§ 11 Практична робота № 2.

Коли зорганізувалася «Руська трійця»?

Хто належав до «Руської трійці»?

Що таке «Русалка Дністровая»?

Тема. «Русалка Дністровая».

Мета. У процесі складання історичної довідки дослідити причини впорядкування, місце, час, обставини і результати видруку та поширення «Русалки Дністрової».

Хід заняття

Завдання 1. Користуючись схемою та інформацією, що є у параграфі, складіть письмову історичну довідку «Русалка Дністровая» (за вибором учителя роботу можна здійснювати індивідуально, в парах або групах).

Схема «Русалка Дністровая»

— упорядники альманаху «Русалка Дністровая»;

— місце і час створення та видання;

— причини укладання альманаху;

— обставини його створення;

— зміст «Русалки Дністрової»;

— особливості тексту з прикладами;

— результати створення «Русалки Дністрової».

Активна життєва позиція Маркіян Шашкевич (1811-1843)

Ім’я (повне). Маркіян Семенович Шашкевич.

Народження. 6 листопада 1811 р. в с. Підлісся Золочівського повіту (нині — Золочівського району Львівської області).

Походження. Із сім’ї священиків.

Освіта. Бережанська гімназія, Львівська семінарія, Львівський університет (вільний слухач).

Початкові умови формування особистості. З дитинства Маркіян був залюблений в українські народні пісні. Ознайомлення з «Енеїдою» і народними піснями у записах Михайла Максимовича надихнуло хлопця на літературну діяльність, спрямовану на перетворення народної мови на літературну.

Особистість та суспільно-політичний рух. Студентом М. Шашкевич почав замислюватися над тим, чому освічені українці соромляться мови рідного народу. Свої думки розкрив у вірші «Руська мати нас родила...». А будучи студентом Львівської греко-католицької семінарії, створив разом з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем літературно-громадський гурток «Руська трійця». Ті, хто хотів приєднатися до цього гуртка, мали присягнути все життя «діяти на користь народу й відродження руської народної словесності». У 1836 р. в музеї семінарії М. Шашкевич уперше проголосив наукову промову українською мовою. Того ж року написав полемічний твір польською мовою «Азбука й Абецало», в якому виступив проти введення в українську мову латинської абетки. Для народних шкіл склав українську «Читанку». Учасники гуртка «Руська трійця» з ініціативи М. Шашкевича вивчали історію українського народу, збирали фольклор, підготували збірки авторських поезій «Син Руси», «Зоря», які не опублікували через заборону цензури. Тоді стараннями Я. Головацького гуртківці зуміли видати альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.) в м. Буда (нині Будапешт). Наступного року М. Шашкевич закінчив семінарію й став священиком, але не припинив активної літературної діяльності: переклав «Слово о полку Ігоревім» і частину Святого Письма українською мовою. Життя великого українця обірвалося через хворобу (туберкульоз).

Результати діяльності. Його літературна спадщина — близько тридцяти поезій, оповідання «Олена», поетичні переклади зі староруської, чеської, польської, сербської, грецької мов. Але насамперед він був першим у Галичині, хто увів українську мову в літературний і науковий вжиток.

Руська мати нас родила,

Руська мати нас повила,

Руська мати нас любила:

Чому ж мова єй немила?

Чом ся нев встидати маєм?

Чом чужую полюбляєм?...

Дослідник про укладачів «Русалки Дністрової». Осип Петраш (український історик):

«Один з них — енергійний, наполегливий, сміливий, готовий до самопожертви й подвигу — Маркіян Шашкевич. Другий — людина палкої вдачі, зі широким польотом фантазії, прагнув рішучих дій. Це — Іван Вагилевич. Третій — ініціативний, діловий, працьовитий, водночас — поміркований і обачний — це Яків Головацький».

Пам’ятна плита «Руській трійці» на стіні Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника

Дослідник про правопис «Русалки Дністрової». Іван Огієнко (український мовознавець):

«В історії розвитку українського правопису незабутню прислугу зробила «Русалка Дністровая»... Правопис цього збірника рішуче порвав зі старовиною, і автори його... остаточно викинули непотрібний нам «ъ»...; вигнали вони й «ы», мало потрібне в нас, а замість нього взяли «и»... вони перші давнє церковне «є» запровадили й до гражданки... Правопис збірника «Русалка Дністровая» спочатку мало защепився в себе на батьківщині, у Галичині, але дав добрі результати в Україні Великій...»

Фрагмент титульної сторінки.

*Відшукайте букву, яку сьогодні уже не використовують. Як вона читається?

Учасник подій про мету своєї діяльності. Маркіян Шашкевич (співукладач «Русалки Дністрової»):

«Я випробовував свої сили руською (українською) мовою, оскільки це моя рідна мова..., і хотів заложити наріжний камінь для її дальшого розвитку і тим самим зарадити нестачі руської літератури... Оскільки я був упевнений, що ця мова значно відрізняється від церковної і російської (московської) мови, то я шукав її в мові народу, збирав там, де мав змогу... народні пісні та народні казки, щоби на них краще досліджувати будову руської мови».

