Утримання птиці у клітках

Клітковий спосіб утримання птиці – одна з форм інтенсивного птахівництва, призначена для цілорічного рівномірного отримання великої кількості столового та дієтичного яйця і м'яса птиці. Розробка найбільш зручних конструкцій кліткових батарей, що забезпечують тривалу експлуатацію птиці та отримання високої продуктивності, є одним з основних напрямків підвищення ефективності галузі.

Кліткове утримання широко застосовують на птахофабриках і в спеціалізованих господарствах, у цехах з виробництва харчових

яєць, при вирощуванні молодняку курей, качок та інших видів птиці. Ця інтенсивна система утримання птиці дає змогу концентрувати поголів'я курей на незначній площі і разом з тим підвищувати їх несучість. При цьому в 3,0-3,5 раза збільшується корисна площа пташників, а несучість меншою мірою залежить від коливань температури у приміщенні.

При клітковому утриманні є можливість для цілорічного комплектування стада і значного зниження сезонності виробництва яєць. При цьому в основному використовують одноярусні та двохярусні батареї для утримання батьківського стада, а також при утриманні гусей, качок, індиків на відгодівлі. Для вирощування ремонтного молодняку та утримання птиці промислового стада на сьогодні використовують багатоярусні (2-3-4-5 -10) кліткові батареї (рис. 6.9).

За розташуванням ярусів батареї можуть бути каскадного і етажеркового типу. За кліткового утримання птиці значно зменшуються затрати праці, кормів і собівартість продукції. У птахівничих господарствах, залежно від способу осіменіння, застосовують два варіанти утримання курей батьківського стада у клітках: груповий та індивідуальний, які здійснюють у багатоярусних і каскадних батареях.

Переваги утримання птиці у кліткових батареях:

Рис. 6.9. Утримання птиці промислового стада у кліткових батареях

• • обмеження рухливості (спрямоване використання кормів на продукцію – яйця і м'ясо);
• • підвищена щільність посадки, можливість створення регульованого зовнішнього середовища (мікроклімат, світловий режим, годівля тощо);
• • ефективне використання приміщень;
• • висока продуктивність праці на основі механізації та автоматизації всіх технологічних процесів і можливість проведення ветеринарно-профілактичних заходів.

Кліткове утримання курок-несучок широко застосовується у товарних птахівничих підприємствах для виробництва харчових яєць. Кліткові батареї для курок-несучок розміщують у пристосованих приміщеннях або будують спеціальні приміщення, розділені на окремі зали. З гігієнічної точки зору дуже важливо, щоб у кожній залі розміщалося не більше 10 тис. голів курей, а місткість усього корпуса для кліткового утримання курок-несучок не перевищувала 100 тис. голів.

Приміщення для кліткового утримання курей у середній і північній зонах країни повинні бути капітальними з опалювальними й вентиляційними системами, що дозволяють підтримувати в приміщенні температуру повітря на рівні 16 – 18 °С у зв'язку з тим, що кури увесь час перебувають на металевій сітці й обмежені в русі. У районах з теплим кліматом допускається утримання курок-несучок у клітках у приміщеннях легкого типу без опалення, але ці приміщення пристосовують так, щоб у зимовий час птиця не простуджувалась (закривають заскленими рамами, матами й ін.), а в жарку пору року не піддавалась перегріву.

При клітковому утриманні на 1 м2 приміщення припадає приблизно у 5 разів більше голів птиці, ніж при підлогову утриманні, особливо важливого значення набуває вентиляція. Вона обов'язково повинна бути припливно-витяжною і зроблена таким чином, щоб свіже повітря (у зимовий час підігріте) по повітропроводам подавалось у проходи між батареями, тобто в зону розміщення птиці. Видалення використаного, забрудненого повітря здійснюють витяжною вентиляцією з механічним спонуканням. Обмін повітря в приміщенні, де утримуються курки- несучки в клітках, повинен становити 1,5-2,0 м3 на 1 кг живої маси птиці на годину, але якщо зовнішня температура повітря вище 20 °С, то об'єм вентиляції збільшують у 2 – 3 рази.

Освітлення у пташнику для кліткового утримання курок- несучок головним чином за допомогою штучних джерел світла. Освітленість підлоги в проходах між батареями при використанні ламп накалювання повинна становити 20 лк, що відповідає приблизно 1 Вт на 1 м2 площі підлоги. Така ж освітленість повинна бути й у клітинних батарей по всій їх довжині, зверху до нижньої клітки. При використанні люмінесцентних ламп освітленість площі підлоги або фронту батарей повинна становити 50 лк (приблизно 1 Вт на 1 м2).

