Узагальнення і тематичний контроль. Козацька Україна наприкінці 50-х років XVII — на початку XVIII ст.
- 20-10-2022, 08:25
- 554
| ... |
Практична робота. Аналіз Галицької угоди
- 20-10-2022, 08:25
- 1 039
| Гадяцький договір (Гадяцькі пакти) українсько-польська мирна угода, підписана 16 вересня 1658 р. після довгих переговорів на козацькій раді неподалік м. Гадяч (нині — районний центр Полтавщини) між гетьманом Іваном Виговським та урядом польського короля Яна II Казимира Вази. Річ Посполита повинна була перетворитися на державу трьох народів: до Корони Польської і Великого князівства Литовського мало приєднатися Велике князівство Руське. Текст договору в перекладі українською мовою можна прочитати за посиланням: bit.ly/2VrU4Dj. Прочитайте одне з положень Галицької угоди. Яким визначалося майбутнє Гетьманщини відповідно до нього? Чим ці умови відрізнялися від положень Люблінської унії? «Релігія грецька старожитна, та і така, з якою стародавня Русь приєдналася до Корони Польської, аби залишалася при своїх прерогативах і при вільнім відправленні набоженства, аж куди мова руського народу сягає, в усіх містах, містечках, селах, як у Короні Польській, так і у Великому князівстві Литовському, також на сеймах, у військах, трибуналах, не лише в церквах, але в публічних процесах, візитуванні хворих, на священних зібраннях, при похованні вмерлих і в усьому взагалі і то так, як набоженства свого вільно та публічно заживає римська віра.... |
Архітектура та образотворче мистецтво
- 20-10-2022, 08:24
- 332
| Загалом Хмельниччина та формування козацької держави сприяли розвиткові української культури. Але постійні війни, які тривали на українських теренах майже шістдесят років, призводили до масового знищення культурних цінностей, стримували важливі культурні процеси. Художня культура цієї доби увійшла до історії під назвою бароко. Бароко (від італ. — химерний) — художній стиль у європейському мистецтві, що характеризується декоративною пишністю, динамічними складними формами, живописністю, контрастами світла й тіні. Він прийшов на зміну стилю Відродження (Ренесанс) наприкінці XVI ст. і розвивався до середини XVIII ст. Якщо на західноукраїнські землі більше впливали європейські тенденції, то в Гетьманщині та на Слобожанщині сформувався своєрідний стиль, який називають українським або козацьким бароко. В архітектурі козацького бароко поєдналися примхливий вигляд ордерів, рясні ліплені прикраси і традиції народної дерев’яної архітектури: тридільна та п’ятидільна планувальна структура церков, характерні пірамідальні силуети завершень.... |
Церковне життя. Освіта
- 20-10-2022, 08:24
- 353
| Царський уряд прагнув підпорядкувати Православну церкву в Україні владі Московського патріарха. Це б дало додаткову змогу контролювати Гетьманщину, адже церква мала значний вплив на світогляд тогочасного населення. Українське духовенство не сприймало політики Московії, розуміючи, що його статус і можливості буде суттєво обмежено. Негативно вплинула на становище Православної церкви і боротьба за владу між козацькою старшиною. Так, наприклад, у 1663-1664 рр. митрополитом Київським було обрано Йосифа Тукальського-Нелюбовича, хоча гетьман Павло Тетеря підтримував іншого кандидата — єпископа Антонія Винницького. А от польський король затвердив обох кандидатів. Та у Лівобережній Україні на митрополичий престол претендував ще один церковний діяч — єпископ Мефодій (Филимонович). Оскільки Иосиф Тукальський-Нелюбович виступав проти втручання польського уряду в українські церковні справи, його на два роки ув’язнили. Однак така принциповість Тукальського-Нелюбовича сприяла зростанню його авторитету серед православного духовенства, козацтва та старшини. Незважаючи на поділ Гетьманщини на Лівобережну й Правобережну, Тукальський продовжував бути митрополитом Київським, Галицьким та всієї Русі. Він переважно самостійно вирішував важливі питання церковного життя. До того ж підтримував політичний курс Петра Дорошенка.... |
Гетьманщина за правління Івана Мазепи. Північна війна
- 20-10-2022, 08:23
- 383
