Войти
Закрыть

Пісенний край завзяття і труда, або Про що і про кого розповідає історія рідного краю. Практичне заняття № 3

5 Клас

Підготуйтеся до гри «Історична абетка». Для цього, погортавши сторінки розділу, пригадайте нові слова, імена історичних діячів, події, про які довідалися. У гру можете пограти на уроці або й на перерві. Для цього на дошці великими літерами напишіть українську абетку. Оберіть ведучого. Попросіть його із заплющеними (зав’язаними) очима вказати на літеру, з якою будете грати. Коли літеру «визначено», впродовж трьох хвилин записуйте слова розділу (імена, назви подій), які зможете пригадати. Наприклад, ось які слова з розділу починаються на літеру к: Киів, Київська Русь, князь, купці, кочовики, козацтво, клейноди, кріпацтво, кобзар, Київський університет, конституція, колгоспники. Виграє той, хто запише найбільше слів, пов’язаних з історією. Якщо випадає літера, на яку нових слів небагато або й узагалі немає, попросіть ведучого «вибрати» іншу....
0 Переглянути

У сучасній Україні, або Україна незалежна

5 Клас

24 серпня 1991 р. було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Тому в цей день святкуємо державне свято. А 1 грудня 1991 р. цей документ отримав всенародну підтримку: під час референдуму за нього висловилося понад 90 відсотків населення, яке взяло участь в опитуванні. Того самого дня наш народ обрав главу держави - Президента України. Ним став Леонід Кравчук. Наступними президентами України були: Леонід Кучма (обраний 1994 та 1999 р.), Віктор Ющенко (обраний 2004 р.) У січні 2010 р. Президентом України став Віктор Янукович. Що визначає життя сучасної України? Референдум — всенародне опитування способом голосування з найважливіших питань державного життя. Ставши незалежною державою, Україна зобов’язалася подолати чимало труднощів, успадкованих від попередніх часів. Це й незаможність більшості населення, і відставання від інших країн у розвитку виробництва та науки, порушення прав та свобод людини. За недовгий час було створено нову систему державного управління, власні Збройні сили, органи безпеки й правопорядку. Невтомно працюючи, наш народ досяг неабияких успіхів у господарському житті. У промисловості України велику роль відіграють металургія та машинобудування. Як і раніше, багато важить для нашої держави виробництво сільськогосподарської продукції. Україна має всі різновиди сучасного транспорту: залізничний, повітряний, автомобільний, морський, річковий, трубопровідний, а також метрополітен. Україна - морська держава з берегом завдовжки в 2 тисячі кілометрів. Найважливіші українські порти - це міста Одеса, Іллічівськ, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, Феодосія, Ізмаїл....
0 Переглянути

І знову бій, або Україна в Другій світовій війні

5 Клас

Роздивіться фотографію. Чи знаєте ви, яким подіям присвячено зображений пам’ятник? Чи споруджено у вашому місті (селі) пам’ятники, що увічнюють події Другої світової війни? Чи згадують у вашій родині події Великої Вітчизняної війни? Чи потрібно пам’ятати про трагічні сторінки історії? Чому? Як треба ставитися до людей, які пережили війну? Пам’ятник радянським громадянам і військовополоненим, розстріляним гітлерівськими загарбниками в Бабиному Яру. Київ. Коли почалася Друга світова війна? 1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Їй передувала угода провідних європейських держав про поділ Чехо- Словаччини, а також таємний договір керівників нацистської Німеччини й більшовицького Радянського Союзу - Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, кожен з яких прагнув володарювати у світі. Вожді на свій розсуд вирішили долю багатьох народів Європи. За їхньою згодою західноукраїнські землі відійшли до складу Радянського Союзу. На приєднаній території радянська влада запроваджувала такі самі порядки, як і в Східній Україні. Але мир між Німеччиною й СРСР був нетривким. 22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз. Війна Радянського Союзу проти Німеччини відома під назвою Велика Вітчизняна. Сформулюйте за змістом тексту 3 - 4 запитання, які починаються слова Що? Хто? Де? Як? Коли?, і одне запитання Чому?, по черзі дайте відповіді на них. Як було окуповано Україну?...
0 Переглянути

