Архітектура та образотворче мистецтво
- 20-10-2022, 08:24
- 327
8 Клас , Історія України 8 клас Дудар, Гук 2021
§ 26. Архітектура та образотворче мистецтво
Поміркуйте, як вплинули на розвиток культури події Національно-визвольної війни та Руїни.
Архітектура
Розгляньте зображення. Які спільні риси мають обидва ранньобарокові храми?
Собор Святого Миколая Чудотворця у Ніжині. 1658. Сучасний вигляд
Церква Святого Пророка Іллі в Суботові. 1651-1656. Сучасний вигляд
Загалом Хмельниччина та формування козацької держави сприяли розвиткові української культури. Але постійні війни, які тривали на українських теренах майже шістдесят років, призводили до масового знищення культурних цінностей, стримували важливі культурні процеси.
Художня культура цієї доби увійшла до історії під назвою бароко.
Бароко (від італ. — химерний) — художній стиль у європейському мистецтві, що характеризується декоративною пишністю, динамічними складними формами, живописністю, контрастами світла й тіні. Він прийшов на зміну стилю Відродження (Ренесанс) наприкінці XVI ст. і розвивався до середини XVIII ст.
Якщо на західноукраїнські землі більше впливали європейські тенденції, то в Гетьманщині та на Слобожанщині сформувався своєрідний стиль, який називають українським або козацьким бароко.
В архітектурі козацького бароко поєдналися примхливий вигляд ордерів, рясні ліплені прикраси і традиції народної дерев’яної архітектури: тридільна та п’ятидільна планувальна структура церков, характерні пірамідальні силуети завершень.
Бароко на українських землях пройшло три етапи розвитку. Перший етап (1650 1680-ті) — формування стилю. Будівлям цього періоду притаманне поєднання стилів, наприклад раннього бароко і пізнього Відродження, як-от у головному фасаді Бернардинського костелу у Львові (нині — церква Святого Андрія). Другий етап (1680- ті — 1709) — розквіт бароко за часів Івана Мазепи. Йому притаманні різноманітність архітектурних жанрів і типів споруд. Третій етап (1709 1750-ті) — перелом і перехід від суворої чіткості конструкцій до декоративності, більшої мальовничості й вибагливості.
Однією з небагатьох уцілілих світських будівель є будинок Чернігівської полкової канцелярії. Зовні він схожий на невеликий палац, однак має розпланування традиційної для Лівобережжя хати на дві половини — дві групи приміщень розділені просторими сінями.
Шедевром української цивільної архітектури початку XVIII ст. дослідники називають будівлю магістрату в Києві (на жаль, приміщення згоріло у 1718 р.). Найважливішими бароковими будівлями доби Гетьманщини були первісний кам’яний будинок Києво-Могилянського колегіуму, споруда Чернігівського колегіуму і палаци й урядові будинки столиці Гетьманщини — міста Батурин.
На західноукраїнських землях архітектура цього періоду розвивалася за інших умов. Тут переважали художні традиції, пов’язані з католицькою культурою. Найбільша кількість пам’яток барокової архітектури західноєвропейського зразка збереглася у Львові.
Бернардинський костел. 1600-1630. Сучасний вигляд
Катерининська церква. Чернігів. 1705-1710. Сучасний вигляд
Будинок полкової канцелярії у Чернігові. 1690-ті. Сучасний вигляд
Київський магістрат. Ескіз. 1697
Живопис
Живопис доби Гетьманщини зберігає церковний характер і поєднує давні традиції із західноєвропейськими стильовими впливами.
Й. Кондзелевич. Центральна частина Богородчанського іконостасу. 1698-1705. Сучасний вигляд
І. Бродлакович-Вишенський. Архістратиг Михаїл. 1666
I. Руткович. Архангел Михаїл з Жовківського іконостасу. 1722
Й. Кондзелевич. Ікона Вознесіння Христового. 1705
У середині XVII ст. художники почали підписувати свої твори. Це, зокрема, стосується майстрів зі Львівщини. Своєрідне поєднання іконописних традицій із тогочасними художніми досягненнями властиве творчості, до прикладу, західноукраїнських майстрів Івана Рутковича та Йова Кондзелевича.
До речі, на іконах художники часто відображали й постаті гетьманів та старшини.
Окрім іконопису, популярним був і світський живопис, насамперед портретні зображення. Розвиток портретного малярства на теренах Лівобережжя і Наддніпрянщини можна простежити від останньої третини XVII ст.
У станковому малярстві Гетьманщини дедалі помітнішу роль відігравав світський, так званий сарматський стиль (портрети шляхтичів) та іконографічно до нього близький ктиторський портрет козацької старшини. Окрему групу становлять жіночі портрети.
Невідомий художник. Чернігівський полковник Василь Дунін-Борковський. Кін. XVII - поч. XVIII ст.
Ктитор — особа, на кошти якої збудовано або заново убрано православний храм чи монастир.
Розгляньте портрети на с. 166, 167. Які спільні й відмінні риси у зображенні козацької старшини та жіноцтва ви помітили?
Невідомий художник. Лубенський полковник Григорій Гамалія. XVII ст.
Невідомий художник. Матір Івана Мазепи Марія Мазепа (Марія Магдалина). Кін. XVII — поч. XVIII ст.
Невідомий художник. Дружина Івана Литовського Олена Литовська. Кін. XVII — поч. XVIII ст.
Невідомий художник. Дружина полковника Палія Феодосія Палій із дітьми. 1686
Л. Тарасевич. Успенський собор Києво-Печерської лаври. XVIII ст.
I. Щирський. Тріумфальне знамено. 1698
Схожий до малярського процес відбувався і у графіці, насамперед у книжковій. Із другої половини XVII ст. провідною графічною технікою стала гравюра на міді, яка поступово позбувалася площинності. Як-от в ілюстративному циклі із сорока сюжетів до видання Печерського патерика 1702 р. Леонтія Тарасевича. А у гравюрах видатного чернігівського гравера Івана Щирського химерні сплетіння рослинних орнаментів поєдналися з античними, глибоко символічними сюжетами й реалістичними зображеннями. Такі ознаки властиві й іншим графічним пам’яткам доби бароко.
Видатні майстри доби бароко створили справжні шедеври мистецтва гравюри. Високий художній рівень українських стародруків став взірцем для розвитку друкарства та графіки наступних століть.
Дізнайтеся більше про мистецтво України XVII ст.
1. Назвіть ознаки бароко.
2. Визначте, де збереглися найважливіші барокові будівлі.
3. Хто з козацької старшини був фундатором визначних пам'яток у стилі козацького бароко?
4. Назвіть основні напрями розвитку живопису у другій половині XVII — на початку XVIII ст.
5. Виконайте онлайн-вправу.
Домашнє завдання
1. Об’єднайтеся у групи. Створіть постер, який ілюструватиме розвиток бароко в архітектурі чи живописі. Презентуйте свою роботу в класі.
2. Підготуйте стисле повідомлення про розвиток барокової скульптури або музики.
Коментарі (0)