Войти
Закрыть

Історія України на шкалі часу

5 Клас

Центром цієї держави було місто Київ, а найвідомішими правителями — князь Володимир та його син Ярослав Мудрий. У цей період в Київській державі почало поширюватися християнство, будувалися церкви, виникали школи, були налагоджені зв'язки з багатьма державами Європи.За наступників Ярослава Мудрого Київська держава розпалася на кілька самостійних князівств. Навала кочових орд монгольського хана Батия призвела до занепаду могутньої держави, яка з часом припинила існування. Епоха Королівства Руського (Галицько-Волинська держава. ХІІІ — середина ХIV ст.). З розпадом Київської держави у XII ст. традиції державності перейшли до Королівства Руського. Ця держава була утворена на західноукраїнських землях унаслідок об’єднання Волинського та Галицького князівств, а в окремі періоди об’єднувала й землі Наддніпрянської Русі-України. Найвідомішим правителем Галицько-Волинської держави вважають короля Данила Галицького. За його часів було засновано Львів. Епоха Козацької республіки (Військо Запорозьке — Гетьманщина. середина ХVІ — ХVIII ст.). Це період виникнення та розвитку козацтва, осередком якого стала Запорозька Січ. Козацька держава була утворена в результаті Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Вона проіснувала до кінця XVIII століття і була ліквідована російською царицею Катериною ІІ....
0 Переглянути

Епохи європейської історії

5 Клас

Сучасна культура не може обійтися без надбання попередніх епох, адже кожна з них залишила нам величезну культурну спадщину: мистецькі та літературні твори, народну творчість, архітектурні пам’ятки, наукові знання, різноманітні технічні винаходи, релігійні вірування й міфологію, уявлення про світ і мораль. Традиційно вирізняють такі великі епохи європейської історії: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час, Новітній час. Визначити особливості кожної історичної епохи пропонуємо через практичну роботу. 2. Практична робота «особливості епох європейської історії» Запам’ятайте Періодизація — виокремлення в історичному процесі відносно цілісних і завершених періодів. Об’єднайтеся у групи Спільно проведіть дослідження однієї з епох (кожну може досліджувати кілька груп). Дотримуйтесь пам’ятки роботи в малих групах (див. додаток на с. 173). Користуючись орієнтовним планом відповіді, складіть розповідь про обрану вами епоху. Розкажіть про ваше дослідження однокласникам. 1. Визначте часові межі епохи, згаданої в описі підручника. Позначте на шкалі часу її хронологічні межі та основні події. 2. Випишіть основні особливості та досягненнями цієї епохи. 3. Розгляньте ілюстрації, які характеризують вибрану епоху. Про які заняття чи досягнення людей вони свідчать?...
0 Переглянути

Як ведеться підрахунок історичного часу

5 Клас

Вивчати історію без дат неможливо. Тому для вчених-істориків важливо не лише дізнатися про саму історичну подію, а й установити її дату та тривалість. Утім, для того щоб орієнтуватися в часі (наприклад визначити рік події), потрібна його точка відліку — ера (від латинського — вихідне число). Ерою (літочисленням) називається лічба (відлік) років від певної події. Щоб вести відлік часу, люди домовлялись, який рік вважати першим. Найчастіше народи в давнину вели відлік часу від якоїсь визначної події в їхньому житті. Так, стародавні єгиптяни розпочинали відлік часу від початку володарювання кожного правителя. Давні римляни вели відлік часу від заснування міста Рим. Народи, які сповідують іслам, ведуть літочислення з 622 р., коли пророк Мухаммад (засновник цієї релігії), рятуючись від грізної небезпеки, переселився з Мекки до Медіни. Таким чином, у різних народів відлік часу вівся по-різному. А це було незручно. 2. Що означає «наша ера»? Близько двох тисяч років тому виникла християнська релігія. Серед багатьох народів поширилась віра в те, що на Землі у вигляді простої людини жив Син Божий — Ісус Христос. Згодом народи, котрі сповідували християнство, стали вести відлік часу від Різдва Христового — моменту, коли народився Ісус Христос. Так почалася християнська ера, яку стали називати нашою ерою. Нині ця ера прийнята майже у всьому світі не лише християнами, а й у тих країнах, де християнська релігія не набула поширення....
0 Переглянути