Пам’ятник М. Шашкевичу в канадському м. Вінніпег

Учасник подій про причини створення «Русалки Дністрової». Яків Головацький (співукладач «Русалки Дністрової»):

«Горстка людей — словінці, дальматинці, лужицькі серби, словаки — видають часописи, а три мільйони українців у Галичині не може виказатися нічим, що вказувало б на їх літературне життя. Навіть... в мусульманському ярмі болгари дають познаки своєї духової праці, а українці під Австрією живуть без літератури, без часопису, без національного виховання, без шкіл, як варвари».

Карта Словенії. Навіть сьогодні в Словенії живуть лише близько 2 млн людей, а її територія менша за Львівську обл.

Дослідник про обставини створення «Русалки Дністрової». Микола Лесюк (український мовознавець)

«Щоб обійти сувору галицьку цензуру, молоді люди вирішили видати свій альманах у Будапешті. (Надруковано 1000 примірників). Однак цензуру обійти їм не вдалося, бо «Русалку Дністровую» заборонили ввозити у Галичину. Причина заборони невідома, це можна пояснити хіба тільки тим, що написаний альманах був простою народною українською мовою, ...що приймалось

Будапешт сьогодні. В 1837 р. річка ще була межею двох міст: Буди і Пешта

як виклик усталеній системі та що могло, на думку цензури, підірвати високий авторитет церковнослов’янської мови...»

Устами митця. З передмови до «Русалки Дністрової». Маркіян Шашкевич (співукладач «Русалки Дністрової»):

«Не журися, Русалочко з-над Дністра, що-сь не прибрана, в наряді, який від природи і простодушного, і добросердного народа твойого приймила-сь, стаєш перед твоїми сестрицями. Они добрі, вибачат ти, приймут тя і прикрасят».

Фрагмент титульної сторінки «Русалки Дністрової». 1837 р.

Дослідник про зміст «Русалки Дністрової». Феодосій Стеблій (український історик):

«В альманасі (крім іншого) опубліковано народні думи й історичні пісні про козацького старшину Морозенка, козака Коновченка, про здобуття козаками Варни в XVII ст., страту гайдамаків у с. П’ятигорках 1768 р. До збірки увійшли також весільні пісні, веснянки, колядки з передмовою І. Вагилевича, твори М. Шашкевича, І. Вагилевича та Я. Головацького, переклади сербських народних пісень... та інші матеріяли...»

Титульна сторінка першого видання «Русалки Дністрової»

Твори з «Русалки Дністрової»

Переводи (пісня народна сербська)

Дівчина а риба

Дівчина край моря сиділа,

Сама до себе так

говорила:

«Ой милий ти мій Боже!

Чи є що ширше за море?»

Обрядова пісня (короваєва)

Ой роже, мій раю

Пшеничний короваю!

З семи кирниць водицє

З семи стогів пшенице —

А в нашої печи

Золотиї плечи.

А срібнії крила,

Щоб коровай гнітила.

Веснівка

Цвітка дрібная

Молила неньку

Весну раненьку:

«Нене рідная!

Ввали ми волю,

Дай мині демо;

Щоб я зацвіла

Весь луг скрасила,

Щоби я була

Як сонце ясна,

Як зоря красна...

Старина

Літай, літай, сивий орле, по глибокій долині!

Засилают ляхи листи по всій Україні.

Живіт, живіт, Українці, не бійтесь нічого,

Довішано в П’ятигорках козаченьків много!

Сучасник подій про причини заборони «Русалки Дністрової». Із листа Франца Курелаца:

«Дорогі брати русини! Почувши від мого друга Петровича... про нещастя і неприємності, яких ви мусили зазнати через невинну дівчину «Русалку», я не міг інакше, ніж у міру своїх можливостей, втішити Вас... Коли я нещодавно був у Буді у цензора Надя, він спитав мене, що такого є в «Русалці», що вона заборонена. Коли я йому сказав, що нема нічого, крім любові, ворожих нападів і т. д., він, подумавши, сказав: «Перешкоди, нічого, крім перешкод. Вони не хочуть допустити піднесення руської літератури».

Музей «Русалки Дністрової» у дзвіниці зруйнованої церкви Св. Духа при Львівській семінарії, в якій навчався М. Шашкевич з товаришами

Дослідник про результати видання «Русалки Дністрової». Іван Пільгук (український літературознавець):

«Так у всіх відношеннях «Русалка Дністровая» викликала цілу бурю в Західній Україні. То був сміливий виклик, виступ проти консерватизму, проти національного гноблення українського народу, за національну гідність і єднання українських земель. Незважаючи на те, що після цензурної заборони збереглася незначна кількість примірників «Русалки Дністрової», вона відіграла велику роль в історії культурного відродження у Західній Україні».

Примітка. Цією збіркою було заперечено консервативні церковні книжні й застарілі мовні традиції, розкріпачено літературу від станової залежності.

Табличка музею «Русалки Дністрової» у Львові

Види на річку, назву якої використано в альманасі М. Шашкевича, І. Вагилевича та Я. Головацького

Завдання 2. Підготуйтеся до захисту історичної довідки, яку ви створили у процесі виконання практичної роботи.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно