Войти
Закрыть

Правобережна і Західна Україна в другій половині XVIII ст.

8 Клас

Ще Іван Мазепа намагався скористатися наказом Петра І придушити повстання Семена Палія, щоб об’єднати Лівобережну і Правобережну Гетьманщину Але після його поразки та поразки його наступника Пилипа Орлика згідно з міжнародними договорами 1711-1714 рр. Правобережжя остаточно було визнано територією Речі Посполитої. Відновлювалися колишні порядки, зокрема поділ українських правобережних територій на Брацлавське, Волинське, Київське та Подільське воєводства. Шляхтичі прагнули відродити економічне життя, тому створювали у своїх володіннях слободи. Селян, які там оселялися, на певний час звільняли від податків. Але поступово у шляхетських маєтках відновилися панщина та відбуття повинностей, посилився наступ на права православних і греко-католиків. Після ліквідації козацтва в Правобережній Україні не було сили, здатної вести боротьбу за поновлення прав і вольностей. Стихійними борцями проти соціально-економічних та релігійних утисків стали гайдамаки. Гайдамаки — самоназва народних повстанців у Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII ст. під владою Речі Посполитої. Уперше слово «гайдамаки» згадано у писемних джерелах від 1714 р. Гайдамацький рух виник у першій половині XVIII ст. на Волині та Західному Поділлі, але незабаром поширився на Київщину та Брацлавщину. Дослідники виділяють три хвилі розвитку руху: 1734-1738 рр., 1750 р. і 1768-1769 рр. — Коліївщину....

Південна Україна. Ліквідація Запорозької Січі

8 Клас

Катерина II у 1768 р. розпочала наступ Російської імперії на мусульманський Південь. Продовженням її політики стали російсько-турецькі війни 1768-1774 рр. і 1787-1791 рр., метою яких було загарбання території Кримського ханства та степових ногайців. Колись грізний південний сусід уже не був таким небезпечним, як його змальовувала імперська пропаганда. Відповідно до перепису 1740 р. тут налічувалося сорок вісім адміністративно-судових округів (кадаликів), що охоплювали дев’ять міст, і тисяча триста дев’яносто дев’ять сіл. До того ж ногайці у другій половині XVIII ст. вже вели напівосілий спосіб життя — займалися землеробством і скотарством. Російська імперія претендувала не тільки на економічно вигідний вихід до Чорного й Азовського морів. Вона планувала поширити свій вплив на всі народи. Ці грандіозні плани вимагали потужних ресурсів. Українські землі були зручним плацдармом і джерелом постачання війська продовольством, фуражем, транспортними засобами. Але ослаблення ворога та конфлікт між імперською кріпосною землеробською системою і використанням вільнонайманої праці вирішили долю Запорозької Січі. Розгляньте зображення на ст. 183. Які його деталі вказують на те, що це корогва, подарована імператрицею Анною Іоанівною козакам?...

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні

8 Клас

Період 1750-1764 рр. називають часом тимчасового уповільнення процесу російської експансії, оскільки у 1750 р. українські землі отримали надію на відродження колишніх вольностей. Чому так сталося? Дехто зважає на романтичну історію взаємин російської імператриці Єлизавети Петрівни та графа Олексія Розумовського, у минулому — сина козака із с. Лемеші на Чернігівщині. У 1744 р. імператриця відвідала батьківщину графа Розумовського. Козаки вирішили скористатися нагодою і звернулися до Єлизавети Петрівни із проханням відновити давні вольності, зокрема й гетьманство. Імператриця прихильно поставилася до прохання старшини. А гетьманом мав стати брат Олексія Розумовського — Кирило, який тоді навчався за кордоном. Становище Гетьманщини після рішення імператриці обрати гетьманом Розумовського дещо поліпшилося: її землі було звільнено від армійських постоїв та ліквідовано торговельні обмеження. За активної участі Розумовського у 1743 р. відновлено Київську митрополію, яку з 1722 р. було перетворено на архієпископію. А на початку березня 1750 р. у Глухові двадцятидворічного Кирила Розумовського було заочно обрано, а фактично призначено гетьманом. У липні 1750 р. новий гетьман прибув до Глухова, де його зустрічали духовенство, майже вся старшина і кілька тисяч козаків....