| За 15 років гетьманування Іван Самойлович зробив чимало важливого для розвитку Лівобережної України. Він зарекомендував себе талановитим воєначальником у війні з Османською імперією. Переселяв українців із Правобережжя на Лівобережжя. Проте активна діяльність не врятувала його від втрати булави під час Кримського походу 1687 р. Московія мала зобов’язання перед антитурецькою коаліцією — Австрією, Венецією та Річчю Посполитою, яка планувала ліквідувати турецько-татарські володіння на Чорному й Азовському морях. До того ж московити розраховували отримати вихід до Чорного моря. Тож у травні 1687 р. стотисячна московська армія рушила на Крим. У цьому поході до армії царського фаворита Василя Голіцина приєдналося військо українських козаків на чолі з Іваном Самойловичем. Але через пожежу в степу, підпаленому татарами, та незадовільне постачання війська Голіцин наказав повернути назад. Вину за невдачу переклали на гетьмана — його було заарештовано і без слідства й суду заслано разом із сином до Тобольська. На другий день після арешту Самойловича, 25 липня 1687 р., козаки обрали нового гетьмана. Ним став генеральний осавул Іван Мазепа, який уклав із Московським царством Коломацькі статті (від назви Коломацького городища, де відбувалися ці події). Зауважте, що згідно із цим документом гетьман мав «усіма силами з’єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи», «щоби Малоросію не називали землею Гетьманською, а лише визнавали землею, яка знаходиться в царській самодержавній владі». А ще Мазепа мав заохочувати шлюби між українцями та московитами.... |
Запорозьке козацтво. Іван Сірко
- 20-10-2022, 08:23
- 435
| Прочитайте уривок із нарису «Богдан Хмельницький» французького письменника Проспера Меріме. Як ви вважаєте, чим була викликана така політика гетьмана і як на неї відреагувало козацтво? «На Волині якийсь князь Корецький, очоливши загін із трьох тисяч вояків, бив, калічив, садив на палі селян, які відмовлялися вертатися до ярма. Жорстокість до людей, які щойно відклали зброю, всюди викликала повстання. Знову з’явилися ватаги бунтівників, підтримувані кількома запорозькими полковниками, які постачали їм зброю, амуніцію і навіть надсилали старшину своїх полків. У час, коли Варшава звинувачувала Хмельницького в тому, що він підбурює народ до цих виступів, в Україні ремствували проти нього, заявляючи вголос, що він продався польській шляхті і зрадив національну справу». Козацькі антигетьманські заколоти Відповідь на рішення й угоди, укладені Богданом Хмельницьким, не забарилася — у лютому 1650 р. на Січі розпочалося антигетьманське повстання. Існує версія, що гетьманом Війська Запорозького став генеральний підскарбій Яків Худолій — непримиренний ворог Речі Посполитої. У деяких містах і містечках прокотилася хвиля антипольських виступів, а кияни навіть мали намір скинути воєводу Адама Киселя. Тож Богдан Хмельницький направив на Запорозьку Січ великий каральний загін, який швидко придушив повстання запорожців. До того ж у вересні 1650 р. гетьман оприлюднив свій указ, який передбачав страту за участь у різноманітних заколотах.... |
Заселення і розвиток Слобідської України
- 20-10-2022, 08:22
- 411
| Із другої половини XVI ст. Слобожанщину колонізували з двох боків: із півночі — московити, які будували військово-оборонні лінії для охорони Московського царства, із заходу — козаки. Переселення козаків на Слобожанщину було викликане, за однією версією, поширенням фільваркової системи й закріпаченням селянства, за іншою — силою промислово-уходницьких інтересів населення Наддніпрянщини. На думку істориків, із цією масовою народною колонізацією не могла зрівнятися не тільки московська урядова колонізація, а й освоєння вільних земель московськими втікачами-селянами. Протягом другої половини XVI ст. московити в різних місцях Дикого Поля утворили сторожові станиці, збудували міста Орел, Воронеж, Бєлгород, Курськ. У 1630-1640-х роках розбудували так звану Бєлгородську оборонну лінію, яка проходила від Охтирки на заході до Острогозька на сході. Тоді ж постала низка міст перед Бєлгородською лінією: Чугуїв, Обоянь та інші. Ці укріплення використовували для оборони від Кримського ханства у XVI-XVII ст.... |
Правобережна Україна в останній чверті XVII ст.