Для нормальної життєдіяльності організму птиці й особливо функції їх статевого апарату необхідна не тільки інтенсивність освітлення, але також і його тривалість і послідовність збільшення або зменшення світлового дня.

При цілорічному вирощуванні молодок застосування до них відповідного світлового режиму може виявитися невиконаним, тому що тривалість природного світлового дня в цей час може бути більше, ніж потрібно молодкам у відповідність із їхнім віком. Щоб природне світло не заважало керуванню статевим дозріванням й яйценосністю птиці за допомогою спеціального світлового режиму, вікна в приміщенні закривають темними занавісками або будують пташники без вікон. Тому що при клітковому утриманні кури не полупають сонячного опромінення, їм обов'язково згодовують риб'ячий жир як джерело вітаміну D або їх опромінюють лампами з ультрафіолетовими променями, які монтуються на рухомому світильнику, який переміщається в проходах між немеханізованими батареями зі швидкістю 0,5 або 1 м в 1 хвилину. У механізованих батареях такі лампи влаштовують на кормороздавачах. Рухаючись разом з ними, лампи опромінюють птицю й корм, що також збагачується вітаміном D.

Для утримання курок-несучок використовують сучасні багатоярусні клітки. За принципом розміщення птиці вони бувають груповими, коли в одну клітку із площею підлоги 0,5 м поміщають 5 курей, і індивідуальні, у яких кожну курку утримують в окремій клітці, що має 25 см ширини й 38 см глибини. Змонтовані в ряд клітки утворюють батарею. У немеханізованих батареях всі виробничі процеси (роздача кормів і води, збір яєць і прибирання посліду) здійснюються вручну; у механізованих батареях всі ці процеси виконують механізми (рис. 6.10).

Як немеханізовані, так і механізовані кліткові батареї по своєму пристрої повинні відповідати цілому ряду вимог гігієни. Не можна допускати, щоб птиця одержувала у клітках травми від яких-небудь гострих предметів або механізмів, що рухаються (кормороздавачів, скребків тощо).

Підлога в клітках повинна бути виготовлена з досить товстих металевих прутів (4-5 мм), щоб вони не викликали наминів ніг у птиці. Нахил підлоги клітки для скочування яєць не повинен перевищувати 4°, тому що більш крутий нахил викликає захворювання ніг у птиці. Дверцята кліток повинні надійно закриватись, щоб кури не відкривали їх і не випадали на підлогу.

Рис. 6.10. Утримання птиці у сучасних механізованих батареях

Лист для збирання посліду або настил між ярусами кліток для послідних шкребків не повинні пропускати послід або рідину в нижчерозміщені яруси. І, нарешті, клітки повинні добре проглядатися, щоб легко можна було спостерігати за клінічним станом птиці.

У ЄС останнім часом багато країн все активніше виступають за заборону кліткового способу утримання птиці як негуманного, а деякі зовсім заборонили законодавчим шляхом. Наприклад, заборона на кліткове утримання птиці діє у Швейцарії вже понад двадцять років, а згідно з директивою ЄС 99/74 від 19 липня 1999 року у країнах співтовариства було припинено використання кліткових батарей традиційної конструкції для утримання яєчних курей ("conventioncilcages або batterycages" – відповідно до міжнародної класифікації) як такі, що не забезпечують реалізацію біологічних особливостей природної поведінки птиці: у нових інвестиційних проектах – з 1 січня 2003 року, а вже встановленого кліткового обладнання – з 1 січня 2012 року. Як тимчасову альтернативу на перехідний період запропоновано застосовувати так звані "оснащені" (інша назва "збагачені") кліткові батареї (Modified Enriched cages або Fumishedcages).

"Збагачені" кліткові батареї згідно зі згаданою директивою ЄС повинні бути обладнані низкою елементів, що мають сприяти реалізації особливостей природної поведінки птиці, а саме: сідалами, гніздами для знесення яєць з м'яким покриттям підлоги, місткістю із підстилкою або пристроєм, що її імітують, засобом для притуплювання кігтів тощо, забезпечувати в розрахунку на кожну курку площу підлоги клітки не менш ніж 600 см2 (у кліткових батареях звичайного типу – 400 – 550 см2/гол. залежно від кросу), крім того, площу ареалу під гніздо та місткість із підстилкою не менш як 150 см2. Встановлено обмеження також щодо мінімальної кількості птиці в одній клітці. Вона має бути не менше 7 голів. У подальшому планується взагалі відмовитися від кліткового утримання та перейти на такі альтернативні варіанти, як утримання курей яєчного напрямку продуктивності на підлозі (підстилці, сітчастій або решітчастій), на багатоярусній підлозі, вільно-вигульне та "органічне" утримання.