Войти
Закрыть

Література. Театр. Музика

9 Клас

Становлення нової української мови і літератури відбувалося під впливом усної народної творчості, романтизму та особливостей економічного й політичного розвитку українського суспільства. Завдяки створенню поеми «Енеїда» зачинателем сучасної української літератури став Іван Котляревський, а от перші прозові твори сучасною українською мовою написав Григорій Квітка-Основ’яненко. Сповнені української духовності, містики і гумору його «Маруся», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці» та інші принесли йому славу «батька української прози». Із новою силою українська мова зазвучала у творах великого українця, вірного сина свого народу Тараса Шевченка. Він писав зазвичай розмовною українською мовою, поєднуючи її, подекуди, з елементами церковнослов’янської мови, а окремі слова створював самостійно. У підсумку мова творів Тараса Шевченка набула природності та милозвучності, була спроможна передати почуття, надії і прагнення українського народу й стала основою для сучасної української мови. Твори «Гайдамаки», «Тарасова ніч», «Катерина» написані в дусі романтизму. Національно-визвольними мотивами пройняті поеми «Сон», «Кавказ», «Єретик». Спочатку твори Т. Шевченка переказували з уст в уста або переписували, а в 1840 р. вийшла друком його перша збірка «Кобзар»....

Культура України наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. Освіта. Наука

9 Клас

На розвиток української культури наприкінці ХVІІІ — у першій половині XIX ст. впливало кілька чинників. Найперше — відсутність власної державності та спрямування імперської політики на асиміляцію українців. У Наддніпрянщині — це русифікація населення, на західноукраїнських землях — полонізація в Галичині, румунізація на Буковині, мадяризація (мадярами називали угорців) на Закарпатті. Разом з тим, проникнення капіталістичних рис в економіку, промисловий переворот зумовили зростання потреби у кваліфікованих кадрах для виробництва, відтак держава, а також підприємці, землевласники вкладали кошти в розвиток освіти і науки. Важливим фактором культурного процесу стало українське національне відродження. На ґрунті патріотичних почуттів виник особливий інтерес до історії козацької України і, як результат, поступово сформувалась українська національна ідея, тобто українці почали усвідомлювати себе як окремий народ із власною історією, своїми політичними, економічними та культурними запитами, власним поглядом на майбутнє України. Водночас українське суспільство було поліетнічним: складалось із представників різних етносів. Отож українська культура розвивалася на основі українських традицій, носієм яких був український народ, і надбань у царині культури представників українського та багатьох інших народів, котрі населяли українські землі. Тобто вона була полікультурною....

Практична робота № 2 (9 клас Бурнейко)

9 Клас

Початкові умови формування особистості. З дитинства Маркіян був залюблений в українські народні пісні. Ознайомлення з «Енеїдою» і народними піснями у записах Михайла Максимовича надихнуло хлопця на літературну діяльність, спрямовану на перетворення народної мови на літературну. Особистість та суспільно-політичний рух. Студентом М. Шашкевич почав замислюватися над тим, чому освічені українці соромляться мови рідного народу. Свої думки розкрив у вірші «Руська мати нас родила...». А будучи студентом Львівської греко-католицької семінарії, створив разом з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем літературно-громадський гурток «Руська трійця». Ті, хто хотів приєднатися до цього гуртка, мали присягнути все життя «діяти на користь народу й відродження руської народної словесності». У 1836 р. в музеї семінарії М. Шашкевич уперше проголосив наукову промову українською мовою. Того ж року написав полемічний твір польською мовою «Азбука й Абецало», в якому виступив проти введення в українську мову латинської абетки. Для народних шкіл склав українську «Читанку». Учасники гуртка «Руська трійця» з ініціативи М. Шашкевича вивчали історію українського народу, збирали фольклор, підготували збірки авторських поезій «Син Руси», «Зоря», які не опублікували через заборону цензури. Тоді стараннями Я. Головацького гуртківці зуміли видати альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.) в м. Буда (нині Будапешт). Наступного року М. Шашкевич закінчив семінарію й став священиком, але не припинив активної літературної діяльності: переклав «Слово о полку Ігоревім» і частину Святого Письма українською мовою. Життя великого українця обірвалося через хворобу (туберкульоз)....