Буремні роки, або Українська революція та перші десятиліття більшовицької влади

5 Клас

Незабаром становище в Україні загострилося через війну з урядом більшовиків, що прийшли до влади в Росії. В умовах війни довелося не стільки впорядковувати внутрішньодержавне життя, скільки дбати про оборону. У грудні 1917 р. у Харкові українські більшовики проголосили Україну радянською республікою і створили свій уряд. Бойові загони цього уряду захопили Лівобережну Україну й почали наступ на Київ. За тих обставин Центральна Рада 9 січня 1918 р. проголосила незалежність УНР. Та 9 лютого більшовицькі війська захопили Київ. За вкрай несприятливої ситуації уряд УНР звернувся до Німеччини та Австро-Угорщини з проханням про військову допомогу. 29 квітня 1918 р. владу в Україні захопив гетьман Павло Скоропадський. Та вже в середині листопада проти гетьманського режиму спалахнуло повстання. 14 грудня, після зречення П. Скоропадським влади, було відновлено УНР. Проте УНР знову довелося воювати з більшовиками, які розпочали черговий похід на Україну. Ця війна закінчилася перемогою більшовиків. Бурхливо розгорталися події і в західноукраїнських землях. У жовтні 1918 р. у Львові було створено Українську Національну Раду, а 1 листопада українські війська здобули владу. 13 листопада було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). 22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акта злуки (об’єднання) ЗУНР та УНР. Тож той день увійшов в історію як День соборності України. Партія — група людей, яких об’єднує спільна мета в боротьбі за владу. 1. Складіть план тексту, передайте зміст кожного пункту одним реченням: У пункті йдеться про... 2. Підготуйтеся до гри «Хто більше»: доберіть якомога більше слів та словосполучень, доречних у розповіді про Українську революцію 1917 - 1920 років....
0 Переглянути

Світло науки та знання, або Перші університети в Україні

5 Клас

Від початку 19 ст. у тій частині України, яка перебувала під владою Російської імперії, вищих навчальних закладів не було. У 1805 р. зусиллями Василя Каразіна та інших громадських діячів було засновано університет у Харкові. Навчання провадилося на чотирьох факультетах: історико-філологічному, фізико-математичному, юридичному та медичному. Нині університет носить ім’я свого засновника - просвітника, вченого, винахідника В. Каразіна. Новий навчальний заклад став осередком української культури. Він згуртував навколо себе діячів української літератури, історії та народознавства. Саме в Харкові виник перший гурток учених і митців, які цілеспрямовано заходилися вивчати культуру та історію українського народу. При університеті було засновано друкарню й книгарню, започатковано видання газет та журналів. Так, від 1816 до 1819 р. виходив друком перший в Україні літературно-мистецький та науковий журнал «Український вісник». Ректором, тобто керівником, університету довгий час був відомий поет Петро Гулак-Артемовський. З Харківським університетом доля пов’язала його в 1821 р. Молодий викладач (мав тоді 31 рік) історії, географії і статистики був блискучим красномовцем-оратором, ніколи не читав з конспектів, а імпровізував, вражаючи слухачів образними й дотепними висловами, умів зацікавити студентів, тож на його лекціях завжди було багато слухачів навіть з інших факультетів. Як письменник Петро Гулак-Артемовський уславився байками та романтичними баладами, започаткувавши в українській літературі відповідні жанри. Так, відомою є його байка-казка «Пан та Собака», яка засуджує кріпацтво....
0 Переглянути

Садок вишневий коло хати, або Українське село та місто у 18–19 ст.

