європі вона поступалася лише Візантії та Священній Римській імперії. Русь-Україна в цей період стала централізованою монархією — імперією.
ДАВНЬОУКРАЇНСЬКІ МІСТА
Біла Церква (Юр’їв) — місто, засноване Ярославом Мудрим у 1032 р. на високому скелястому березі річки Росі.
Мешканці Юр’єва жили, постійно очікуючи нападів зі степу. І недарма: чимало руйнувань пережило місто, але воно щоразу поставало з попелу згарищ. Так, у 1103 р. Юр’їв, зруйнований половцями, відбудували.
Значно пізніше місто було зруйноване монгольськими завойовниками. До початку XIV ст. зберігалася стара назва міста — Юр’їв, а вже в 1362 р. польсько-литовська хроніка згадує його під новою назвою — Біла Церква.
2. Міжнародні зв’язки
У відносинах із сусідніми державами князь Ярослав надавав перевагу дипломатичним методам. Часто ці зв’язки він також зміцнював за допомогою шлюбів своїх дітей із представниками іноземних правлячих династій. Отож недаремно його називали «тестем Європи». Ярослав був одружений з Інгігердою — донькою шведського короля. Його сини мали за дружин сестру польського князя, онуку німецького цісаря та доньку візантійського імператора.
Тривалий час Ярослав боровся за утвердження західних кордонів Русі-України, відвоював у польських феодалів Червенські міста, захоплені ними під час міжусобиці 1015-1019 рр. Для зміцнення західних кордонів він заснував місто Ярослав на річці Сяні.
Князь переміг чудські племена, предків естонців, і заснував місто-фортецю Юр’їв (нині м. Тарту в естонії). Ярослав успішно воював з печенігами й у 1036 р. завдав їм нищівного удару під стінами Києва, і вони перестали загрожувати Русі-Україні. Нащадками печенігів вважають гагаузів, які мешкають нині в Одеській області й на півдні Молдови.
Русь-Україна мала жваві дипломатичні відносини зі Священною Римською імперією та Францією. Ярослав домігся більш-менш мирних відносин з Візантією. У 1043 р. відбулась остання русько-візантійська війна. Після її закінчення була укладена угода, яку пізніше скріпив шлюб Всеволода (сина Ярослава) з дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха Марією. Усі ці заходи забезпечили високий міжнародний авторитет Русі-Україні, засвідчили про її могутність.
ЦІКАВО ЗНАТИ
Королева Угорщини. Руки дочки Ярослава Мудрого попросив угорський король Андраш І. Весілля відбулося в 1046 р. Анастасія Ярославна незабаром прийняла католицьку віру й підписувала державні документи своїм новим ім’ям Агмунда. Після смерті короля державою правив син Анастасії та Андраша І Шаламон.
Королева Норвегії та Данії. Єлизавету Ярослав Мудрий видав заміж за Гарольда Сміливого. Принц закохався в Єлизавету під час відвідин Києва. Княжна відповіла Гарольдові, поетові й бардові, взаємністю. Але князь Ярослав погодився видати дочку за норвежця лише тоді, коли той стане королем і прославиться лицарською звитягою. Довелося Гарольдові служити візантійському імператорові й здійснити чимало лицарських подвигів. Ставши королем, Гарольд вирушив на війну до Англії, де в одному з кривавих боїв 1066 р. загинув... Згодом Єлизавета вийшла заміж удруге й стала королевою Данії.
Королева Франції. У XVII ст. в церкві Вільєрського абатства біля Парижа знайшли могилу, на надгробку якої був напис: «Тут лежить пані Анна, удова короля Анрі». Це була дочка Ярослава Мудрого. Шлюб відбувся в Реймсі, куди Анну відрядили з великими почестями. Відомо, що Анна до Франції взяла слов’янське Євангеліє. Як стверджують дослідники, на ньому французькі королі складали присягу. Нині ця реліквія зберігається у Франції як Реймське Євангеліє. З чоловіком Анна прожила десять років. Їхній старший син Філіпп І став королем Франції.
Пам’ятник королеві Анні (фрагмент). Скульптор В. Зноба. Франція, 2005 р.
ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
Розгром печенігів під Києвом у 1036 р.: «А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив з города, приготував до бою дружину... А печеніги почали йти на приступ, і зустрілися вони на тому місці, де є нині Свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати... І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні» (З «Повісті минулих літ»).
3. Розбудова Києва
Князь Ярослав докладав чимало зусиль для створення нових і розвитку існуючих міст, передусім столиці. Київська земля була розорена чотирирічною братовбивчою війною. Особливо потерпів Київ від великої пожежі та пограбування польським військом.
Князю довелося спрямувати всі зусилля на відбудову країни та її столиці. За часів Ярослава Київ збільшився в кілька разів. Були споруджені нові оборонні вали, башти, дерев’яна фортеця, Золоті ворота.
Навколо Києва Ярослав Мудрий збудував велетенські земляні вали завдовжки 3,5 км, заввишки 14 м і завтовшки 30 м. На цих валах стояли високі дубові стіни. Перед валами були викопані глибокі рови, заповнені водою.
