Войти
Закрыть

Походження українського козацтва. Дмитро Вишневенький. Запорозька Січ

8 Клас

Споконвіку територією сучасної України проходив Великий степовий кордон, який простягався від земель Угорщини на тисячі кілометрів на схід аж до Китаю. Тут тривало протистояння та взаємодія різних племен і народів. Руські князі міцно тримали українське прикордоння. Задля захисту кордону князі намагалися утримувати прикордонне військо, яке складалося з місцевого населення (його називали «осаджене» населення). Протягом XIV-XV ст. на південному прикордонні Великого князівства Литовського (українські землі) «осаджувалось» дедалі більше вільного військового населення. Підпорядковувалося воно винятково князю. З курсу історії Середніх віків пригадайте, що означає «колонізація». До якого виду колонізації — внутрішньої чи зовнішньої — належало переселення людей до поселень на півдні українських земель? Але в другій половині XV ст. у Великому князівстві Литовському посилювалися централізація держави і перетворення шляхетського стану на закритішу спільноту. Розпочався перерозподіл земельної власності на користь шляхти: князів і панів. Унаслідок цього було зруйновано стару систему відносин, які базувалися на існуванні руських князівств. Руйнація старої системи оборони робила українські землі вразливішими до нападів зовнішніх ворогів. Це швидко далося взнаки, і вже в 1482 р. Київ було захоплено і спалено військами Кримського ханства. Під час наступних нападів степовиків кордон відсунувся на північ. Як наслідок, Київ, Черкаси, Канів, Вінниця, Брацлав знову стали прикордонними містами, навколо яких жевріло життя. Центральний уряд Великого князівства Литовського виявився цілком безпорадним у створенні надійного захисту українських володінь на півдні. За таких умов з народної ініціативи сформувалася нова військова сила, яка мала взяти на себе захист кордону. Так на історичній арені з’явилося українське козацтво....

Практична робота «Повсякденне життя і світогляд різних станів українського суспільства». Узагальнення з розділу 1

8 Клас

Виконайте аналіз історичного документа (пам’ятка для аналізу документа — в інтернет-додатку https://cutt.ly/Tpqk4ho). Придумайте власний сценарій завершення історії з документа. На основі історичного джерела й інформації додаткових джерел схарактеризуйте становище жінки в тогочасному українському суспільстві. Складіть власні запитання закритого і відкритого типів до документа й поставте їх однокласникам/однокласницям. Відмова вже під час вінчання шляхтянки, яку брат домовився видати заміж без її на те згоди 14 лютого 1599 р. у домі Яна Мервинського розігралася драма. Саме цього дня прибув Войтех Лонський з багатьма родичами, аби взяти шлюб із сестрою господаря дому Катериною, на той час сиротою. Однак коли наречені вже стояли на весільному килимі, а священник запитав наречену, чи є на те воля Божа і її власна піти заміж за Лонського, дівчина відповіла відмовою: «Пан брат мій з паном Лонським без волі моєї і відомості, також без приятелів моїх і брата молодшого, не при мені, не в домі своєму, а в домі пана Соломи заочно якусь обіцянку Лонському дав. Однак я так розумію, що на те волі Божої і моєї в стан святий подружній за пана Лонського піти немає, і я на те не погоджуюсь. Не тільки брат мій, але батько і мати змусити на те мене не могли б». З Волинської судової книги 5. ВПРАВА «КІНООПЕРАТОРИ» Уявіть себе режисером/режисеркою. Розгляньте кадри та спробуйте поєднати їх у сюжет. Запропонуйте власний сценарій фільму....

Культурне життя на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

8 Клас

У тісному зв’язку з суспільно-політичним життям розвивалася література. Під впливом реформаційних ідей у 1556-1561 рр. побачило світ Пересопницьке Євангеліє — переклад Святого Письма із церковнослов’янської мови на староукраїнську літературну. У сучасній Україні новообрані президенти складають на Пересопницькому Євангелії присягу українському народові. Пригадайте з вивченого раніше (с. 30), що таке полемічна література. Які обставини сприяли розвиткові полемічної літератури у другій половині XVI ст.? Назвіть імена й твори письменників-полемістів. Під впливом релігійних процесів розвивалася полемічна література. Усна народна творчість була представлена українським епосом — думами, баладами, історичними піснями. До наших днів збереглися авторські твори «Роксоланія» Себастіяна Кленовича, «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіяна Саковича, «Про Острозьку війну» Симона Пекаліда. Освіта на українських землях розвивалася також під впливом релігійних процесів. Тривалий час освіту здобували в церковних (парафіяльних) школах при церквах і монастирях. В умовах Контрреформації виникли єзуїтські колегіуми. Навчання в них велося польською і латинською мовами, а учні отримували виховання в дусі католицької віри. Створювали свої навчальні заклади на теренах України і протестанти....

