Войти
Закрыть

Русь-Україна за князювання Ольги та Святослава

7 Клас

Княгиня Ольга, її внутрішньополітичні реформи. Після загибелі князя Ігоря його єдиний відомий із літопису син Святослав був ще дитиною, і тому київський престол у 945 р. посіла його дружина Ольга. Вона правила Руссю до 964 р., коли передала владу своєму змужнілому синові. Княгиню Ольгу (бл. 910—969) літописець називав «мудрішою за всіх людей», характеризував як вродливу, розумну, енергійну жінку й одночасно далекоглядну, холоднокровну та досить жорстоку правительку. Вважають, що вона була не лише дружиною князя, а і його мудрою помічницею у справах, за відсутності Ігоря брала на себе всі турботи з управління державою. Посівши київський престол, багато зробила для зміцнення Русі. Своє правління Ольга розпочала з придушення деревлянського повстання. Деревляни після вбивства Ігоря відправили до Києва послів із пропозицією княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. Ольга поступово розправилася зі знатними мужами князівського роду, боярами та купцями, а згодом привела в покору народ деревлянський. Загибель Ігоря гостро поставила питання реформування системи державного управління на Русі й зокрема порядку стягування данини. Згідно з літописом, перше посольство від деревлян Ольга живцем спалила в човні, друге — у лазні. Третя помста своєю жорстокістю перевершила попередні: під приводом справити поминки за своїм чоловіком княгиня влаштувала бенкет, а потім звеліла «посікти п'ять тисяч» п'яних деревлян. Після цього вона протягом року тримала в облозі місто деревлян Іскоростень, після чого спалила його....
0 Переглянути

Київська держава (Русь-Україна) за перших князів

7 Клас

Київське князівство Аскольда. На основі полянського племінного княжіння в Середньому Подніпров’ї близько середини IX ст. сформувалася протодержава (від грецького слова «прото» — «перше», «первинне утворення») Київське князівство. За своєю територією воно було досить невеликим і охоплювало здебільшого полянські землі навколо Києва. У літописі його називають «Руською землею», а його правителями — князів Аскольда та Діра. Вони вважаються представниками династії Києвичів, що походила від легендарного Кия. Арабські автори стверджували, що Дір княжив перед Аскольдом, був «першим зі слов’янських царів, володів великими містами й багатьма населеними країнами». Правив він, імовірно, від 30—50-х рр. IX ст. Проте в літописі Аскольда і Діра завжди згадують разом: вони «княжили в Києві й володіли полями і були ратними (воювали) з деревлянами й уличами». Князь Аскольд (? — 882) уславився своїми воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Справжнім жахом для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій (човнів) руського флоту князя Аскольда під стінами Константинополя. Русичі взяли місто в облогу, і візантійський імператор був змушений погодитися на укладення з ними угоди та сплату данини. Так уперше Київське князівство сповістило середньовічний світ про своє існування, розпочало боротьбу з Візантією за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море»....
0 Переглянути

Східні слов'яни у VI—IX ст.

7 Клас

  Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: як відбувалося розселення слов’ян на завершальному етапі Великого переселення народів; як описувати за картою розселення східних, західних і південних слов’ян, а також східнослов’янських племен — предків українців; про сусідів східнослов’янських племен; особливості етнічних і державотворчих процесів у східних слов’ян у VIII—IX ст.; що таке «Велике розселення слов’ян», «Балканські війни», «союзи племен», «етнічні процеси», «держава», «літопис». Велике розселення слов'ян — розселення слов'янських племен із їхньої прабатьківщини, розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V—VII ст.  1. Що таке Велике переселення народів? Коли і як воно розпочалося? 2. Як відбувалося розселення слов'ян під час Великого переселення народів? 3. Що вам відомо про витоки українського народу? Слов'яни під час Великого переселення народів. Як ви вже знаєте, Велике переселення народів спричинило значні зміни на карті Європи. Складовою цього процесу стало Велике розселення слов’ян. На завершальному етапі Великого переселення народів у V—VII ст. головну роль у переселенських потоках почали відігравати слов’янські племена антів і склавинів. Із межиріччя Дніпра і Вісли вони рушили до Подунав’я. Звідти ці племена стали здійснювати регулярні напади на Константинополь та візантійські володіння на Балканах, які дістали назву Балканських війн. Після перших успішних походів слов’яни почали залишатися за Дунаєм, а на кінець VII ст. майже повністю оволоділи Балканським півостровом....
0 Переглянути

Вступ: історія України в Середні віки (IX—XV ст.)

