Вступ до історії 5 клас Мороз 2018
- 14-11-2022, 18:51
- 558
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
Як ви розумієте вислів українського поета Максима Рильського: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не шанує видатних людей, той сам не годен пошани»? 1. ЩО Є ПРЕДМЕТОМ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ТА ЧОМУ ІСТОРИЧНІ ЗНАННЯ ВАЖЛИВІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ Ви завершили вивчення першого у вашому житті підручника історії. На його сторінках ви зустрілися з багатьма невідомими раніше словами та їх поясненнями. Пригадаймо разом, що таке історія та про що ця наука розповідає. 1) Завершіть речення, що пояснює значення слова «історія». Історія — наука, що вивчає ... 2) Оберіть з переліку 3-5 понять та пригадайте їхнє значення. Озвучте обрані визначення одне одному в парах та доповніть свої знання. Історичні джерела, календар, історичні діячі, музей, легенда карти, археологія, реставрація, біографія, революція, народ, фортеця, історична топоніміка, архів, фреска, фольклор, екскурсоводи, мемуари, храм, історичні події, республіка, експонати, літописи, хронологія, історичні пам’ятки, мозаїка, архітектура, краєзнавство. 3) Пригадайте види історичних джерел, з якими ви зустрілися на сторінках підручника. Уявіть себе істориком-дослідником та оберіть найцікавішу для вас групу історичних джерел. Поясніть свій вибір у 2-3 реченнях.... |
Подорожі — це надзвичайно цікавий та захоплюючий спосіб знайомства зі світом, що навколо. Далекі краї зазвичай приваблюють таємницями природи, незнайомими містами та різноманітними музеями, скарбницями історичних пам’яток. Мандри надають чудову можливість отримати досвід спілкування з іншими людьми, дізнатися про культуру та традиції інших народів. Проте не завжди існує реальна можливість подорожувати. Окрім того, навіть цілого життя не достатньо, щоб побувати в кожному куточку нашої планети. Та завдяки сучасним технологіям ми маємо можливість бачити світ разом із ведучими телепередач або самостійно подорожувати уявними маршрутами за допомогою Інтернету. З’ясуйте відмінність між реальною та уявною подорожжю. Обговоріть, що потрібно знати, аби подорож стала цікавою. Ознайомтеся з порадами для мандрівників та визначте, які з них можуть знадобитися під час реальної подорожі, а які — уявної (віртуальної).... |
Представте інформацію про пам’ятки, обрані вами під час підготовки до практичного заняття. Намагайтеся відповісти на запитання, наведені нижче. Як дослідити історичну пам’ятку 1. Що це за пам’ятка? До якої групи вона належить? 2. Де вона розташована? Як вона виглядає? 3. Коли було створено пам’ятку? (вкажіть століття або точну дату, якщо її можна встановити) 4. Яким подіям у минулому чи історичним діячам присвячена дана пам’ятка? Що вона засвідчує? 5. Хто створив дану пам’ятку? (ім’я архітектора, художника, скульптора, інженера тощо) 6. Якщо ви описуєте архітектурну споруду або витвір мистецтва, пригадайте, які особливості характерні для архітектурних споруд або художніх творів, обраних вами. Пам'ятайте, що встановити особливість — означає знайти те, чим ця пам’ятка відрізняється від подібних до неї. 7. Чи відображає ця пам’ятка історію та культуру одного народу чи усіх народів, що жили поруч? 2. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ ВАШОГО КРАЮ (МІСТА, СЕЛА) РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ Працюючи в групах, пригадайте, що таке легенда карти та які види спеціальних позначок використовують для історичних карт. • Підготуйте (намалюйте та згодом виріжте) позначки для карти: храми, палаци або замки, фортеці, місця воєнних дій, битв; місця, пов’язані з подіями в культурі, спорті, науці; місця, пов’язані з життям та діяльністю відомих історичних осіб тощо. Визначте, які саме позначки потрібно використати для всіх пам’яток, котрі ви дослідили. Прикріпіть позначки на карту вашого краю, план міста чи села. Представте однокласникам виготовлену вашою групою карту.... |
Перші парки виникли разом із першими містами. Цікаво, що у багатьох європейських мовах, зокрема англійській, польській, українській, французькій, чеській, слово «парк» звучить однаково. Парк — територія з природною чи спеціально посадженою рослинністю, алеями, водоймами, скульптурами та різними спорудами; призначена для прогулянок та відпочинку. Парки країн Давнього Сходу, описи яких є у давніх джерелах, розташовувалися поблизу храмів і будинків знаті для відпочинку та розваг. Кожен з таких парків закладали відповідно до детального плану, в якому вказувалося, де садити рослини і як — у ґрунт чи у спеціальні вази тощо. Зазвичай у парк завозили рідкісні рослини, екзотичних птахів і тварин. Також планували, як використати природні та штучні пагорби й тераси1. Обов’язковою спорудою у давньому парку був басейн. 1 Тераса — природний або штучно створений горизонтальний чи злегка нахилений уступ на схилі, який використовується для сільськогосподарських, паркових робіт. У парках Давньої Греції відбувались і спортивні змагання, і бесіди науковців. Найстаріший міський парк України — парк імені Івана Франка — знаходиться у м. Львові. Він був закладений на місці старовинного саду ще в XVI столітті. Гордість парку — найстаріша каштанова алея в Україні, що була висаджена на початку XX століття. Закладені давніми творцями правила створення парків використовуються й дотепер. Окрім парків, люди навчилися створювати сади. їх висаджували на території монастирів, біля замків та палаців правителів. Нам добре відома й українська традиція — обов’язково мати садок біля хати.... |
Перші поселення людей не мали чіткого плану. Однак з появою та розвитком міст виникла потреба їх упорядкування. Одні міста будували у вигляді кола з рівними рядами будинків від центру до околиць, інші — у вигляді кварталів, тобто невеликих квадратних ділянок. Місто розділялося на частини вулицями. Вулиця (з російської — «лице, обличчя») — простір у населенному пункті, обмежений з обох боків будинками і призначений для ходіння та проїзду транспорту. Перші вулиці зазвичай виникали в містах як дороги, що з’єднували міські в’їзні брами з ринковою, соборною або іншою головною площею міста. Здебільшого вони тягнулися уздовж стін міста і призначалися для швидкого переміщення мешканців, або зброї під час оборони міста від ворогів. Поступово вулиці стали одним із найважливіших елементів кожного населеного пункту й отримали свої назви. Будинки почали розрізняти за номерами, тому з’явилась можливість знайти в місті людину за адресою її проживання. Історія розповідає нам, якими були вулиці в різні часи у містах різних країн. Центральні вулиці міст Давньої Греції і Давнього Риму прикрашали статуями богів та героїв. Вулиці багатьох давньоруських міст мали дерев’яні настили — мостові. Тривалий час європейські вулиці були вузькими і «сутінковими», адже балкони та верхні поверхи будинків значно виступали над нижніми, не даючи промінню сонця яскраво освітлювати вулиці. Замість номерів на ґанку будинку над дверима розміщували емблему його власника.... |
Споруди відтворюють потреби, традиції і смаки людей певного історичного періоду, тому вони є важливими свідками й оповідачами минулого. Серед таких споруд значну роль відіграють замки і палаци. Які ж вони були та чим відрізнялися від звичайного житла? У неспокійну давнину, в період постійних воєн, європейці надавали перевагу добре укріпленим спорудам — замкам. Кілька століть поспіль вони захищали населення від нападників. Замок — укріплена будівля, яка поєднує житлові та оборонні споруди. Зазвичай така будівля мала зовнішні мури, навколо яких були викопані рови, що наповнювали водою. У стіні обов’язково робили вузькі отвори для дул гармат чи рушниць — бійниці. Задля неприступності стіни будували із зубцями. Вхід до замків захищали підйомні мости, які опускалися й піднімалися за допомогою ланцюгів або канатів. Кожен із замків передусім був фортецею. Фортеця (з латинської — «сильний, міцний») — укріплені зовнішніми валами споруди, що мають військово-оборонне значення.... |
Відтоді, як людина винайшла письмо, книга стала найкращим способом передання накопичених знань. Таке звичне для нас слово «книга» має давнє походження и означає «те, що пов язане, скріплене разом». Така назва походить відколи книги існували у вигляді сувоїв папірусу чи пергаменту, іноді завдовжки декілька метрів. Книга завжди поєднує думки, ідеї, погляди її автора з майстерністю художника, друкаря, які створюють її зовнішній вигляд. Тому через зміст книги і через спосіб її виготовлення можна вивчати минуле життя людства у певні історичні періоди. Упродовж століть книги переписували від руки, зазвичай у монастирях і храмах. Тривала ця копітка праця місяцями, і навіть роками. Книги переплітали в міцні оправи з металевими замками, оздоблювали золотом і сріблом, коштовним камінням і перлами. Тому ціна таких книг була дуже високою: одну книгу можна було обміняти на табун коней або стадо корів. Київська Русь залишила нам у спадок багато рукописних пам’яток, які є частиною світової культурної спадщини. Насамперед, це тексти Євангелій. Київські князі всіляко підтримували створення книг. Так, за наказом сина Ярослава Мудрого — Святослава — в XI столітті було упорядковано «Ізборник», у якому містилися релігійні тексти, настанови для князів і портрет сім’ї самого Святослава. «Ізборник» є важливим історичним джерелом, адже з нього ми можемо дізнатися, якими були уявлення русичів про правителя, природу і світ. На думку давніх мудреців, князь мав підтримувати школи та церкви, творити благочинні справи, здійснювати справедливий суд над своїми підданими. Щодо портрету, то він показує нам, яким був Святослав, його дружина та сини.... |
Історія завжди навколо нас: у назвах міст, у музеях і на старовинних вулицях, у родинному фотоальбомі і на святі міста чи села. Не тільки вчені-історики, а й людство загалом намагається зберегти історію, усі її пам’ятки. Пам’ятки історії — це споруди, предмети і твори мистецтва, які пов’язані з історичними подіями в житті окремих людей, народу, суспільства та держави. Нині в Україні налічують близько 130 тисяч історичних пам’яток, що охороняються державою, зокрема й ті, що мають загальнолюдське значення. Збереження історичних пам’яток є нашим спільним обов’язком, аби наступні покоління також могли «доторкнутися» до минулого. Про що можна дізнатися з меморіальних дошок, фото яких розміщено на наступній сторінці? Чому, на вашу думку, на таких дошках є словосполучення «Охороняється державою»?... |
Окрім історії континентів, країн і народів, існує окремий розділ історичної науки, який називається краєзнавство, або історія рідного краю. Ця історія розпочинається за дверима вашої оселі і розповідає про людей, події та місця, пов’язані з невеликим географічним простором — вашим рідним краєм, та історією місцевої спільноти людей. Краєзнавство досліджує біографії окремих людей та історію сімей, історію пам’яток культури, історію певного місця — наприклад будинку чи вулиці. При цьому дослідники використовують усі історичні джерела: археологічні знахідки і речові пам’ятки, письмові документи, усні перекази тощо. Знайдіть на карті, розміщеній на форзаці, ваш край. Як він позначений на карті (область, район, місто, село, селище)? Поруч з адміністративними існують історико-географічні назви: Полісся, Покуття, Слобожанщина, Поділля, Донбас тощо. До якого регіону належить ваш край? Об’єднайтеся у декілька груп та організуйте дослідження за такими напрямами: 1) Коли виникла та що означає сучасна назва вашого краю? З’ясуйте, коли утворилася сучасна область, яка її територія. Обов’язково скористайтеся лінією часу та картою для позначення місця, де ви живете. 2) Як ваш край називався у давнину? Чи збереглася ця назва? Якими були кордони та державна належність вашого краю у різні періоди історії України? 3) Чи є герб у вашого краю? Що він означає та коли був створений? Дослідіть його, скориставшись ознаками, наведеними нижче.... |