Церковне життя в Україні першої половини XVII ст.

8 Клас

Перші два десятиліття після укладення Берестейської унії були періодом гострої боротьби за відновлення прав православної церкви. Унія зблизила православних із протестантами. У 1599 р. між ними був укладений союз для спільних дій. Давній захисник церкви — шляхта — боролася за відновлення її статусу. Протести на сеймах підтримували і католицькі депутати. Королю вказували, що він порушив свою присягу, дану на коронації. Адже її частиною був пункт про релігійний мир, а рівні права православних і католиків були умовою Люблінської унії. Король і частина прибічників унії були змушені йти на поступки. У 1603 р. Сигізмунд III дав дозвіл на обрання православного архімандрита Києво-Печерського монастиря. У 1607 р. поновили право «правити службу Божу» та дарувати маєтності православним храмам. Але після смерті Гедеона Балабана (1607 р.) і Михайла Копистенського (1609 р.) церква залишилася без єпископів. На допомогу прийшов новий соціальний стан українського суспільства — козаки. Змагаючись за власні права і привілеї, вони вбачали природного союзника у скривдженій православній церкві. У 1620 р. очільник козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний вступив до Київського Богоявленського братства «зо всім військом Запорозьким». Того ж 1620 р., скориставшись проїздом через Україну єрусалимського патріарха Феофана, П. Сагайдачний організував висвячення на Київського митрополита Йова Борецького (1620-1631 рр.), а також чотирьох єпископів. Православну ієрархію було відновлено. Однак король висвячення не визнав....

Берестейська церковна унія 1596 року і її наслідки

8 Клас

Іпатій Потій (1541-1613 рр.) — походив зі шляхетської родини. Товаришував з князем Василем Острозьким, викладав в Острозькій академії. Блискучий письменник-полеміст, доводив переваги греко-католицької церкви в умовах наступу католицтва. Від 1599 р. і до смерті був Київським митрополитом греко-католицької церкви. Заснував перші греко-католицькі школи й друкарні. Після тривалої підготовки православні єпископи за участі Київського митрополита Михайла Рогози ухвалили «Торчинські артикули» (від м. Торчин на Волині). Цей документ визначив зміст церковної унії: обряди і свята православної церкви залишалися незмінними; ліквідувалася юрисдикція Константинопольського патріархату «на території Русі»; митрополит Київський обирався єпископами, але його кандидатура мала бути затверджена Папою; уніатські ієрархи отримували місця в сенаті Речі Посполитої нарівні з католицькими єпископами; усі монастирі, церкви і церковні братства мали перебувати під контролем єпископів без втручання світських осіб; заборонялося вихрещувати православних у католицтво. Отже, у документі йшлося про умови «об’єднання» церков, але жодним чином не про їхнє «злиття». Думки істориків Сергій Плохій, український і американський історик Умови унії мали на меті урівняти права православних із правами католиків і посилити владу єпископів... У статтях не було практично нічого про підвищення морального і освітнього рівня духівництва... Ієрархія, взявши курс на церковну унію з Римом, практично цілковито відкинула програму реформування православ’я зсередини, яку висунули та втілювали братства....

Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст.

8 Клас

У XVI ст. православна церква перебувала у скрутному становищі. Після падіння Константинополя в 1453 р. православні патріархи потрапили в політичну залежність від Османської імперії. Землі України майже не відчували духовного впливу й підтримки центру світового православ’я. Водночас проголошений у 1589 р. Патріархом московський митрополит претендував на роль духовного лідера православних. Це непокоїло українських церковних діячів. В останній третині XVI ст. католицька церква активно реформувалася. Це проявлялося в підвищенні освітнього рівня духовенства, відкритті спеціальних освітніх закладів, впровадженні суворої дисципліни і нових вимог до вірян. Насамперед змушувала рада Львова великим насильством нас, осілих міщан, наших дітей і нашу челядь до послуху папському костьолу, до свят нового календаря, мордуючи в’язницями і караючи штрафами... У чому, за свідченням документів, полягає відмінність між правовим статусом і реальним становищем православних у Речі Посполитій? У православних Речі Посполитої посилювалося відчуття меншовартості власної церкви. І справа була не тільки в тиску католицтва — православна церква мала значні внутрішні проблеми. Першою з них було право патронату світських володарів. Представники шляхетського стану за власний кошт утримували церкву, вони впливали на всі церковні справи аж до призначення священників і єпископів. Інша проблема полягала в низькому освітньому рівні православного духівництва: частина священників була неписьменною, вони не могли скласти конкуренцію освіченим католицьким богословам....

Соціально-економічне становище українських земель у XVI ст.

