Войти
Закрыть

Соціальне життя

11 Клас

Найбільшою проблемою в Україні була й залишається система соціального захисту. В радянські часи людина втрачала її заробітній платі, але натомість користувалася безкоштовним навчанням, медичним обслуговуванням, отримувала безплатне житло, сплачувала символічну плату за комунально-житлові послуги. Із суспільних фондів споживання оплачувалися чергові відпустки, пенсії і стипендії громадян. Безплатність і безадресність різноманітних послуг істотно погіршували їхню якість, але відігравали важливу ідеологічну роль. Затверджуючи програму реформ у 1991 р., парламентарі по передбачили її наслідки у сфері задоволення матеріальних по треб суспільства. Мовою джерела Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання. «Тепер розуміємо, що творці тієї програми не уявляли собі, як революційний катаклізм позначиться на добробуті народу. Як і ті, хто складав програму, так і ті, для кого вона призначалася, були переконані в тому, що економічна криза негайно закінчиться, а промисловість, яка працювали на ВПК, освоїть випуск товарів народного споживання. Утім зростаючий дефіцит бюджету і гіперінфляція змушували шукати нові методи захисту доходів населення». Литвин В. Історія України. - К., 2010. - С. 728...
0 Переглянути

Економічна політика в період трансформації

11 Клас

Незалежна Україна успадкувала економічну кризу від радянських часів. Криза зумовлювалася низкою об’єктивних причин: - наявністю застарілої техніки, особливо в добувній галузі та металургії, що позначалося на якості продукції, перевитратах сировини, палива та погіршенні екології; - розривом регіональних господарських зв’язків українських промислових підприємств, який призвів до втрати споживачів у Росії та інших країнах СНД і падіння майже на третину обсягів виробництва; - залежністю від дорогих енергоносіїв - нафти й газу та від сутністю енергозберігаючих технологій, що спричинило стрімке зростання собівартості продукції. Не останню роль у поглибленні кризи відігравала відсутність у керівників України політичної волі. У 1992 р. під час виходу з рубльової зони не було проведено грошової реформи. З вересни 1991 р. роль грошової одиниці виконував купоно-карбованець. Мовою джерела Прочитайте текст. Дайте відповідь на запитання. «Найважливішими передумовами переходу до ринку мають бути.,, створення власної кредитної, фінансової, банківської, грошової системи....
0 Переглянути

Досягнення і прорахунки в державотворчому процесі

11 Клас

З прийняттям Декларації про державний суверенітет проблема державотворення перейшла в практичну площину. Через тиждень перед будинком Київської міської ради на Хрещатику, а 4 вересня 1991 р. - над будинком Верховної Ради було піднято синьо-жовтий прапор. Підписання Біловезьких домовленостей остаточно зробило Україну незалежною. На початку 1992 р. український парламент затвердив державну символіку України: у січні - Державний гімн України «Ще не вмерла України» (композитор М. Вербицький) і Державний прапор України, у лютому - Державний малий герб України - тризуб Володимира Великого. Нова Україна відмовилася від радянської символіки і підтвердила свою спорідненість і правонаступність з УНР. 8 жовтня 1991 р. було прийнято Закон України «Про громадянство України», що не допускав подвійного громадянства. Закон «Про державний кордон» від 7 листопада 1991 р. на території України зберігав з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією конфігурацію державного кордону СРСР і перетворював адміністративний кордон з Молдовою, Білоруссю і Росією на державний. 19 жовтня 1993 р. Верховна Рада прийняла Воєнну доктрину. Вона наголошувала, що Україна не вбачає в сусідніх країнах супротивників і не є потенційним противником жодної з держав. Підтверджувався без’ядерний статус України....
0 Переглянути

Міжнародні зв’язки України

11 Клас

Після референдуму 1 грудня 1991 р. розпочався процес міжнародного визнання України. Першими 2 грудня її визнали Польща й Канада. Країни Заходу поставилися до появи в Європі нової держави, яка володіла третім (після Росії і США) ракетно-ядерним потенціалом, з певною пересторогою. Проте США визнали Україну 25 грудня 1991 р. За перші п’ять років Україну визнали 154 країни, 138 встановили з нею дипломатичні відносини. 12 вересня 1991 р. український парламент прийняв Закон «Про правонаступництво України». Він встановлював, що державним кордоном України є колишні кордони УРСР у складі Радянського Союзу. Україна проголосила себе правонаступницею прав і обов’язків УРСР за міжнародними договорами, які не суперечать Конституції та інтересам республіки. Міністерство закордонних справ України розпочало створення мережі посольств. Гостро постало питання дипломатичних кадрів, матеріально-технічної бази посольств і консульств, країнознавчих науково-дослідних центрів тощо. У 2001 р. вже діяли 84 посольства та консульства. У липні 1993 р. Верховна Рада затвердила «Основні напрями зовнішньої політики України», за якими Україна зосереджувалася на розвитку двосторонніх міждержавних відносин, участі в європейському співробітництві і співробітництві в рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД), ООН та міжнародних організацій....
0 Переглянути

