Войти
Закрыть

Як жили давні мешканці України

5 Клас

У різні часи на території України проживали різні народи. Історикам складно визначити, які саме групи людей оселилися на цих землях першими. Як і в історії інших країн, в історії України велику роль відіграли племена і народи, що приходили з інших земель. Деякі залишалися тут на довгі століття або й назавжди, інші — мігрували далі. Кожен з цих народів вів свій спосіб життя, мав власні звичаї і культуру. Дізнатися про життя народів у дописемні часи нам допомагають речові джерела, які вивчають археологи. Важливе місце серед давніх мешканців українських земель належить трипільцям. Залишки їхнього поселення поблизу с. Трипілля на Київщині віднайшов археолог Вікентій Хвойка. Саме від місця першої знахідки і походить назва цього народу, який вчені вважають першим осілим населенням на території давньої України. Основними заняттями трипільців було землеробство і домашнє скотарство. І хоча вони не залишили нам писемних пам’яток, трипільці відомі в усьому світі насамперед своїми глиняними виробами, розписаними білою, жовтою, червоною та чорною фарбами. Наразі немає свідчень того, чи використовували майстри гончарний круг1, проте трипільский глиняний посуд і досі вражає витонченістю форм та різноманітністю орнаменту. Тож недаремно трипільців називають «племенами мальованої кераміки». Досліджуючи залишки поселень давніх землеробів, археологи з’ясували, що вони складалися зазвичай з кількох десятків жител і господарських споруд, які розміщувалися рядами або по колу. В одному поселенні проживало кілька сотень людей. За житло трипільцям слугували одно- і навіть двоповерхові приміщення, розділені на кімнати. У знайдених археологами рештках помешкань можна роздивитися піч-лежанку, стільці, глиняні жіночі фігурки. Учені вважають ці фігурки символом сім’ї, родючості....

Що називають історичними подіями та явищами

5 Клас

З давніх-давен твори про життя людей у минулому містять відомості про засвоєння нових земель та війни, про будівництво міст та відкриття шкіл, про діяльність окремих людей та їх груп. Історики шукають відповіді на запитання, чому змінилися кордони і влада в державі, чому господарство в сусідній країні давало більше прибутку, як пов’язані між собою торгівля та виробництво, як релігія і культура впливали на людей. Тобто вчені з’ясовують, що у минулому може розглядатись як історичні події та явища. Історичні події — те, що відбулося з людьми в минулому в певний час та в певному місці: подорожі, битви, відкриття тощо. Історичні події — це, наприклад, спорудження храму Софії Київської на початку XI століття, укладання першого списку-реєстру козаків у 1572 році, Перша світова війна у 1914-1918 роках, чемпіонат Європи з футболу у червні 2012 року тощо. Історики вивчають події, перебіг яких вони зазвичай не спостерігали або ж участі в яких не брали. Зрозуміти, що саме, коли та з ким відбулося, вчені намагаються на основі історичних джерел. Важливо з’ясувати причини і наслідки подій....

Про кого розповідає історія

5 Клас

Здавна, ще за часів Геродота, головним змістом «історій» були вчинки людей — діяння. Чимало століть поспіль історики описують діяння відомих людей, насамперед правителів: царів, королів, імператорів. Прижиттєва слава супроводжувала й видатних полководців. На їхніх прикладах історики виховували своїх читачів як мужніх, хоробрих і відданих людей. Однак людство цікавилося не тільки військовими і державними діячами, а й вченими, винахідниками, мандрівниками, художниками, композиторами і письменниками. Завдяки своїм відкриттям, винаходам і творам вони залишились у пам’яті суспільства. Отже, люди та їхня діяльність є головним змістом історії. Без людей не було б величних споруд і поселень, мостів, водогонів, доріг. Люди минулого через мову та книги, закони і витвори мистецтва й архітектури залишили нам своє розуміння добра і зла, справедливості і краси. Імена багатьох з них сьогодні, на жаль, невідомі. І чим ближче до нашого часу, тим більше імен людей, чиї справи залишили свій яскравий слід у минулому і чиє життя нам цікаве. Таких людей ми називаємо історичними діячами....

