Войти
Закрыть

Сучасні історичні джерела (фото, відео, аудіо, цифрові)

5 Клас

Розвиток суспільства супроводжується змінами у передачі та збереженні інформації. Це називають інформаційними технологіями. Особливо швидко вони розвивалися в XIX—XX ст. Це призвело до появи нових історичних джерел — фото-кінодокументів. Із них історик може почерпнути факти, невідомі йому раніше за іншими джерелами, і важливі дані для уточнення вже відомих подій. А особливо — отримати образно-зорове сприйняття події. Кіно-, фотодокументи мають іще ряд переваг. Вони достатньо доступні, а в окремих випадках розповідають про подію більше, ніж її очевидці. Французький винахідник Жозеф Ньепс у 20-х рр. XIX ст. за допомогою давно відомого пристрою камери-обскури (темний ящик з невеликим отвором і екраном на протилежному боці від отвору) створив перші у світі світлини, використавши пластину з нанесеною срібною сіллю, яка чорніє при контакті з денним світом. Вдосконалення цього винаходу привело до виникнення сучасного фотоапарата. Починаючи зі середини XIX ст. фотографія фіксує найважливіші історичні події. Стало можливим створювати фотонариси, фоторепортажі, фотолітописи подій. Завдяки сучасним цифровим фотокамерам уже нема родин, які не мали б сімейних фото та відео. У багатьох є світлини вже кількох поколінь родичів. Тож сімейні фотоархіви — багате джерело для створення історії роду....
0 Переглянути

Усні джерела. Етнографічні дослідження. Фольклор як історичне джерело

5 Клас

Усні джерела (легенди, міфи, прислів’я, народні пісні, казки, перекази тощо) містять інформацію у вигляді усної традиції, яку передають із покоління в покоління, з уст в уста і зберігають у пам’яті народу. Згодом вона була зафіксована в писемних пам’ятках. Усна творчість упродовж тисячоліть залишалася чи не єдиним засобом узагальнення життєвого досвіду народів, зокрема українського, втіленням народної мудрості, народного світогляду, народних ідеалів, а також джерелом інформації про його історію, філософію, чим він жив, що хотів передати наступним поколінням. В усній формі фіксувалися і навіть норми звичаєвого права (неписані закони) Також наші предки вірили, що словесними заклинаннями можна досягнути успіху в полюванні, викликати дощ, відвернути бурю і град, посуху, вберегти родину від зла і напасті, які на кожному кроці підстерігали беззахисну перед силами природи людину. На думку вчених усна творчість розвивалася упродовж сотень тисячоліть. Фольклор — усна словесна і музична народна творчість. У широкому розумінні, крім словесних жанрів, сюди належать уся народна творчість, прояви народної духовної культури — мова, вірування, обряди, ремесла....
0 Переглянути

Писемні пам’ятки та їхні дослідження. Найвидатніші писемні пам’ятки України

5 Клас

Для дослідження минулого особливо цінними є писемні джерела. До них належать різноманітні написи та документи, що їх створили люди за допомогою знаків і символів. Від часу винайдення письма для нього людство за період свого існування намагалося пристосувати різноманітні матеріали: камінь, дерев’яні дощечки чи глиняні таблички, кістки тварин. У Стародавньому Єгипті писали на папірусі — папері, який створювався зі стебел очерету, що зростав на берегах річки Ніл. Наші предки для письма використовували кору берези (бересту), пергамент (матеріал з телячої шкіри) або свинцеві пластини. Батьківщиною сучасного паперу вважають Китай, де, за свідченнями китайських літописів, майстер Цай-Лунь у 105 р. н. е. винайшов папір, переробляючи бамбук. Змінювалися і способи нанесення знаків письма. Їх вирізьблювали, видавлювали, наносили фарбою, чорнилом, зрештою винайшли спосіб друкувати, який і досі вдосконалюють. Упродовж тисячоліть змінювався не лише матеріал, на якому робили написи, а й змінювалося письмо. Певний час основним джерелом для виникнення писемності був малюнок. Проте малюнок може стати писемністю лише тоді, коли він не просто зображає річ, поняття (сонце, земля, людина тощо), а й позначає саме слово. Письмо за допомогою малюнків називають піктографічним. Хоча нині такий вид письма вже не використовують, піктограми значно поширені в дорожніх знаках, комп’ютерах, телефонах тощо....
0 Переглянути

Минуле в археологічних пам’ятках. Археологічні скарби України. Трипільська культура