Імперський наступ на автономію Гетьманщини

8 Клас

Політика царату призводила до постійних чвар між полковниками і гетьманом. Особливості цього курсу яскраво охарактеризовано у листі князя Михайла Голіцина до канцлера Гаврила Головкіна: «Задля нашої безпеки в Україні треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої влади, як Мазепа, то, сподіваюсь, буде приходити з доносами». Тож Іванові Скоропадському першочергово потрібно було вирішувати внутрішні питання. Гетьман звернувся до царя із проханням підтвердити традиційні права та вольності, які запропонував розширити кількома пунктами. Насамперед повернути старшині право командувати козаками й усунути російських офіцерів. Відповідь Петра І була жорсткою: «Українці й так мають з ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі». Відповіддю царя стали Решетилівські статті 1709 р., які зберігали контроль царату над фінансами, адміністративним апаратом, військом, зовнішньою політикою Гетьманщини. Тиск на гетьмана посилювався, адже здійснення вказівок із Санкт-Петербурга контролював московський резидент-наглядач. Суттєвих обмежень зазнали економічні права: важливі для розвитку торгівлі товари (прядиво, шкіри, сало, олію) можна було вивезти виключно через московські порти. Козаків було направлено на будівництво Ладозького каналу, де вони гинули так само, як і під час військових походів, які не стосувалися інтересів Гетьманщини....

Практична робота. Аналіз Галицької угоди

8 Клас

Гадяцький договір (Гадяцькі пакти) українсько-польська мирна угода, підписана 16 вересня 1658 р. після довгих переговорів на козацькій раді неподалік м. Гадяч (нині — районний центр Полтавщини) між гетьманом Іваном Виговським та урядом польського короля Яна II Казимира Вази. Річ Посполита повинна була перетворитися на державу трьох народів: до Корони Польської і Великого князівства Литовського мало приєднатися Велике князівство Руське. Текст договору в перекладі українською мовою можна прочитати за посиланням: bit.ly/2VrU4Dj. Прочитайте одне з положень Галицької угоди. Яким визначалося майбутнє Гетьманщини відповідно до нього? Чим ці умови відрізнялися від положень Люблінської унії? «Релігія грецька старожитна, та і така, з якою стародавня Русь приєдналася до Корони Польської, аби залишалася при своїх прерогативах і при вільнім відправленні набоженства, аж куди мова руського народу сягає, в усіх містах, містечках, селах, як у Короні Польській, так і у Великому князівстві Литовському, також на сеймах, у військах, трибуналах, не лише в церквах, але в публічних процесах, візитуванні хворих, на священних зібраннях, при похованні вмерлих і в усьому взагалі і то так, як набоженства свого вільно та публічно заживає римська віра....

Архітектура та образотворче мистецтво

8 Клас

Загалом Хмельниччина та формування козацької держави сприяли розвиткові української культури. Але постійні війни, які тривали на українських теренах майже шістдесят років, призводили до масового знищення культурних цінностей, стримували важливі культурні процеси. Художня культура цієї доби увійшла до історії під назвою бароко. Бароко (від італ. — химерний) — художній стиль у європейському мистецтві, що характеризується декоративною пишністю, динамічними складними формами, живописністю, контрастами світла й тіні. Він прийшов на зміну стилю Відродження (Ренесанс) наприкінці XVI ст. і розвивався до середини XVIII ст. Якщо на західноукраїнські землі більше впливали європейські тенденції, то в Гетьманщині та на Слобожанщині сформувався своєрідний стиль, який називають українським або козацьким бароко. В архітектурі козацького бароко поєдналися примхливий вигляд ордерів, рясні ліплені прикраси і традиції народної дерев’яної архітектури: тридільна та п’ятидільна планувальна структура церков, характерні пірамідальні силуети завершень....