Календарний та історичний час

5 Клас

Потреба вимірювати час виникла в людини багато тисяч років тому. Проте час обчислювався не завжди так як нині. Спочатку люди навчились вимірювати час за кількістю днів. Вони могли сказати: «Два дні тому була велика злива». Проте вимірювати великі проміжки часу кількістю днів незручно. Люди звернули увагу на те, що Місяць на нічному небі постійно змінює зовнішній вигляд: спочатку він як тонкий серп, але з кожним днем збільшується і стає круглим, а потім знову зменшується. Вони обрахували кількість днів, за яку Місяць змінює свій вигляд і повертається в попередній стан (приблизно 2930 днів). Так виник відлік часу за місяцями. Давні хлібороби знали, що через рівні проміжки часу настає пора посіву (весна), згодом збору врожаю (літо та осінь), а також холодна пора (зима). Ці проміжки часу дорівнювали року. Тому люди стали вести відлік часу за роками («за літами»). Так виникає календар. Таким чином, в основі календаря перебувають зміни дня і ночі, пір року й пов’язана з цим діяльність людини. Про це свідчать і українські назви місяців: березень або березіль, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень, січень, лютий....
0 Переглянути

Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України

5 Клас

Як ви розумієте вислів українського поета Максима Рильського: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не шанує видатних людей, той сам не годен пошани»? 1. ЩО Є ПРЕДМЕТОМ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ТА ЧОМУ ІСТОРИЧНІ ЗНАННЯ ВАЖЛИВІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ Ви завершили вивчення першого у вашому житті підручника історії. На його сторінках ви зустрілися з багатьма невідомими раніше словами та їх поясненнями. Пригадаймо разом, що таке історія та про що ця наука розповідає. 1) Завершіть речення, що пояснює значення слова «історія». Історія — наука, що вивчає ... 2) Оберіть з переліку 3-5 понять та пригадайте їхнє значення. Озвучте обрані визначення одне одному в парах та доповніть свої знання. Історичні джерела, календар, історичні діячі, музей, легенда карти, археологія, реставрація, біографія, революція, народ, фортеця, історична топоніміка, архів, фреска, фольклор, екскурсоводи, мемуари, храм, історичні події, республіка, експонати, літописи, хронологія, історичні пам’ятки, мозаїка, архітектура, краєзнавство. 3) Пригадайте види історичних джерел, з якими ви зустрілися на сторінках підручника. Уявіть себе істориком-дослідником та оберіть найцікавішу для вас групу історичних джерел. Поясніть свій вибір у 2-3 реченнях....
0 Переглянути

Практичне заняття. Уявна подорож історичними місцями України

5 Клас

Подорожі — це надзвичайно цікавий та захоплюючий спосіб знайомства зі світом, що навколо. Далекі краї зазвичай приваблюють таємницями природи, незнайомими містами та різноманітними музеями, скарбницями історичних пам’яток. Мандри надають чудову можливість отримати досвід спілкування з іншими людьми, дізнатися про культуру та традиції інших народів. Проте не завжди існує реальна можливість подорожувати. Окрім того, навіть цілого життя не достатньо, щоб побувати в кожному куточку нашої планети. Та завдяки сучасним технологіям ми маємо можливість бачити світ разом із ведучими телепередач або самостійно подорожувати уявними маршрутами за допомогою Інтернету. З’ясуйте відмінність між реальною та уявною подорожжю. Обговоріть, що потрібно знати, аби подорож стала цікавою. Ознайомтеся з порадами для мандрівників та визначте, які з них можуть знадобитися під час реальної подорожі, а які — уявної (віртуальної)....
0 Переглянути

Практичне заняття. Які історичні пам’ятки вашого рідного краю розповідають про минуле

5 Клас

Представте інформацію про пам’ятки, обрані вами під час підготовки до практичного заняття. Намагайтеся відповісти на запитання, наведені нижче. Як дослідити історичну пам’ятку 1. Що це за пам’ятка? До якої групи вона належить? 2. Де вона розташована? Як вона виглядає? 3. Коли було створено пам’ятку? (вкажіть століття або точну дату, якщо її можна встановити) 4. Яким подіям у минулому чи історичним діячам присвячена дана пам’ятка? Що вона засвідчує? 5. Хто створив дану пам’ятку? (ім’я архітектора, художника, скульптора, інженера тощо) 6. Якщо ви описуєте архітектурну споруду або витвір мистецтва, пригадайте, які особливості характерні для архітектурних споруд або художніх творів, обраних вами. Пам'ятайте, що встановити особливість — означає знайти те, чим ця пам’ятка відрізняється від подібних до неї. 7. Чи відображає ця пам’ятка історію та культуру одного народу чи усіх народів, що жили поруч? 2. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ ВАШОГО КРАЮ (МІСТА, СЕЛА) РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ Працюючи в групах, пригадайте, що таке легенда карти та які види спеціальних позначок використовують для історичних карт. • Підготуйте (намалюйте та згодом виріжте) позначки для карти: храми, палаци або замки, фортеці, місця воєнних дій, битв; місця, пов’язані з подіями в культурі, спорті, науці; місця, пов’язані з життям та діяльністю відомих історичних осіб тощо. Визначте, які саме позначки потрібно використати для всіх пам’яток, котрі ви дослідили. Прикріпіть позначки на карту вашого краю, план міста чи села. Представте однокласникам виготовлену вашою групою карту....
0 Переглянути