Європейська революція 1848—1849 на західноукраїнських землях

9 Клас

Причинами революції в Австрійській імперії були: незадоволення більшості населення країни своїм економічним становищем, абсолютизмом, становими привілеями дворян і національним пригніченням народів імперії. Під час революційних подій 1848-1849 рр. проти чинного старого порядку об’єдналися різні верстви населення Австрійської імперії: буржуазія, робітники, інтелігенція. Вони виступали за ліквідацію перешкод для розвитку економіки, демократизацію суспільства, розширення прав громадян. Водночас складовою частиною революційних виступів у Австрійській імперії та в інших європейських країнах стали визвольні рухи бездержавних народів. Відтак сучасники і наступні покоління називали ці події «Весною народів». У березні 1848 р. австрійська столиця Відень була охоплена заворушеннями, які змусили імператора Фердинанда І проголосити Конституцію, що надавала свободу слова, друку, зборів та передбачала скликання парламенту — рейхстагу. Поряд із виконанням політичних вимог влада мала зважати на зростання незадоволення у середовищі селянства, яке становило більшість населення країни. З огляду на загострення ситуації цісар (імператор) у квітні 1848 р. підписав спеціальний патент, згідно з яким скасовано панщину в Галичині, у серпні 1848 р. — на Буковині: на Закарпатті в ході революції панщину формально було також скасовано, однак тут вона не втрачала чинності до 1853 року. Щоб заспокоїти землевласників, уряд оголосив про виплату їм компенсації за втрачену робочу силу. За ними залишалося також право сервітутів — право володіння лісами і випасами, що у майбутньому спричиняло конфлікти між селянами та поміщиками. І все ж після скасування панщини селяни стали власниками землі, а відтак — господарями своєї долі. У селян пробуджувався не властивий їм раніше потяг до освіти, культури й навіть до політики. На честь скасування панщини сільські жителі встановлювали пам’ятні хрести....

Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях

9 Клас

Утвердження української національної самосвідомості на західноукраїнських землях було процесом важким і повільним. Початкам українського національного відродження сприяли реформи Марії-Терезії та Йосифа II, в ході яких було створено релігійний фонд підтримки греко-католицьких священиків, засновано у Відні греко-католицьку духовну семінарію, утворено при Львівському університеті Руський інститут (1787 р.). Завдяки цим реформам зросла кількість освічених українців, передовсім греко-католицьких священиків, які стали провідною верствою західноукраїнського суспільства у процесі національного відродження. На процес національного відродження позитивно вплинули просвітницькі ідеї, що передбачали побудову справедливого суспільства через поширення освіти та розвиток науки. На західноукраїнських землях просвітництво частково набуло національних рис: виник інтерес до вітчизняної історії, до життя народу, його мови й усної народної творчості. Негативно позначилися на становищі українського населення консервативні реформи наступників Марії-Терезії та Йосифа II: скасування обов’язкової початкової освіти, переведення шкіл під контроль католицької церкви, зменшення у них чисельності дітей. Це стимулювало передових людей до пошуку способів протидії такій політиці. Відтак наприкінці XVIII ст. на західноукраїнських землях сформувались умови для початку національного відродження....

Політичне та соціально-економічне становище українських земель Австрійської імперії

9 Клас

В Австрійській імперії українські землі стали джерелом дешевої сировини та місцем збуту промислових товарів, виготовлених у центральних і західних провінціях країни. Отже, австрійський уряд провадив колоніальну політику щодо належних йому українських територій. Українці становили більшість у всіх трьох західноукраїнських регіонах, однак Австрія підтримувала польську зверхність у Галичині, румунську — на Буковині та угорську — на Закарпатті. Відтак, чинна влада намагалась утримувати західноукраїнські землі у покорі шляхом протиставлення одних народів іншим, сподіваючись на повну асиміляцію українців у майбутньому. Також в Австрійській імперії діяла централізована система управління, яку здійснювала нова соціальна група — дисципліновані й підпорядковані Відню чиновники (управлінці). Ними ставали переважно австрійці або німецькомовні чехи чи угорці. При цьому німецька мова на західноукраїнських землях отримала офіційний статус. Органом самоуправління в Галичині був становий сейм, більшість у якому становила польська або спольщена українська шляхта. Але насправді вся адміністративно-політична влада краю була зосереджена в руках губернатора, якого призначав австрійський цісар (імператор). Соціально-економічним життям міст з магдебурзьким правом керували члени магістрату, котрих, проте, затверджував імперський уряд. Порівняно з Російською імперією, тогочасна Австрія мала ліберальніший політичний устрій завдяки реформам Марії-Терезії та Йосифа II. Однак після смерті останнього, побоюючись впливів французької революції, австрійський уряд майже до середини XIX ст. призупинив проведення будь-яких прогресивних реформ. Цим скористалася частина землевласників, котрим вдалося частково поновити свої старі права і привілеї стосовно селян....

Практичне заняття № 1 (9 клас Бурнейко)

9 Клас

Освіта. Навчався у Московському пансіоні, згодом — у Воронезькій гімназії. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Здобув ступінь доктора історичних наук. Самостійно вивчав слов’янські мови. Початкові умови формування особистості. Був кріпаком до п’ятнадцяти років. Оскільки натерпівся негараздів та кривд, завжди співчутливо ставився до проблем інших. Особистість та суспільно-політичний рух. Учителював у Харкові та Києві. Від 1846 р. викладав історію у Київському університеті. Вважав, що потрібно писати історію народу, а не історію держави. Довів, що хоча між українцями та росіянами багато спільного, але це два різних народи. Автор художніх творів, переважно на історичні теми. Один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства (братства) й автор його програмного документа «Книга буття». За причетність до братства у 1847—1857 рр. відбував заслання у Саратові із забороною педагогічної і наукової діяльності. Згодом продовжив викладацьку діяльність. Мав високі нагороди та звання у Петербурзькій Академії наук і Київському університеті....