5 Клас

Життя українських селян не змінилося з попередніх часів. Як і раніше, села закладали поблизу річок та озер, утворюючи вулиці, обабіч яких стояли хати й простягалися городи. Традиційними були зовнішній вигляд та внутрішнє опорядження хат. Про те, яким був побут українських селян, якими клопотами вони переймалися, якими були звичаї українського села, довідуємося з творів І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя. У другій половині 19 - на початку 20 ст. картини селянського побуту майстерно змальовували Панас Мирний та Іван Нечуй-Левицький, з творами яких познайомитеся на уроках української літератури. Цінним історичним джерелом є рукописні ілюстровані альбоми Домініка П’єра де ла Фліза, француза за походженням, який від 20-х років 19 ст. був лікарем на Київщині. У службових поїздках Київщиною він не лише надавав медичну допомогу, а й занотовував почуте й побачене. Записи доповнював малюнками. Ось як де ла Фліз розповідає про побут українських селян: «Селянські житла (на Київщині) скрізь збудовані з дерева, вони, як правило, теплі взимку. Їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове... Майже всі хати вкриті соломою. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. У кімнаті завжди є піч. Хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку й чистоти, досить часто вони побілені всередині і ззовні. Внутрішнє впорядкування кожної хати майже скрізь однакове. В усіх помешканнях завжди можна бачити в кутку кімнати напроти дверей грубо намальовані образи святих у більшій чи меншій кількості, прикрашені натуральними висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними узорами. У їхніх помешканнях зовсім немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька простих стільців....
0 Переглянути

І слава, і воля, або Українське козацтво в битвах і походах

5 Клас

Перші відомості про українських козаків у писемних джерелах датують 1489 роком. На вільних степових землях Південної України вони закладали свої господарства - зимівники. Особливо приваблювали козаків багаті на рибу й дичину, а до того ж родючі землі за Дніпровими порогами. Власне, тому українських козаків називали запорізькими, або запорожцями. Життя в степу було сповнене небезпек. Захищаючись, козаки будували земляні укріплення та укріплення із січених дерев’яних колод - січі. Попервах невеликі січі існували, напевно, в багатьох місцях, і лише згодом утворилась одна головна Запорізька Січ-фортеця. Місце розташування головної Січі змінювалося. Ви вже знаєте про те, хто, коли й де спорудив першу Запорізьку Січ. Погортайте сторінки підручника й знайдіть ім’я діяча, з яким пов’язана ця подія. На Січі постійно перебувала козацька залога, більшість же запорожців мешкали в зимівниках, а на Січ приходили за відповідним сигналом. Адже саме із Січі козаки вирушали в похід. Січ була також місцем, де запорожці обговорювали найважливіші питання свого життя. Такі зібрання називали радами (від слова радитися, обговорювати). Козацькій раді належала вся влада. Право голосу на ній мав кожен козак. Такий спосіб улаштування життя громади називають республікою. Ось чому Запорізьку Січ учені визначають як козацьку республіку. Козацька рада виносила ухвали про війну та мир, військові походи, приймала чужоземних посланців або відправляла козаків до інших держав, карала винних тощо. На раді козаки обирали собі керманичів - козацьку старшину: кошового отамана, суддю, писаря, осавула, обозного. Зазвичай рада збиралася кілька разів на рік....
0 Переглянути

Відома та чута в усіх кінцях землі, або Найвизначніші події Київської Русі

5 Клас

Роздивіться фотографії. Про що свідчить той факт, що пам’ятник князеві Володимиру збудували 1853 року - через 865 років після події, якою князь уславив своє ім’я? Чому цей пам’ятник майже без змін збережений до сьогодні? Що вказує на те, що Володимир хрестив Русь? Які свідчення на знімку дають підстави зробити висновок, що пам’ятнику більше 150 років? Кілька століть після заснування Києва в ньому та прилеглих землях правили князі - нащадки Кия. Про ті найдавніші в історії Київського князівства часи майже не збереглося писемних свідчень. 882 року владу в Києві захопив князь Олег. Він прибув з півночі, з Новгорода, із собою привіз малолітнього Ігоря з князівського роду Рюриковичів. Від його імені Олег правив тридцять років. Не маючи достовірної інформації про його діяльність, хіба що відомості про два вдалих воєнних походи проти Візантії, літописець зберіг для нащадків легенду про загадкову смерть Олега, яку навіщували йому чарівники-ворожбити: померти хоробрий полководець мав через свого коня. Почувши пророцтво, Олег відмовився від воєнних походів, а свого вірного коня наказав дбайливо доглядати, аж поки той не помре. За кілька років Олегові повідомили, що кінь його мертвий. Князь вирішив подивитися на кінські кістки. Із черепа виповзла змія та вкусила Олега. Той укус коштував князеві життя й закріпив за ним імення Віщий....
0 Переглянути

