Войти
Закрыть

Політика більшовиків щодо України. Голодомор 1932—1933 рр.

5 Клас

Зміцнення влади більшовиків в Україні. На початок 1920-х рр. російські більшовики зуміли здобути перемогу у збройній боротьбі за владу на землях колишньої Російської імперії. Проте ця перемога була здобута ціною розорення країни через тривалі бойові дії та спробу шляхом насилля негайно побудувати комунізм — суспільство загальної рівності й достатку. Однак замість обіцяного нового заможного життя народ отримав злидні й свавілля влади. Невдоволення населення спричиняло великі й малі повстання. У 1921—1923 рр. посуха призвела до великого голоду. Щоб утриматися при владі, більшовики в 1921 р. пішли на запровадження нової економічної політики (неп). Вона передбачала часткове відновлення приватної власності та дозвіл на торгівлю результатами своєї праці. Особливо позитивно ця політика позначилася на житті українського селянина, який працею міг забезпечити свій добробут. За короткий час із 5 мільйонів селянських господарств 500 тисяч стали заможними. Більша частина, як тоді говорили, стали «середняками», зумівши забезпечити собі пристойне життя і сплачувати державі податок....

Українська революція і боротьба за збереження державності (1917—1921 рр.)

5 Клас

Початок Української революції. 1 серпня 1914 р. в Європі розпочалася війна, яку в той час назвали «Великою». Згодом їй дали назву Перша світова війна (1914—1918 рр.). Вона спалахнула між двома ворогуючими угрупованнями європейських держав: Антантою і Троїстим союзом. Учасницями Антанти були Англія, Франція, Росія. До Троїстого союзу належали Німеччина, Австро-Угорщина та Італія. Кожне угруповання мало загарбницькі цілі. На українські землі претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина та Румунія. Після початку війни українські землі перетворилися на театр воєнних дій, що велися між російською армією та військами Австро-Угорщини й Німеччини. Бойові дії, що тривали впродовж 1914—1917 рр., принесли українцям жертви, руйнування, страждання й поневіряння. 8 березня (23 лютого за старим стилем) 1917 р. у Петрограді, столиці Російської імперії, вибухнула революція. Народ, доведений війною до відчаю і зубожіння, піднявся на боротьбу проти своїх кривдників. Цар Микола II, не маючи змоги приборкати повстання, 15 (2) березня 1917 р. зрікся престолу. Повалення царизму поставило на порядок денний питання про подальшу долю імперії і владу на її території. Суспільство розкололося на прибічників різних, іноді протилежних поглядів. Одна частина російського суспільства відстоювала ідею свободи приватної власності, підприємництва та демократії, тобто тих цінностей, на яких базується європейська цивілізація. їх підтримував новостворений Тимчасовий уряд. Для того щоб здійснити це, потрібно було переможно завершити Першу світову війну, а потім провести реформи....

Українські землі під владою двох імперій. Українське національне відродження

5 Клас

Початок українського національного відродження. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. українські землі були розділені між двома імперіями — Російською та Австрійською (згодом вона почала називатися Австро-Угорською). Австрійський уряд визнавав українців (русинів) як окремий народ, не забороняв користуватися рідною мовою, дотримуватися власних звичаїв і традицій. Проте українці, переважна частина яких були селянами, потерпали від свавілля панів, чиновників, лихварів тощо. У Російській імперії українців визнавали за «малоросів» — частину російського народу. Верхівку українського суспільства імперська влада намагалася підкупити привілеями та титулами, великими земельними маєтками. Натомість вони мали зректися свого народу, своїх традицій і навіть змінити прізвища (наприклад, Розум — Розумовський, Коваль — Ковальов тощо). Селяни і рядові козаки потрапили до кріпацтва. Вони були позбавлені особистої свободи та перетворені на власність панів, із якою останні могли робити будь-що (примушувати тяжко працювати, бити, продавати, міняти тощо). Політика двох імперій призвела до того, що більшість українців не вміли ані читати, ані писати й були пригноблені підневільною працею. Однак простий народ залишався носієм, охоронцем української мови та звичаїв. Люди не забували героїв минулого, оспівували їх у народних творах....

Козацька Україна

5 Клас

Початок козацької доби. Після загибелі Королівства Руського українські землі остаточно потрапили під владу сусідніх держав: Польського королівства, Великого князівства Литовського, Великого князівства Московського, Молдавського князівства. Територія Криму та причорноморські степи входили до складу Кримського ханства. Український народ мав вирішити складне завдання: не розчинитися і не зникнути серед сусідів. У цій ситуації доводилося покладатися лише на себе. Об’єднували розділений народ спільна віра — православ’я і пам’ять про історичне минуле. Боротьбу очолило козацтво, яке змогло об’єднати різні прошарки українського суспільства. Період кінця XV — XVIII ст. історики називають козацькою добою в історії України. Хоча козаки були не найчисленнішою частиною українського суспільства, вони суттєво вплинули на історію українських земель. Події козацької доби відображені в багатьох історичних пам’ятках. Із деякими з них ми ознайомимося. Козацтво як окремий стан суспільства формувалося тривалий час. Спочатку козакування було способом життя. Ще здавна мешканці лісостепу йшли на південь, у багаті на природні ресурси степи. Там влітку вони полювали (заготовлювали м’ясо й хутро) та рибалили, а взимку поверталися додому. У ті часи степ був небезпечним місцем, тому уходники збиралися разом у ватаги. Ці люди були вільними й нікому не підпорювалися. Вони володіли зброєю, щоб захистити себе в разі небезпеки, а жили з того, що змогли заготувати в степу й продати. Пізніше, у XV ст., таких вільних людей почали називати козаками або черкесами (черкасами). Цю назву було запозичено в таких самих ватаг кочівників, які не бажали коритися жодній владі. Із середини XVI ст. козаки почали зводити в степу укріплені поселення — січі. Так вони, просуваючись до узбережжя Чорного моря, освоїли значні степові простори. У 1556 р. під керівництвом князя Дмитра Вишневецького (козаки дали йому прізвисько Байда) було створено єдиний центр козаків. Місце для Січі було підібрано так, щоб вороги не могли її зруйнувати. Перша відома Січ розміщувалася на острові...

Кримське ханство

5 Клас

Утворення Кримського ханства. Монгольська навала 1237—1241 рр. змінила хід розвитку Русі й позначилася на долі Криму. Як і землі Русі, півострів потрапив до складу Золотої Орди. Це була утворена монголами в причорноморських і приволзьких степах держава, яка, у свою чергу, входила до великої Монгольської імперії. У Криму утворився улус (область) Золотої Орди із центром у місті Солхат (сучасний Старий Крим). Проте монголи контролювали лише степову частину півострова. У гірській частині Криму постало князівство Феодоро, яке успадкувало традиції часів Візантійської імперії. Утворення великої Монгольської імперії, яка простяглася від Чорного моря до Тихого океану, виявилося сприятливим чинником для розвитку міжнародної торгівлі. Як наслідок із XIII ст. на території Криму почали активно селитися вірмени та італійці (генуезці), що вели жваву торгівлю на півострові. На південному узбережжі півострова виникло чимало торговельних портів (факторій), які захищали могутні фортеці. Найбільшою факторією стало місто Кафа (сучасна Феодосія). Тим часом монголи й підкорені ними племена половців, що змішалися з місцевим населенням, утворили кримськотатарський етнос. Із кінця XIII ст. в Криму все більшого поширення набула релігія іслам, хоча тривалий час більшість населення сповідувала християнство....

Джерела, які зберігають пам'ять про історію княжої Русі-України

5 Клас

Заснування і розвиток Київської держави. У VIII ст. слов’янські племена, що жили на українських землях, досягай рівня розвитку, коли почала формуватися держава. Центром цієї держави стало місто Київ, яке, за легендою, було засноване князем союзу племен полян Києм. Вчені вважають, що це відбулося наприкінці V — на початку VI ст., а Кий був реальною історичною постаттю. Він став засновником династії, яка правила полянами до кінця IX ст. Князівство полян, згідно з історичними джерелами, називалося Руссю, Руською землею, Куявією. Останній князь із династії Киевичів Аскольд розширив свої володіння. Він боровся з набігами кочових племен хозар, що на той час панували в причорноморських степах. Крім того, Аскольд здійснював далекі походи на столицю У «Повісті минулих літ» Нестор-літописець про заснування Києва розповідає: «І було три брати. Одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їхня — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що й нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, що від нього прозвалася Хоривиця. І в ім'я брата свого старшого заклали городок і назвали його Київ». За літописом Кий був полянським князем, що започаткував династію Києвичів і правив наприкінці V — на початку VI ст. Його резиденція була розташована на Замковій горі на березі струмка Киянка біля Подолу. Згодом князь Кий спорудив укріплене городище на Старокиївській горі на високому березі Дніпра. Залишки фортеці V—VI ст. були знайдені археологами....

Пам'ятки і пам'ятники історії

5 Клас

Пам'ятки історії та культури. Україна має багатовікову історію та культуру. Свідченням цього є пам’ятки історії та культури, які допомагають зберегти історичну пам’ять. Вони є в кожному регіоні України. Це справжній скарб і гордість нашої Батьківщини. Завдяки пам’яткам місто або село стає відомим у світі. З усіх куточків земної кулі приїздять туристи, щоб побачити ці безцінні скарби. До наших днів збереглися замки, фортеці, палаци та садиби, парки, монастирі й храми, промислові підприємства та багато інших архітектурних витворів мистецтва. Іноді із сукупності пам’яток постають цілі ансамблі, які відтворюють атмосферу минулих часів. Найвідомішими з них, зокрема, є ансамблі пам’яток історичного центру Львова, старої частини міста Кам’янця-Подільського, Києво-Печерської лаври тощо. Проте не лише споруди є пам’ятками історії. До них належать також пам’ятні місця й предмети, пов’язані з історичними подіями, розвитком суспільства й держави, твори матеріальної та духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність. Це можуть бути археологічні пам’ятки (залишки давніх поселень, укріплень, поховань, кам’яні скульптури, наскельні зображення тощо). Історична пам'ять — сукупність знань та уявлень суспільства про спільне минуле. Вона покликана передавати досвід та знання про минуле для самоусвідомлення. Важливу роль у збереженні історичної пам'яті відіграють пам'ятки історії....

Практичне заняття. Про що можна дізнатися із сімейного фотоальбому

5 Клас

Мета: розповісти про те, як історики довідуються про минулі часи на основі фотографій із сімейного альбому; розвивати вміння аналізувати фотографію як історичне джерело за планом; розставляти фотографії у хронологічному порядку, добирати інформацію про минуле із сімейних фотографій та розповідати про окремі події родинного життя на основі фотографій. Завдання для підготовки до практичного заняття 1. Підготувати добірку фотографій із сімейного альбому, на яких відображені історичні події. 2. Підготувати разом із рідними та близькими коротку розповідь про події, відображені на фотографіях. Хід заняття І. Прочитайте текст. Розгляньте фотографії і дайте відповідь на запитання. Текст для читання Фотографію винайшли в першій половині XIX ст. Перші фотоапарати були великими та громіздкими. Щоб зробити знімок, фотографу треба було докласти чималих зусиль. Нелегко було й тим, кого знімали. їм доводилося тривалий час нерухомо перебувати в певній позі. Відповідно перші фотографії були постановочними, тобто за своєю суттю вони більше нагадували картини художників. Однак люди прагнули швидко й зручно зафіксувати миттєвості життя. Таке видалося можливим лише на початку XX ст., коли фотоапарат став меншим і зручнішим, а проявлення плівки й друк фотографій — більш технологічними....

Де зберігаються історичні пам'ятки

5 Клас

Музеї. Як ви вже знаєте, відшукати свідчення минулого й дізнатися за ними про життя людей дуже складно. Однак усе знайдене потрібно також зберегти для нащадків. Для того щоб люди могли побачити надбання минулого, створюють спеціальні установи — музеї. Речі, які виставлені в музеях для огляду відвідувачами, називають експонатами. Сукупність речей, об’єднаних певною темою, має назву експозиція. У музеї може бути одна або кілька експозицій. Термін «музей» походить від давньогрецького слова «мозейон», «мусейон» — місце, присвячене музам, храм муз. Перші зібрання цінних речей з’явилися ще в III тис. до н. е. в палацах правителів Вавилону та Єгипту. Перший музей — Дім муз — був заснований в Александра Єгипетській понад 2 тисячі років тому. Перший музей старожитностей в Україні почав діяти в 1810 р. у Феодосії. Згодом музеї з’являлися в інших містах. Поширеними також були приватні збірки старожитностей. У нашій країні найбільша кількість пам'яток минулого зберігається в Національному музеї історії України в Києві — понад 600 тисяч експонатів. За ними можна простежити розвиток людського суспільства на українських землях від появи перших людей і до сьогодення....

Робота з історичними джерелами

5 Клас

Історія Первісного суспільства віддалена від нас на сотні тисяч років. Проте від цього не згасає інтерес до тієї доби, коли відбувалося становлення людського суспільства. Для дослідження давніх часів використовують переважно речові джерела. Проте, на думку істориків, за допомогою речових джерел можна відтворити лише 10—20% достовірної інформації минулого. Далеко не всі вироби людських рук можуть зберігатися в землі. Вироби з кістки, дерева, шкіри й металу взагалі зберігаються погано — дерево та шкіра недовговічні, кістка схильна до розкладання, метал окиснюється, кераміка дуже крихка тощо. До цього слід додати руйнівний вплив людської діяльності та сил природи. Тому постає необхідність залучати інші джерела. Спробуємо й ми дослідити деякі джерела, що відображають минулу добу, і визначити, яку інформацію вони нам дають. Чи допомагають вони відновити образ епохи Первісного суспільства? Усі були озброєні списами, луками зі стрілами, і в кожного була сокира на плечі... Я оглянув вміст однієї із сумок... яку носили чоловіки на перев'язі через ліве плече... Знайшов у ній багато цікавого. Крім двох великих кам'яних ножів, тут були кістки, заточені з одного боку, які служили ножем і важелем. У невеликому бамбуковому футлярі знайшлися чотири загострені кістки, мабуть, інструменти, які замінюють голку, шило... Потім знайшов мушлю із зубчастим кінцем, яку тубільці використовують для вишкрібання кокоса. Був також подовжений шматок шкаралупи молодого кокоса, який заміняв ложку......

Навігація