Войти
Закрыть

Події 1650-1651 рр.

8 Клас

Серед шляхти не було єдиного бачення політики щодо козацтва. Особливо жорстко закликав діяти коронний гетьман Микола Потоцький: воювати із Хмельницьким, доки «вся земля не почервоніє від козацької крові». Потоцький прагнув помсти за смерть сина Стефана та мав чимало однодумців, тому наприкінці 1650 р. військові сутички стали частішими. Тож сейм схвалив рішення про збільшення коронного війська до тридцяти шести тисяч, литовського — до п’ятнадцяти тисяч осіб. У результаті у 1651 р. шляхта мала бути мобілізована до оборони. Готувався до відновлення воєнних дій і козацький гетьман. Хмельницький зібрав військо у сто тисяч осіб. Майже половину цього війська становили козаки, решту — добровольці з міщан та селян. У травні вони підійшли до Збаража й очікували на союзника — татарську кінноту на чолі з ханом Іслам-Ґереєм ІІІ. Армії Речі Посполитої та Хмельницького зійшлися на околиці Берестечка. Перші два дні не виявляли явного переможця, однак третього дня під звуки сурм і барабанів пішла у наступ на козаків кіннота князя Яреми Вишневецького. Після цього польське військо здійснило прорив до пагорба, де розташувалася ставка хана. У результаті вибуху було поранено самого Іслам-Ґерея. Налякані татари втекли. Хмельницький прибув до ставки хана, аби переконати його не здавати позицій. Та все було марно — Іслам-Ґерей відступив, ще й захопив у полон самого гетьмана, і козацьке військо залишилося без керівника аж до липня 1651 р....

Утворення української козацької держави — Гетьманщини

8 Клас

Гетьманщина — від середини XVII ст. до 1764 р. назва значної території України (Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля), на яку поширювалося владарювання гетьманського уряду. Хоча умови Зборівського договору 1649 р. і не влаштовували Хмельницького, положення мирних домовленостей зумовили активізацію його державотворчої діяльності. Розгляньте схему «Ознаки держави». Вона демонструє сучасні ознаки. Але і в XVII ст. важливими були кордони та територіальний устрій, закони, наявність органів державної влади, визнання іншими державами. На основі тексту параграфа проілюструйте кожну з ознак прикладами або поясніть, як ви це розумієте....

Причини та початок Національно-визвольної війни. Події 1648-1649 рр.

8 Клас

У середині XVII ст. на українських територіях, що входили до складу Речі Посполитої, суттєво ускладнилася соціально-економічна ситуація. Так, під час Тридцятилітньої війни саме Річ Посполита була одним із головних експортерів хліба. До прикладу, найбільший польський порт Ґданськ протягом 1583-1648 рр. у два з половиною раза збільшив відвантаження зерна. Аби експортувати стільки хліба, земельні магнати збільшували і розширювали фільварки, — як наслідок, посилилося кріпацтво, збільшились обсяги панщини. У Східній Галичині та на Волині панщина становила п’ять-шість днів на тиждень. За свідченням очевидця тих подій Гійома де Боплана, багатьом українським селянам жилося «гірше, ніж галерним невільникам». У непростій ситуації опинилося й міщанство, особливо в тих містах, які перебували в приватній власності феодалів, адже воно виконувало повинності, сплачувало податки, ще й церковну десятину. Увага! Відео до кожного параграфа можна знайти за посиланням у цьому QR-коді. Розвивайте навички пошуку інформації....

Узагальнення і тематичний контроль. Становлення козацтва (XVI — перша половина XVII ст.)

8 Клас

«Козаки отаборилися в чотири ряди возів і навколо облаштували рів і вал, аж возів видно не було... Отже, нашим важко було заподіяти штурмом. Вони лише на них звідусіль нападали й звідусіль їм дошкуляли, так що ні худоби, ні коней не могли вони нікуди на випас випустити і через те помирали з голоду... Козаки, неминучу загибель свою бачачи, хотіли видати проводирів своїх — Шаулу, Шостака та Наливайка. Але Наливайко, помітивши це, почав із полком своїм чинити їм опір; потім майже на присмерку зчинився серед них великий гамір, аж у нашому обозі було чути. Козаки, схопивши Наливайка в рові при спробі втекти, видали його й самі привели до гетьмана коронного; другого дня хотіли вони видати й інших, а також віддати гармати й хоругви, скласти зброю й принести присягу, аби їх від страти звільнили. Та не схотів гетьман їм обіцяти. Наші одразу кинулись на них, так що не змогли вони ні вишикуватися, ні взятися до зброї.» 3. Виконайте тестові завдання. Правильні відповіді запишіть у зошит. Обговоріть свої висновки з однокласниками й однокласницями....

Практична робота. Опис на основі джерел військового мистецтва, традицій та побуту козацтва

8 Клас

Прочитайте уривки із книги інженера і військового картографа французького походження Гійома Левассера де Боплана «Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн» (1660). 1. «Вони надзвичайно міцні статурою, легко переносять спеку і холод, голод і спрагу, невтомні на війні, мужні, сміливі, а швидше нерозважливі, бо не дорожать власним життям. Де найбільше вони проявляють спритності та доблесті, так це б’ючись у таборі (табори — це вози, якими козаки прикриваються, коли рухаються по відкритому степу) під прикриттям возів... Однак правда й те, що сотня цих козаків під прикриттям табору не побоїться і тисячі поляків чи навіть [кількох] тисяч татар. Якби вони були такі ж доблесні верхи, як і на землі, то, гадаю, були б непереможними...»...

Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст. «Ординація Війська Запорозького реєстрового»

8 Клас

На початку 1620-х рр. учергове загострилися відносини козацтва з урядом Речі Посполитої, адже за умовами мирного договору 1621 p., укладеного після Хотинської битви, козакам було заборонено судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Окрім того, польський уряд не виплатив зароблених грошей, ще й скоротив реєстр. У відповідь козацтво продовжило походи на володіння кримського хана й османського султана, порушуючи умови мирного договору. А коли королівський посол на Запорожжі дорікнув козакам, вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!» Частина учасників Хотинської війни повернулася до шляхетських маєтків, але відмовилася виконувати повинності — особливо у Київському воєводстві, де чимало місцевих жителів покозачилося, тобто самовільно проголосило свою належність до козацького стану. Для придушення козацько-селянського руху на Київщину в 1625 р. було спрямовано тридцятитисячне військо коронного гетьмана Станіслава Конецпольського. Проти шляхти виступили об’єднані сили місцевих повстанців та запорожців (майже двадцятитисячне військо) на чолі з гетьманом Марком Жмайлом. Найбільша битва відбулася в урочищі Ведмежі Лози поблизу Курукового озера. Жодна сторона не могла перемогти. Тож старшина вирішила усунути від влади Марка Жмайла і передала гетьманську булаву Михайлові Дорошенку, який уклав Куруківський договір. Згідно із цим договором усіх повстанців було амністовано (помилувано), козацький реєстр збільшився удвічі — із трьох до шести тисяч, а щорічна плата реєстровцям виросла до шістдесяти тисяч злотих. Однак козакам було заборонено втручатися в релігійні справи на українських землях, здійснювати морські походи і мати відносини з іноземними державами....

Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Хотинська війна

8 Клас

Розгляньте портрет Петра Конашевича-Сагайдачного. Поміркуйте, якими рисами був наділений козацький ватажок, якщо його сучасник Якуб Собеський, бaтькo майбутньoгo кoрoля Яна III Сoбeськoгo, характеризував гетьмана так: «Цей Пeтрo Конашевич, муж рідкіснoї мужнoстi й зрілості у судженнях, винахідливий у словах і вчинках... в очах майбутнього потомства гідний стати поряд з найвизначнішими в Польщі людьми свого часу». Відомості про походження та молоді роки гетьмана дуже обмежені. Учені вважають, що він народився у 1570 або 1578 р. у родині руського шляхтича з-під Перемишля. Імовірно, протягом 1589—1592 рр. Конашевич-Сагайдачний навчався в Острозькій академії, а у другій половині 1590-х років нібито служив у київського земського судді Яна Аксака. Перша достовірна згадка про Конашевича-Сагайдачного як козацького полковника зафіксована в джерелах за березень 1615 р. На Запорожжя він прийшов, імовірно, у 1600 р. А от початок його гетьманування припадає на період між 1605 і 1610 рр. Ще більше авторитет Сагайдачного серед козацтва зріс після 1614 р., коли під його проводом відбулося кілька гучних морських походів: у 1614 р. — на малоазійський порт Синоп; у 1615 р. — до околиць Стамбула; у 1616 р. — на Кафу (нині — м. Феодосія у Криму), Трапезунд (нині — м. Трабзон у Туреччині) та Босфорське узбережжя....

Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану. Козацькі повстання кінця XVI ст.

8 Клас

«Польське право не знало такого стану селян, як козаки, що мали обов’язкову військову службу, й уряд не тямив тепер, куди козаків приписати. Польське право знало тільки шляхтичів, міщан та селян-кріпаків... Тоді стало відомо, що над козаками немає жодного начальства. Через те один із польських королів Степан Баторій приміркував середню міру, щоб як-небудь уладнати це діло. Він ужив правничої функції... У короля було право наймати для себе на військову службу чужинців. Цього права він і вжив задля козаків, хоч вони й були місцевий стан». Які причини створення реєстрового козацтва визначає вчений? Порівняйте власні висновки із твердженням у тексті параграфа. Реєстрові козаки (реєстровці) — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і записана в окремий список — реєстр, звідси й назва — реєстрові козаки. Нереєстрові козаки — частина українського козацтва, яка не потрапила до реєстру і тому втратила привілеї, визнані за козацтвом урядом Речі Посполитої. Виникнення реєстрового козацтва, на думку деяких істориків, пов’язане з потребою у зміцненні південного кордону та проведенні воєнних кампаній проти сусідніх держав. За наказом польського короля Сигізмунда II Августа гетьман великий коронний Єжи Половецький у 1572 р. прийняв на державну службу триста козаків. Очолив новостворений загін призначений королем шляхтич Ян Бадовський. Відтоді уряд Речі Посполитої почав офіційно визнавати лише реєстрове козацтво....

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Дмитро Вишневецький. Перші січі

8 Клас

Слово «козак» має тюркське походження. Спочатку козаками називали і вартових, і вільних найманців, і вигнанців, і бездомних людей, волоцюг, авантюристів, і навіть розбійників. До прикладу, в історичних пам’ятках кримських татар XV ст. козаками названо як вартових генуезьких колоній, так і степових розбійників. А у записах 1492 р. вже вперше згадано козаків-християн («кияне» і «черкасці»), які в гирлі Дніпра розбійницьки напали на турецький корабель. Прикметно, що про козаків повідомляють і польські джерела того ж періоду — наприклад, у хроніці XVI ст. Марціна Бєльського у статті про події 1489 р. та в актових джерелах (договорах) за 1492 р. Генуезькі колонії — у Північному Причорномор’ї укріплені торгові центри генуезьких (італійських) купців у XIII-XV ст. Походження українського козацтва Хто ж такі козаки і чому дехто з дослідників називає їх «християнськими лицарями у мусульманському вбранні»? Історик Олександр Бойко називає десять версій походження козацтва. Найпоширеніші з-поміж них шість: хозарська (ототожнює козаків із давніми степовими народами — хозарами, або козарами), чорно-клобуцька (переконує, що козаки пішли від тюркського племені Чорних клобуків, які осіли свого часу в лісостеповій частині Русі-України), татарська (виводить козацький родовід із татарських поселень, що утворилися на Київщині у XIV ст.), захисна (пояснює появу козаків як захисників від татарської загрози) та соціальна (пояснює появу козаків як наслідок посилення економічного, політичного, національного та релігійного гніту, що призвело до масових втеч селян на вільні землі). Та жодна із цих теорій не дає нам цілковитого уявлення про виникнення козацтва, однак чітко визначає чинники, які робили можливими його формування....

Навігація