Квасоля

Господарське значення. Квасоля є цінною зернобобовою високобілковою харчовою культурою. Вміст білка в її зерні становить 28- 30%. За якістю білок квасолі наближається до білків м'яса і добре засвоюється організмом людини. Насіння квасолі містить також органічні й мінеральні речовини: вуглеводи (45-52%), в тому числі цукор (5,2%), жир (1,8%) зольні елементи (4%), а також вітаміни A, B1, В2 та ін. Його широко використовують для приготування різних поживних і смачних страв – супів, борщів, вінегретів, пирогів, пюре тощо; дієтичних страв для хворих При захворюваннях печінки, сечового міхура; як сировину для консервної промисловості. У харчуванні використовують також зелені боби (спаржеві сорти квасолі), які містять до 15% білка, до 2% цукру, багаті на суху речовину та вітамін С. Використання квасолі як кормової культури обмежене через те, що в її недозрілих бобах, насінні, зелених листках містяться отруйні речовини.

Деякі види квасолі, наприклад багатоквіткову, з довгими виткими стеблами, використовують як декоративну рослину: вона є окрасою веранд, балконів, садових куточків відпочинку та ін.

Морфобіологічні та екологічні особливості. В Україні в польовій культурі поширена квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris Savi) (рис. 2.1.26), На присадибних ділянках трапляється квасоля багатоквіткова (Phaseolus multiflorus Wild). Квасоля звичайна – одна з найбільш теплолюбних культур серед зернобобових. Насіння її починає проростати при 10°С, сходи нормально ростуть лише при 12-14°С і гинуть при незначних заморозках – мінус 0,5-1 °С. У період вегетації оптимальною для росту й розвитку квасолі є температура 22-25°С.

Рис. 2.1.26. Квасоля звичайна: а – загальний вигляд: б – боби й насіння

Для проростання насіння квасолі потрібно багато вологи – близько 105 % від його маси, проте сходи добре витримують посуху. Дуже чутлива квасоля до нестачі вологи в ґрунті та повітряної посухи в період цвітіння – достигання (обпадають квітки, зав'язі). Найсприятливішою вологістю грунту в період вегетації є 70-80% НВ.

Кращими ґрунтами для квасолі є легкі за механічним складом чорноземи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (pH 6,5-7,5). На важких, кислих, заболочених або надто легких піщаних грунтах рослини ростуть погано.

Квасоля – світлолюбна культура, проте добре розвивається і при затіненні. Більшість форм звичайної квасолі – рослини короткого дня. За тривалістю вегетаційного періоду сорти поділяються на ранні, які достигають за 75-85 днів, середньостиглі (85-100) і пізньостиглі (100- 120 днів і більше).

Районовані сорти: Буковинка, Галактика, Докучаєвська, Панна, Стріке, Вид, Царівна, Серенгеті, Палаті, Патіон та ін.

Технологія вирощування. Квасолю в сівозміні висівають після озимих і ярих зернових культур, картоплі, цукрових буряків, кукурудзи, льону-довгунця. У сівозміні квасолю не слід повертати на попереднє місце раніше як через 4-5 років.

Основний обробіток ґрунту після стерньових попередників починається з лущення стерні дисковими лущильниками (ЛДГ-10А, ЛДГ-15А, ЛДГ-20) на глибину 6-8 см. Якщо треба, поле дискують удруге на глибину 10-12 см. Запирієні площі дискують двічі на глибину 10-12 см, засмічені осотом ^ спочатку дискують на 6-8 см і вдруге лущать полицевими лущильниками (ППЛ-10-25) на глибину 12-14 см. Після кукурудзи замість дискових лущильників використовують важкі дискові борони (БДТ-10). Після таких попередників квасолі, як цукрові буряки, картопля, і на полі, чистому від бур'янів, лущення не проводять.

Зяблеву оранку здійснюють плугами з передплужниками (ПЛН- 5-35, ПЛН-6-35) на глибину 20-22 см, після кукурудзи 25-27 см.

Рано навесні при настанні фізичної стиглості грунту поле боронують боронами БЗТС-1,0 у двох напрямках і на другий-третій день перший раз культивують культиваторами (КШУ-6) в агрегаті з боронами на глибину 10-12 см. Після культивації ріллю вирівнюють шлейфами, планувальниками або волокушами. Перед сівбою проводять передпосівну культивацію з боронуванням на глибину загортання насіння.

Удобрення. Квасоля дуже добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Гній зазвичай вносять під попередник, проте його можна в нормі 15-20 т/га вносити безпосередньо під квасолю.

Фосфорно-калійні добрива дають під зяблеву оранку, а азотні – навесні під першу культивацію. Середні норми мінеральних добрив: 30-45 кг/га азоту та по 45-60 кг/га фосфору й калію.

Для сівби використовують кондиційне насіння із схожістю не нижче 92-95%, добре відсортоване й за 2-3 місяці до сівби протруєне проти фузаріозу, антракнозу, пліснявіння з використанням ТМТД, фундазолу та інших протруювачів. Проти квасолевої зернівки восени насіння обробляють бромистим метилом (30-100 г/м3 приміщення). Безпосередньо перед сівбою (за 2-3 год до висівання) його обробляють ризоторфіном або іншими препаратами.

Висівають квасолю сівалками ССТ-8, СКОН-4,2, СО-4,2 у пізні строки, коли ґрунт прогріється до 11-13°С. Основний спосіб сівби – широкорядний з шириною міжрядь 45-60 см. Норми висіву залежно від районів вирощування коливаються від 300 тис. схожих насінин на 1 га у Степу до 350-400 тис. у Лісостепу та на Поліссі. Глибина загортання насіння на важких грунтах 3-4, на легких 5-7 см.

Догляд і збирання. Важливим агрозаходом при вирощуванні квасолі в посушливу весну є післяпосівне коткування поля кільчасто- шпоровими котками ЗККШ-6А. При утворенні грунтової кірки проводять досходове, а після з'явлення у рослин першої пари справжніх листків – післясходове боронування легкими боронами впоперек або по діагоналі рядків. При з'явленні бур'янів починають обробляти грунт у міжряддях культиваторами УСМК-5,4В, КРН-4,2А. Протягом вегетації міжряддя розпушують 2-3 рази на глибину 5-6 см. Зважаючи на малі площі посіву, гербіциди застосовувати не бажано. При потребі проводять ручне прополювання, що обходиться дешевше, ніж при застосуванні гербіцидів.

Після появи сходів квасолі та ретельного обстеження площі і виявлення бульбочкових довгоносиків посіви обприскують інсектицидами. У фазі бутонізації, цвітіння проти квасолевої зернівки обробки повторюють.

Урожай збирають, коли на рослинах побуріє 70-80% бобів. Скошують квасолю переобладнаними на низький зріз жатками ЖБА-3,5А, ЖРБ-4ДА, ЖБС-4,2 та ін. Використовують також квасолезбиральні машини ФА-4А, ФА-4М. Валки обмолочують зерновими комбайнами з підбирачами із зменшеною частотою обертів барабана (до 400- 500 об./хв), щоб уникнути травмування насіння.