Буремні роки, або Українська революція та перші десятиліття більшовицької влади

§18. БУРЕМНІ РОКИ, або УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА ПЕРШІ ДЕСЯТИЛІТТЯ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ

На уроці навчитеся

1. Складати розповідь про Українську революцію 1917 - 1920 років.

2. Характеризувати Михайла Грушевського як державного діяча. 3. Розповідати про Україну в складі СРСР у перші десятиліття існування цієї держави. 4. Показувати на карті, у складі яких держав перебували українські землі.

Роздивіться фотографію. Як ви думаєте, навіщо зображені на знімку люди зібралися на Софійській площі в Києві? Що свідчить про їхні настрої? Про що свідчить кількість учасників зібрання? Чому місцем для своєї маніфестації вони обрали площу біля пам’ятника Богдану Хмельницькому?

Українська маніфестація на Софійській площі в Києві. 1 квітня 1917 р.

Яку подію називають Українською революцією?

Коли 1917 р. в столиці Російської імперії Петрограді (нині Санкт-Петербург) було повалено владу царя, українські партії та громадські організації створили Українську Центральну Раду. Очолив її Михайло Грушевський. Центральна Рада обрала український уряд - Генеральний секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком. У листопаді того самого року було проголошено Українську Народну Республіку (УНР). Події тих буремних років історики називають Українською революцією.

Українська демонстрація в Києві. Літо 1917 р.

Незабаром становище в Україні загострилося через війну з урядом більшовиків, що прийшли до влади в Росії. В умовах війни довелося не стільки впорядковувати внутрішньодержавне життя, скільки дбати про оборону. У грудні 1917 р. у Харкові українські більшовики проголосили Україну радянською республікою і створили свій уряд. Бойові загони цього уряду захопили Лівобережну Україну й почали наступ на Київ. За тих обставин Центральна Рада 9 січня 1918 р. проголосила незалежність УНР. Та 9 лютого більшовицькі війська захопили Київ. За вкрай несприятливої ситуації уряд УНР звернувся до Німеччини та Австро-Угорщини з проханням про військову допомогу. 29 квітня 1918 р. владу в Україні захопив гетьман Павло Скоропадський. Та вже в середині листопада проти гетьманського режиму спалахнуло повстання. 14 грудня, після зречення П. Скоропадським влади, було відновлено УНР. Проте УНР знову довелося воювати з більшовиками, які розпочали черговий похід на Україну. Ця війна закінчилася перемогою більшовиків.

Бурхливо розгорталися події і в західноукраїнських землях. У жовтні 1918 р. у Львові було створено Українську Національну Раду, а 1 листопада українські війська здобули владу. 13 листопада було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). 22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акта злуки (об’єднання) ЗУНР та УНР. Тож той день увійшов в історію як День соборності України.

Партія — група людей, яких об’єднує спільна мета в боротьбі за владу.

1. Складіть план тексту, передайте зміст кожного пункту одним реченням: У пункті йдеться про... 2. Підготуйтеся до гри «Хто більше»: доберіть якомога більше слів та словосполучень, доречних у розповіді про Українську революцію 1917 - 1920 років.

Які спогади залишили очевидці про події Української революції та Михайла Грушевського?

«Грушевський уже 27 березня прибув до Києва, і з його прибуттям український рух у Києві зразу відчув досвідчену й авторитетну руку свого керманича. Ніхто в той момент не підходив більше для ролі національного вождя, як Грушевський, ніхто навіть і рівнятися не міг із ним авторитетом й тією повагою, якою оточувало його все українське громадянство.» (Дмитро Дорошенко).

«1 квітня 1917 р. Центральна Рада організувала цю маніфестацію з метою зробити підсумок українських сил у столиці України й прилюдно заманіфестувати революційні національні домагання українського громадянства. Маніфестація справді була велелюдною та величною. Солдати, робітники різних фабрик та заводів, залізничники та поштово-телеграфні робітники, полонені українці-галичани, учителі, артисти, шкільна молодь, кооператори й, нарешті, представники різних політичних українських партій - словом, все свідоме національне українське громадянство вийшло в той день на вулиці Києва, об’єднавшись на урочистім святі національного визволення. Старий, з великою срібною бородою, - живий символ незламної волі українського народу до національного відродження, професор М. Грушевський виступав у перших рядах маніфестантів. На Софійській площі було влаштовано велике народне віче, на якому виступали з промовами визначніші українські громадські діячі. Від імені Центральної Ради промовляв М. Грушевський.» (Павло Христюк).