Чому парки і сади є культурним надбанням України

5 Клас

Перші парки виникли разом із першими містами. Цікаво, що у багатьох європейських мовах, зокрема англійській, польській, українській, французькій, чеській, слово «парк» звучить однаково. Парк — територія з природною чи спеціально посадженою рослинністю, алеями, водоймами, скульптурами та різними спорудами; призначена для прогулянок та відпочинку. Парки країн Давнього Сходу, описи яких є у давніх джерелах, розташовувалися поблизу храмів і будинків знаті для відпочинку та розваг. Кожен з таких парків закладали відповідно до детального плану, в якому вказувалося, де садити рослини і як — у ґрунт чи у спеціальні вази тощо. Зазвичай у парк завозили рідкісні рослини, екзотичних птахів і тварин. Також планували, як використати природні та штучні пагорби й тераси1. Обов’язковою спорудою у давньому парку був басейн. 1 Тераса — природний або штучно створений горизонтальний чи злегка нахилений уступ на схилі, який використовується для сільськогосподарських, паркових робіт. У парках Давньої Греції відбувались і спортивні змагання, і бесіди науковців. Найстаріший міський парк України — парк імені Івана Франка — знаходиться у м. Львові. Він був закладений на місці старовинного саду ще в XVI столітті. Гордість парку — найстаріша каштанова алея в Україні, що була висаджена на початку XX століття. Закладені давніми творцями правила створення парків використовуються й дотепер. Окрім парків, люди навчилися створювати сади. їх висаджували на території монастирів, біля замків та палаців правителів. Нам добре відома й українська традиція — обов’язково мати садок біля хати....
0 Переглянути

Які історії можуть розповісти вулиці та площі

5 Клас

Перші поселення людей не мали чіткого плану. Однак з появою та розвитком міст виникла потреба їх упорядкування. Одні міста будували у вигляді кола з рівними рядами будинків від центру до околиць, інші — у вигляді кварталів, тобто невеликих квадратних ділянок. Місто розділялося на частини вулицями. Вулиця (з російської — «лице, обличчя») — простір у населенному пункті, обмежений з обох боків будинками і призначений для ходіння та проїзду транспорту. Перші вулиці зазвичай виникали в містах як дороги, що з’єднували міські в’їзні брами з ринковою, соборною або іншою головною площею міста. Здебільшого вони тягнулися уздовж стін міста і призначалися для швидкого переміщення мешканців, або зброї під час оборони міста від ворогів. Поступово вулиці стали одним із найважливіших елементів кожного населеного пункту й отримали свої назви. Будинки почали розрізняти за номерами, тому з’явилась можливість знайти в місті людину за адресою її проживання. Історія розповідає нам, якими були вулиці в різні часи у містах різних країн. Центральні вулиці міст Давньої Греції і Давнього Риму прикрашали статуями богів та героїв. Вулиці багатьох давньоруських міст мали дерев’яні настили — мостові. Тривалий час європейські вулиці були вузькими і «сутінковими», адже балкони та верхні поверхи будинків значно виступали над нижніми, не даючи промінню сонця яскраво освітлювати вулиці. Замість номерів на ґанку будинку над дверима розміщували емблему його власника....
0 Переглянути

Яку роль в історії відігравали замки і палаци

5 Клас

Споруди відтворюють потреби, традиції і смаки людей певного історичного періоду, тому вони є важливими свідками й оповідачами минулого. Серед таких споруд значну роль відіграють замки і палаци. Які ж вони були та чим відрізнялися від звичайного житла? У неспокійну давнину, в період постійних воєн, європейці надавали перевагу добре укріпленим спорудам — замкам. Кілька століть поспіль вони захищали населення від нападників. Замок — укріплена будівля, яка поєднує житлові та оборонні споруди. Зазвичай така будівля мала зовнішні мури, навколо яких були викопані рови, що наповнювали водою. У стіні обов’язково робили вузькі отвори для дул гармат чи рушниць — бійниці. Задля неприступності стіни будували із зубцями. Вхід до замків захищали підйомні мости, які опускалися й піднімалися за допомогою ланцюгів або канатів. Кожен із замків передусім був фортецею. Фортеця (з латинської — «сильний, міцний») — укріплені зовнішніми валами споруди, що мають військово-оборонне значення....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 73 74 75 76 77 78 79 80 81 ... 370
Назад

Навігація