Відома та чута в усіх кінцях землі, або Найвизначніші події Київської Русі

§14. ВІДОМА ТА ЧУТА В УСІХ КІНЦЯХ ЗЕМЛІ, або НАЙВИЗНАЧНІШІ ПОДІЇ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

На уроці навчитеся

1. Розповідати, використовуючи писемні історичні джерела, про найважливіші події та найвідоміших князів Київської Русі. 2. Наводити приклади змін у житті, пов’язаних із запровадженням християнства. 3. Знаходити та показувати на карті землі Русі за перших князів та Володимира Великого. 4. Встановлювати хронологічну послідовність найважливіших подій доби.

Роздивіться фотографії. Про що свідчить той факт, що пам’ятник князеві Володимиру збудували 1853 року - через 865 років після події, якою князь уславив своє ім’я? Чому цей пам’ятник майже без змін збережений до сьогодні? Що вказує на те, що Володимир хрестив Русь? Які свідчення на знімку дають підстави зробити висновок, що пам’ятнику більше 150 років?

Візантія - могутня тогочасна держава зі столицею Константинополем (русичі називали те місто Царгородом), землі якої розпросторилися вздовж південного узбережжя Чорного моря. Русь та Візантія мали давні зв’язки, передусім торговельні. Саме з Візантії на нашу землю прийшло християнство.

Християнство — віра в триєдиного Бога — Бога-Отця, його Сина — Ісуса Христа та Святого Духа.

Які відомості зберегли писемні джерела про перших князів Київської Русі?

Похід Олега на Царгород. Сторінка з літопису.

Кілька століть після заснування Києва в ньому та прилеглих землях правили князі - нащадки Кия. Про ті найдавніші в історії Київського князівства часи майже не збереглося писемних свідчень. 882 року владу в Києві захопив князь Олег. Він прибув з півночі, з Новгорода, із собою привіз малолітнього Ігоря з князівського роду Рюриковичів. Від його імені Олег правив тридцять років. Не маючи достовірної інформації про його діяльність, хіба що відомості про два вдалих воєнних походи проти Візантії, літописець зберіг для нащадків легенду про загадкову смерть Олега, яку навіщували йому чарівники-ворожбити: померти хоробрий полководець мав через свого коня. Почувши пророцтво, Олег відмовився від воєнних походів, а свого вірного коня наказав дбайливо доглядати, аж поки той не помре. За кілька років Олегові повідомили, що кінь його мертвий. Князь вирішив подивитися на кінські кістки. Із черепа виповзла змія та вкусила Олега. Той укус коштував князеві життя й закріпив за ним імення Віщий.

Після Олегової смерті в 912 р. повновладним київським князем став Ігор. Відтоді в Києві правив князівський рід Рюриковичів. Наступниками Ігоря на великокнязівському столі були його дружина Ольга й син Святослав.

Назвіть князів, про яких ідеться в тексті. Про кожного складіть речення.

Прочитайте уривок з літопису й дайте відповіді на запитання.

«І прибули Олег та Ігор до гір київських, і довідався Олег, що тут Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов на берег Дніпра, несучи Ігоря малого... І послав він посла до Аскольда й Діра... Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: "Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. - І тут винесли Ігоря. - А се - син Рюриків”. І вбили вони Аскольда й Діра... І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: "Хай буде се мати городам руським”».

Які свідчення літописця, на вашу думку, мають легендарний характер. Що можна вважати справжнім історичним фактом? Як відбулося утвердження династії Рюриковичів на київському столі?

Роздивіться сторінку з літопису про похід Олега на столицю Візантії 907 року. До яких хитрощів удався Олег, з’ясувавши, що візантійці натягли по морю ланцюг і перекрили затоку й гавань Константинополя?

Що розповідають джерела про княгиню Ольгу?

Імператор — володар великої могутньої держави, створеної на землях багатьох народів.

Пам’ятник княгині Ользі в Києві.

Княгиня Ольга - єдина жінка, якій випало тримати державне кермо за тисячолітню історію держави на наших теренах. Вона почала володарювати в Києві 945 року.