Сучасник подій про М. Грушевського: «Пам’ятаю цю залу, переповнену молодою, чужою мені і настроями, і говіркою юрбою. Пам’ятаю сиву голову професора М. Грушевського, який сидів у центрі за столом президії. Пам’ятаю його магічну владу над усією цією незграбною аудиторією. Досить було йому піднести руку з квіткою білої гвоздики, що прикрашала стіл, і зала вмовкала...».

Проаналізуйте джерела за планом:

1. Роздивіться ілюстрацію. Знайдіть на ній М. Грушевського. Про що свідчить його місце на фотографії?

2. Чим, на вашу думку, можна пояснити такий авторитет М. Грушевського?

3. Як сучасник, ім’я якого не вказано, оцінював вплив М. Грушевського? Чи належав він до його прихильників? Як про це сказано в джерелі?

4. Які висновки можна зробити про ставлення українського громадянства до подій 1917 р.?

Розставте фотографії в хронологічній послідовності, встановивши час їх створення. Свої міркування аргументуйте рядками з тексту підручника.

Проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР в Києві.

Гетьман Павло Скоропадський неподалік своєї резиденції в Києві.

Генеральний секретаріат Центральної Ради.

Мітинг на честь створення радянського уряду у Харкові.

Скориставшись картою на стор. 134, дайте відповіді: 1. Які терени охоплювала УНР, які ЗУНР? 2. Які держави поділили українські землі в 20-х роках 20 ст.?

Що визначало долю України в перші десятиліття після створення СРСР?

У грудні 1919 р. на більшій частині українських земель було встановлено радянську більшовицьку владу. Так розпочалася доба Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР).

Наприкінці 1922 р. УСРР увійшла до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік - скорочено СРСР. У цій державі Україна перебувала до 1991 р.

Нова влада проголосила курс на індустріалізацію. Грандіозне будівництво потребувало самовідданої праці мільйонів людей. Сподіваючись на зміни на краще у своєму житті, люди працювали по 10 - 12 годин, жили в бараках, котловани під фундамент копали лопатами, бетономішалки обертали руками тощо. На початку 30-х років постали такі заводи-гіганти, як «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь», Харківський тракторний завод. Почала працювати найбільша на той час у Європі Дніпровська гідроелектростанція - Дніпрогес (у м. Запоріжжі), яка стала символом радянської індустріалізації. Було збудовано сотні інших, менших, підприємств усіх галузей промисловості.

З 1929 р. у селах почалося примусове створення колективних господарств - колгоспів. У селян відбирали землю, коней, худобу, знаряддя хліборобської праці. Вони переставали бути господарями, бо не могли розпоряджатися ні своєю землею, ні зібраним урожаєм. Хлібороби з діда-прадіда, ставши колгоспниками, перетворювалися на безправних наймитів. З такими порядками українські селяни не могли миритися. Але до тих, хто чинив опір, більшовики застосовували силу. Їх оголошували куркулями, цілими сім’ями масово вивозили до Сибіру, де залишали «на поселення».

Активісти колективізації виносять речі з хати куркуля. Поділля. 1929 р.

Автомобілі з урожаєм радгоспу «Каховка» на Херсонщині. 1930 р.

Найбільшим лихом тих років став Голодомор, унаслідок якого від голодної смерті на родючих українських землях загинуло 3-3,5 млн осіб. Щоб виконати плани із хлібозаготівлі, у селян забирали навіть ті продовольчі та насіннєві запаси, які призначалися для їхнього харчування. Найтяжчими були зима-весна 1932-1933 років.

1. Сформулюйте за змістом тексту 3 - 5 запитань, вислухайте відповіді один одного. 2. За картою на сторінці 134 з’ясуйте, де і які саме промислові гіганти було збудовано або перебудовано в роки індустріалізації.

