Перевірте свої знання з розділу III
- 10-09-2022, 12:18
- 580
| ... |
Практичне заняття. Повсякденне життя в першій половині ХІХ ст.
- 10-09-2022, 12:00
- 2 001
| Селянські житла (на Київщині) збудовані з дерева, вони теплі взимку. Їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове... Майже всі хати вкриті соломою. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору. У кімнаті є піч. Хати заможних селян просторіші, у них більше порядку й чистоти, вони побілені всередині і ззовні. Внутрішнє впорядкування кожної хати майже скрізь однакове. В усіх помешканнях можна бачити в кутку кімнати напроти дверей намальовані образи святих, прикрашені рушниками, вишитими червоними узорами. У їхніх помешканнях немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька стільців. Їжа селян майже однакова як улітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний, зрідка пшеничний, за винятком свят та місцевостей, де пшениця родить. Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем влітку та з іншими овочами. Зрідка селяни їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. Взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують всюди, особливо на піщаних ґрунтах, а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки, які готують з житнього, пшеничного або іншого борошна, яєць, молока й сиру. Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхнього раціону. Для їжі вони користуються глиняним посудом. Ложки, якими вони користуються, виточені з дерева і складені рядочком у шафі. Виделки їм майже не відомі...... |
Розвиток музики, театра, образотворчого мистецтва й архітектури кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.
- 10-09-2022, 11:58
- 710
| У першій половині XIX ст. музична культура Наддніпрянської України розвивалася в складних умовах і законсервувалася. Водночас позитивний вплив на тогочасну музичну культуру справляли відкриті університети. Зокрема, при Харківському університеті створено музичні класи, де відбувалась підготовка відповідних кадрів. У Львові відкрилася консерваторія, що пожвавило музичне життя міста. Яскравою особистістю у вітчизняній музичній культурі тієї доби вважається Семен Гулак-Артемовський. Він започаткував один із провідних в українській музиці жанр побутової опери. Уперше на великій сцені в його опері «Запорожець за Дунаєм» прозвучали народні пісні й постали національні характери, оспівана патріотична тема, відтворено побут Запорозької Січі. Композитор представив їх у романтичних традиціях веселої мелодрами. У ці часи популярності набули пісні-романси: «Їхав козак за Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько» та ін. У західноукраїнських землях композитори утверджували народні основи в царині професійної музичної культури. Михайло Вербицький, автор музики Державного Гімну України «Ще не вмерла України», ще будучи семінаристом, керував хором навчального закладу, опанував гру на гітарі, яка супроводжувала його все життя. Чимало творів, перекладених або створених ним для гітари, здобули популярність. Вербицький написав музику до понад 20 вистав.... |
Розвиток української літератури кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.
- 10-09-2022, 11:58
- 1 065
| Українську літературу цього періоду називають новою. Порівняно з давньою у ній з’являються нові теми, нові герої, вона написана живою народною мовою. Становлення нової літератури було частиною національно-культурного відродження України, формування національної ідеї. Національна ідея — стратегічне бачення розвитку народу, держави, що спирається на спільні культурні традиції та цінності. За відсутності української держави література була спрямована на захист прав й інтересів народу. Саме цим пояснюється переважання в новій українській літературі громадянських мотивів. Основними художніми напрямами, що знайшли відображення в українській літературі та мистецтві кінця XVIII — першої половини XIX ст., були класицизм і романтизм. Класицизм (від лат. classicus — «зразковий») — напрям у літературі, для якого характерна орієнтація на античну літературу, що проголошувалася класичною, гідною наслідування. Романтизм (від фр. romantisme) — ідейно-художній напрям, який висував на передній план індивідуальність, наділяючи її ідеальними рисами й прагненнями. Розвиток традицій класицизму був пов’язаний із творчістю І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського. У дусі романтизму писали члени «Руської трійці» — Я. Головацький, І. Вагилевич, М. Шашкевич, на Закарпатті — О. Духнович. Вершиною романтизму в літературі Наддніпрянщини стала творчість Т. Шевченка, П. Куліша.... |
Освіта й наука України кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.
- 10-09-2022, 11:57
- 663
| Основним змістом процесів, що відбувалися в культурі українських земель кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст., було становлення модерної української культури. Цей процес став складовою українського національного відродження. Умови, у яких розвивалася культура, створювалися низкою чинників. Проаналізуйте перелічені чинники й визначте, який вплив на розвиток культури (позитивний чи негативний) мав кожний із них. Чинник — поняття, похідне від поняття «чинити» — те, що чинить, має вплив, діє на щось. Визначити чинники — знайти, що вплинуло на розвиток певного явища, процесу. Чинники розвитку культури українських земель кінця XVIII — першої половини XIX ст.: вплив ідей західноєвропейської філософії; промисловий переворот і поширення наукових знань; інтенсивне зростання міст і міського населення; відсутність власної держави, національне гноблення та імперські кордони, що ділили українську етнічну територію; спроби культурної асиміляції українців владою обох імперій; поліетнічний склад населення українських земель, взаємовплив культур різних народів (польської, єврейської, румунської та ін.);... |
Перевірте свої знання з розділу ІІ
- 10-09-2022, 11:56
- 654
| ... |
Практичне заняття. Галицько-руська матиця
- 10-09-2022, 11:56
- 2 307
| Постання сербської (1828) та чеської «Матиці» (1830), як культурно-освітніх центрів тих народів, примусило й галицьких українців подумувати над організацією аналогічної установи ще перед 1848 роком. На засіданні Головної руської ради 16 червня 1848 р. проголошено заснування «Галицько-руської матиці», що по статуту мала видавати й поширювати в масах добрі й корисні книжки для укріплення віри й моральності, поширення знання, розвитку красномовства, каліграфії, техніки, господарства й педагогії. Зі статті сучасного українського історика Олександра Седляра Безпосереднім ініціатором створення такого товариства, яке отримало назву (за аналогією з подібними товариствами в інших слов’янських народів) Галицько-руської матиці, був Іван Гуркевич. Він зробив відповідну пропозицію на засіданні Головної руської ради... а вже 28 травня Рада схвалила статут товариства... На наступному засіданні 4 червня голова ГРР Михайло Куземський оголосив про заснування товариства і запросив охочих вступати до нього. Відразу близько 50 русинів, переважно зі Львова, стали першими засновниками «Матиці». 2. Мета й завдання товариства Проаналізуйте інформацію поданих джерел і поясніть: як уявляли собі діяльність Галицько-руської матиці учасники з’їзду руських учених? Якою були мета й завдання товариства? Зі статті сучасного українського історика Олександра Седляра... |
Європейська революція 1848—1849 на західноукраїнських землях
- 10-09-2022, 11:55
- 756
| Якими подіями розпочалася революція в західноукраїнських землях? Коли і як на західноукраїнських землях ліквідовано залишки кріпосницьких відносин? На початку 1848 р. в деяких європейських країнах почалися буржуазно-демократичні революції. Народи незалежних країн вимагали демократії, політичної рівноправності вcix верств. Політично залежні народи виступили з вимогою відродження власної державності. Звідси походить назва революції — «Весна народів». Революція (від лат. revolutio — «розвертання») — зміна соціальної, політичної чи економічної системи, яка відбувається раптово або протягом короткого часу. Революція може бути й насильницькою, і мирною. У березні 1848 р. сталася революція в Австрійській імперії. Було проголошено першу австрійську конституцію, яка передбачала надання громадянам свободи слова, друку, зборів, скликання парламенту (рейхстагу). У Галичині, на Буковині, Закарпатті — революційні виступи почалися вуличними демонстраціями. У Львові вони відбувалися 18, 19 і 21 березня 1848 р., коли понад 12 тис. жителів міста підписали петицію австрійському імператору Фердінанду І Габсбургу — першу в Галичині програму політичних перетворень. 22 березня 1848 р. велика маніфестація пройшла в Чернівцях — під гаслами підтримки конституції.... |
Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях
- 10-09-2022, 11:55
- 926
| У першій половині XIX ст. починає пробуджуватися національне життя в західноукраїнських землях. Умови, у яких відбувалося українське націотворення на західноукраїнських землях, були складнішими, ніж у підросійській Україні. На відміну від Наддніпрянщини, тут не було традицій козацької державності. За час тривалого перебування у складі різних держав західні українці, або, як вони називали себе протягом ХІХ ст., русини, фактично втратили власну національну еліту. Роль національного лідера зазвичай виконувала українська греко-католицька церква. Нечисленна українська інтелігенція складалася в той час власне зі священиків або їхніх дітей, які здобували освіту. Чому саме греко-католицькі священики очолили національне відродження? Як ви думаєте, чому православне духовенство Наддніпрянщини не відіграло подібної ролі? Сучасний канадський історик українського походження Орест Субтельний про роль греко-католицького духовенства Говорити про західноукраїнську інтелігенцію початку ХІХ ст. — значить говорити про духовенство. Духовенство було єдиною соціальною групою, що могла користуватися перевагами вищої освіти в Австрійській імперії. Вища освіта на Західній Україні стала синонімом освіти богословської... Зв’язане з масами спільною вірою духовенство користувалося в середовищі сільських парафіян великим впливом і владою. Польська шляхта... нерідко примушувала священиків працювати у своїх маєтках. Це дало... позитивні результати, оскільки українське духовенство встановило із селянством тісніші особисті та культурні зв’язки.... |
Соціально-політичний та економічний розвиток західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії наприкінці ХVIII
- 10-09-2022, 11:54
- 723
| Визначте основні риси адміністративно-територіального устрою та управління західноукраїнськими землями під владою Австрійської імперії. У 70-х роках XVII ст. Галичина й Буковина ввійшли до складу Австрійської імперії. Закарпаття перебувало у складі цієї імперії ще із XVII ст. Австрія на той час становила найбільшу європейську багатонаціональну імперію. У XIX ст. вона складалася із суміші 11 великих народів і ряду менших етнічних груп, що населяли більшу частину Східної Європи. За устроєм це була абсолютна монархія, яку очолювали імператори з династії Габсбургів. Землі, заселені українцями, належали до різних адміністративних одиниць імперії. Знайдіть на карті 2 названі в таблиці «Адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель» українські території. Чи враховувалися за такого устрою етнічні інтереси українців? Чому ви так думаєте? З якою метою, на вашу думку, поділ здійснювався саме так?... |
