Вапнування і гіпсування ґрунтів
Вапнування і гіпсування ґрунту в поєднанні із внесенням органічних добрив дає змогу оптимізувати реакцію ґрунтового розчину, наблизити її до нейтральної, що сприяє підвищенню ефективності добрив і агротехнічних прийомів вирощування.
Під впливом мінеральних добрив, здебільшого хімічно або фізіологічно кислих, різко зростає кислотність ґрунту. Тому проблема раціонального використання їх значною мірою залежить від регулярного вапнування ґрунту. Значне підвищення кислотності ґрунтів, за даними кафедри агрохімії Уманської ДАА, спостерігається в південному, південно-західному Лісостепу і подекуди навіть у північному Степу України.
Є культури, які добре ростуть і при деякому підкисленні ґрунту (pH 5,8-6,0), – картопля, льон, горох, жито, овес, ячмінь, бруква і турнепс, злакові багаторічні трави – вівсяниця (костриця) лучна, райграс багатоукісний і пасовищний, тимофіївка лучна, лядвенець рогатий. Люцерна, яра тверда пшениця, соняшник, кукурудза, сорго, могар, суданська трава, гарбузи, кавуни, дині, озимий ячмінь та інші культури ростуть на ґрунтах з реакцією ґрунту, близькою до нейтральної (pH 6,4-6,7) і нейтральною (pH 7,0). А еспарцет погано росте навіть при незначному підкисленні ґрунту. Для нього потрібні фунти з нейтральною і слабколужною (pH 7,2-7,4) реакцією.
При вирощуванні польових культур на фунтах з кислою реакцією (рНсол < 6,0) необхідно проводити їх вапнування. Норму вапна, як правило, визначають за формулою:
де – норма карбонату кальцію, т/га; – гідр гідролітична кислотність фунту, мг • екв/100 г; 1,5 – розрахунковий коефіцієнт.
Норму вапнякового матеріалу визначають за формулою
де Н вап.мат – норма вапнякового матеріалу, т/га; – норма вапна (), т/га; – масова частка нейфалізуючих речовин у вапняковому матеріалі у перерахунку на карбонат кальцію, %; 100 – коефіцієнт переведення відсотків у частку від 1.
При надмірній лужності грунту (pH 7,6-7,8) в Степу України треба його гіпсувати. Норму гіпсу (CaSO4 • 2Н2О, т/га) обчислюють за формулою
де 0,086 – міліграм-еквівалент гіпсу; Na – вміст обмінного натрію в грунті, мг екв/100 г; Е – ємність вбирання, мг • екв/100 г ґрунту; Н – потужність шару ґрунту, що підлягає меліорації, см; d – щільність складення цього шару ґрунту, г/см3; 0,1 – допустима частка увібраного натрію від загальної ємності вбирання (для степових солонців хлоридно-сульфатного типу засолення допускається вміст 5 % загальної ємності, тому замість числа 0,1 ставлять у формулі 0,05).