7 Клас

Історія України як наука і навчальний предмет. Закінчилися літні канікули і розпочався новий навчальний рік. У 7 класі ви продовжите вивчення систематичного курсу історії — як всесвітньої, так і історії України. Слово «історія», як ви вже знаєте, давньогрецького походження й перекладається як «дослідження», «оповідь про події». Давньогрецький письменник і вчений Геродот, якого вважають «батьком історії», називав «історіями» свої оповідання про греко-перські війни. Учених, які досліджують те, що відбувалося в минулому людських спільнот, називають істориками. В основу їхньої цікавої, але й дуже складної праці покладені дослідження історичних фактів та історичних подій. Історія України є невід’ємною складовою всесвітньої історії. Це наука, що вивчає розвиток людського суспільства на українських землях у хронологічній послідовності та визначає його основні закономірності. Вона досліджує історію українського народу, його боротьбу за державну незалежність та пов’язані з нею подвиги, драми, тріумфи і трагедії....
0 Переглянути

Запомните даты 7 класс Гисем

7 Клас

Середина VI в. — движение аварок через украинские земли в Среднее Подунав’я. VI-VII в. — Балканские войны. Конец V - первая половина VI в. — время жизни князя Кия. 602 г. — последнее упоминание об антов в письменных источниках. VIII в. — образование княжеств у восточных славян. VIII - начало IX в. — образование Киевского государства. 839 г. — прибытие русского посольства к Константинополя (Царгорода). В письменных джерелах впервые згадується название «Русь». 860 г. — первый поход Руси на Царгород. 882 г. — поход Олега на Киев. Об’єднання северного и южного славянства в единое государство — Киевское государство. 907 и 911 гг. — походы Олега на Константинополь (Царгород). 941 и 944 гг. — походы Игоря на Византию. 946 г. — посольство княгини Ольги к Царьгорода. 964-967 гг. — походы Святослава на Волгу и Северный Кавказ против Хозарського каганату и его союзников. 968-971 гг. — Балканские походы Святослава. 968 г. — реорганизация управления Русые Святославом. 972 г. — гибель Святослава. 980-1015 гг. — правление Владимира Великого. 988-989 гг. — крещение Руси-Украины. 996 г. — завершено строительство Десятинной церкви — первого каменного храма на Руси-Украине. 1019 г. — утверждение Ярослава Володимировича на киевском престоле. 1036 г. — разгром печенегов под Киевом. 1050-1114 гг. — годы жизни выдающейся живописця Аліпія (Алімпія) Печерского. 1051 г. — избрание Иллариона киевским митрополитом. Початок истории Киево-печерской лавры. 1056-1057 гг. — создание Остромирового Евангелия. 1160 г. — сооружение Успенского собора в Володимирі-Волинському....
0 Переглянути

Словарь терминов 7 класс Гисем

7 Клас

Авантюра — рисковое и опасное действие, осуществленное без учета реального положения, как правило, обреченная на провал и поражение. Автономия — самоуправление определенной части территории государства. Автохтонный — тот, который возник или который зародился на месте современного проживания этноса, существования. Агрессия — незаконное применение вооруженной силы одного государства против другой, нарушение суверенитета, территориальной цілістності, лишение политической независимости. Администрация — органы государственной власти, управления. Алтарь — восточная повышенная часть храма, предназначенная для отправления службы. Анты — объединение, союз славянских племен, который вспоминается в византийских источниках VI в. Занимало территорию между Днестром и Днепром. Название анты имеет иранское происхождение и означает крайний, окраинный. Последнее упоминание об антов датируется 602 г. Распался после поражения в войне с аварками. Арсенал — состав оружия. Архаизм — пережиток древности. Археологическая культура — группа родственных археологических достопримечательностей, которые принадлежат к одному времени, занимают определенную территорию и характеризуются местными особенностями. Археологические достопримечательности — местожительства и производственной деятельности давнего человека, его святилища, захоронения и могильщики, вещественные сокровища и отдельные находки. Археология — наука, которая исследует достопримечательности материальной культуры. Ассимиляция — слияние одного народа (или его части) с другим через усвоение его языка, культуры и тому подобное; потеря своего языка, культуры, национального сознания....
0 Переглянути

Культура украинских земель во второй половине ХІV–ХV в.

7 Клас

Да, украинские земли попали под власть других государств: Польши, Венгрии, Литвы, империи Османа и Московского государства. Условия развития культуры в этих государствах были разными. Невзирая на негативность этого процесса, он имел и позитивный момент: культура украинских земель стала открытой для внешнего влияния. Да, через Польшу сюда проникли западноевропейские формы — идеи гуманизма, Возрождения и тому подобное. Впрочем, украинская культура полностью не заимствовала какие-то идеи, а сочетала разные элементы культурных влияний на основе древнерусского наследства, в результате чего появлялись настоящие шедевры мирового уровня, которые имели четко определенную национальную расцветку. Также украинцы, не имея собственной высшей школы, получили возможность учиться в европейских университетах, приобщаясь к общеевропейскому культурно-просветительному развитию. Во второй половине XIV — XV в. началась активная экспансия католической церкви, особенно в Галичине и на Подолье, которое превратило украинские земли в арену противостояния между католиками и православными. Православная церковь, которая теряла поддержку государства, могла опереться лишь на собственный народ, на его творческие силы....
0 Переглянути

Хозяйственное развитие украинских земель во второй половине ХІV–ХV в.

7 Клас

На протяжении XIV — XV в. в хозяйственной жизни население украинских земель продолжало оставаться доминирующим сельское хозяйство, которое мало преимущественно натуральный характер. Традиционными его видами были: земледелие, животноводство и подсобные промыслы — рыболовство и бортництво. Однако в это время состоялись его заметное поднесение: вводится новая техника, в частности колесный плуг, соха с лемехом и сошником. Благодаря этому распахиваются новые земли. Неутомимым трудом крестьяне повышали урожайность земли. Продолжали сеять ячмень, рожь, пшеницу. Значительное распространение получило огородничество и садоводство. Бортництво заступило приусадебное пчеловодство. Продолжали развиваться промыслы, прежде всего те, которые переделывали сельскохозяйственные продукты: мельничный (изготовление разных сортов муки, круп), винокуренный (изготовление водки) и связанный с ним корчмарський. Важным промыслом было рыболовство. Оно процветало не только на больших реках. Феодалы и даже крестьяне сооружали пруды на реках, ручьях и заболоченных местностях. Солеварінням занимались в Карпатах и на соленых озерах Северного Причерноморья. В период феодализма охота была привилегией феодалов. Однако на Поднепровье к нему прибегнули местные крестьяне и мещане, что приносило им достаточно большой доход. Изменения состоялись и в правовом положении крестьян. В целом оно зависело от правового уклада сел: русского (украинского), валашского или немецкого. Подавляющее большинство сельского населения проживало в селах русского (украинского) права. В XIV в. большинство крестьян на украинских землях были свободными и лишь платили дань за пользование землей, которая распределялась ланами (волоками) по 16,8-21,4 гектар между крестьянскими двориками. Дворик состоял из 5-10 хат (дымил), в которых жило большое крестьянское семейство. Налог — подимне — платили из каждого дыма. Несколько двориков образовывали сельскую общину (село), которую возглавлял атаман. Несколько сел объединялись в волость — копну, которую возглавлял староста («старец»). На собраниях копны рассматривались все важные дела. Также действовал копний суд....
0 Переглянути

Социальная структура населения украинских земель во второй половине ХІV—ХV в.

7 Клас

По своей сути тогдашнее общество было феодальным. Для него характерным было разделение на состояния. Для сословной организации общества, которое обычно содержит несколько состояний, является характерным иерархическое строение (подчиненности одних состояний другим), выраженное в неравенстве положения (правах и обязанностях) и привилегиях. Социальная структура украинского общества XIV — XV в. была достаточно разнообразной. Основными состояниями были шляхта (князья, господа, зем’яни, бояре), духовенство («церковные люди»), мещане (патрициат, бюргерство, плебс) и крестьянство (слуги, данники, тягловые). Наивысшим состоянием общества была шляхта. Ее складывали князья — самая состоятельная титулованная знать, которые разделялись на «княжат главных» и «княжат-повітовників». Первые не подлежали местной власти, входили в великокняжеский совет, а в военные походы шли со своими отрядами под родовыми гербами. Вторые наоборот, подчинялись местной власти, не входили в великокняжеский совет, а в военные походы шли в составе уездного ополчения. Шляхту также складывали господа — состоятельная знать, которая не имела княжеских титулов, но выделялась давностью рода, вотчинным (наследственным) землевладением и определенными привилегиями. Самые богатые господа вместе с князьями представляли группу магнатов — наибольших землевладельцев....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 142 143 144 145 146 147 148 149 150 ... 370
Назад

Навігація