Роздивіться фотодокументи, на яких зображено будівництво промислових гігантів. Поміркуйте про позитивні та негативні обставини такого будівництва. Що спонукало людей до важкої праці?

Вивіз землі з котловану на будівництві Дніпровської ГЕС. 1930 р.

Будівництво механічного цеху № 6 на Новокраматорському машинобудівному заводі. 1932 р.

Скориставшись картою на сторінці 134, дайте відповіді на запитання: 1. Які райони України найбільше постраждали під час Голодомору 1932-1933 років? 2. Які міста були столицями УРСР? 3. Які історичні землі України належали до радянської України (від 1922 р. у складі СРСР)? 4. У складі якої держави після 1921 р. перебували Галичина та Західна Волинь? 5. У складі якої держави перебувала Північна Буковина? 6. Які українські землі перебували у складі Чехо-Словаччини?

1. Розкажіть про Українську революцію 1917-1920 років за планом:

1. Створення Центральної Ради.

2. Проголошення УНР

3. Гетьманат Павла Скоропадського.

4. Злука ЗУНР та УНР.

2. Накресліть лінію часу, позначте потрібні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Скільки часу минуло від створення Української Центральної Ради та об’єднання ЗУНР й УНР в одну державу?

3. Чому історик Михайло Грушевський відомий як видатний державний діяч?

4. Складіть стислу розповідь про Україну в складі СРСР за планом:

1. Входження до складу СРСР.

2. Індустріалізація України.

3. Створення колгоспів. Голодомор.

Скориставшись матеріалами уроку, поясніть, що означає слово революція. Чому такі події визначають словами боротьба, зміни, випробування? Спробуйте сформулювати кілька уроків революційних подій в Україні, про які довідалися. Чи доводилося вам чути про події того часу раніше?

Прочитайте текст та роздивіться фотографії. Обміркуйте відповіді на запитання.

Що розповідають історичні джерела про події в українському селі на початку 30-х років

У своєму «Щоденнику» відомий учений, громадський діяч Сергій Єфремов переповідає анекдот: «Селяне кажуть: куркуль (рос. кулак) у нас той, хто, лягаючи спати, кладе під голову кулака, о 3-ій годині схоплюється й біжить на поле працювати. Середняк на поле виходить о 5-ій годині. А незаможник той, хто о 9-ій годині з цигаркою в зубах та портфелем під пахвою повагом простує до сільради».

1. Яким історичним подіям присвячено анекдот? 2. Що він висміює? 3. Чому розкуркулювання українські селяни вважали проявом несправедливості та сваволі?

З повідомлення англійських дипломатів (1932 р.): «Як уже зазначав у своєму повідомленні, становище в Україні явно неблагополучне. Сільське господарство не виправдало сподівань, тож відчувається гостра нестача продовольства... Сільським трудівникам випала справді гірка доля: врожай, здобутий їхньою тяжкою працею, відбирають і вивозять невідомо куди, прирікаючи їх на голод. Промислових і споживчих товарів дуже мало. Великі території майже безлюдні, земля не обробляється або, у кращому разі, обробляється погано й заростає бур’янами. До того ж унаслідок вивезення куркулів село втратило найенергійнішу й найпрацьовитішу частину населення».

1. Чому дипломати вважали становище сільського господарства жалюгідним? 2. Як ви розумієте останнє речення з наведеного уривка? 3. Що в джерелі свідчить про сваволю влади щодо селян?

Сім’ю куркуля виганяють із власного двору. Сталінська (нині Донецька) область. 1930 р.

Розкуркулювання селян в с. Удачне Сталінської (нині Донецької) області. 1931 р.

Роздивіться фотографії. Яким настроєм перейняті зображені люди? Чи дають підстави фотографії для висновку про куркулів як про багатіїв, які нечесно здобули свої статки? Як ви можете пояснити присутність озброєної людини під час розкуркулювання? Які почуття у вас викликають події, засвідчені фотографіями?

Чому голод 30-х років в Україні називають страшним словом «голодомор»?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно