Стадії розвитку гороху

1Рахуються з вузла з сім 'ядолями

Тому господарства з різною формою власності надають перевагу саме сортам, які стійкі до вилягання, оскільки вони є високотехнологічними (В. А. Іщенко, 2007).

В Україні вирощують фуражні та цінні сорти гороху, з яких виробляють крупу. До фуражних належать такі сорти: Ароніс, Беркут, Вінничанин, Вінець, Грант, Дамір 2, Елегант, Камертон, Луганський, Лазер, Менгір, Схід, Світязь, Явор, Харківський 320, Харківський стальний, Харківський янтарний та ін. З цінних сортів поширені: Світ, Харків'янин, Степовик, Норд, Надійний, Комбайновий 1, Інтенсивний 92, Беркут, Аграрій та ін. На зелений горошок в Україні районовані: Ранній консервний 20/21, Ранній Грабовський 11, Овочевий 76, Превосходний 240. Із сортів овочевого гороху поширені Альфа, Вега, Гермес, Горн, Каскад, Селена, Уладівський харчовий та інші.

Місце культури в сівозміні. Кращими для гороху попередниками € культури, які залишають поле чистим від бур'янів і не висушують ґрунт. У районах з посушливим кліматом не слід висівати його після цукрових буряків, соняшнику, суданської трави, сорго. Не треба вирощувати горох після інших бобових і гороху, бо це сприяє розвитку фузаріозу, розмноженню нематод, бульбочкового довгоносика та зерноїда. Не можна розміщувати посіви гороху близько від посівів багаторічних бобових трав, на яких зимують бульбочкові довгоносики. На одному і тому самому місці горох можна вирощувати не раніше, ніж через 4 роки. В сівозміні горох доцільніше розміщувати між двома зерновими злаковими культурами або між зерновою злаковою і технічною не бобовою культурою.

Обробіток ґрунту. При вирощуванні гороху максимальну увагу слід приділяти боротьбі з бур'янами. Тому потрібно застосовувати поліпшений або напівпаровий обробіток ґрунту з дворазовим лущенням стерні та ранньою зяблевою оранкою або іншим видом основного обробітку грунту. В цілому основний обробіток ґрунту під горох такий самий, як і під ранні ярі хлібні культури.

Весняний обробіток починають з боронування в 1-2 сліди зубовими боронами і вирівнювання поверхні ґрунту шлейфами. Перед сівбою проводять культивацію в 1-2 сліди на глибину 7-8 см з одночасним боронуванням. На легких ґрунтах перед сівбою застосовують коткування.

Удобрення. Горох добре реагує на застосування органічних і мінеральних добрив. Однак органічні добрива у вигляді напівперепрілого гною або компосту з розрахунку 18-20 т/га вносять тільки на бідних піщаних грунтах, і доповнюють їх фосфорними добривами. На більш родючих грунтах таке удобрення спричинює інтенсивний ріст зеленої маси ("жирування"), що затримує достигання врожаю.

При вирощуванні гороху досить важливу роль відіграють фосфорно-калійні добрива. Однак, фосфорні (Р60-100) і калійні (K60-100) добрива краще вносити під попередник – буряк, кукурудзу, зернові. Це важкорозчинні добрива і для формування врожаю гороху вистачає їх післядії та запасів цих елементів в грунті. Проте, після малоудобрених попередників, на грунтах з низькою родючістю та недостатнім забезпеченням фосфором і калієм, вносять P40-60K40-60 під оранку.

На грунтах з низьким вмістом магнію (менше 2-5 мг на 100 г грунту) рекомендується вносити магнієві добрива з розрахунку 30-40 кг/га МgO. Крім цього досить ефективним є позакореневе підживлення сірчанокислим магнієм в період вегетації.

Оскільки, горох є азотфіксуючою культурою, то азотні добрива (20-30 кг/га д.р.) застосовують лише у випадках, якщо під час сівби вміст легкогідролізованого азоту в орному шарі грунту менший ніж 80 мг/кг грунту.

Для поліпшення азотного живлення за рахунок фіксації симбіотичного азоту, насіння перед посівом обробляють бульбочковими бактеріями, проводячи інокуляцію ризоторфіном.

З метою вирішення проблеми дефіциту доступних форм біогенних елементів живлення в період вегетації, доцільно застосовувати сучасні види мікродобрив: Еколист, Вуксап, Нутрівант, Реаком та інші.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Насіння гороху готують наступним чином. Відразу після збирання його очищають і піддають фумігації хлорпікрином для знищення горохового зерноїда.

Для захисту від бактеріальних та грибкових захворювань (бактеріоз, кореневі гнилі, аскохітоз, фузаріоз), насіння протруюють такими препаратами: Максим ХL 035 (1,0 л/т), Бенлат, 50 % з.п. (2,0 л/т), Фундазол (2 л/т). Ці протравники можна використовувати в день сівби одночасно із ризоторфіном. Решта препаратів при поєднанні з бактеріальними добривами знищують бульбочкові бактерії, тому протруювання необхідно проводити не пізніше ніж за 2-3 тижні до сівби, а обробляти ризоторфіном і мікроелементами – в день сівби.

Горох висівають одночасно з ранніми ярими хлібами. Запізнення із сівбою на 7-12 днів на Поліссі може спричинити зниження врожаю на

0,2-0,3, а в Лісостепу- на 0,3-0,4т/га. Кращим способом сівби є вузькорядний. Однак, такі сівалки загортають насіння в грунт погано, тому використовують сівалки для звичайної рядкової сівби.

Крім того, в насінницьких цілях застосовують широкорядний спосіб сівби гороху із шириною міжрядь 45 см, який дає змогу отримувати якісне зерно. Проблемою такого вирощування є велика забур'яненість посівів.

Норма висіву гороху залежить від грунтово-кліматичної зони вирощування і біологічних особливостей сорту. Для зони Степу України рекомендується висівати: 0,9 -1,0; для Лісостепу – 1,0-1 ,2 і Полісся – 1,1-1,4 млн./га. Для високорослих сортів норму висіву зменшують на 0,8 -0,9 млн./га, для середньорослих збільшують на 0,1- 0,2 млн./га.

Поряд з цим, норму висіву встановлюють залежно від крупносгі насіння. Для крупнонасінних сортів норму зменшують на 10-15 %, для дрібнонасінних – на 10-15 % збільшують. Орієнтовна норма висіву для дрібнонасінних сортів (маса 1000 насінин менше 200 г) – 2,2-2,4 ц/га; середньонасінних (200-250 г) – 2,4-2,8 ц/га; крупнонасінних (більше 250 г) – 2,8–3,4 ц/га. Глибина загортання насіння становить 6- 8 см, на легких ґрунтах і в посушливих умовах – 8-10, а на важких і в умовах підвищеної вологості – 4–5 см.

Догляд за посівами. Відразу після сівби проводять коткування кільчасто-шпоровими або гладкими котками з одночасним боронуванням легкими боронами. Цей прийом ефективний у посушливих умовах, при підвищеній вологості його не проводять. Через 5-6 діб, якщо на посівах утворюється ґрунтова кірка і з'являються ниткоподібні проростки бур'янів, поле боронують ротаційними борінками.

Інтенсивна технологія передбачає внесення гербіциду Гезагард, 50 % к.с. (3-5 л/га), або Стомп 330, к.е (3-6 л/га) під досходове боронування. Він знищує однорічні дводольні та злакові бур'яни. До або після сходів у фазі 3-6 листків гороху можна застосовувати Півот (0,5-0,75 л/га). Для знищення багаторічних злакових бур'янів застосовують 1–2 л/га Фюзіладу Форте 150 ЕС к.е., або 0,4-0,8 л/га Центуріону, 24 % к.е., 1,75-2,0 л/га Пантери, 4 % к.е.. Якщо горох вирощують без застосування гербіцидів, то після з'явлення сходів, коли на рослині утвориться 3-4 листки, але ще не утворилися вуса, посіви боронують середніми боронами на швидкості до 4 км/год. За такої технології норму висіву потрібно збільшувати на 0,2-0,3 млн. схожих насінин на 1 га.

У технології вирощування гороху важливе місце належить захисту від хвороб і шкідників. В умовах України найбільш шкодочинні на посівах гороху є кореневі гнилі, псроноспороз і аскохітоз. Проти переноспорозу, а також аскохітозу посіви гороху обробляють у фазі бутонізації Рекс Т, 12,5 % к.с (0,5-1,0 л/га) або Танго, 50 % к.е. (0,6-0,8 кг/га).