Практичне заняття. Які назви навколо вас зберігають пам’ять про минуле

5 Клас

Серед назв, що нас оточують, зустрічаємо географічні (назви гір, рівнин, озер, річок) та історико-географічні, що стосуються усього створеного людьми. Це назви міст, селищ і сіл, вулиць і площ, які можуть розказати вам історію рідного краю разом з іншими історичними джерелами. Вони також є цінним історичним джерелом. Як працювати з історико-географічною назвою — історичним джерелом 1. Знайдіть на карті України ваше місто, село чи селище. 2. Дослідіть з допомогою дорослих чи/та додаткової літератури походження та історію назви вашого населеного пункту: • дізнайтеся про час його заснування; • установіть, від якого слова походить назва; • визначте, з чим саме пов’язана назва: способом життя і заняттями людей, певними історичним подіями чи історичними особами. 3. З’ясуйте, чи змінювалась у минулому назва вашого населеного пункту й у зв’язку із чим. Напишіть на дошці назву свого населеного пункту. Пригадайте 5-6 назв населених пунктів рідного краю — малої батьківщини, і запишіть їх на дошці також. Об’єднайтеся у групи відповідно до кількості назв і опрацюйте інформацію щодо вашої назви, скориставшись інструкцією. Якщо ви не можете розтлумачити назву, зробіть припущення, чому вона саме така....

Що можна дізнатися про минуле з географічних назв

5 Клас

Кожна людина має ім’я та прізвище. Гори, ріки, моря, океани, континенти, країни, міста і села мають назви. Даючи географічну назву, люди прив’язують місце до поверхні Землі, а також виявляють своє ставлення до нього. Вивчає назви та їхню історію топоніміка. Історична топоніміка (від грецьких слів «топос» — місце та «онома» — ім’я, назва) — наука, що вивчає походження, значення та історичний розвиток географічних назв. У минулому назви ніколи не давали випадково. Вони поєднували особливості навколишньої природи зі способом життя людей. Тому правильне пояснення сутності та походження географічної назви допомагає отримати важливу інформацію про природу краю, про заняття людей, які тут мешкали, про історичні події, що відбувалися саме на цій території. Деякі з географічних назв досить «прозорі» для розуміння, а значення і походження інших пояснити складно. Тому топоніміку часто порівнюють з мовою природи, що розкриває свої багатства, історію, традиції народу. Спробуйте пояснити, від яких слів походять назви українських населених пунктів: Мости, Броди, Базар, Гуляй-Поле, Щасливе, Андріївка, Софіївка. Часто, щоб зрозуміти сутність назви, необхідно знати не лише географічні особливості місцевості, а й мови багатьох народів. Наприклад, що означає найменування річки Сули — лівої притоки Дніпра, яка протікає територією Сумської та Полтавської областей? Хто і якою мовою її так назвав? Знавці тюркських мов1 допомогли це з’ясувати. Вони розшифрували назву так: су — річка, лай, лей — глина. Тобто Сула — це «глиняна річка». Так утворилася назва, якою користуються понад тисяча років....

Чому мова є джерелом знань про минуле

5 Клас

Читаючи текст, знайдіть речення, що підтверджують вислів німецького мовознавця XIX століття Якоба Гримма: «Наша мова є також наша історія». Слова, як і все інше, мають свою історію. І вона така ж захоплююча, як історія людей, адже перше — невід’ємне від другого. Учені-мовознавці цікавляться походженням слів, які ми вживаємо щодня, здебільшого навіть не замислюючись над тим, коли саме і як вони виникли. Наприклад, з’ясовуючи походження слова «хліб», дослідники висунули декілька версій щодо цього. Одні вважають, що це слово прийшло з іранської мови, інші — що воно вперше з’явилося у давніх мовах народів Кавказу. Слово «хата», на думку мовознавців, могло прийти з давньоугорської, давньогерманської або з давньоіранської мов. Незважаючи на кількатисячолітню історію, ці слова є частиною нашої повсякденної мови й донині. Мова не є застиглою, вона змінюється упродовж століть і десятиліть. Поступово з’являються слова на позначення нових предметів, речей або явищ, іноді нові слова запозичуються з інших мов. У 1961 році Юрій Гагарін став першою людиною, яка полетіла в космос. Відтоді нам відомі слова «космонавт», «космічний корабель» , «ракета». Ваші бабусі та дідусі в дитинстві не вживали такі звичні сьогодні слова, як «комп’ютер» або «супермаркет». Коли з життя зникають певні явища чи предмети, зникають і слова, що їх позначають. Так, сьогодні вам треба пояснювати такі поширені колись слова, як «п’ятирічка» або «трюмо»....

