Розвиток культури у 20-90-х роках ХVIII ст.
- 25-10-2022, 22:16
- 458
8 Клас , Історія України 8 клас Щупак 2021
§ 48. Розвиток культури у 20-90-х роках ХVIII ст.
Поміркуйте, як суспільно-політичні події XVIII ст. впливали на розвиток української культури.
Думки істориків
Орест Субтельний, канадський історик українського походження
XVIII ст. було парадоксальною добою в історії української культури. Воно стало свідком дивовижного розквіту українського мистецтва й літератури, що відобразився у химерному стилі бароко. Проте майже одночасно з цим створювалися умови, за яких українська культура позбавлялася своїх самобутніх рис і змушена була адаптуватися до російських імперських взірців.
У чому, на думку історика, полягала суперечність розвитку української культури у XVIII ст.?
1. РОЗВИТОК ПОЧАТКОВОЇ І СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
У XVIII ст. в Гетьманщині зберігався високий рівень шкільної освіти. Початкову освіту здобували в школах, де навчання тривало три роки й викладали основи читання і письма. На західноукраїнських землях набули поширення уніатські школи при монастирях. Основна їхня частина перебувала в підпорядкуванні Василіанського ордену греко-католицької церкви.
Свідчать документи
Про діяльність церковно-парафіяльних шкіл на Харківщині (XVIII ст.)
...Школа містилася біля церкви й поділялася на дві хати: в одній жив дяк із сімейством, у другій поміщалася школа з довгими столами, за якими сиділи три класи школярів: у першому — ті, що вчили буквар, у другому — де учили Часослов і у третьому — де вивчали Псалтирі; у другому і третьому учили й письму. Школярами були й малі діти, й дорослі. Писали або крейдою на чорних дощечках, або чорнилами на папері...
Які особливості мало навчання в церковній школі?
Поміркуймо!
Із другої половини XVIII ст. кількість церковно-парафіяльних шкіл поступово зменшилася. Визначте причини цього явища.
Середня освіта була представлена православними колегіумами, які діяли в Чернігові (1700 р.), Харкові (1727 р.), Переяславі (1738 р.). Ці заклади готували священнослужителів, учителів або державних службовців. Колегіуми давали добру освіту.
Єзуїтські колегіуми діяли у Львові, Вінниці, Луцьку, Острозі.
2. ВИЩА ОСВІТА. КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
Вищу освіту можна було здобути у Львівському університеті та Києво-Могилянській академії. Львівський університет (1784 р.) — центр науки і культури на західноукраїнських землях. Він мав богословський і філософський факультети, свою бібліотеку, друкарню.
Єдиним осередком вищої освіти на українських землях у складі Російської імперії була Києво-Могилянська академія. Тут сформувався один із центрів філософської думки, українського поетичного мистецтва.
У XVIII ст. Києво-Могилянська академія мала 12-річну програму з філософії та теології. Основною мовою навчання була латинська. Вивчали також церковнослов’янську та грецьку, німецьку та французьку. З 1765 р. всі предмети викладали російською.
Поміркуймо!
Поміркуйте, з якою метою навчання в академії було переведене на російську мову.
Історичні подробиці
Випускники академії отримували атестат, у якому було записано, що такий-то навчався «старанно» чи «нестаранно» і «у поведінці був добрий». Підписував документ префект (керівник) академії. Щоб отримати атестат, необхідно було завершити навчання. У відомостях академії зустрічаються такі записи: «не повернувся до навчання». У такому разі атестат не видавали. Але цікаво, що в той час не конче потрібно було мати письмовий документ. Достатньо, аби хтось міг підтвердити: «Я в Києві був, цього чоловіка бачив, професор його хвалив».
- 1. Пригадайте з попереднього матеріалу, яку роль відігравала Києво-Могилянська академія у розвитку освіти. Які слова в тексті рубрики свідчать про високий авторитет закладу?
- 2. Поміркуйте, чому іноді студенти не поверталися до навчання?