Щоб установити мирні взаємини з Візантією, княгиня Ольга здійснила подорож до Царгорода - столиці Візантійської імперії. На думку істориків, сталося це 957 р. Встановили цю дату на підставі свідчень візантійського імператора, учасника події, Константина Багрянородного, який залишив спогади про два імператорських прийоми руської княгині, вказуючи не лише дати кожного, а й дні тижня, на які ті випали. Отож, улітку 957 р. Ольга вирушила до Візантії. Посольство княгині було вельми представницьким: складалося зі 100 найшанованіших осіб. Разом із прислугою та воїнами почет Ольги становив майже півтори тисячі осіб.

Причини візиту літописець убачав у прагненні Ольги охреститися. У літописі розповідалося, що, прибувши до Константинополя, княгиня стала християнкою і що її хресним батьком був сам імператор.

Щоправда, більшість сучасних учених-істориків уважає, що Ольга вирушила до Константинополя вже охрещеною. Цим і пояснюється той пишний прийом, який влаштував для неї імператор.

Для літописця княгиня була «передвісницею християнській землі, як вранішня зоря перед сонцем і зірниця перед світом», адже справу запровадження християнства як державної релігії здійснив її онук - князь Володимир Святославович. Ольга - одна з найшановніших у православному християнстві святих.

Складіть план тексту у формі запитань та перекажіть текст один одному.

Прочитайте текст, роздивіться ілюстрації та дайте відповіді на запитання.

Під час зустрічі Святослава та візантійського імператора в 971 р. хроніст занотував побачене й описав зовнішність руського князя: «Був Святослав помірним на зріст, не дуже низький і не дуже високий, з кошлатими бровами та світло-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, надмірно довгим волоссям над верхньою губою (вусами). Голова в нього була зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волосся - ознака знатності роду. Міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла цілком пропорційні. Виглядав він доволі суворим і диким. Одне вухо його прикрашала золота сережка, оздоблена золотим карбункулом та двома перлинами. Одяг на ньому був білий і вирізнявся лише чистотою».

1. Князь Святослав. Малюнок-реконструкція.

2. Сторінка літопису, на якій переповідаються події походу Святослава на Візантію. На малюнках: рада імператора, посли дарують Святославу меч, військо Святослава та вручення данини візантійцями.

Наш літописець також залишив свідчення про Святослава: «Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні казана не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: "Хочу на вас іти”».

Пардус - леопард, барс.

Яким є ставлення літописця та візантійського хроніста до князя? Чому так думаєте? Про які риси вдачі Святослава свідчать джерела? Підтвердіть відповідь уривками з тексту. Порівняйте описи хроніста з мальованим портретом Святослава: чи правильно художник утілив відомості з джерел?

Чому князя Володимира Святославовича називають Великим?

Син Святослава - князь Володимир посів великокнязівський стіл 980 р. і правив державою впродовж 35 років. Князь, перший з-поміж руських правителів, був оспіваний у народнопоетичних творах не як князь-воїн, а як мудрий володар, за правління якого відбуваються важливі події. До наших днів збереглися давні билини, у яких Володимир, названий Красним Сонечком, зображений як покровитель мужніх богатирів-русичів Іллі Муромця та Добрині Микитича.

Найбільшою, без перебільшення доленосною, справою Володимира стало запровадження 988 р. єдиної, спільної для всієї держави релігії - християнства. Впровадження християнства літописець пов’язав з походом Володимира на грецьке місто Херсонес (Корсунь) у Криму, що належало тоді до візантійських володінь. Змусивши мешканців міста відчинити браму, Володимир звернувся до володарів Візантії з вимогою віддати йому за дружину їхню сестру. Охрестившись у Херсонесі та одружившись із Анною - так звали візантійську принцесу, Володимир повернувся до Києва й почав уживати заходів для хрещення киян, що започаткувало справу прилучення до християнства всієї країни. Згодом нащадки стали називати Володимира Великим та вшановувати як Святого.

Князь Володимир Святославович. Уявний портрет.

1. Виберіть з тексту по 8 - 10 слів - іменників, прикметників, дієслів, доречних у розповіді про Володимира Великого. 2. Які історичні джерела використав художник для реконструкції портрета?

Прочитайте розповідь з літопису про хрещення киян. Які слова в літописному переказі вказують на рішучість намірів Володимира впровадити християнство як державну релігію? Чому впровадження християнства сприяло зміцненню держави?

«...Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: "Якщо не з’явиться хто завтра на ріці - багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, - то мені той противником буде”. І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: "Якби се не добре було, князь і бояри усього б не прийняли”. А назавтра вийшов Володимир із священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли - ті до шиї, а другі - до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили...»

1-2. Про які події за доби Київської Русі ви дізналися? Стисло розкажіть про одну з них. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

3. Скориставшись картою на сторінці 101, дайте відповіді: 1. З якими державами межувала Київська Русь на заході та півдні? 2. Які князі ходили походами на землі Візантії? 3. Якою річкою руські дружини ходили до Візантії? 4. Які східнослов’янські племінні союзи належали до складу Київської Русі за часів Олега?

4. Виберіть речення, у яких ідеться про Володимира Великого, та складіть розповідь про нього.

1. Був першим представником князівської династії Рюриковичів.

2. Уклав першу угоду з Візантією.

3. Карбував перші монети Русі - златники та срібляники.

4. За князівський знак мав тризуб.

5. Запровадив християнство як державну релігію.

6. Їздив до столиці Візантії, де зустрівся з імператором.

7. Великий князь київський, який правив наприкінці 10 - на початку 11 ст.

Що найбільше вразило з розповідей про перших князів? Про кого хотіли б дізнатися більше? Чи гідний, на вашу думку, князь Володимир шанобливого ставлення сучасних українців? Чому? Про кого з князів варто зняти художній фільм? Які події в ньому слід висвітлити? Що вас найбільше зацікавило в матеріалах уроку?

Прочитайте текст та роздивіться ілюстрації. Обміркуйте відповіді на запитання.

За часів князя Володимира навколо центральної частини Києва було споруджено міцні укріплення. Зводився й новий дитинець - «місто Володимира» з трьома в’їзними брамами, до яких прилягали високі оборонні вали. Водночас зі спорудженням укріплень «міста Володимира» на його території розгорнулося й велике міське будівництво. Найвизначнішою спорудою Києва 10 ст. стала церква Богородиці - Десятинна. Поряд із церквою розташовувалися розкішні князівські палаци - саме тут Володимир справляв гучні бенкети, пам’ять про які й досі живе в билинах. На дитинці мешкали й найвпливовіші київські можновладці. «Місто Володимира» мало кілька вулиць, які пролягали від воріт до центральної площі - Бабиного торжка. Та хоч як зріс дитинець за часів Володимира, він усе ж таки був лише частиною Києва - нехай і центральною, проте аж ніяк не найзаселенішою. По-справжньому вирувало життя на київському Подолі. Велику частину Подолу займало київське торговище, де сходилися гості, тобто купці з різних куточків світу. Саме на Подолі швартувалися їхні кораблі, бо тут розташовувалася київська гавань.

Ще до 70-х років минулого століття історики знали небагато про те, який вигляд мав київський Поділ за часів князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Дослідження на Подолі розпочалися, коли там стали будувати метро. У котловані метробуду на Контрактовій площі влітку 1972 р. виявили залишки садиби. Згодом ученим пощастило розкопати зрубні будівлі 9 - 12 ст., що свідчило про велелюдність цієї частини Києва.

Дитинець князя Володимира з краєвидом Подолу. Фрагмент макета давнього Києва 10-13 ст. Реконструкція Д. Мазюкевич.

Уважно роздивіться макет «міста Володимира», знайдіть на ньому споруди, про які йдеться в тексті.

Оберіть одну зі споруд «міста Володимира», розкажіть про неї, вказуючи, у якій частині дитинця вона розташована, коли й навіщо була збудована, яке мала значення в житті тогочасної столиці, чи збереглася до сьогодні. За потреби скористайтеся додатковими джерелами інформації.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно