Утримання гусей

Гусенят вирощують на глибокій підстилці, сітчастих і планчастих підлогах, у клітках, літніх таборах, на відгодівельних площадках, водних вигулах, а також комбінованим способом. Всі способи поєднують два основних принципи: вирощування молодняку на м'ясо до настання ювенальної линьки й диференціювання зоогігієнічних режимів залежно від вікових і видових особливостей птиці.

При круглорічному виробництві м'яса гусей найпоширеніше вирощування молодняку з добового або 10 – 20-денного віку на глибокій підстилці (рис. 6.24). Для обігріву в перші 3 тижні використовують брудери. Молодняк годують із листів, жолобових годівниць, напувають із вакуумних скляних напувалок (рис. 6.25). Приміщення розділяють на секції знімними металевими сітками. Напувалку встановлюють у центрі пташника над каналізаційним жолобом і закривають зверху решітками.

Щільність посадки гусенят з добового віку до забою 4 гол/м2. Гусенят можна вирощувати до 20 – 30-денного віку в закритих приміщеннях на сітчастих підлогах із щільністю посадки 10 гол/м2.

Рис. 6.24. Вирощування гусенят на глибокій підстилці

Рис. 6.25. Використання вакуумних напувалок

У перші 2-3 тижні для гусенят під брудером підтримують температуру на рівні 24 – 30 °С, а в приміщенні – 22 – 26 °С з постійним зниженням до кінця вирощування до 18 – 20 °С.

Один з самих ефективних способів вирощування гусенят – на сітчастих підлогах групами не більше 35 голів у секції. При цьому створюється середовище, що наближається до умов при вирощуванні в клітках (рис. 6.26). У літній період гусенят утримують у літніх таборах. Але більш ефективний спосіб вирощування молодняку у літній період – на спеціально бетонованій відгодівельній площадці розміром 18 × 200 м. При щільності посадки 5 гол/м2 можна відгодовувати до 18 тис. голів.

Рис. 6.26. Вирощування гусенят на сітчастій підлозі

Рис. 6.27. Вирощування гусей із використанням водних вигулів

Використовують купальні канавки, водні вигули й природні водойми. При цьому щільність посадки на 1 га водної поверхні не повинна перевищувати 130 – 150 голів (рис. 6.27).

Ремонтний молодняк гусей вирощують у пташниках з добового до 210 – 240-денного віку або в літніх таборах з 56 до 180- денного віку. З добового до 3-тижневого віку гусенят утримують на підстилці, а надалі – на сітчастих підлогах. Щільність посадки у віці з 2 до 8 місяців – 3 гол/м2, а надалі не більше 1,5 гол/м2. З місячного віку в теплу пору року гусенят випускають на пасовища або в раціони включають соковиті й зелені корми, які згодовують з окремих годівниць. Гусенята повинні регулярно користуватися водоймами й купальними канавками в солярії, що сприяє більш швидкому формуванню оперення (рис. 6.28).

Рис. 6.28. Вирощування ремонтного молодняку гусей на водоймі

При цьому собівартість продукції знижується на 20 – 30 %.

Ремонтний молодняк найчастіше вирощують на глибокій підстилці, частково її заміняють сітчастою підлогою. Підстилка повинна бути сухою і чистою. В іншому випадку в них оперення скуйовджується, що в свою чергу погано захищає птицю від температурних впливів навколишнього середовища. Допустима вологість підстилкового матеріалу не більше 30 %. При застосуванні вологої і цвілої підстилки може виникнути аспергильоз у гусей.

Для батьківського поголів'я використовзується вигульна система утримання. При цій системі дорослих гусей утримують з пташниках з соляріями (рис. 6.29). По центру пташника влаштовують технологічний коридор шириною 1,2 м.

По обидва боки коридору на висоті 0,45 м влаштовують каналізаційний канал шириною 1 м, закритий знімними сітчастими решітками (розмір лунок 25 × 30 мм). Решту площі приміщення відводять під підстилку. Підстилковий матеріал кладуть на чисту, продезінфіковану, суху підлогу з твердим покриттям шаром не менше 5 см з подальшим щоденним підсипанням.

На сітчастій частині підлоги, що складає 25 – 30 % загальної площі пташника, встановлюють напувалки, на відстані не менше 1,5 м від напувалок встановлюють бункерні годівниці. Фронт годівлі – 3 см на голову, фронт напування – 2 см. Для переходу гусей з підстилки на сітчастий настил влаштовують пандус. Щільність посадки 1,5 гол/м2 (у південних районах вона може бути

Рис. 6.29. Пташник для утримання батьківського стада гусей

збільшена до 2,5 гол/м2). Уздовж поперечної перегородки встановлюють гнізда з розрахунку одне на три самки.

Свіжу підстилку підсипають у гнізда звечора. У результаті до ранкової масової яйцекладки гуски зносять яйця на суху й чисту підстилку.

Гуси порівняно з іншими видами сільськогосподарського птиці здатні легко переносити низьку температуру повітря (рис. 6.30).

Рис. 6.30. Вигул гусей за мінусової температури

Однак для одержання високої продуктивності в пташнику в зимовий період необхідно підтримувати температуру на рівні +14 °С, вологість повітря – 70 – 75 %. При більш низькій температурі повітря погіршуються інкубаційні якості яєць.

Пташник розділяють на секції знімними перегородками висотою 1,2 м. Якщо практикується природне спаровування гусей, то в кожній секції розмішують 250 – 300 голів. Утримання гусей в секціях меншими групами при природному паруванні призводить до зниження заплідненості яєць. Це пов'язано з тим, що певна частина гусаків у стаді парується тільки з однією гускою. Відсоток таких гусей у стаді досягає 20 – 25 %. Решта гусаків можуть паруватися з 5 – 9 різними гусками. При застосуванні штучного осіменіння місткість кожної секції не повинна перевищувати 120 голів. Велике поголів'я гусок в секціях ускладнює роботу, пов'язану з проведенням штучного осіменіння.

Батьківське поголів'я гусей затримують при щільності посадки 1,3 голови на 1 м площі підлоги пташника. Уздовж поперечних перегородок встановлюють гнізда з розрахунку одне на 3 самки. Розміри гнізда, м: ширина – 0,4, довжина – 0,6, висота поріжка – 0,1. Гнізда в пташниках встановлюють за 3 – 4 тижні до початку масової несучості, що дає можливість гусям звикнути до них і в результаті більше 95 % яєць вони зносять у гнізда, які розташовують в одну лінію. Не рекомендується розміщувати їх впритул до холодних стін та у місцях з яскравим прямим освітленням. Дно гнізд роблять дерев'яним, краще з фанери. Не можна робити його з металевих грат, оскільки гуски намагаються заривати знесені яйця, що може призвести до збільшення числа бою і насічки. У якості підстилки використовують стружку, яку підсипають звечора.