Чому писемні джерела важливі для вивчення історії

5 Клас

Серед різноманітних історичних джерел значну групу становлять писемні джерела. Саме до них найчастіше звертаються історики, оскільки такі джерела описують історичні події, міркування людей, їхні враження, почуття та уявлення. Писемність виникла на Землі майже 5 тисяч років тому. Щоб записувати відомості про події та явища, у різних країнах у давнину люди використовували глиняні дощечки, кору дерев і навіть кам’яні брили. У Давньому Єгипті матеріалом для письма слугував папірус, зроблений зі стебла багаторічної водяної рослини. У давній Русі писали на верхньому шарі кори берези — бересті. Пізніше для записів застосовували пергамент — спеціально оброблену шкіру домашніх тварин: телят, кіз та ін. А перший папір винайшли у Китаї майже 2000 років тому. Зберігаючи інформацію, люди почали створювати книги, які спочатку були рукописними. З винайденням книгодрукування у XV столітті серед писемних джерел з’являються друковані книги. Сьогодні існують книги без паперу — електронні, в яких можна зберігати та читати не тільки сучасні записи, а й переведені в електронний вигляд цінні старовинні джерела. Які писемні джерела ви бачите? Чим вони відрізняються? Чи схожі вони на сучасні книги? Чому?...

Практичне заняття. Про що можна дізнатись із сімейного фотоальбому

5 Клас

Фотографію винайшли у першій половині XIX століття. Перші фотоапарати були великими та громіздкими. Щоб зробити знімок, фотограф спочатку встановлював пристрій на певному місці, а потім накривав його і себе великим клаптем чорної тканини. Після тривалих приготувань він робив фотознімок людей або певної місцевості. Як ви думаєте, чи можна було зробити тоді миттєві чи випадкові фотознімки? Чому? Коли це стало можливим? До якого типу історичних джерел належать фотографії? 1. ЩО ІСТОРИКИ БАЧАТЬ НА ФОТОГРАФІЯХ У XX столітті фотографії стають одним із найважливіших видів історичних джерел. На фотознімках можна побачити одяг та предмети, характерні для того часу, заняття людей, вигляд вулиць і будинків тощо. На відміну від письмових джерел, які могли створюватися через певний проміжок часу після події, фотографії є безпосередніми свідченнями про неї. Досліджуючи фотографію як історичне джерело, скористайтеся інструкцією. Як працювати з фотографією — історичним джерелом Аналізуючи фотопам’ятку, намагайтеся послідовно відповідати на запитання: • Кого зображено на фотографії? Хто ці люди і що вони роблять? • Коли і де відбувається подія? Чому ви так вважаєте? • 3 якою метою зроблено фотографію? • Якої інформації бракує, аби повністю відповісти на ці запитання? • Чи є на фотографії підпис, інші написи? Чи можуть вони стати у пригоді під час вашого дослідження? • Які висновки можна зробити? Про що ще ви хотіли б дізнатися?...

Що таке речові історичні джерела

5 Клас

Завданням історика є відтворення картини минулого. Проте, навіть розпитавши свідків події, ми не отримаємо цілісної достовірної інформації. Аби дізнатися про реальні події минулого, історики звертаються до історичних джерел. Учені досліджують, порівнюють і зіставляють їх, адже саме історичні джерела є відображенням минулого, без яких це минуле неможливо відтворити. Історичні джерела — це письмові документи, предмети, будівлі та інші пам’ятки, які відображають історичні події та явища і дають можливість досліджувати життя людей в минулому. Щоб полегшити дослідження минулого, в історичній науці домовилися групувати історичні джерела так: — речові джерела — все, до чого можна доторкнутися руками: від стародавніх будівель до пам’ятників і механізмів; — писемні джерела — ті, що існують у письмовому вигляді: рукописи, книги, літописи, газети, написи на камені, стінах будівель тощо; — етнографічні джерела: орнаменти, традиції, звичаї, правила поведінки, пісні та ін.; — зображувальні, чи візуальні: портрети, фотографії, реклама, малюнки, картини, кінофільми тощо. На що не звернув би увагу допитливий і уважний дослідник — усе це може розповісти йому дуже багато....

Як пов’язані історія і простір

5 Клас

Поясніть на прикладах, як ви розумієте твердження: «Заняття людей, їхні житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають». Ви вже розумієте, як важливо для історика знати, коли відбулася та чи інша подія. Однак історію іноді називають подорожжю не лише у часі, а й у просторі. Споглядаючи навколишній простір, ми вивчаємо, які довкола гори, ріки, моря, рівнини, який клімат у цій місцевості. Зазвичай ці відомості дозволяють нам зрозуміти, як заняття людей, їхнє житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають. Наприклад, люди, які живуть у місцині з теплим кліматом (у країнах Африки, Південної Америки і т.д.), будують житло, що значно відрізняється від будинків на територіях з морозними і сніжними зимами (у країнах Скандинавії тощо). Якщо ми дивимося на простір з точки зору історії, то звертаємо увагу і на те, які народи заселяли цю територію у різні часи, з’ясовуємо, як ці народи добували все необхідне для життя, які знаряддя праці виготовляли, легенди та пісні складали, які традиції зберігали....

Навігація