5 Клас

Археологи визначили основні археологічні періоди історії України. Вони загалом збігаються з періодами європейської історії. Найдавніші часи археологи та історики називають кам’яним віком, який вони поділяють на давній (палеоліт), середній (мезоліт), новий (неоліт). Близько шести тисяч років тому кам’яний вік став змінювати вік металів, який триває досі. Перехід від кам’яної доби до віку металів називають мідно-кам’яним віком (енеолітом). Вік металів поділяють на бронзовий і залізний. Бурхливе минуле України залишило її громадянам величезну археологічну спадщину. Вона дає змогу з’ясувати загадковий світ мисливців на мамонтів та бізонів часів великого зледеніння; що українські степи були батьківщиною індоєвропейських народів, які є попередниками більшості сучасних європейських народів; а землі між Дніпром і Сяном є прабатьківщиною слов’ян... Археологи вважають, що на території України знайдено лише 1 % захованих тут скарбів. Проте самі скарби не є метою досліджень археологів. Кожна коштовна річ, вироблена з дорогоцінного металу, а інколи й оздоблена коштовним камінням, має наукову цінність тільки тоді, коли пов’язана з усім контекстом, у якому її було знайдено: похованням, спорудою, ритуальним жертвопринесенням та іншими аспектами....
0 Переглянути

Значення археології для дослідження минулого. Як працюють археологи. Культурний шар та археологічна культура

5 Клас

Людство, порівняно із загальним часом свого існування, зовсім нещодавно винайшло письмо, а про надзвичайно тривалий період його історії ми складаємо уявлення завдяки речовим джерелам. Їх досліджує наука археологія, а самі дослідники називаються археологами. Завдяки розкопкам вони здобувають нові джерела. Далі їх описують та досліджують. За їхньою допомогою складають картину життя людей минулого. Особливо цінні такі дослідження для історії тих народів та людських спільнот, які не залишили про себе писемних свідчень. Археологічний період історії людства найтриваліший: почався близько п’яти-трьох мільйонів років тому. Археологія фіксує розселення найдавніших людей на Землі, початки їхньої господарської діяльності. Археологічні матеріали мають велике значення для вивчення ранніх стадій розвитку людства. Вони формують уявлення про зони виникнення первісного землеробства і скотарства, дають змогу простежити зародження міської культури та цивілізації. Цивілізація — багатозначне поняття: 1) людська спільнота, яка впродовж тривалого періоду часу (зародження, розвиток, загибель чи перетворення в іншу) має стійкі відмінні риси у всіх сферах життя (державному устрою, економічному розвитку, культурі тощо), спільні цінності та ідеали. 2) Певний розвиток суспільства....
0 Переглянути

Спеціальні історичні дисципліни. Методи природничих наук в історичних дослідженнях

5 Клас

Історичні джерела ретельно досліджують представники спеціальних історичних дисциплін. Їх налічують близько 80-ти. Крім того, вони ставлять самостійні завдання у різноманітних галузях історії. Наприклад, генеалогія — наука, що вивчає сімейні і родинні зв’язки та їхню історію; палеографія дає нам цінну інформацію про таку складову культури, як письмо. Як правило, спеціальні історичні дисципліни поділяють на ті, що вивчають особливі види джерела (геральдика — герби, сфрагістика — печатки, нумізматика — монети), й ті, що застосовують особливі методи при роботі з джерелами (палеографія, хронологія тощо). Спеціальні історичні дисципліни — допоміжні дисципліни, що вивчають певні види історичних джерел. Як ми з вами вже з’ясували, історія є наукою. Кожна наука має як власні, специфічні методи дослідження, так і загальнонаукові. Основний метод будь-якого наукового дослідження — це експеримент. Головна мета експерименту — встановити причинно-наслідкові зв’язки між певними діями та їхніми наслідками і перевірити факти. Наприклад, що відбудеться, якщо змішати дві речовини. Або що станеться, коли встановити взаємодію двох речей тощо. Експеримент переважно використовують науковці природничих наук. Для істориків експеримент перш за все — це відтворення елементів минулого, реконструкція. Проте минуле неможливо повторити, і повернутися в минуле — теж. Але якщо поглянути на події історії як на експеримент, результати котрого ми знаємо, то дослідження історії набуває зовсім іншого значення. Головним завданням історика стає уміння робити висновки, з’ясовувати закономірності з таких «природних експериментів». Тобто з’ясувати, чому саме так відбувався хід подій....
0 Переглянути

Джерела історичної інформації. Види історичних джерел. Критичний аналіз джерел історичної інформації

5 Клас

Чимало людей думають, що досліджувати минуле нескладно. Достатньо зібрати відомості про те, що відбулося колись, та цікаво це переповісти. Але відразу постає безліч питань. Де і як зібрати ці відомості? Чи всі вони достовірні? Як розрізнити, що є правдою, а що вигадкою чи перекручуванням? Як їх переповідати, щоби було достовірно та зрозуміло? Перше, що має уміти дослідник історії, — це здобути свідчення про події. Вчені перевіряють їхню достовірність — те, наскільки точно вони можуть допомогти у відтворенні минулого. Також інформацію з різних джерел доведеться пов’язати з часом та місцевістю, згрупувати та зіставити з подібними явищами. Це допоможе відкинути недостовірні свідчення й упереджені думки. Наступний крок — відібрати серед різнорідної інформації ту, яка важлива для конкретного дослідження. Відібране необхідно розтлумачити, тобто пояснити, які зв’язки поєднують різні події, з чого усе почалося, до чого йшло і чим завершилося. Далі дослідник чи дослідниця має зробити висновок про достовірність минулих подій, які досліджувалися. Тільки за умови, що його/її пояснення історії правдиві, історик має право публікувати своє дослідження....
0 Переглянути

Історія як наука про розвиток людства. Історія людини й родини — частина історії України

5 Клас

Що цікаво, що над цим питанням люди замислювалися ще тисячі років тому. «Батько історії», давньогрецький письменник Геродот у V ст. до н. е. писав про завдання історії: «Щоб минулі події з часом не забулися і великі і дивні гідні діяння <...> не залишалися невідомими». У ті давні часи і наступні історію уважали сумою окремих подій, «наставницею життя». Тому тривалий час історію розглядали як частину літератури чи навіть мистецтва. Не випадково в давньогрецькій міфології покровителькою історії вважали одну з муз. Її зображали у вигляді молодої жінки із сувоєм в руці. Ім’я музи історії Кліо походить від грецького слова «прославляю». Але дослідники минулого не зупинялися. У XIX ст. історія стала справжньою наукою, яка намагалася проаналізувати події, пояснити їх, відповісти на запитання: чому відбулося саме так, чим керувалися у своїх діях правителі тощо. Якщо взяти звичайну людину, то для неї історія — це її минуле, минуле батьків, родини, держави. Пізнавши його, вона зможе усвідомлено будувати майбутнє, керуючись досвідом власним і поколінь, які жили раніше....
0 Переглянути

Предмет шкільної історії. Якими засобами учні / учениці її пізнаватимуть

5 Клас

У цьому навчальному році ви будете вивчати новий предмет, що називається «Вступ до історії України та громадянської освіти». Він об’єднує два навчальні курси, які важливі для розуміння життя людей і суспільства в минулому, сьогодні та в майбутньому. Історія, що вивчає життя людини й суспільства в минулому, дасть вам змогу сформувати уявлення про історію як сферу людських знань і науку, що має свій предмет вивчення та методи дослідження. Ви дізнаєтеся про найважливіші події з історії нашої Батьківщини і світу, пам’ять про які зберігає український народ. Водночас маєте розуміти, що історія як наука та історія як шкільний навчальний предмет істотно відрізняються одна від одної. Ці відмінності будуть з’ясовані під час навчання. Громадянська освіта розкриває сфери життя сучасного суспільства й людини в ньому. Кожна людина теж є частиною суспільства. Відповідно, кожна людина має власний досвід і бачення навколишнього світу. Її оточують люди, вона живе в родині, навчається у школі, відвідує різні гуртки за інтересами, є жителем/жителькою міста або села, мешкає в державі Україна. • Який новий навчальний предмет ви починаєте вивчати? Висловіть припущення, що дасть вам вивчення нового предмета....
0 Переглянути

Словник термінів і понять 5 клас Власов, Гирич 2022

5 Клас

Археологія - наука про минуле, яке досліджує рештки матеріальних пам’яток на підставі розкопок. Слово «археологія» походить від грецьких слів: архео - стародавній і логос - слово, учення. Атеїзм - світогляд, який заперечує існування Бога. Атлас - збірник географічних або історичних карт. Демократія - політичний режим, коли влада в державі належить народу. Держава - форма організації суспільства на певній території, визначеній кордонами, яке здійснює апарат управління. Деспотія - державне правління або держава, правитель якої має необмежену владу. Ера - система літочислення, коли початок літочислення ведеться від якоїсь історичної або легендарної події. Етнографія (від грецького етнос - плем’я, народ; графо - пишу) - наука, яка досліджує культуру і побут народів, їхнє походження, побут і звичаї. Етнос (від грецького етнос - плем’я, народ) - спільнота, яка усвідомлює свою єдність та відмінність від інших, і має спільну мову, культуру та звичаї. Закон - правовий акт, який має найвищу юридичну силу і обов’язковий для дотримання. Історична карта - зменшені зображення земної поверхні, її частин або окремих країн світу, на яких позначають ті або ті події минулого. Історична пам’ять - отримані у спадок від попередніх поколінь або через освіту знання та уявлення про спільне історичне минуле, на підставі яких людина усвідомлює себе частинкою народу....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 51 52 53 54 55 56 57 58 59 ... 370
Назад

Навігація