Войти
Закрыть

Культурне життя

11 Клас

Разом з тим не всі бажали вчитися в старших класах. Тому неухильно зростала кількість учнів середніх професійно-технічних училищ (ПТУ). Існувала мережа вечірньої та заочної форм навчання, куди направляли тих, хто не мав середньої освіти у віці до 45 років. У 1984 р. розпочалася наступна реформа загальноосвітньої і професійної школи. Було запроваджено єдиний тип середньої школи - одинадцятирічка. За бажанням батьків ставало можливим навчання дітей із шести років. Учні ПТУ здобували середню освіту і професію. Одночасно з впровадженням реформи продовжувався наступ на національну школу. У 1978 р. вийшла постанова ЦК КПРС «Про подальше вдосконалення викладання російської мови в союзних республіках», якою передбачалося з 1979 р. «увести всюди вивчення російської мови в національних дошкільних закладах для дітей з п’яти років життя». Надмірна ідеологізація у викладанні гуманітарних дисциплін певного мірою знецінювала освіту. Але в цілому рівень знань та інтелектуальний розвиток учнів і студентів перевищували показники розвинутих країн Заходу. Плідно працювали новатори-педагоги В. Сухомлинський, В. Шаталов, М. Щетинін та багато інших....

Дисидентський рух

11 Клас

Після приходу Л. Брежнєва до влади «шістдесятники» й дисиденти (інакодумці, незгодні з існуючою ідеологією) мали надію на позитивні зміни в суспільстві. У СРСР почало ширитися національне, політичне та релігійне дисидентство. Специфічними формами політичного дисидентства в Україні були рухи: за повернення кримських татар на історичну Батьківщину, єврейські (еміграційний та культурницький), релігійні (на захист релігійних конфесій і церков), правозахисників. В Україні дисиденти протестували проти згортання десталінізації та припинення реабілітації людей, які постраждали від сталінських репресій. Щоб придушити опозицію в зародку, П. Шелест дав санкцію на проведення арештів. У серпні й вересні 1965 р. працівники КДБ заарештували в Києві, Львові, Тернополі, Луцьку та Івано-Франківську кілька десятків представників творчої й наукової інтелігенції. Політичних звинувачень їм не пред’являли. Про арешти преса не повідомляла. 4 вересня 1965 р. у київському кінотеатрі «Україна» мав відбутися прем’єрний показ фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». Замість вступного слова І. Дзюба звернувся до глядачів з повідомленням про таємні арешти, які відбулися в Україні. Його підтримали Ю. Бадзьо, В. Стус і В. Чорновіл. У залі виникло заворушення, яке припинили співробітники КДБ. Ця акція була одним з перших громадянських політичних протестів у Радянському Союзі післясталінських часів....

Соціальні та демографічні зміни в суспільстві

11 Клас

За чисельністю населення вона перебувала на шостому місці в Європі після Росії, Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції. На початку 1959 р. в Україні було подолано демографічні наслідки Другої світової війни та репресивної сталінської політики. Переписи фіксували зростання чисельності населення республіки, яке з 1959 до 1989 рр. збільшилося на 9,6 млн і дійшло до 51,7 млн осіб. Разом з тим з 1970-х рр. внаслідок зниження народжуваності природний приріст населення невпинно зменшувався: Переписи населення засвідчували зростаючу загрозу в Україні депопуляції, тобто абсолютного скорочення чисельності населення. На динаміку зростання населення впливали й міграційні процеси - як стихійні, так і спрямовувані державою. Кількість тих, хто приїжджав в Україну на постійне проживання, перевищувала кількість виїжджаючих в інші регіони. Центральний уряд підтримував стихійну міграцію, завдяки якій чисельність корінного населення ставала відносно меншою, а чисельність мігрантів збільшувалася. Одночасно центральний уряд наполегливо шукав можливості збільшити потік переселенців з України в малозаселені райони СРСР. Багатонаціональний склад населення гальмував розгортання національного руху. Мовою джерела Прочитайте уривок з доповідної записки заступника голови Ради міністрів УРСР щодо сільськогосподарського переселення з Української РСР в райони Далекого Сходу та Читинську область. Дайте відповіді на запитання....

Суспільно-політичне життя

11 Клас

Система влади в СРСР нагадувала піраміду, на вершині якої «находилися керівники партії й держави. Сотні тисяч працівників партійних і радянських органів, спираючись на профспілки, комсомол та інші організації, забезпечували беззастережне виконання волі партії. Одночасно забезпечувалося жорстке підпорядкування нижчих управлінських ланок вищим. Зовнішньо демократична побудова органів управління створювала ілюзію народовладдя. Перелік керівних посад, який підлягав затвердженню відповідним партійним органом, називався номенклатурою. Таку ж назву отримали й чиновники - управлінці, які призначалися на ці посади. Партійні органи союзних республік формально будувалися як самостійні, хоча насправді вони реально підпорядковувалися вказівкам центру. Мовою джерела Прочитайте уривок з книжки В. Врублевського (подається мовою оригіналу). Дайте відповідь на запитання. «В московской номенклатуре находились не только первые секретари обкомов, но и руководящие советские, хозяйственные и другие должности, вплоть до директоров крупных заводов. Это еще раз убеждает в том, что реальная власть республиканских партийных органов была по сути иллюзорной. Кардинальные кадровые вопросы оставались за Москвой по принципу "каждый сверчок - знай свой шесток”»....

Економічне становище

11 Клас

Уряд очолив О. Косигін, який мав високий авторитет професіонала-господарника. Керівництво країни відмовилося від низки нововведень М. Хрущова. Було скасовано реформу про поділ партійного апарату на міський і сільський. У жовтні 1965 р. О. Косигін прийняв рішення про початок економічної реформи, яка передбачала запровадження елементів ринку. Пропонувалося розширення прав підприємств, у тому числі: скорочення кількості обов’язкових планових показників, недопущення зміни плану без згоди підприємств, залишення частини прибутку в їхньому розпорядженні. Головним показником роботи підприємства ставали не кількість випущеної продукції, а обсяг реалізованої. Реформа розпочалася з масового переведення підприємств на нову систему господарювання - господарський розрахунок (госпрозрахунок). На підприємствах утворювалися фонди розвитку виробництва та матеріального заохочення. Останній використовувався для заохочення працівників підприємств. Запровадження фонду соціально-культурних заходів та житлового будівництва відкривало для підприємств можливість будівництва житла, дитячих садків, баз відпочинку та піонерських таборів....

Культурне життя

11 Клас

У 1958 р. М. Хрущов зосередився на реформі народної освіти, основне завдання якої полягало в «подоланні відірваності шкіл і вищих навчальних закладів від життя». Він ініціював прийняття закону «Про зміцнення зв’язку школи з життям і подальший розвиток системи народної освіти», за яким значно збільшувалося фінансування освітньої галузі. В Україні відповідний закон було прийнято в 1959 р. Передбачалося з 1960-1961 навчального року запровадження обов’язкової восьмирічної освіти. У середній школі термін навчання збільшувався до 11 років. З метою політехнізації освіти почали викладати теоретичні й практичні знання з поширених у народному господарстві професій. З дев’ятого класу учні середніх шкіл два дні на тиждень оволодівали виробничими спеціальностями. Багато шкіл укладали договори з підприємствами, де організовували учнівські ділянки і цехи. Під час реформи чимало шкіл було перетворено на школи інтернати. З 1960 р. почали діяти школи подовженого дня. Реформа відповідала вимогам часу, але наявна матеріально-технічна база для неї була недостатня. У зв’язку з реформуванням шкільної освіти гостро постало питання педагогічних кадрів. На початок 1960-1961 н. р. вищу освіту мали лише 40 % вчителів денних шкіл. Щоб компенсувати нестачу кваліфікованих кадрів, важливою формою вузівської підготовки фахівців стала вечірня й заочна освіта....

