Перший український король 7 клас Васильків 2020
- 25-10-2022, 22:37
- 288
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
Європейці за Ранньомодерної доби відкрили нові континенти і значно розширили своє уявлення про світ. Внаслідок Великих географічних відкриттів в Європу пішов потік товарів, які до цього або були дефіцитними (і тому дорогими), або взагалі були незнайомими. Це привело до «революції цін», що позначилося на різних сферах економічного та політичного життя. Винахід друкування дав людству механізм збереження, масового тиражування і передачі інформації. Поширення використання пороху привело до перевороту в озброєнні війська і, відповідно, зміни стратегії і тактики воєнних дій. На полях війни старе рицарське ополчення змінили наймані професійні армії. З іншого боку, виробництво пороху, нової зброї, кораблів, паперу тощо змушувало шукати ефективніші способи виробництва, бо старі цехи вже не відповідали потребам часу. Відповіддю на цей виклик, а також унаслідок соціально-економічних процесів Ранньомодерної доби стала поява мануфактур, на яких використовували найману працю. Новий спосіб організації виробництва й виробничих відносин, нові технології зумовили появу нового типу виробника — найманого працівника.... |
Австрійська імператриця, що впроваджувала на новоприєднаних українських землях державні реформи в дусі «просвітницького абсолютизму». Б Видатний український мандрівний філософ, поет. Автор «Байок Харківських», збірки поезій «Сад божественних пісень». Викладач Харківського колегіуму. В Останній кошовий отаман Запорозької Січі. Під час оточення Січі військами генерала П. Текелії був арештований та упродовж 25 років відбував ув’язнення в Соловецькому монастирі. Г Був молодшим братом фаворита російської імператриці Єлизавети Петрівни. За його правління збудовано Батуринський палац, проведено фінансову та судову реформи. 2. Український історик Т. Чухліб написав про Коліївщину статтю: «Уманська різанина чи Уманська трагедія 1768 р.: "дві сторони” чотирьох історичних пам’ятей». Висловте свою позицію щодо Коліївщини. Яке слово «різанина» чи «трагедія» ви оберете для характеристики цього повстання? 3. Розгляньте гравюру. Кого з тогочасних політиків зобразив художник? Про що свідчать пози персонажів гравюри? 4. МИСТЕЦЬКА ГАЛЕРЕЯ Уважно розгляньте представлені в мистецькій галереї пам’ятки й текстові картки. Увідповідніть зображення зі змістом запропонованих карток (зауважте, що на одну картку може припадати дві-три ілюстрації). Поясніть, за якими ознаками ви встановили відповідність пам’яток мистецтва тому чи іншому стилю, жанру. Уявіть, що вам доручили підготувати статтю до путівника «Мистецькі перлини України». Усно складіть розповідь про одну із запропонованих пам’яток (скористайтесь пам’яткою з інтернет-додатка «Як дослідити історичну пам’ятку» https://cutt.ly/Tpqk4ho).... |
XVIII ст. було парадоксальною добою в історії української культури. Воно стало свідком дивовижного розквіту українського мистецтва й літератури, що відобразився у химерному стилі бароко. Проте майже одночасно з цим створювалися умови, за яких українська культура позбавлялася своїх самобутніх рис і змушена була адаптуватися до російських імперських взірців. У чому, на думку історика, полягала суперечність розвитку української культури у XVIII ст.? 1. РОЗВИТОК ПОЧАТКОВОЇ І СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У XVIII ст. в Гетьманщині зберігався високий рівень шкільної освіти. Початкову освіту здобували в школах, де навчання тривало три роки й викладали основи читання і письма. На західноукраїнських землях набули поширення уніатські школи при монастирях. Основна їхня частина перебувала в підпорядкуванні Василіанського ордену греко-католицької церкви. Свідчать документи Про діяльність церковно-парафіяльних шкіл на Харківщині (XVIII ст.) ...Школа містилася біля церкви й поділялася на дві хати: в одній жив дяк із сімейством, у другій поміщалася школа з довгими столами, за якими сиділи три класи школярів: у першому — ті, що вчили буквар, у другому — де учили Часослов і у третьому — де вивчали Псалтирі; у другому і третьому учили й письму. Школярами були й малі діти, й дорослі. Писали або крейдою на чорних дощечках, або чорнилами на папері...... |
