Войти
Закрыть

Князювання Ігоря та Ольги

7 Клас

Після смерті Олега київським князем став Ігор Рюрикович (912—945 рр.). Він так само, як і Олег, прагнув розширити підвладну йому територію та збільшити данину — полюддя — з людей, які проживали на цих землях. Головним засобом здійснення такої політики стала княжа дружина, що складалась із професійних вояків. Полюддя (від «ходіння по людях») — щорічне збирання данини з підлеглого населення, яке здійснювали дружинники на чолі з князем або його довіреною особою. Початок правління Ігоря збігся з посиленням боротьби деяких підкорених слов’янських племінних союзів проти київських правителів. Першими відмовилися сплачувати данину новому князеві й давати військо для його походів древляни. Ігор пішов проти них зі своїми дружинниками та переміг. Він наклав на древлян данину, яка була більшою, ніж за правління Олега....
0 Переглянути

Утворення Русі-України

7 Клас

Здавна східні слов’яни цікавилися першопочатками власної держави. Дати однозначну відповідь на це питання складно навіть науковцям, які спираються на археологічні знахідки й літописні джерела. За їхніми твердженнями, поступовий розвиток господарського життя східних слов’ян супроводжувався зростанням кількості поселень. Вони були різні за розмірами й засновувалися на придатних для господарської діяльності землях, зазвичай на високих берегах річок, що слугували транспортними шляхами та убезпечували жителів від несподіваних ворожих нападів. Історія деяких з них знайшла своє відображення в усних легендах, які згодом були зафіксовані в літописах. Так, у «Повісті временних літ» міститься легенда про заснування Києва. Як у документі описується заснування Києва? Про що свідчать походи Кия до Візантії? Який городок, окрім Києва, було засновано Києм та його людьми? Спираючись на ілюстрації, опишіть, як сьогодні вшановують пам’ять про засновників Києва....
0 Переглянути

Слов'янські племінні союзи на території України

7 Клас

Великим розселенням слов’ян називають сукупність переселень слов’янських племен під час Великого переселення народів на території Східної та Південно-Східної Європи. Воно відбувалося на території Європи в VI—VII ст. На півдні слов’янські племена з’являються в Подунав’ї, у глибинних районах Балканського півострова; на заході доходять до Ельби та балтійського узбережжя; на північному сході заселяють верхів’я Дону й Волги. Унаслідок Великого розселення слов’ян був започаткований поділ слов’ян на три мовно-культурні спільноти: східних, західних і південних, з яких згодом виникли слов’янські народи. У VII ст. східні слов’яни зосереджувалися на правому березі Дніпра. Протягом VII—VIIІ ст. вони розселилися на землях України, Білорусі та Росії. З писемних джерел, що підтверджені археологічними знахідками, ми дізнаємось про існування в VІІ—VIII ст. на території сучасної України семи союзів східнослов’янських племен. Сучасні дослідники підкреслюють, що ці союзи вже в УП ст. були єдиною етнокультурною спільнотою, яка вирізнялася з-поміж інших східнослов’янських племен. Етнокультурний — пов’язаний з культурою етносу-народу. У давні часи природними кордонами між племенами й основними транспортними шляхами були річки, назви яких вказані в літописах....
0 Переглянути

Що вивчає середньовічна історія України

7 Клас

Як вам вже відомо, історію людства дослідники поділяють на певні періоди. Минулого навчального року ви вивчали історію Стародавнього світу — найтриваліший період в історії людства, що охоплює кілька тисячоліть. Наступною історичною добою вважають час Середніх віків, або Середньовіччя. Середньовіччя — тривалий період всесвітньої, зокрема європейської історії, що розпочинається з V ст. — занепаду Західної Римської Імперії — до епохи Великих географічних відкриттів наприкінці XV — на початку XVI ст. Зазначений період — надзвичайно важливий в історії Європи, оскільки саме тоді відбувалося народження і становлення її народів. Історія України є невід'ємною складовою історії людства, насамперед історії Європи. Вітчизняна історія вивчає розвиток суспільства на українських землях у хронологічній послідовності та визначає його основні ознаки й особливості. Вона досліджує історію українського народу, його боротьбу за державну незалежність і пов’язані з нею героїчні вчинки, тріумфи і трагедії. Періодизація історії України відображає періодизацію історії всього людства. Таким чином, стародавня історія України — найтриваліший період, що охоплює події від появи людей на території України і до Великого переселення народів....
0 Переглянути