8 Клас

Українське суспільство XVI ст. було, як і раніше, неоднорідним за національним і соціальним складом. До привілейованих станів належали шляхта й духовенство. Непривілейованими були міщани й селяни. На вершині соціальної піраміди перебували магнати. До магнатів належали князі, які становили верхівку суспільства. Сходинкою нижче в соціальній піраміді розміщувалися пани — власники спадкових земель. Ще нижче перебували бояри-зем’яни — представники середньої і дрібної шляхти, які володіли землею за умови несення служби у представників вищих верств шляхти. Шляхетська верхівка мала велику владу на місцях: організовували судочинство й оборону, забезпечували порядок. Серед середньої і дрібної шляхти переважали місцеві роди. Магнат (від лат. magnus — великий) — людина високого соціального стану; великий землевласник, представник родової знаті. Також до привілейованого стану українського суспільства належало вище духівництво. Міське населення було неоднорідним і складалося з патриціату (заможні магістратські урядники), бюргерства (ремісники, майстри) та плебсу (дрібні торговці, підмайстри). Найчисленнішою, однак найбільш безправною верствою тогочасного суспільства, були селяни. За право жити і господарювати на землях шляхти селяни сплачували ренту: натуральну (продуктами), грошову та відробітками в панському господарстві. Однак у більшості шляхетських маєтків селяни «сиділи» на дворищах — мали у своєму розпорядженні ділянки землі, які й обробляли....

Люблінська унія і її вплив на українське суспільство. Об’єднання більшості українських земель у складі Речі Посполитої

8 Клас

Передумови для об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського були закладені ще в XIV ст., коли посилилася військова загроза з боку Тевтонського ордену. Укладена між цими державами Кревська унія поклала початок посиленню впливу Королівства Польського на Велике князівство Литовське. У XVI ст. Велике князівство Литовське змушене було шукати союзників, щоб протистояти загрозі з боку Московії. Королівство Польське прагнуло розширення території за рахунок українських земель, що входили до складу Великого князівства Литовського. Від часів Кревської унії 1385 р. Велике князівство Литовське та Королівство Польське здебільшого були під владою спільного монарха, тож у 1568 р. відновилися переговори щодо тіснішого їх об’єднання. 2. СТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА ДО ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ Діємо: практичні завдання Підготуйтеся до дискусії «Люблінська унія: за і проти». Об’єднайтеся в групи за назвами верств суспільства й доберіть у тексті підручника аргументи на користь кожної з позицій. Ідею об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського по-різному сприймали в тогочасному суспільстві....

Українські землі у складі держав Європи й Азії в першій половині XVI ст.

8 Клас

По-друге, зближення Великого князівства Литовського з Королівством Польським призвело до поширення католицтва серед вищих станів суспільства. Прийняття католицької віри розширювало права, давало змогу обійняти вищі державні посади. Отже, центральна влада перебувала переважно в руках литовської католицької еліти. Натомість українські землі продовжували жити своїм життям, формуючи уявлення про себе як окрему спільноту. Вона мала своїх потенційних володарів — князів, які мешкали на Волині. Тож можна сказати, що на українських землях під символічною владою князів постала «держава в державі». Поміркуймо! Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Литовське князівство певний час було просто іншою формою Русі». 1.2. КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ До Королівства Польського входили Галичина і Західне Поділля, з яких були сформовані три воєводства: Руське із центром у м. Львів (1434 р.), Подільське із центром у м. Кам’янець (1434 р.) та Белзьке з центром у м. Белз (1462 р.)....

Вступ. Ранній Новий час в історії України

8 Клас

Особливості устрою давньоруської держави і зовнішньополітичні обставини призвели до її послаблення і розпаду. Тому протягом другої половини XIV-XV ст. українські землі увійшли до складу Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Угорщини, Молдови, Московії. На території Криму існувало князівство Феодоро, а в 1440-х роках постало Кримське ханство. Саме за неспокійної доби Пізнього Середньовіччя на історичну арену Європи вийшло українське козацтво. Ця нова суспільна верства зіграла вирішальну роль в українській історії XVI-XVIII ст. На початку XVI ст. Європа впевнено вступила в Новий час — період прогресу та істотних зрушень у всіх сферах життя європейського суспільства. Варто запам’ятати! Новий час (або Модерна доба) — період в історії людства (кінець XV — початок XX ст.), протягом якого відбувся перехід від аграрно-ремісничої цивілізації до індустріального суспільства; період становлення сучасної європейської цивілізації. Модерне суспільство поставало в жорсткому протистоянні із залишками середньовічних традицій. Недаремно історики говорять про «довге Середньовіччя», яке тривало майже до кінця XVIII ст. Тому в історії Нового часу виокремлюють два періоди: Ранній Новий час (Ранньомодерна доба) та власне Новий час (Модерна доба)....

Навігація