В останній третині XVIII ст. внаслідок втручання більш сильних сусідів Річ Посполита зазнала поділів і припинила своє існування. Російська влада довгий час виступала проти поділу та ліквідації Речі Посполитої, яка перебувала під її впливом. Однак імператриця Російської імперії Катерина II вбачала небезпеку в посиленні влади шляхти всередині Польщі. Скориставшись напруженим становищем у Речі Посполитій, Австрія і Пруссія почали захоплювати прикордонні польські території. 25 липня 1772 р. Росія, Австрія і Пруссія здійснили Перший поділ Речі Посполитої. З травня 1791 р. так званий Чотирирічний сейм затвердив нову Конституцію Польщі. Конституція скасувала право «вето», яким володіли депутати сейму, а також зрівняла у правах шляхту й міщан. Невдоволені Конституцією польські магнати створили конфедерацію у с. Торговиця (біля м. Умань). Торговицька конфедерація оголосила рішення сейму незаконними та протиправними і звернулася до імператриці Катерини II з проханням «повернути Речі Посполитій свободу і законність». У відповідь у травні 1792 р. армія Російської імперії увійшла на територію Правобережжя та рушила до Волині. Свідчать документи Зі звернення представників Тортовицької конфедерації до імператриці Катерини II Польська нація, об’єднана в одну загальну конфедерацію, звертається до тебе як до божества, прихильного до її свободи, і закликає тебе до себе на допомогу. 5 січня 1793 р. Пруссія і Росія уклали угоду про другий поділ Речі Посполитої. Другий поділ остаточно затвердив Гродненський сейм 1793 р. Він став останнім сеймом Речі Посполитої.... |
Наприкінці XVII ст. Річ Посполита повернула собі території Правобережної України. На цих землях польська влада почала відновлювати шляхетське землеволодіння і систему панщини. У межах своїх володінь магнати створювали слободи — самоврядні поселення, населення яких на певний період часу звільнялося від податків. Але після закінчення цього пільгового терміну знову вводилася панщина і зростав визиск із селянства. Через посилення економічного і соціального гніту частішали випадки втечі селян з панських маєтків. Крім цього, значно посилився наступ католицької церкви на православ’я. Майже всі території Правобережжя приєдналися до унії та прийняли греко-католицьку віру, а православні парафії перетворювали на уніатські. Таким чином, до соціальних утисків додавався релігійний тиск. Більшість міст, які не мали магдебурзького права, залежали від магнатів і потерпали від їхнього свавілля. Тому на початку XVIII ст. міста перебували у стані занепаду. Погіршення становища населення призвело до розгортання стихійної боротьби з поляками. Оскільки козацтво на Правобережжі було ліквідоване, деякий час повстанці не мали єдиного керівництва. Їх, щоправда, називали збірною назвою — гайдамаки.... |
Після смерті Д. Апостола вибирати гетьмана знову заборонили. І ось у 1750-х роках нова російська імператриця Єлизавета І несподівано вирішила відновити інститут гетьманів з метою стабілізувати ситуацію на півдні. Адже саме Українська козацька держава могла надійно закрити кордон з боку Кримського ханства, Османської імперії та Речі Посполитої. Існує версія, що окрім зовнішньополітичних розрахунків, в пригоді тут стало... кохання. Думки істориків Наталя Яковенко, українська історикиня, про обставини відновлення гетьманства На цей раз причиною став не великодержавний розрахунок, а романтична пригода і сентимент нової імператриці Єлизавети Петрівни, таємно одруженої з простим козаком із с. Лемеші на Чернігівщині Олексієм Розумовським. За красивий голос і гарну поставу Олексій серед інших парубчаків був узятий до придворної капели (впродовж XVIII ст. мода на українських музик у Петербурзі не переводилася), і там зійшовся з Єлизаветою, тоді ще царівною. У 1744 р. імператриця здійснила подорож на батьківщину графа Розумовського (графський титул родині Розумовських був пожалуваний 1744 р.), вклонилася київським святиням і вельми прихильно сприйняла висловлені їй у Глухові прохання старшини відновити давні вольності, у тому числі й гетьманство.... |
