Соціально-економічне становище українських земель у XVI ст.
- 25-10-2022, 21:22
- 562
8 Клас , Історія України 8 клас Щупак 2021
§ 4. Соціально-економічне становище українських земель у XVI ст.
Пригадайте, хто і чому був зацікавлений в укладенні Люблінської унії. Якими були наслідки Люблінської унії для українських земель?
1. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Українське суспільство XVI ст. було, як і раніше, неоднорідним за національним і соціальним складом. До привілейованих станів належали шляхта й духовенство. Непривілейованими були міщани й селяни.
На вершині соціальної піраміди перебували магнати. До магнатів належали князі, які становили верхівку суспільства. Сходинкою нижче в соціальній піраміді розміщувалися пани — власники спадкових земель. Ще нижче перебували бояри-зем’яни — представники середньої і дрібної шляхти, які володіли землею за умови несення служби у представників вищих верств шляхти.
Шляхетська верхівка мала велику владу на місцях: організовували судочинство й оборону, забезпечували порядок. Серед середньої і дрібної шляхти переважали місцеві роди.
Битва під Оршею (фрагмент картини, ймовірний художник Ганс Крелл, 1520-1534 рр.)
Пригадайте події битви під Оршею. Про що свідчить наявність герба князів Острозьких на картині?
Історичні подробиці
На відзначення заслуг князя К. Острозького перед державою 17 липня 1522 р. йому було надано право запечатувати листи червоним воском, що було привілеєм коронованих осіб.
Відео «Битва під Оршею» («Історія: поле битви», тривалість 01 хв 23 с)
https://cutt.ly/CyC320Z
Варто запам’ятати!
Магнат (від лат. magnus — великий) — людина високого соціального стану; великий землевласник, представник родової знаті.
Також до привілейованого стану українського суспільства належало вище духівництво.
Міське населення було неоднорідним і складалося з патриціату (заможні магістратські урядники), бюргерства (ремісники, майстри) та плебсу (дрібні торговці, підмайстри).
Найчисленнішою, однак найбільш безправною верствою тогочасного суспільства, були селяни. За право жити і господарювати на землях шляхти селяни сплачували ренту: натуральну (продуктами), грошову та відробітками в панському господарстві. Однак у більшості шляхетських маєтків селяни «сиділи» на дворищах — мали у своєму розпорядженні ділянки землі, які й обробляли.
Разом із членами великих родин часто жили далекі родичі та навіть чужі люди — коморники і підсусідки. У селянських господарствах також працювали наймити, домашні слуги та челядь-невільники.
Зростання попиту на хліб та інше збіжжя внаслідок збільшення чисельності населення і революції цін у Європі сприяло розвитку фільваркового господарства. У фільварках продукцію виробляли на продаж. Прагнучи збільшити прибутки, власники фільварків обмежували свободу селян і збільшували обсяг відробіткової ренти — панщини.
Варто запам’ятати!
Рента — дохід, який отримували землевласники за надання селянам права користуватися землею. Могла бути натуральною, грошовою та відробітковою.
Оренда — отримання земельної ділянки в користування за плату.
Фільварок (з нім. vorwerk — хутір або ферма) — велике багатогалузеве товарне господарство, засноване на праці залежних селян й орієнтоване на отримання прибутку з продажу продукції.
Панщина — примусове і безоплатне виконання селянами певного обсягу робіт у господарстві землевласника.
Наприкінці XV ст. розпочався процес становлення нової суспільної верстви, міжстанового соціального прошарку українського суспільства — козацтва.
Діємо: практичні завдання
Користуючись текстом пункту 1 параграфа, зобразіть соціальну піраміду українського суспільства.
2. ЛИТОВСЬКІ СТАТУТИ
Перший правовий кодекс Великого князівства Литовського, що охоплював усю територію держави та права всіх її станів, був затверджений у 1529 р. Він дістав назву Перший Литовський статут.
Кодекс був рукописним. Звичайно, у суспільстві, де кожний стан мав свої окремі права, не могло бути єдиних для всіх законів. Однак законодавці створили унікальну на той час правову пам’ятку на основі норм римського права, «Руської Правди», польських і німецьких правових норм і місцевих звичаїв.
Другий Литовський статут 1566 р. містив 14 розділів. Він зрівнював у правах шляхту та магнатів, впроваджував виборні суди та повітові сеймики.
1588 р. Велике князівство Литовське прийняло для себе Третій Литовський статут, який затвердив Сигізмунд III Ваза. Документ унормовував повноваження органів влади Великого князівства Литовського, остаточно закріпив привілеї шляхти й істотно обмежив особисту свободу селян.
3. МІСТА. РЕМЕСЛО І ТОРГІВЛЯ
У XVI ст. основою господарювання на українських землях залишалося землеробство.
З пожвавленням економічного життя на наших теренах швидко зростала мережа міст. На відміну від сіл, міста мали привілей на заснування і ширші правові можливості для розвитку. Окреме самоврядування і судочинство мали єврейські та вірменські громади.
Поміркуймо!
Пригадайте, які умови сприяли виникненню і зростанню міст.
В Україні існувало понад 1100 міст і містечок, значна частина яких, на відміну від Західної Європи, була магнатськими/шляхетськими. Королівськими містами, де громади мали повне магдебурзьке право, зазвичай були центри воєводств і повітів: Київ, Брацлав, Житомир, Луцьк, Львів тощо.
Які міста, на вашу думку, мали найбільш вигідне становище?
Варто запам’ятати!
Магдебурзьке право — право на самоврядування, за яким міста звільнялися від управління та суду великих землевласників; обмеження влади землевласників над містом.
Поміркуймо!
Пригадайте, де та коли виникло магдебурзьке право. Які особливості життя міст в Середньовіччі призвели до появи приказки «міське повітря робить вільним»?
Пам’ятна монета, присвячена впровадженню магдебурзького права в Києві (Національний банк України, 1999 р.; реверс)
Міста, що мали магдебурзьке право, повністю або частково управлялися магістратом — виборним становим органом, що складався з ради й лави.
- 1. Поміркуйте, як розвиток торгівлі впливав на соціально-економічне становище українських земель у XVI ст.
- 2. Пригадайте, які торговельні шляхи пролягали теренами України.
Міста були центрами ремесла й торгівлі. Більшість ремісників об’єднувалася в цехи. Вони захищали інтереси ремісників, контролювали ціни та виробництво товарів.
Купці й торговці також мали власні професійні об’єднання — гільдії. Вони контролювали якість продукції, вирішували питання збуту товарів. Важливі торговельні шляхи, що проходили теренами українських земель, сприяли розвитку міжнародної торгівлі.
Онлайн-кросворд «Литовські статути»
https://cutt.ly/XbQ8cCQ
ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю і систематизую нову інформацію
1. Утворіть логічні пари з назв станів українського суспільства в XVI — першій половині XVII ст. і їхніх представників.
2. Упорядкуйте історичне лото: уявно поєднайте текстові картки з ребусами. Запропонуйте свій варіант вправи.
Обговорюємо в групі
Прочитайте в інтернет-додатку уривок із праці М. Грушевського «Історія України-Русі». Дайте відповіді на запитання:
- а) Як впливали ярмарки на розвиток міст і добробут населення?
- б) Чи можна вважати ярмарки привілеєм?
https://cutt.ly/qnfzkf7
Мислю творчо
Як ви розумієте вислів українського історика Ярослава Грицака: «Без Колумба не було б України»?
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.
Запам’ятайте їх:
1529, 1566, 1588 рр. — Литовські статути
Коментарі (0)