Суверенізація України

11 Клас

Після виборів Верховна Рада України перетворилася на центр влади в республіці. Протистояння депутатів парламенту свідчило про втрату комуністами монополії на владу. Проте опозиція була не достатньо сильною, щоб взяти владу в свої руки. З весни 1990 р. розпочалася боротьба за зменшення залежності від центру. У цей період голова Верховної Ради В. Івашко неочікувано оголосив про свою відставку в зв’язку з обранням заступником генерального секретаря ЦК КПРС. Замість нього Верховну Раду очолив Л. Кравчук. Леонід Макарович Кравчук (1934) народився на Рівненщині. Закінчив економічний факультет Київського державного університету. З 1960 р. працював у партійних органах, з 1970 р. - в апараті ЦК Компартії України. У 1990 р. обраний головою Верховної Ради України. Від 1991 до 1994 р. - перший президент України. З 1994 р. - політичний і громадський діяч. Зміна керівництва парламенту полегшила боротьбу опозиції за утвердження суверенітету республіки. 16 липня 1990 р. Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Декларація розглядала державний суверенітет України «як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах». Від імені народу України могла виступати тільки Верховна Рада....
0 Переглянути

Розгортання національного руху в Україні

11 Клас

Керівники СРСР були впевнені у відсутності в країні національного питання. Під час візиту до Києва в 1985 р. М. Горбачов називав Радянський Союз Росією, а Харків - російським містом. У своєму родоводі він знаходив українські корені й був щиро переконаний, що в Україні національне питання відсутнє. Проте и 1987 р. після масових заворушень в Алма-Аті тональність виступів М. Горбачова змінилася. Мовою джерела Прочитайте уривок з доповіді М. Горбачова на пленумі ЦК КПРС. Дайте відповідь на запитання. «Треба визнати, що помилки, яких припускалися в сфері національних відносин, їх вияви залишалися в тіні і говорити про них було не прийнято. Це призвело до негативних наслідків, з якими зараз доводиться мати справу». Горбачов М. Избранные речи и статьи. - Т.4. - М., 1987. - С. 331. Спираючись на знання з історії, поміркуйте, чому лише на третій рік перебудови керівництво партії зрозуміло, що в державі існує національне питання. Особливо гостро небезпеку цілковитої залежності від московського центру відчула Україна. 26 квітня 1986 р. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який призвів до найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Керівництво СРСР і УРСР не відразу зрозуміло масштаб лиха, який вчинив «мирний атом». М. Горбачов назвав керівників України «панікерами» і наказав провести в Києві масову першотравневу демонстрацію, хоча рівень радіації загрозливо зростав. Лише на дев’ятий день після вибуху було оприлюднено інформацію про шкідливість радіоактивних викидів....
0 Переглянути

Економічна політика перебудовної доби

11 Клас

Лейтмотивом перебудовної доби в сфері економіки стало «прискорення». У червні 1985 р. у Москві почала працювати Всесоюзна нарада з питань науково-технічного прогресу. Її організатори були переконані, що запровадження у виробництво сучасної техніки й технології, децентралізація управління економікою та «активізація людського фактору» забезпечить державі необхідне прискорення темпів економічного розвитку. Проте чіткої програми реалізації запропонованих завдань вироблено не було. Київ відгукнувся на рішення наради всесоюзним семінаром з досвіду роботи промислових підприємств України з питань ресурсозбереження. Проте одночасно з позитивним досвідом виявилося, що багато українських підприємств використовує застаріле імпортне устаткування. У партійно-радянському керівництві продовжувалася боротьба між консерваторами й реформаторами, які по-різному уявляли собі «прискорення». Щоб продемонструвати переваги політики доби перебудови над періодом «застою» та підтримувати інтерес суспільства до реформ, у державі періодично організовувалися масові кампанії. У травні 1985 р. почалася кампанія з подолання пияцтва та алкоголізму. Пияцтво справді було серйозною соціально-економічною проблемою, яка призводила до зниження якості роботи, моральної та фізичної деградації осіб, залежних від спиртного, скорочення їхнього життя. Але боротьба із соціальним лихом велася непродуманими методами і не принесла відчутних результатів. У Закарпатті та в Криму були вирубані виноградники, у тому числі унікальних сортів, що підірвало українську виноробну галузь. Через зменшення обсягів реалізації горілчаних виробів державний бюджет втратив мільярди рублів. Поширилося самогоноваріння, цукор та дешеві цукерки стали дефіцитом. Хоча міліція вилучала в населення тисячі самогонних пристроїв, споживання спиртних напоїв практично не зменшувалося. Уперше постали проблеми наркоманії та токсикоманії....
0 Переглянути

Особливості перебудовного процесу в Україні

11 Клас

В останні роки перебування при владі Л. Брежнєв тяжко хворів і у листопаді 1982 р. помер. Його наступником за традицією міг стати лише член політбюро ЦК КПРС. На той час до складу політбюро входило 12 осіб, середній вік яких становив 70 років. Консервативні погляди, похилий вік та поганий стан здоров’я партійної еліти суттєво впливали на внутрішнє й зовнішнє становище країни. На посаду генерального секретаря ЦК КПРС був обраний колишній голова КДБ Ю. Андропов. Він вважав, що кардинальні зміни можливі лише за умови зміцнення трудової дисципліни та боротьби з корупцією. Однак проводилась ця політика недовго. За станом здоров’я останні п’ять місяців генсек в Кремлі не з’являвся, а в лютому 1984 р. помер. При владі опинився К. Черненко, який теж мав незадовільний стан здоров’я. Його смерть в березні 1985 р. загострила політичну кризу в країні. Знову постало питання про обрання лідера партії. Ним став 54-річний М. Горбачов. Мовою джерела Прочитайте уривок з книги В. Литвина. Дайте відповідь на запитання. «Вирішальну роль у висуванні М. Горбачова на посаду генсека на засіданні політбюро відразу ж після смерті К. Черненка відіграв А. Громико (міністр закордонних справ СРСР. - Авт.). Він виступив на підтримку його кандидатури на пленумі ЦК КПРС. Блискуча характеристика, що її А. Громико дав М. Горбачову як політику й людині, визначила результати голосування»....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370
Назад

Навігація