- 20-10-2022, 08:22
- 358
| «Від Корсуня і Білої Церкви, потім на Волинь і в князівство Руське, до Львова, Замостя, Бродів і далі подорожуючи, бачив я багато городів і замків безлюдних, і пусті вали... що стали пристанищем і житлом тільки для диких звірів... Бачив я там... багато кісток людських, сухих і нагих, що тільки небо за покрівлю собі мали». Розгляньте карту на с. 117 Визначте, які частини Правобережної України найбільше постраждали від воєнних дій. На Волині та Північній Київщині було відновлено давні права шляхетського землеволодіння й система панщини. Однак якщо на Волині і в Галичині шляхетське господарство майже не зникало навіть у період Національно-визвольної війни, то Київщина, а саме Полісся, знову пережила новий період польської експансії. Шляхта поверталася до своїх маетностей і відновлювала колишню систему господарювання. На території Правобережної України у другій половині XVII ст. з’явилося чимало нових землевласників із місцевої шляхти. Панські маєтки здебільшого перебували в руках заставних чи орендних державців — майже виключно із середньої та дрібної польської і частково литовської шляхти. Замість володінь київських монастирів та київської православної митрополії в межах Правобережної України відновилися володіння католицьких та греко-католицьких церковних інституцій.... |
Лівобережна та Правобережна Україна у 60-70-х роках XVII ст. Петро Дорошенко
- 20-10-2022, 08:21
- 424
| Після втечі Павла Тетері новим гетьманом на Правобережжі став Петро Дорошенко, онук реєстрового гетьмана Війська Запорозького Михайла Дорошенка. Він мав досвід служби при Богдані Хмельницькому, був обраний полковником Прилуцького, згодом і Чигиринського полків. Аби укріпити свою владу, новий гетьман рішуче розправився із промосковською старшиною. А для того щоб об’єднати Лівобережжя та Правобережжя, Дорошенко розпочав переговори з Османською імперією, чим продовжив політику Богдана Хмельницького. У грудні 1666 р. разом із незмінними союзниками-татарами переміг сили Речі Посполитої, розквартировані на Поділлі, і розпочав чергову козацько-польську війну. У січні 1667 р. Московське царство та Річ Посполита підписали Андрусівське перемир’я. Під владу царя πоверталися Смоленськ і Сіверщина, а українські землі сторони ділили по Дніпру на дві частини, підпорядковані відповідно королю і цареві. Київ тимчасово залишався у складі Московії. Запорозька Січ мала перебувати під опікою обох держав. Після цього Дорошенко різко активізував військові дії: у 1667 р. очолюване ним військо разом із татарами взяло в облогу польське військо під Підгайцями у Галичині.... |
Розкол Гетьманщини
- 20-10-2022, 08:20
- 405
| Трубецькой запропонував Юрієві зустрітися особисто, аби обговорити ці вимоги. Воєвода за допомогою промосковської старшини у жовтні 1659 р. скликав військову раду. Коли козацтво, не очікуючи зради, зібралося на майдані, його оточило сорокатисячне московське військо. Тож Юрію нічого не залишалося, як підписати так звані Переяславські статті 1659 р., укладені князем Трубецьким, а не ті, що передав йому в посольстві. Умови Переяславських статей не влаштовували козацьких ватажків, які не бажали коритися московському цареві. Тож чим далі, тим виразнішою ставала різниця в настроях між правобережною та лівобережною старшиною. До того ж улітку 1660 р. Москва порушила перемир’я з Річчю Посполитою і наказала київському воєводі Василю Шереметьєву разом із козаками окупувати Правобережну Україну. Під містечком Чудновом московсько-козацьке військо оточила польсько-татарська армія, і Юрій Хмельницький змушений був підписати чергову козацько-польську мирну угоду — Слободищенський трактат. Нові домовленості базувалися на тексті Гадяцького трактату, але вже без згадки про окреме князівство Руське. Слободищенський трактат призвів лише до ускладнення ситуації. Так, козацька рада в Корсуні визнала його, а Яким Сомко від імені Переяславського, Ніжинського і Чернігівського полків склав у Переяславі повторну присягу на вірність цареві і був проголошений наказним (тобто тимчасовим) гетьманом Лівобережної України.... |