Діємо: практичні завдання
Уявіть себе науковим співробітником/співробітницею музею. Підготуйте та проведіть віртуальну екскурсію «Видатні випускники Києво-Могилянської академії XVIII ст.».
Історичні подробиці
Пам’ятник Григорію Сковороді на Контрактовій площі в м. Київ навпроти Києво-Могилянської академії — символ і покровитель навчального закладу (автор проекту — Іван Кавалерідзе, архітектор — Василь Гнєздилов, 1976 р.).
У сучасних студентів цього закладу є традиція щороку мити пам’ятник на день академії — 14 жовтня. Акція називається «Чистий Сковорода». Студенти вважають, що, коли добре помити пам’ятник саме цього дня, успішна сесія гарантована. Доручають цю справу найуспішнішому студенту.
А які у вас є прикмети на успішне навчання? Що, на вашу думку, необхідно робити, аби вчитись із задоволенням і добре?
3. РОЗВИТОК НАУКИ. ДРУКАРСТВО
Осередком науки у XVIII ст. був Львівський університет. Тут було засновано кафедру математики, яку очолив Фаустин Гродзіцький — автор підручника з математики й архітектури. Відкрито астрономічну обсерваторію.
З діяльністю викладачів Києво-Могилянської академії пов’язаний розвиток різних галузей наук. Так, Нестор Амбодик першим з українців був удостоєний звання доктора медицини у Страсбурзькому університеті. У галузі географії здійснювалися перші спроби дослідження українських земель задля їхнього господарського використання. Іван Фальковський викладав математику в Києво-Могилянській академії. Він є автором праць з математики, географії, астрономії та історії.
У цей час розвивалася філософська наука. Найвидатнішим філософом і поетом другої половини XVIII ст. був Григорій Сковорода. Він вважав головним сенсом людського існування самопізнання. Виступав проти поділу людей на стани, проголошував основним критерієм цінності людини її діяльність, працю і трудовий внесок у розвиток суспільства. Власні філософські думки Г. Сковорода висловлював у мистецькій формі — віршах, байках. Його збірки поезій «Сад божественних пісень» та «Байки харківські» не були надруковані за його життя, проте їх знали і переказували, співали пісні.
Григорій Сковорода (портрет роботи художника Г. Лук’янова, 1794 р.)
У XVIII ст. продовжила розвиватися друкарська справа. Найбільшим видавничим центром залишалася друкарня Києво-Печерської лаври. Усього в українських землях існувало 13 друкарень: у Києві, Луцьку, Умані, Кременці, Чернігові й інших містах.
4. АРХІТЕКТУРА. УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
Протягом XVIII ст. в українських землях продовжували розвиватися традиції архітектурного стилю українського бароко. У бароковому стилі побудовані Успенський собор Почаївської лаври на Тернопільщині, собор Святого Юра у Львові, Андріївська церква в Києві та ін.
Діємо: практичні завдання
Свято-Покровська Подільська церква (за проектом Д. Григоровича-Барського, 1766-1772 рр.)
Андріївська церква в м. Київ (за проектом Франческо Бартоломео Растреллі, 1747-1762 рр.)
Собор Святого Юра в м. Львів (за проектом Бернарда Меретина, 1744-1762 рр.)
Уважно розгляньте ілюстрації храмів. Використовуючи знання/додаткову інформацію з історії розвитку архітектури в світі, визначте спільне й відмінне в європейській і українській традиціях барокового архітектурного стилю.
Майстром цього архітектурного стилю був Іван Григорович-Барський. У другій половині XVIII ст. він був головним архітектором київського магістрату. Його будівлі визначали обличчя тогочасного Подолу — економічно-торговельного центру Києва. Серед його творінь — Покровська церква. Вона вважається одним із кращих зразків українського бароко.