Короткий словник понять і термінів 7 клас Свідерський, Ладиченко

7 Клас

Варвари — назва, яку давні греки й римляни давали народам і племенам, що не належали до греко-римської цивілізації. Варяги (вікінги, нормани) — морські воїни давньої Скандинавії. Васал — у середні віки в Західній Європі феодал, який отримував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей. Велике переселення народів — умовна назва масових переселень варварських племен у напрямку Римської імперії в IV—VIІ ст. Велике розселення слов’ян — заключний етап Великого переселення народів. Відбувалося протягом V—VII ст. й привело до заселення слов’янами більшої частини сучасної України, Подунав’я та Балкан. Венеди — слов’янські племена, які на межі нашої ери населяли територію Європи від р. Ельби до р. Дніпра. Верства — частина суспільства, суспільна група. Відун — людина, яка вгадувала майбутнє; віщун, пророк. Візантійська імперія — держава IV—XV ст., що утворилася після розпаду Римської імперії на її східних землях....
0 Переглянути

Узагальнення до курсу. Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину

7 Клас

Київська держава вийшла на політичну арену після вдалих військових походів на Візантію. Після запровадження християнства вона заявила про себе тодішньому світові своєю високою культурою, мистецтвом, умілою дипломатією, що ставило її на один щабель з європейськими державами. Рівноправну участь у політичному житті країн Європи та Близького Сходу засвідчують укладені київськими князями мирні й союзні угоди з Візантійською та Німецькою імперіями, Польщею, Угорщиною, Литвою, Швецією та Норвегією. Відносини між державами досить часто скріплювалися династичними шлюбами. Русь-Україна відігравала важливу роль у міжнародній торгівлі. Її центром був Київ. Тут перехрещувалися торговельні шляхи, що вели з Візантії на Північ — у Скандинавію, а також ті, що вели з Центральної та Західної Європи на Схід — до Арабського халіфату й далі в Індію та Китай. Через Русь ішли не лише транзитні товари. Вироби руських ремісників також розходилися по світу. Русь-Україна стала важливою віхою української та світової історії. Її внесок у середньовічне політичне, економічне, суспільне й культурне життя важко переоцінити....
0 Переглянути

Узагальнення за розділом «Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XIV—XV ст.)»

7 Клас

Після занепаду Галицько-Волинського князівства українські землі потрапили до складу сусідніх держав. Галичина, Західна Волинь і Західне Поділля ввійшли до Польського королівства. Волинь, Київщина, Східне Поділля та Чернігово-Сіверщина опинились у складі Великого князівства Литовського. Становище українських земель у складі цих держав було різним. У Польському королівстві були утворені Руське (Галичина), Белзьке (Західна Волинь) і Подільське воєводства на чолі з намісниками. Тут було запроваджене польське право й поступово вводилося кріпацтво. Міста заселялися поляками й німецькими колоністами. У Великому князівстві Литовському українські землі тривалий час зберігали автономію, а українські пани та шляхта істотно впливали на перебіг подій у державі. Тут зберігалося руське право, а руська (давньоукраїнська) мова була державною. У південноукраїнських степах і Криму після розпаду Золотої Орди утворилося Кримське ханство. Відтоді історія України тісно переплелася з історією сусідніх народів — поляків, литовців і татар....
0 Переглянути

Історія рідного краю

7 Клас

Наприкінці IX — на початку X ст. через Верецький перевал і Трансільванію в межах слов’янських князівств, які займали територію навколо Ужгорода й Боржавського городища, почали просуватися угорські племена. Місцеве слов’янське населення на чолі з князем Лаборцем, який, за легендою, заснував Ужгородський замок, чинило їм опір. Під час цієї боротьби загинули князь і вся його дружина. Після важкого переходу угорці зупинилися біля Мукачевого, а потім почали просуватися далі на південь, у Придунайську низовину. Угорські племена не змогли повністю поширити владу на закарпатські землі, які ще в першій половині XI ст. входили до складу Русі-України. Використовуючи усобиці, що виникли в Київській державі після смерті Володимира Великого в 1015 р., король Стефан І намагався приєднати Закарпаття до Угорщини, а згодом його син Емеріх почав титулуватися «князем русинів». Політична роздробленість Київської держави була однією з причин загарбання угорцями в ХІ—ХІІ ст. Закарпаття. Угорські королі перетворили захоплені закарпатські землі на свій домен і роздавали тут маєтки своїм васалам, на військову підтримку яких опиралися. Одночасно королі відбирали землі в тих, хто виступав проти їхньої влади. За цих обставин окремі частини Закарпаття нерідко переходили з рук у руки. Домен — землі, що належали особисто королю. Наприкінці XIV ст. на Закарпаття разом із великою дружиною переселився подільський князь Федір Коріятович. Він був далеким родичем угорського короля Сигізмунда, і той назначив його управителем (наджупаном) Берегівського округу. Правління Федора Коріятовича було часом посилення слов’янських впливів і зміцнення зв’язків Закарпаття з іншими українськими землями....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 151 152 153 154 155 156 157 158 159 ... 370
Назад

Навігація