Войти
Закрыть

Спортивні звитяги минулого й сьогодення

5 Клас

Заняття, що вимагають фізичної сили і спритності, та спортивні змагання відомі людству понад дві тисячі років. Але значного поширення в світі, зокрема й в Україні, спорт набув трохи більше як сто років тому. На західноукраїнських землях створено перші в Україні «спортклуби» і стадіони. Неймовірних зусиль до розбудови товариства «Сокіл» доклав Іван Боберський — «батько» українського спорту. Засновником «пожежно-руханкового» товариства «Січ» був Кирило Трильовський. Не забували учасники цих спортивно-патріотичних організацій про духовний розвиток: видавали календарі, співаники, часописи тощо. Діяв і широкомасштабний спортклуб — «Товариство забав рухових» (1910-1930-і роки). У Львові найпопулярнішим видом спорту був хокей (гаківка). Голкіпер хокейної команди «Україна» Микола Скрипій винайшов першу у світі захисну маску для воротарів, а також змоделював ключку для воротаря (гак). Незважаючи на розподіл команд за національними ознаками, чимало українців виступали і за збірну Польщі. Успішно розвивали різні види спорту і єврейські спортклуби, зокрема славновідома «Гасмонея». Українським аналогом скаутського руху стала організація «Пласт». У Львові було проведено спортивні змагання, які сьогодні могли б мати статус чемпіонату, — Перший краєвий здвиг 1911 року. 1. Які історичні постаті долучилися до становлення і розвитку спортивного руху в Україні? 2. Поясніть, як ви розумієте твердження про те, що в товаристві «Сокіл» «тренували тіло, а виховували український дух». 3. Як називали хокей сто років тому?...

Україна: погляд крізь час

5 Клас

Українські землі віддавна славились освітніми традиціями. Перша школа в Києві з’явилася понад тисячу років тому. Її заснував князь Володимир Великий. Спочатку навчання грамоті та лічбі було обов’язковим лише для хлопчиків із наближених до князя сімей. Згодом кількість шкіл значно збільшилась, їх відкривали при храмах і монастирях. Дівчат навчали також співам та шитву. Зростав рівень освіти. Так, через майже 250 років після князювання Володимира Великого при дворі короля Данила звичним було знання 5-7 мов. Коли в 1711 році данський дипломат Юст Юль відвідав Україну, то зауважив, що в кожному українському селі була школа, а звичайні селянки ходили до церкви з молитовниками в руках. Поступово з’явилися заклади, де навчалися ремеслам і здобували спеціалізовані знання. Доброю традицією в ті часи стало намагання дати дітям можливість отримати гарну освіту. Вже понад 500 років тому серед студентів і навіть викладачів європейських університетів були українці. Першою вищою школою на наших землях стала Острозька академія, заснована в 1576 році. Тут вивчали «сім вільних наук» (граматику, риторику, діалектику, музику, арифметику, геометрію, астрономію), а також вищі науки (філософію, богослов’я, медицину)....

Світ інформації

5 Клас

Світ, у якому ми живемо, наповнений великою кількістю невидимих нашому окові елементів та процесів. Це повітря, тепло, хвилі передач мобільних пристроїв, електричний струм, а також інформація — все, про що ми довідуємося, що сприймаємо. Інформаційних відомостей навколо нас є надзвичайно багато, тож спробуймо їх класифікувати. За способом сприйняття: зорові — все, що ми бачимо (в тому числі і на пристроях, якими користуємося), читаємо чи розглядаємо; слухові — те, що чуємо; тактильні — те, що сприймаємо на дотик; нюхові — про які дізнаємося з допомогою нюху; смакові — з допомогою яких відчуваємо смак. Інформація може різнитися за способом подання. Так, вона може бути текстовою, числовою, графічною, звуковою. Третім критерієм, за яким можемо розрізнити види інформації, є її призначення. Вона може бути масовою, тобто загальнодоступною, спеціальною — призначеною або зрозумілою певній групі людей і особистою — такою, яка відома певній людині. Чи чули ви коли-небудь слово «інфопростір»? Чи розумієте його значення? У загальному, широкому сенсі інформаційним простором (інфопростором) є весь світ довкола нас. Щойно розплющивши очі, ми безперервно приймаємо інформацію, а згодом ділимося нею з іншими. Так виникає безперервний інформаційний потік. Медіа — телебачення, преса, радіо, мережа Інтернет тощо — зробили цей потік потужним і всеохопним. Про сьогоднішнє суспільство кажуть, що воно інформаційне. Джерелами інформації є документи, книги, бази даних, реєстри, наукові збірки, бюлетені, повідомлення масмедіа, публічні виступи....