Особливу увагу князь приділяв церкві, розуміючи її значення та роль у державі. Зародилося монастирське життя. Південніше від Києва, на високому березі Дніпра, був заснований знаменитий Печерський монастир, який став релігійним, культурним та освітнім центром Русі-України.
Західноєвропейські джерела називали Київ за його велич і красу суперником Константинополя.
На відміну від багатьох інших середньовічних володарів, Ярослав був освіченою людиною. За це його прозвали Мудрим. Він дбав про розвиток освіти, науки й мистецтва. При дворі князя проживали й виховувалися майбутні діячі та правителі багатьох європейських держав, зокрема король Норвегії Гарольд Сміливий, угорський король Андраш І та ін.
У роки правління Ярослава Мудрого відбулася значна подія в житті світового християнства. Єдина християнська церква остаточно розкололася на дві великі частини — східну (православну) і західну (католицьку). Центром східної церкви стала столиця Візантії — Константинополь, західної — Рим. Із середини ХІ ст. керівники церков — Папа Римський та Константинопольський патріарх — почали відкрито ворогувати між собою.
Ярослав прагнув незалежності руської церкви від Візантії. У 1051 р. князь скликав у Києві Собор (збори) єпископів, на якому без згоди патріарха Константинопольського було призначено митрополитом Київським русича Іларіона — священника церкви Спаса в с. Берестові, де стоїть тепер Києво-Печерський монастир.
М. Сажин. Рештки Золотих воріт. 1848 р.
КАРТОСХЕМА КИЄВА (ХІ—ХІІ СТ.)
ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ
За час свого правління Ярослав побудував три кам’яні храми та Софійський собор, що був символом єдності божественного начала й державної влади. Собор Святої Софії Премудрості Божої був закладений, очевидно, у 1011 р. Володимиром Великим та Анною. Ярослав Мудрий завершив починання батька. Собор Св. Софії залишається однією з найдавніших пам’яток української архітектури та монументального живопису. Він став головним митрополичим храмом, де, крім богослужінь, відбувалися урочисті державні церемонії, зокрема: сходження на великокнязівський престол, укладення договорів, прийом послів.
При Софійському соборі були відкриті школа та бібліотека. Там Ярослав організував центр перекладів, де грецькі книги перекладали й переписували старослов’янською мовою. Згодом бібліотека при Софійському соборі стала центром давньоруського літописання.
Софійський собор (фрагменти). м. Київ
ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
М. Сажин Руїни церкви Св. Ірини. 1846 р.
«У рік 6545 [1037]. Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив [церкву кам’яну] Благовіщення Святої Богородиці на воротах, [щоб] давати завше радість городу сьому. Після цього [він звів] монастир Святого Георгія1 [Побідоносця] і [монастир] Святої Ірини2.
І до книг він мав нахил, читаючи їх часто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову Письмо Святеє, і списали багато книг. Отець його
Володимир землю... хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав засіяв книжними словами серця віруючих людей...» (З «Повісті минулих літ»).
- 1. Про які споруди йдеться в історичному джерелі? Знайдіть на картосхемі Києва (с. 47) ці споруди.
- 2. Здійсніть уявну подорож Києвом, використовуючи картосхему.
1 Георгій (Юрій) — хрестильне ім’я князя Ярослава.
2 На честь дружини Ярослава Інгігерди, дочки шведського короля Олафа ІІІ.
Завдання та запитання
- 1. Назвіть роки правління Ярослава Мудрого.
- 2. Ярослав побудував місто Юр’їв (сучасну Білу Церкву) і заснував місто-фортецю Юр’їв (нині Тарту в Естонії). На честь кого названі ці міста?
- 3. Прочитайте уривок і визначте, про кого пише літописець — про Володимира Великого чи Ярослава Мудрого.
- «...Заложив він церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення Святої Богородиці. Після цього монастир Святого Георгія та Святої Ірини...»
- 4. Чиї це слова й з якого приводу вони сказані: «Розчищайте шляхи й мостіть мости...»?
- 5. Який напрям діяльності виявився основним у внутрішній політиці Ярослава Мудрого? Що було зроблено для його втілення?
- 6. Покажіть в історичному атласі кордони держави за часів Ярослава Мудрого.
- 7. Прочитайте уривки з історичних джерел. Визначте, чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Ярослава Мудрого.
- «...Зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову Письмо Святеє, і списали багато книг...»
- «...І зустрілися вони на місці, де ото нині Свята Софія, бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір князь, і побігли печеніги в різні боки...»
- 8. Назвіть основні підходи до зовнішньої політики князя Ярослава Мудрого.
- 9. Чому літописці згодом назвали князя Ярослава Мудрим? Обґрунтуйте відповідь.
- 10. Складіть розповідь від імені Ярослава та його бояр, обговоривши теми (на вибір).
- «Як розбудувати Русь-Україну»;
- «Як підвищити міжнародний авторитет Русі-України»;
- «Просвітницька діяльність володаря Русі-України».
- 11. Опишіть одну з архітектурних споруд, що була збудована за часів князя Ярослава. Поясніть, чому ви обрали саме цю споруду.
Коментарі (0)