Політику царизму щодо Гетьманщини багато в чому диктували взаємини Російської імперії з Османською імперією. Протягом XVI - початку XX ст. між двома державами відбулися війни за панування над чорноморським регіоном. Російські царі мали твердий намір усунути вагомих суперників: Османську імперію та її васала Кримське ханство. У цьому протистоянні важливу роль відігравали українські землі. Поміркуймо! Поміркуйте, яке значення мали українські землі для Росії у війнах з Османською імперією. Як це впливало на політику російського уряду щодо Гетьманщини? Наближення нової російсько-турецької війни (1735-1739 рр.) змусило російський уряд дещо пом’якшити політику щодо Гетьманщини. Як тил російської армії українські землі мали бути базою розташування військ і джерелом матеріально-технічного забезпечення армії. Тому першу Малоросійську колегію було ліквідовано, Гетьманщину передано у відання Колегії закордонних справ і головне — дозволено обрати гетьмана. У 1727 р. в Глухові на гетьманство було обрано Данила Апостола (1727-1734 рр.).... |
На початку XVIII ст. Московське царство продовжувало міцнішати. Реформи Петра І мали на меті передусім підпорядкувати всі сфери життя держави царській владі й подолати відмінності в устрої Росії і новоприєднаних земель. Серед козацької верхівки не було єдиного бачення майбутнього Гетьманщини, існувала соціальна напруженість між козацькою старшиною і низами. Підкорюючи українські землі, російські правителі діяли методом тиску й підкупу. Протягом 1715-1721 рр. за наказом Петра І на будівництво ладозьких каналів під Санкт-Петербургом було споряджено 20 тис. козаків. Тяжка праця і складні природні умови призводили до великої кількості смертей козаків на роботах. Численні обмеження на торгівлю пришвидшували занепад міст. Тоді як в Європі суспільне життя поступово переміщувалося до міст, міське життя Гетьманщини занепадало. У Києві, що був найбільшим містом, налічувалося близько 2,5-6 тис. дворів. Розміри полкових міст не перевищували 400-600 дворів. Російські чиновники дедалі більше обмежували права міст на самоврядування. Переважну частину населення Гетьманщини становили селяни. Протягом XVIII ст. селяни поступово втрачали особисту свободу та право вільно переміщуватися з одного місця на інше. Більшість земель належала козацькій старшині. На середину XVIII ст. вільними були трохи більше як 10 % сіл. Сотні, а іноді тисячі селян виконували повинності на користь окремих старшинських родин. Посилювалося також розшарування в середовищі козацтва й селян. Відбувалося і збідніння деякої частини козаків.... |
Упізнайте гетьманів України за їхніми портретами й характеристиками. Установіть між ними відповідність. Розташуйте портрети й характеристики у хронологічній послідовності. 2. За допомогою матеріалів розділу 4 та додаткових джерел інформації складіть розповідь про життя і діяльність одного з обраних персонажів, дібравши про нього 10 цікавих фактів. А Гетьман Правобережної України, названий «сонцем Руїни». Прагнув витіснити поляків з Правобережжя. Мав підтримку Османської імперії. Б Гетьман Лівобережної України, який уклав Конотопські статті з московським царем. Ініціатор Великого згону в 1678-1679 рр. З 1674 р. гетьман «обох сторін Дніпра». В Гетьман Лівобережної України, який уклав Московські та Батуринські статті з московським царем. Г Уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою. Упродовж 1659 р. відчайдушно боровся з московськими військами поблизу Конотопа, заручившись підтримкою кримських татар.... |