Дотримання прав людини

5 Клас

Сподіваємося, ви пам’ятаєте, що всі люди є рівними перед законом і наділені однаковими правами. Ми, зазвичай, замислюємося про права людини тоді, коли їх порушують. На жаль, у суспільстві нерідко проявляється негативне ставлення одних людей до інших через певні притаманні їм індивідуальні риси. Часто це супроводжується позбавленням певних груп людей їхніх прав чи зменшенням можливостей. Такі несправедливі дії, пов’язані з неоднаковим ставленням щодо членів певних соціальних груп, називають дискримінацією (від англ. discrimination — розрізнення, виділення). Розрізняють дискримінацію через вік, колір шкіри, мову, релігію, стать, приналежність до того чи іншого народу, майновий стан тощо. Дискримінація проявляється по-різному. Та найбільш поширеним її проявом є «мова ворожнечі» («мова ненависті»). Це агресивні висловлювання, які принижують іншу людину чи групу людей. Вони вкрай небезпечні. До прикладу, трохи менше ніж сто років тому, в роки Другої світової війни, людство пережило трагічний урок, коли «мова ворожнечі» швидко переросла у прагнення вбивати. На уроках історії ви будете вивчати жахливі наслідки дискримінації та мови ворожнечі — Голодомор, Голокост, депортації, репресії, війни... Сьогодні нам навіть важко усвідомити, як багато людей у той час стали жертвами ненависті. Зараз ця небезпечна практика знову набуває неймовірного поширення у всесвітній мережі Інтернет. Багато хто вважає, що можна негативно та агресивно висловлюватися, навіть про незнайомих людей. Чи замислювалися ви, які це може мати наслідки? Прагнення принизити є першим проявом прагнення знищити....

Громада. Моя шкільна громада

5 Клас

Жодна людина не існує сама по собі. Від народження ми є частиною певних спільнот: міста/села, школи, сім’ї. Наші спільноти є частинами більших об’єднань, зокрема територіальних громад. Хоча територіальні громади як адміністративні одиниці сформувалися в Україні нещодавно, традиція об’єднуватися для вирішення спільних важливих питань у наших предків існувала дуже давно. Земля, ліси, пасовища спільно використовувалися всіма членами громади. Жителі сіл і міст спільно організовували захист своїх населених пунктів від ворогів, охороняли порядок та спокій мешканців, займалися створенням шкіл, дозвіллям, допомагали людям старшого віку і тим, що не могли самотужки про себе подбати. Сучасна територіальна громада, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування», — це добровільне об’єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр. Чому виникла потреба у створенні такої ланки адміністративного устрою? Мешканці громади краще знають та відчувають місцеві потреби і можливості. Тому саме вони самостійно вирішують питання розвитку своєї території, будують дороги, школи та лікарні; реалізовують проекти з організації дозвілля дітей та молоді, шукають шляхи відкриття нових підприємств, створення робочих місць тощо....

Родовід

5 Клас

«Сім’я». У цьому слові переплелися теплота та ніжність, хвилювання та любов, інколи сум та тривога. Якими ж різними бувають сім’ї? Великі й малі, суворі та не дуже, однонаціональні й змішані... Кожна сім’я є найпершою частиною родини — соціальної групи, яка об’єднує кровних родичів. Сподіваємося, вам уже відомо, що таке родинне дерево? Це схематичний зв’язок між членами певної сім’ї чи родини. Таке дерево може бути усним (абстрактним), або наочним — спеціально створеним (написаним). На уявному «стовбурі» вписують імена найстаріших прародичів, імена нащадків зазначають у вигляді великих і дрібніших «гілок» і «гілочок». Отже, друзі, зображаючи родинне дерево та фіксуючи інформацію про осіб, що належали чи належать до роду, ми складаємо родовід. У минулому, в часи князів та королів, родоводи були вкрай важливими, адже це свідчило про приналежність до багатих родів, що володіли землями. Такі родини мали свій герб, своє гасло й особливе (привілейоване) місце в суспільстві. Сьогодні теж кожен/кожна з вас має змогу віднайти свій родовід, довідатися про видатних предків чи прародичів, які чесно і гідно виконували свою щоденну роботу. Тож гайда до праці! Історія кожної родини приховує багато таємниць. Можливо, саме ви зможете їх розкрити....

Мала батьківщина

5 Клас

Наша Батьківщина, наша країна, наша земля... Різноманітна й різнобарвна... Як багато ввібрало в себе слово «Батьківщина»! Серед безлічі місцин, якими багата Україна, для кожного з вас, друзі, є земля особлива. Чому, мабуть, спитаєте? Бо це той край, де ви народилися, зробили перші кроки, а, можливо, й вперше закохалися чи закохаєтеся. Цей куточок землі ще називають батьківщиною або малою батьківщиною, бо воно походить від слів «батьки», «батьківська спадщина». Як визначити «адресу» найріднішої землі? Пригадайте, як багато етнографічних районів є на українських теренах! Кожна така місцевість для когось рідна. Вам також відомо, що на території України розрізняють області, райони, громади, які об’єднують міста і села. Тож поміркуйте трішки і визначте адресу малої батьківщини кожного/кожної з вас. Місце народження є особливим. Неважливо, чи це мегаполіс, маленьке містечко або крихітне село. Немає значення також, чи можуть похизуватися ці землі історичними пам’ятками чи дивами природи. Адже мала батьківщина для кожного є місцем сили, джерелом натхнення. Це та частинка, яка в майбутньому займатиме особливе місце в серці кожного з вас, бо тут зробили свої перші кроки і досягли перших вершин у житті....

Навігація