Думки істориків
Олександр Бойко, український історик
Які причини поширення цього стилю [бароко] в українських землях? Він значною мірою відповідав ментальності українців, оскільки органічно поєднував відчуття святковості, динамічності, яскравої багатобарвності світу з ліричною, поетичною, філософською сентиментальністю. До того ж українці, як і всі народи, що мали контакти зі Сходом, у сфері мистецтва тяжіли до пишності, емоційності, декоративності, саме ці елементи становили основу барокового стилю.
Які причини популярності стилю бароко в українському мистецтві наводить історик?
Троїцька соборна церква в м. Самарчик (сучасний Новомосковськ Дніпропетровської області)
Церква є незрівнянною пам’яткою дерев’яного будівництва.
Вона найбільша й найвища споруда XVIII ст. (заввишки близько 65 м), побудована без єдиного металевого цвяха за проектом народного майстра Якова Погребняка у 1773-1778 рр.
5. МУЗИКА. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
Провідним осередком музичної культури цього часу була Києво-Могилянська академія. Музика, співи були обов’язковими предметами в академії. У 1729 р. вийшов указ про створення співочої школи у Глухові (нині місто в Сумській області). За 50 років її діяльності тут навчалося понад 300 хористів. Відомими випускниками цієї школи були Максим Березовський і Дмитро Бортнянський. Місто Глухів стало центром музичного життя в Україні. При дворі гетьмана К. Розумовського навіть існував професійний оркестр та оперний театр.
Ікона моління Вознесенської церкви в Березні на Чернігівщині (близько 1762 р.)
Портрет Павла Руденка (робота художника Володимира Боровиковського, 80-ті роки XVIII ст.)
На жаль, більшість здобутків образотворчого мистецтва XVIII ст. втрачена. Серед тих, що збереглися — ікони Вознесенської церкви в селищі Березна на Чернігівщині, портретний живопис Володимира Боровиковського.
Історичні подробиці
Йоган Георг Пінзель був одним з найяскравіших діячів культури на західноукраїнських землях. Його порівнюють із найкращими європейськими скульпторами, називають «галицьким Мікеланджело». Його мистецька спадщина неперевершена. Барокові скульптури Пінзеля розміщені на фасаді собору Святого Юра, у містах Бучач і Монастириська Тернопільської області, містечку Городенки Івано-Франківської області. У 2012 р. в Луврі (одному з найбільших і найвідоміших музеїв у світі) відбулася виставка робіт Пінзеля.
Скульптура Юрія Змієборця на фасаді собору Святого Юра (1761 р.)
ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю і систематизую нову інформацію
1. У чому полягала суперечливість розвитку освіти у 20-90-х роках XVIII ст.?
2. Де можна було здобути початкову та середню освіту в цей період?
3. Які вищі навчальні заклади діяли на українських землях?
4. Який архітектурний стиль був поширений у цей час? Які ознаки йому притаманні?
5. Назвіть архітектурні споруди, збудовані у стилі європейського бароко. Наведіть приклади споруд українського бароко.
6. Чим можна пояснити високий рівень розвитку музичного мистецтва?
7. Виконайте онлайн-вправу «Культура 20-90-х років XVIII ст.».
https://cutt.ly/gmu83Zv
Обговорюємо в групі
1. Чому Г. Сковороду називають «українським Сократом»?
2. Об’єднайтеся в групи й розшифруйте словесні хмаринки: утворіть афоризми Г. Сковороди й розкрийте значення їхнього змісту.
Мислю творчо
1. Пригадайте, кого традиційно називають меценатами. За допомогою додаткових джерел дізнайтеся більше про історію будівництва пам’яток архітектури українського бароко. Хто були меценатами будівництва. Підготуйте творчий проект (презентація, лепбук та ін.) «Меценати української культури козацької доби».
Спасо-Преображенська церква у с. Великі Сорочинці на Полтавщині (побудована в 1732 р.)
2. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, у яких регіонах України збереглися пам’ятки архітектури бароко.
3. Виконайте творчий проект «Зразки барокової архітектури на мапі України».
Коментарі (0)