Основні принципи (елементи) програмування

Кожний з етапів програмування включає досить конкретні його елементи. Акад І. С. Шатілов виділив 10 рядів елементів програмування, які назвав принципами. Основна суть їх така:

• 1) розрахувати потенційну врожайність (ПУ) за використанням ФАР посівами;
• 2) розрахувати дійсно можливу, або кліматично забезпечену, врожайність (ДМУ, КУ) за природними ресурсами вологи і тепла;
• 3) спланувати реальну господарську врожайність (РПУ) за ресурсами, які є в господарстві;
• 4) розрахувати для спрогнозованої врожайності площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал (ФП) та інші фітометричні показники;
• 5) всебічно проаналізувати закони землеробства й рослинництва і правильно використати їх в конкретних умовах програмування;
• 6) розрахувати норми добрив і розробити систему найефективнішого їх використання;
• 7) скласти баланс води та для умов зрошення розробити систему повного забезпечення посівів водою по періодах вегетації;
• 8) розробити систему агротехнічних заходів виходячи з вимог вирощуваного сорту;
• 9) розробити систему захисту посівів від шкідників, хвороб та бур'янів;
• 10) скласти картку вихідних даних та використати ЕОМ для визначення оптимального варіанта агротехнічного комплексу по досягненні запрограмованої врожайності за величиною і якістю.

Для правильного обгрунтування запрограмованої врожайності треба врахувати господарські можливості та всебічно проаналізувати ресурси природних факторів урожайності, які в польових умовах суттєво майже не змінюються. Це насамперед сонячна радіація, тепло, волога, мінеральні сполуки грунту і добрив, вуглекислота повітря. Тому в процесі програмування розраховують потенційну врожайність за використанням ФАР на рівні доброго посіву (за А. А. Ничипоровичем 1,5- 3%), повного використання природних ресурсів вологи і тепла – дійсно можливу, або кліматично забезпечену, врожайність (ДМУ, КУ) та ефективного використання господарських ресурсів урожайності – реальну програмовану господарську врожайність (РГГУ).