Із шкідників на посівах гороху найбільш поширені бульбочкові довгоносики, попелиці, горохова плодожерка, вогнівки, трипси, гороховий комарик, горохова зернівка. Для захисту від бульбочкових довгоносиків на початку заселення шкідником проводять краєві обробки, а при збільшенні чисельності до 15-30 жуків на 1 м2, застосовують суцільне обприскування в період вегетації препаратами: Карате (0,1-0,125 л/га), Фастак 10 % к.е. (0,1-0.2 л/га). Регент (60 г/га) або іншими інсектицидами.

Проти попелиці, яка виявлена на краях поля і Ті чисельність складає 10-15 шт. на одну рослину, проводять краєві обробки. У випадку, коли попелиця розселилась на всьому полі та чисельність її досягла 20-30 екземплярів на рослину, для суцільного обприскування застосовують Децис, Акгелік (0,9-1,0 л/га), Бі-58 новий (1,5 л/га), Карате (0,1-0,125 л/га).

Проти горохової зернівки, вогнівок, плодожерки, трипсів посіви гороху в фазі цвітіння обприскують тими ж препаратами, що й проти попелиці.

Для знищення горохової зернівки відразу після збирання, до вильоту жуків із насіння, проводять його фумігацію.

Збирання врожаю. Боби на рослинах достигають не одночасно і після дозрівання розтріскуються. Тому збирання починають, коли на рослинах пожовтіє 70% бобів (у південних районах 50-60%). Вологість зерна повинна становити 35-40%. Основний спосіб збирання – роздільний. Скошують горох впоперек або під кутом 45° до полеглості. Підбір і обмолот валків проводять при вологості насіння 16-19% (при меншій вологості насіння сильно дробиться, а при більшій – пошкоджуються зародки). Зерно очищують, підсушують і зберігають при вологості 12-14%.

Згідно даних Регіонального центру (2000), інтенсивна технологія вирощування гороху на сірих лісових грунтах в умовах ВДСГДС передбачає:

• •розміщення після кукурудзи та цукрових буряків;
• •оранку на глибину 25-27 см;
• •внесення дефекату на основі повної гідролітичної кислотності на кислих грунтах та мінеральних добрив з розрахунку І^зоРзоКзо під передпосівну культивацію;
• •сівбу в ранні строки інкрустованим насінням вітчизняних сортів з нормою висіву 1,4 мли. шт. схожих насінин/га на глибину 5-6 см; •боронування до- і після появи сходів;
• •крайові обробки посівів інсектицидами при появі сходів проти бульбочкового довгоносика;
• •внесення гербіцидів (Базагран, 2 л/га) у фазі трьох листків гороху; •двократне внесення інсектицидів проти горохової зернівки та інших шкідників у фазі бутонізації та цвітіння;
• •механізоване збирання прямим комбайнуванням або роздільним способом.

Технологія забезпечує:

• •врожайність 4,0 т/га;
• •чистий прибуток 1 тис. грн./га;
• •рентабельність 73 %.

Інтегрована технологія вирощування гороху передбачає; •розміщення після кукурудзи, буряків, стерньових культур;

• •оранку на глибину 22 см;
• •внесення N10P10K10 в рядки при сівбі;
• •сівбу протруєним насінням вітчизняних сортів з нормою висіву 1,4 млн. шт. схожого насіння /га на глибину 5-6 см;
• •до- і післясходові боронування;
• •внесення інсектицидів проти горохової зернівки та інших шкідників на початку цвітіння гороху;
• •механізоване збирання роздільним способом.

Технологія забезпечує:

• •врожайність 2,5-2,8 т/га;
• •чистий прибуток 1,2 тис. грн./га;
• •рентабельність 120%.

Можлива для переважної більшості агропромислових формувань.

Екстенсивна технологія вирощування гороху передбачає: •розміщення після задовільних попередників;

• •оранку на глибину 18-20 см;
• •сівбу протруєним насінням з нормою висіву 1,4 млн. шт. схожого насіння/га на глибину 5-6 см;
• •досходове боронування;
• •Механізоване збирання роздільним способом.

Технологія забезпечує:

• •врожайність 1,5 т/га;
• •чистий прибуток 28,4 грн./га;
• •рентабельність 3,9 %.