Біологічні особливості пшениці ярої
№ з/п |
Абіотичні фактори і біологічні особливості |
Показники |
1 |
2 |
3 |
1. |
Тепло:
|
+1+2 +17+20 +4+5 |
|
-10-11 +16+25 1500-2000 |
|
2. |
Волога:
|
|
3. |
Винос елементів живлення, кг/ц основної та побічної продукції:
|
|
4. |
Вимоги до реакції ґрунтового розчину |
рН 6,0-7,5 |
5. |
Відношення до світла (довжина дня) |
довгого дня |
6. |
Оптимальна щільність ґрунту, г/см3 |
|
7. |
Індекс листової поверхні Оптимальна площа листкової поверхні на 1 га, тис. м2 |
4,0-5,5 40-55 |
8. |
Тип кореневої системи |
мичкуватий |
9. |
Заглиблення коренів у грунт, м Горизонтальне розростання кореневої системи, м |
1,0-1,5 1,0 |
10. |
Використання ФАР, % |
1,0-1,5 (задовільне) 3,0-4,0 (добре) |
11. |
Спосіб запилення |
самозапильний |
12. |
Тривалість вегетаційного періоду, днів |
90-110 |
Місце культури в сівозміні. Пшениця яра – це культура, яка досить чутлива до попередників. Кращими попередниками для ярої пшениці є багаторічні й однорічні бобові трави, горох, кукурудза, картопля, широкорядні посіви гречки і проса. Не слід її розміщувати після культур, які сильно висушують грунт – соняшнику, суданської трави, сорго, ячменю, цукрових буряків та у повторних посівах.
Обробіток грунту. Кращим при вирощуванні пшениці є напівпаровий обробіток грунту. Після збирання попередника проводять лущення поля дисковими знаряддями (ЛДГ-10; 15) у двох напрямках на глибину 6-8 см. Через 2-3 тижні після першого відростання бур'янів проводять друге лущення БДТ-7 на глибину 8- 10 см.
Після відростання бур'янів і внесення добрив проводять оранку на зяб. Глибина оранки після просапних культур 20-22 см, а інших попередників – 25-27 см. Можна застосувати як полицеву оранку плугами (ПЛН-5-35 та ін.), так і безполицевий обробіток плоскорізами або чизелями, оскільки значної різниці в урожайності зерна не спостерігається. Восени поверхню поля вирівнюють, а після полицевої оранки розробляють борозни і гребені.
Після збирання кукурудзи проводять дискування в два сліди, а зяблеву оранку – на глибину 22-25 см без розриву в часі між дискуванням і оранкою. Після картоплі і буряків орють без попереднього лущення, або обробляють поле лише плоскорізними знаряддями.
У Степу на грунтах середнього і легкого механічного складу, восени основний обробіток грунту проводять на глибину 10-14 см культиваторами-плоскорізами КПШ-5, КПШ-9, ОПТ-2-5, КТС-10-02, КТС-10-01 або іншими, а на важких солонцюватих – до 27 см. Потім поле обробляють на глибину 4-6 см голчастими знаряддями БІГ-3, БМШ-15, БМШ-20.
Напровесні при дозріванні ґрунту проводять боронування, а безпосередньо перед сівбою – культивацію на глибину заробки насіння (5-6 см). Після безполицевого обробітку можна застосовувати дискові борони або лущильники.
Удобрення. Під яру пшеницю залежно від агрохімічного складу грунту і попередників, вносять повне мінеральне добриво під основний обробіток ґрунту, з розрахунку 40-60 кг д. р. NPK на гектар і при сівбі -10-15 або 15-20 кг/га.
За інтенсивної технології вирощування пшениці ярої після непарових попередників (кукурудзи на зерно та інших) потрібно вносити повне мінеральне добриво (NPK) в нормі 60-90 кг/га д. р.
Для ярої пшениці дуже ефективне застосування прикореневих підживлень азотом у фазі кущіння з розрахунку по 30-40 кг/га д. р.
В цілому застосування азотних добрив на ярій пшениці подібне до внесення під озиму пшеницю. Однак підживлення її азотом має бути гнучким і адаптивним. На норму і строк внесення впливають ті ж закономірності, що й стосуються озимої пшениці.
Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Підготовка насіння до ярої пшениці така ж, як і озимої. Перед сівбою насіння протруюють Вітаваксом 200 ФФ, 34 % в. с.-к. – 2,5 л/т; Вінцитом, 5 % к. е. – 2 л/т; Дивіденд стар, 36 % т. к. с. – 1,0 л/т; Раксилом, 6 % т.к.с. – 0,4 л/т. Витрата води при протруюванні становить 8-10 л/т.
Для сівби використовують високоякісне насіння, із чистотою не нижче 98, схожістю не нижче 92 %. Сівбу проводять у ранні строки. Висівають пшеницю першою серед ранніх ярих хлібів, на початку польових робіт. Запізнення з сівбою навіть на 10 днів може призвести до зниження врожайності на 20-25 %, внаслідок зниження продуктивної кущистості, пошкодження рослин мухами, фузаріозом. Для кращого кущіння глибина заробки насіння має складати 3–5 см, але якщо верхній шар грунту пересох, то насіння слід загортати на глибину 6-8 см.
Найвищий урожай у сортів м'якої пшениці формується при густоті 450-500 стебел на 1 м2, а твердої – 500-550. Густота такого стеблостою забезпечується при сівбі 4,5-5,0 млн. шт. схожих насінин на га після кращих попередників, а після гірших – 5,0-5,5 млн. шт. на га. Для твердої пшениці оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,0–5,5 млн. шт./га, а після гірших – 5,5-6,0 млн. шт./га схожих насінин. Середні норми висіву в Поліссі 5,5-6,0 млн., в Лісостепу – 5,0-5,5, в Степу – 4,5–5,0 млн. схожих насінин на 1 га. Підвищені норми висіву пов'язані з тим, що яра пшениця має низький коефіцієнт кущіння.
Догляд за посівами. Після сівби поле боронують легкими або середніми боронами, а за недостатнього зволоження коткують кільчасто-шпоровими котками і боронують. Якщо після сівби випадають інтенсивні дощі і з'являється щільна грунтова кірка, то її потрібно зруйнувати боронуванням впоперек сівби легкими боронами або ротаційними знаряддями. Якщо проростки пшениці вже на глибині 2-3 см від поверхні ґрунту, а глибина сівби не перевищує 4 см. то боронувати слід ротаційними мотиками. Якщо ж кірка утворюється після з'явлення сходів, то з метою її руйнування та боротьби з бур'янами, боронування проводять після сходів під час кущіння.
Захист посівів від бур'янів, шкідників і хвороб. Основними засмічувачами посівів ярої пшениці є дводольні багаторічні (насамперед коренепаросткові) та однорічні бур'яни. Для їх знищення у фазі кущіння використовують такі гербіциди: Гранстар, 75 % в.г. – 0,020-0,025 г/га; Естерон 85 % к.е. – 0,6-1,0 л/га, Пріма, к.е. – 0,4-0,6 л/га, Гроділ ультра 17,5 % в.р. – 0,15-0,20 кг/га.
Велику шкоду пшениці ярій завдають хвороби і шкідники. Проти смугастої хлібної блішки (ЕПШ – 6-8 екз./м2), стеблових хлібних блішок (ЕПШ – 3-4 екз./м2), гессенської і шведської мух (при заселенні 15-20% рослин) у фазі 2-3 листків сходи обприскують Арріво, 25 % к.е. – 0,2 л/га, Карате, 5 % к.е. – 0,2 л/га; Фастак, 10 % к.е. -0,1 л/га, Децис, 2,5 % к.е. – 0,25 л/га. Проти жуків п'явиці звичайної (10-15 екзУм2) у фазі кущіння посіви обприскують Карате, 5 % к.е. – 0,15 л/га або Фастаком, 10 % к.е. – 0,1 л/га. Проти борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу та інших захворювань на початку колосіння посіви обробляють Імпактом, 25 % к.е. – 0,5 л/га; Альто Супером 33, % – 0,4 – 0,5 л/га; Абакусом, 12,5 % м.к.с. -1,25-1,75 л/га.
При наявності в посівах личинок кпопа-черепашки (2–4 екз./м2), личинок трипса (20-30 екз./м2), попелиць (20-25 екз./м2), хлібних жуків (3-5 екзУм2) у фазі молочного стану зерна посіви обробляють Карате, 5 % к.е. – 0,15 л/га; Волатоном, 50 % к.е. – 1,6-2,0 л/га або Фастаком, 10 % к.е. – 0,1 л/га та ін.
Збирання врожаю. При застосуванні інтенсивної технології основним способом збирання пшениці ярої є пряме комбайнування. Збирання проводиться комбайнами СК-5 “Нива”, Дон-1500, “Джон Дір”, “Бізон”, ”Лан” та ін. При інших технологічних схемах та значному забур'янені полів або нерівномірному достиганні застосовують роздільне збирання. Скошування посівів у валки проводиться жниварками ЖХМ-6; ЖВР-10А; ЖБВ-4,2; ЖВА-6 та іншими.