Заселення і розвиток Слобідської України
- 20-10-2022, 08:22
- 422
8 Клас , Історія України 8 клас Дудар, Гук 2021
§ 22. Заселення і розвиток Слобідської України
Розгляньте карту. Визначте, які українські землі входили до складу Слобожанщини. За допомогою карти охарактеризуйте переваги і ризики проживання і ведення господарства на цих територіях. Порівняйте свої висновки з текстом підручника.
Унаслідок яких подій піддані Речі Посполитої оселилися на території Слобожанщини? Поміркуйте, які причини змусили козаків оселятися на землях Слобідської України.
Заснування слобожанських міст
Із другої половини XVI ст. Слобожанщину колонізували з двох боків: із півночі — московити, які будували військово-оборонні лінії для охорони Московського царства, із заходу — козаки.
Переселення козаків на Слобожанщину було викликане, за однією версією, поширенням фільваркової системи й закріпаченням селянства, за іншою — силою промислово-уходницьких інтересів населення Наддніпрянщини. На думку істориків, із цією масовою народною колонізацією не могла зрівнятися не тільки московська урядова колонізація, а й освоєння вільних земель московськими втікачами-селянами.
Протягом другої половини XVI ст. московити в різних місцях Дикого Поля утворили сторожові станиці, збудували міста Орел, Воронеж, Бєлгород, Курськ. У 1630-1640-х роках розбудували так звану Бєлгородську оборонну лінію, яка проходила від Охтирки на заході до Острогозька на сході. Тоді ж постала низка міст перед Бєлгородською лінією: Чугуїв, Обоянь та інші. Ці укріплення використовували для оборони від Кримського ханства у XVI-XVII ст.
Є. Авдєєнко, Р Линник. Герасим Кондратьєв. Мурал у Сумах. 2013
Чому московський уряд докладав таких значних зусиль для зведення поселень та оборонних споруд на території Слобожанщини?
Українська колонізація Слобідської України протягом XVII-XVIII ст. відбувалася кількома хвилями. Особливо масового характеру вона набула в 1630-х роках, коли після поразки козацьких повстань їх учасники переходили московський кордон й отримували дозвіл селитися на Слобожанщині.
Серед козаків, які оселялися на Слобожанщині, зберігалися протестні настрої. Так, Іван Дзиковський, який разом із переселенцями із Чернігівщини заснував місто Острогозьк, у 1670 р. очолив повстання Острогозького полку. За це і самого полковника, і його родину було жорстоко покарано. Інші полковники втручалися у політичну боротьбу в Лівобережній Україні, як-от засновник міста Суми Герасим Кондратьев. У 1669 р., будучи дуже впливовою людиною і полковником найбільш значимого полку Слобідської України, він претендував на гетьманську булаву, але програв боротьбу за неї Дем’яну Многогрішному.
Поміркуйте, які риси характеру були притаманні тим, хто очолював групи переселенців та заснував нові поселення.
Роком заснування Харкова вважають 1654 р., оскільки саме тоді з’явилися перші українські поселенці на берегах річок Харків та Лопань. Вони і почали зводити Харківську фортецю. Будівництво укріплення було практично завершене у 1656 р. У першому переписі харків’ян згадано п’ятсот вісімдесят сім осіб у шести сотнях на чолі з отаманом Іваном Кривошликом.
Події Руїни викликали нову хвилю колонізації в 1670-1680-х роках переважно із Правобережної України. Так, у 1674 р. було засновано місто Вовче (Вовчанськ), у 1681 р. Ізюм. Подальша хвиля колонізації була пов’язана з ліквідацією Паліївщини — козацько-селянського повстання під проводом Семена Палія у 1702-1704 рр.
Адміністративний устрій на Слобожанщині
Московський цар довгий час сприяв українському заселенню Слобідської України. Це давало Московії змогу мати добру військову силу для оборони своїх південних кордонів. Тому царський уряд постачав українським переселенцям зброю і харчі, підтримував переселення громадами на пільгових умовах (слободи). Нові мешканці Слобожанщини отримували землю та зберігали козацькі права і полковий устрій. Полкам або їх полковникам уряд надавав царські жалувані грамоти. Але Слобідська Україна, на відміну від Гетьманщини, не мала державної української влади (гетьманату).
Слобода — козацька колонія або новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого було звільнено на деякий час від виконання повинностей.
Полковники Слобідської України підкорялися бєлгородському воєводі. Полковий устрій і уряди (полкові й сотенні) були подібні до тих, що існували у Гетьманщині.
Уже перші українські поселенці ділилися на козаків, духовенство, міщан і селян (посполитих). Основним станом було козацтво, до якого в середині XVIII ст. належала половина всього населення Слобідської України. Воно поділялося на старшину, виборних козаків, які несли військову службу, і козаків-підпомічників, які допомагали виборним провіантом або грішми. Виборні козаки становили привілейовану групу, а підпомічники вважалися залежними від козацької старшини.
Прочитайте уривок зі звернення жителів Сумського полку до царя. Які особливості устрою Слобожанщини описано у ньому? Як ви вважаєте, що могло спричинити написання листа подібного змісту?
«Наші діди, батьки, брати і родичі, і ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст в [Слобідську] Україну на закликання бєлгородських та курських воєвод, які запевняли нас царським словом — не відбирати від нас наших вольностей. Вони веліли селитися нам, щоб ми захистили собою московські українські міста по Бєлгородській лінії у диких степах на татарських займищах, якими ходили татари під ці міста... І тоді, коли татари приходили плюндрувати українські міста, ми не приставали ні до якої зради. За те пожалувано нас усякими вольностями і дозволено займанщини займати, пасіки і всілякі ґрунти заводити і всілякими промислами промишляти без чиншу, за старим українським звичаєм».
1. Що змушувало жителів Гетьманщини переселятися до Слобідської України?
2. Визначте основні відмінні риси адміністративного устрою Слобожанщини та Гетьманщини.
3. Виконайте онлайн-вправу.
Домашнє завдання
Створіть інфографіку чи схему про особливості розвитку Слобожанщини у XVII ст.
Коментарі (0)