Соціальні протести. Суспільно-політичний рух. Кирило-Мефодіївське товариство (братство)

9 Клас

Збільшення панщини, фізичні покарання, безправність — усе це викликало невдоволення у селян. Тому вони вдавалися до різних форм соціального протесту: подавали скарги до державних установ, псували знаряддя праці, відмовлялися виконувати повинності, масово втікали, підпалювали поміщицькі маєтки, чинили збройний спротив землевласникам, місцевій адміністрації і навіть урядовим військам. Усі ці форми боротьби проявлялися, зазвичай, у взаємозв’язку. Наймасовішим і найтривалішим був селянський опір на Поділлі у 1813—1835 роках. Очолював його селянин-кріпак Устим Кармалюк. Повстанці переховувались у лісах. За увесь час протестів на Поділлі в них узяли участь близько 20 тисяч осіб. Кармалюк нападав на багатих і роздавав награбоване бідним. У 1835 р. ватажка підступно вбили із засідки. Проти незадовільних умов життя також виступали військові поселенці, кожен день яких суворо регламентувала держава. Значними були повстання військових поселенців на Слобожанщині: 1819 р. — у Чугуєві, 1829 р. — у Шебелинській слободі. Виступи селян проти нав’язаного їм статусу військових поселенців траплялися часто і тривали до 1857 р., коли імперський уряд скасував військові поселення....

Масонство, декабристський та польський рухи на території України

9 Клас

Масони були міжнародною організацією, яка складалася з масонських лож (клубів чи товариств) у містах світу. Головна мета масонського руху — об’єднання усіх народів світу в одну велику сім’ю на принципах свободи, рівності, братерства. Прихильники цього релігійно-етичного руху заперечували насильство та політику як засоби досягнення мети. Натомість закликали до морального вдосконалення людини, вважаючи, що лише вдосконаливши себе, можна вдосконалити суспільство. Поширення ідей Просвітництва, що засуджували абсолютизм та феодалізм, сприяло розгортанню в Україні масонського руху. Масонські ложі в Україні були таємними клубами, учасники яких обговорювали на зібраннях перспективи розвитку українського та інших народів. При цьому лівобережні масонські ложі схилялися до ідеї загальнослов’янського єднання, а правобережні — до ідеї об’єднання українців з поляками. З-поміж масонських лож в Україні виділялись одеські «Понт Евксинський» і «Трьох царств природи», київська «З’єднаних слов’ян» та полтавська «Любов до істини». їхніми членами були службовці, лікарі, вчителі, військові, представники дворянських родин. Окрім українців, до лож належали росіяни, поляки, євреї, греки, італійці, французи та ін. Із часом багато учасників масонських організацій в Україні розчарувались у пасивній діяльності. Дієвішу позицію зайняли члени полтавської ложі «Любов до істини». У 1821 р. вони підтримали ініціативу предводителя дворянства Переяславського повіту Василя Лукашевича та створили нову таємну організацію — «Малоросійське товариство». У програмному документі — «Катехізисі автономіста» — визначили мету організації: політична незалежність України. Це не могло не насторожити російський уряд. 1822 року імператор Олександр І заборонив масонські ложі й таємні товариства, оскільки вбачав у них загрозу для своєї влади....

Початок українського національного відродження

9 Клас

На зламі ХVІІІ—ХІХ ст. на Лівобережжі сформувалась автономістська ідея, прихильники якої прагнули відновити козацьку автономію в межах Російської імперії. Автономістську ідею підтримували представники кількох десятків українських дворянських родин, зокрема Полетики і Капністи. Центром автономістського руху став Новгород-Сіверський. Члени Новгород-Сіверського автономістського гуртка підготували проект відновлення козацького війська, але імперський уряд заборонив його здійснити. Тоді автономісти вирішили скористатися загостренням російсько-прусських відносин. 1791 р. в Берліні Василь Капніст зустрічавсь із прусським канцлером, щоб заручитися підтримкою Пруссії на випадок збройної боротьби з Російською імперією. Проте зустріч не дала бажаних результатів. Важливу роль у формуванні національної свідомості відіграло дослідження української історії. Значно вплинула на свідомість українського дворянства книга «Історія русів» невідомого автора. У ній ідеться про історичний розвиток України від найдавніших часів до 1769 року. Основна ідея твору — право кожного народу, зокрема українського, мати власну незалежну державу. Особливо автор захоплювався козацькою добою та сміливо прославляв українських гетьманів. Яскравий опис козацтва в «Історії русів» посилив інтерес до української минувшини....

Навігація