Зародження опозиційного руху

11 Клас

Загальну атмосферу змін у суспільстві першими відчули представники творчої інтелігенції. У 1953 р. журнал «Новый мир» надрукував есе критика В. Померанцева «Об искренности в литературе». Його публікація разом з твором І. Еренбурга «Відлига» викликала значний інтерес в суспільстві. Розгорнулися дискусії про роль інтелігенції в суспільстві, про можливість існування літературних шкіл, про жорсткий контроль партії за творчістю письменників і художників та ін. Після XX з’їзду партії ідеологічний тиск на діячів культури став дещо слабшим. Читачам України повернули імена і твори замовчуваних та репресованих письменників. Виникла можливість читати заборонені раніше твори М. Булгакова, Ф. Достоєвського, І. Буніна та ін. Лібералізація політичного режиму дещо підняла «залізну завісу» над західним світом культури. В Україні з’явилися раніше не доступні твори А. де Сент-Екзюпері, А. Камю, Ф. Кафки, Е.М. Ремарка, Е. Хемінгуея та ін. З 1958 р. відновилося видання журналу «Всесвіт», який друкував кращі зразки сучасної західної літератури українською мовою. У грудні 1960 р. в журналі «Юность» з’явилася стаття Ст. Рассадіна «Шестидесятники». Вона розповідала про письменників нової літературної генерації та їхню творчість. Ця стаття дала назву творчій інтелігенції демократичного спрямування 1960-х рр. Термін «шістдесятники» пов’язаний з десятиліттям, у якому відбувалося громадянське змужніння цих людей. Короткотривалої «відлиги» виявилося достатньо, щоб сформувалося ціле покоління, яке не влаштовувала офіційна десталінізація....

Спроби соціально-економічних реформ

11 Клас

І зобов’язані в інтересах більш швидкого підвищення матеріального і культурного рівня життя народу, всебічно форсувати розвиток легкої промисловості... Невідкладне завдання полягає в тому, щоб упродовж двох-трьох років різко підвищити забезпеченість населення продовольчими і промисловими товарами». Виступ Г. Маленкова на V сесії Верховної Ради СРСР. 8 вересня 1953 р. 1. Чому, на вашу думку, Г. Маленков наголосив, що до 1953 р. не було можливості «розвивати легку і харчову промисловості»? 2. Поміркуйте, чому саме в серпні 1953 р. Маленков повів мову про добробут населення СРСР. Усна історія Прочитайте уривки зі спогадів М.М. Євтушенка та О.П. Шерулько, жителів Василівського району Запорізької області. «Налог накладався на корову, на курку. Ну, це я імєю у віду, надо було армію кормить. На мене, допустім, накладали 120 штук крашанок за год отдать, 100 чи 120 кг м’яса. Ну ми все це здавали». «Налоги на плодові дерева, 200 яєць треба було здать, 240 літрів молока, м'яса 40 кілограмів. Хоч є, хоч нема, но де хоч бери. Фруктові дерева деякі зрубали, щоб налоги не платить». Усна історія Степової України. Запорізький край. - Т.3. - Запоріжжя, 2008. - С. 51, 195. 1. Чому уряд скасував податки на підсобне господарство? 2. Як, на ваш погляд, це вплинуло на розвиток сільського господарства? Держава вдвічі збільшила фінансування сільського господарства, у кілька разів підвищила закупівельні ціни на продукцію, направила на село майже 150 тисяч спеціалістів та партійних працівників. Зниження податків створило умови для розвитку особистого господарства колгоспників, стимулювало матеріальну зацікавленість селян....

Лібералізація суспільно-політичного життя

11 Клас

У жовтні 1952 р. відбувся XIX з’їзд партії, який перейменував ВКП(б) у Комуністичну партію Радянського Союзу (КПРС). За станом здоров’я Сталін не зміг зробити звітну доповідь. У січні 1953 р. вождя оглянув відомий лікар-терапевт професор В. Виноградов. Мовою джерела Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання. «Професор В. Виноградов, виявивши різке погіршення стану здоров’я вождя, порекомендував йому суворий постільний режим з повним припиненням будь-якої діяльності. Сталін дуже розгнівався і закричав: "В кайдани його! В кайдани!”». Степанищев О. История Отечества. - М., 2001. - С. 304. Поясніть, чому Сталін так відреагував на суто медичну рекомендацію, хоча розумів, що стан його здоров’я незадовільний. Професора, разом з іншими фахівцями, які обслуговували Кремлівську лікарню, заарештували й затаврували «лікарями-убивцями». У суспільстві чекали нової хвилі репресій, але на початку березня стан здоров’я вождя різко погіршився. 5 березня 1953 р. Й. Сталін помер. Усна історія Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання. «І все-таки, коли він (Сталін. - Авт.) помер, це було велике горе. Пригадую: 6-та година ранку, коли повідомили по радіо, - і в один момент весь гуртожиток здригнувся від плачу. Такий всенародний рев піднявся, що задрижали стіни гуртожитку, всі плакали, і я плакав. Такий же плач стояв і на мітингу в інституті»....

Навігація