Хліб насущний, або Повсякденне життя за часів Київської Русі

5 Клас

Наші землі в 9-10 ст. чужинці називали «країною градів». «Гради», тобто фортеці, споруджували з дерева - городили, звідси й назва - «город», або «град». Укріплені поселення поступово перетворювалися на міста. Великі міста складалися з трьох частин. Одна з них - дитинець. Це найстаріша частина міста, розташована найчастіше на узвишші, горі. Зміцнена стінами, валами й ровами, ця частина давнього міста й була фортецею. На дитинці будували князівські та боярські двори. Від часів хрещення Русі саме тут розташовувалися найважливіші церкви й собори. Нижче дитинця простягався поділ. Саме тут мешкали ремісники та купці, тут був торговий майдан, численні церкви й монастирі. Поза міськими укріпленнями розташовувалися передмістя. Їх заселяли ремісники певної спеціальності: кожум’яки селилися біля води, гончарі - біля виходу глин тощо. Під садиби простолюду відводили невеликі ділянки землі. Свої хати городяни розташовували в глибині двору. Це були здебільшого однокімнатні, з глиняною підлогою, заглибленою в землю, будівлі, площею не більше 18 - 20 м2. Споруджували також господарські приміщення: навіси, клуні, хліви. Садиби й житла представників заможних верств були багатші й просторіші. Князі та бояри мешкали у двоповерхових хоромах з багатьма приміщеннями. У князівських палацах, боярських хоромах завжди було гамірно. Тут чатували дружинники, метушилися слуги, юрмилася челядь. Звідси віддавали накази, тут судили й урядували, сюди звозили данину. У просторих великих залах, де збиралися дружинники князя, часто відбувалися бенкети. 1. Роздивіться фотографії макетів-реконструкцій, знайдіть на них елементи міської забудови, про які йдеться в тексті. 2. Сформулюйте за змістом тексту 3 - 5 запитань, по черзі дайте відповіді на них. На основі тексту та ілюстрацій намалюйте вулицю давнього Києва, прокоментуйте зображене....
0 Переглянути

Битви, подорожі, відкриття, або Події в історії

5 Клас

Обміркуйте, що таке історична подія. Для цього: а) пригадайте, про які події дізналися на попередніх уроках; б) назвіть 3 - 5 ознак, за якими події відрізняються одна від одної; в) розкажіть, як історики дізнаються про події минулого. 2. Пограйте в гру «Аукціон подій»: виграє та з груп, яка назве найбільше подій, про які йшлося на сторінках підручника. 3. Поміркуйте, чи однаково багатими на захопливі події є розповіді про відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя. Про які події вам цікавіше дізнаватися? Чому згадка про невдалий похід князя Ігоря Святославовича в 1185 р. лишилася в пам’яті нащадків? У 12 ст. наші землі потерпали від нападів кочового народу - половців. Учасником боротьби проти них був новгород-сіверський князь Ігор. Року 1185 він разом із братом Всеволодом, племінником Святославом і сином Володимиром вирушив у половецький степ. Похід був не на часі й погано організований. Ігор мав намір заскочити половців зненацька. Проте вже від початку довелося змінювати план битви, оскільки половці були готовими до сутички. Першого дня битва принесла перемогу русичам. Половці почали відходити в степи. Ігор не обачно наказав переслідувати їх. Тож ночувати руські дружини змушені були в половецьких степах. А половці не спочивали: зібрали великі сили і зранку почали атаку. Похід закінчився поразкою - такою ганебною, що подібних не пам’ятала Русь. Усе Ігореве військо загинуло, а він з іншими князями потрапив у полон....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 59 60 61 62 63 64 65 66 67 ... 370
Назад

Навігація