Світ, у якому ми живемо, наповнений великою кількістю невидимих нашому окові елементів та процесів. Це повітря, тепло, хвилі передач мобільних пристроїв, електричний струм, а також інформація — все, про що ми довідуємося, що сприймаємо. Інформаційних відомостей навколо нас є надзвичайно багато, тож спробуймо їх класифікувати. За способом сприйняття: зорові — все, що ми бачимо (в тому числі і на пристроях, якими користуємося), читаємо чи розглядаємо; слухові — те, що чуємо; тактильні — те, що сприймаємо на дотик; нюхові — про які дізнаємося з допомогою нюху; смакові — з допомогою яких відчуваємо смак. Інформація може різнитися за способом подання. Так, вона може бути текстовою, числовою, графічною, звуковою. Третім критерієм, за яким можемо розрізнити види інформації, є її призначення. Вона може бути масовою, тобто загальнодоступною, спеціальною — призначеною або зрозумілою певній групі людей і особистою — такою, яка відома певній людині. Чи чули ви коли-небудь слово «інфопростір»? Чи розумієте його значення? У загальному, широкому сенсі інформаційним простором (інфопростором) є весь світ довкола нас. Щойно розплющивши очі, ми безперервно приймаємо інформацію, а згодом ділимося нею з іншими. Так виникає безперервний інформаційний потік. Медіа — телебачення, преса, радіо, мережа Інтернет тощо — зробили цей потік потужним і всеохопним. Про сьогоднішнє суспільство кажуть, що воно інформаційне. Джерелами інформації є документи, книги, бази даних, реєстри, наукові збірки, бюлетені, повідомлення масмедіа, публічні виступи....
|