Церковне життя. Освіта

8 Клас

Царський уряд прагнув підпорядкувати Православну церкву в Україні владі Московського патріарха. Це б дало додаткову змогу контролювати Гетьманщину, адже церква мала значний вплив на світогляд тогочасного населення. Українське духовенство не сприймало політики Московії, розуміючи, що його статус і можливості буде суттєво обмежено. Негативно вплинула на становище Православної церкви і боротьба за владу між козацькою старшиною. Так, наприклад, у 1663-1664 рр. митрополитом Київським було обрано Йосифа Тукальського-Нелюбовича, хоча гетьман Павло Тетеря підтримував іншого кандидата — єпископа Антонія Винницького. А от польський король затвердив обох кандидатів. Та у Лівобережній Україні на митрополичий престол претендував ще один церковний діяч — єпископ Мефодій (Филимонович). Оскільки Иосиф Тукальський-Нелюбович виступав проти втручання польського уряду в українські церковні справи, його на два роки ув’язнили. Однак така принциповість Тукальського-Нелюбовича сприяла зростанню його авторитету серед православного духовенства, козацтва та старшини. Незважаючи на поділ Гетьманщини на Лівобережну й Правобережну, Тукальський продовжував бути митрополитом Київським, Галицьким та всієї Русі. Він переважно самостійно вирішував важливі питання церковного життя. До того ж підтримував політичний курс Петра Дорошенка....

Гетьманщина за правління Івана Мазепи. Північна війна

8 Клас

За 15 років гетьманування Іван Самойлович зробив чимало важливого для розвитку Лівобережної України. Він зарекомендував себе талановитим воєначальником у війні з Османською імперією. Переселяв українців із Правобережжя на Лівобережжя. Проте активна діяльність не врятувала його від втрати булави під час Кримського походу 1687 р. Московія мала зобов’язання перед антитурецькою коаліцією — Австрією, Венецією та Річчю Посполитою, яка планувала ліквідувати турецько-татарські володіння на Чорному й Азовському морях. До того ж московити розраховували отримати вихід до Чорного моря. Тож у травні 1687 р. стотисячна московська армія рушила на Крим. У цьому поході до армії царського фаворита Василя Голіцина приєдналося військо українських козаків на чолі з Іваном Самойловичем. Але через пожежу в степу, підпаленому татарами, та незадовільне постачання війська Голіцин наказав повернути назад. Вину за невдачу переклали на гетьмана — його було заарештовано і без слідства й суду заслано разом із сином до Тобольська. На другий день після арешту Самойловича, 25 липня 1687 р., козаки обрали нового гетьмана. Ним став генеральний осавул Іван Мазепа, який уклав із Московським царством Коломацькі статті (від назви Коломацького городища, де відбувалися ці події). Зауважте, що згідно із цим документом гетьман мав «усіма силами з’єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи», «щоби Малоросію не називали землею Гетьманською, а лише визнавали землею, яка знаходиться в царській самодержавній владі». А ще Мазепа мав заохочувати шлюби між українцями та московитами....

Запорозьке козацтво. Іван Сірко

8 Клас

Прочитайте уривок із нарису «Богдан Хмельницький» французького письменника Проспера Меріме. Як ви вважаєте, чим була викликана така політика гетьмана і як на неї відреагувало козацтво? «На Волині якийсь князь Корецький, очоливши загін із трьох тисяч вояків, бив, калічив, садив на палі селян, які відмовлялися вертатися до ярма. Жорстокість до людей, які щойно відклали зброю, всюди викликала повстання. Знову з’явилися ватаги бунтівників, підтримувані кількома запорозькими полковниками, які постачали їм зброю, амуніцію і навіть надсилали старшину своїх полків. У час, коли Варшава звинувачувала Хмельницького в тому, що він підбурює народ до цих виступів, в Україні ремствували проти нього, заявляючи вголос, що він продався польській шляхті і зрадив національну справу». Козацькі антигетьманські заколоти Відповідь на рішення й угоди, укладені Богданом Хмельницьким, не забарилася — у лютому 1650 р. на Січі розпочалося антигетьманське повстання. Існує версія, що гетьманом Війська Запорозького став генеральний підскарбій Яків Худолій — непримиренний ворог Речі Посполитої. У деяких містах і містечках прокотилася хвиля антипольських виступів, а кияни навіть мали намір скинути воєводу Адама Киселя. Тож Богдан Хмельницький направив на Запорозьку Січ великий каральний загін, який швидко придушив повстання запорожців. До того ж у вересні 1650 р. гетьман оприлюднив свій указ, який передбачав страту за участь у різноманітних заколотах....

Навігація