Ярий ріпак

Господарське значення. Ярий ріпак має таке саме значення, як і озимий. Його вирощують на насіння, якеі містить від 35 до 45% слабо- висихаючої олії (йодне число 101), 21-30% протеїну і до 17-18% вуглеводів. Олію ярого ріпаку використовують для технічних цілей (у миловарній, текстильній, лакофарбовій, металургійній та інших галузях промисловості). Через високий вміст у ній ерукової (до 35-40%) і лінолевої (близько 10-13%) кислот харчові якості олії дуже низькі. Олія безерукових сортів має високі смакові властивості, широко використовується в харчуванні та різних галузях харчової промисловості. Макуха ріпаку містить багато білка (до 38-40%), добре збалансованого за олійнокислотним складом. Кількість лізину в ній досягає 6,1%. Проте кормова цінність макухи низька внаслідок високого (до 6%) вмісту шкідливих глюкозинолатів, які зумовлюють гіркий смак її і негативно впливають на роботу щитоподібної залози тварин (особливо свиней і птиці). Тому згодовувати її можна невеликими дозами після спеціальної обробки. Макуха безерукових і низькоглюкозинолатних сортів негативного впливу на організм тварин не справляє.

Зелене маса ярого ріпаку широко використовується для кормових цілей. У ній міститься 4,9-5,1% білка, тобто удвічі більше, ніж у зеленій масі кукурудзи та соняшнику. Ярий ріпак -добрий медонос.

Батьківщина ярого ріпаку – Європа. Нині він дуже поширений у Канаді, Китаї, Індії, Пакистані, де займає площу, більшу, ніж озимий ріпак.

Морфобіологічні та екологічні особливості. Ярий ріпак Brassica napus oleifera annua Metzg. – однорічна рослина з родини капустяних (Brassicaceae) належить до того виду, що й озимий ріпак.

Вегетаційний період ярого ріпаку 95-110 днів. Сходи з'являються на 5-6-ий день після висівання. В перші 20-30 днів після сходів стебло росте повільно, в цей час утворюється невелика розетка листя. Цвітіння починається на 35-50-ий день після сходів і триває 20-35 днів і більше.

Ярий ріпак – холодостійка рослина, насіння його починає проростати при температурі 1-3 °С, дружні сходи з'являються через 5-7 днів (при температурі 9-12°С). Вони витримують заморозки до мінус 3-5°С, дорослі рослини – до мінус 8°С. Для росту вегетативної маси потрібна помірна температура (18-20°С), під час цвітіння та достигання насіння сприятливою є температура 23-25°С. Сума середньодобових температур за вегетацію становить 1700-2100°С.

Ярий ріпак належить до вологолюбних культур, найбільше води рослини поглинають у період бутонізації – цвітіння. Посуха в цей час призводить до зниження врожаю насіння.

До ґрунтів ярий ріпак не дуже вибагливий, але кращі врожаї дає на чорноземних і добре підготовлених опідзолених грунтах. Непридатні для нього легкі піщані та солонцюваті ґрунти. Він забирає з ґрунту багато поживних речовин, тому при внесенні добрив значно підвищує врожай.

Сорти ярого ріпаку, районовані в Україні: 71 30 КЛ, Белінда, Джеррі, Золар КЛ, Лунеді, ПР45Г73, Хіола 433, Хантер та ін.

Технологія вирощування. Кращі попередники ярого ріпаку – зернові колосові по пару, злако-бобові суміші на зелений корм, зернові бобові, кукурудза. Не слід висівати його після рослин родини капустяних. На попереднє поле ріпак можна повертати не раніше ніж через 4-5 років.

Удобрення. Ярий ріпак чутливий до органічних і мінеральних добрив. Гній (20-30 т/га) краще вносити під попередню культуру чи в пар. Під оранку пару чи зябу вносять фосфорні й калійні добрива по 40-60 кг д. р. на 1 га, азотні 60-90 кг/га навесні під передпосівну культивацію. Нарівні з повним мінеральним добривом (N60-90P40-60K40-60) на підзолистих ґрунтах слід вносити вапно, а на лісових і піщаних – сірку.

Обробіток ґрунту. Система основного обробітку ґрунту під ярий ріпак аналогічна тій, яку застосовують у відповідній грунтово- кліматичній зоні під ранні ярові культури. Після збирання попередника (колосових хлібів) ґрунт лущать, потім орють на глибину 20-22 см, а на засмічених багаторічними бур'янами полях здійснюють систему посиленого зяблевого обробітку з використанням гербіциду 2,4Д і глибоку оранку (25-30 см і більше), залежно від товщини гумусового шару. Для накопичення вологи взимку проводять снігозатримання. При поверхневому чи плоскорізному основному обробітку ґрунту із залишенням на зиму стерні навесні обов'язково застосовують гербіциди.

Навесні при фізичному достиганні Грунту на зораних полях зяб боронують у два сліди зубовими боронами, а на полях з поверхневим чи плоскорізним обробітком – голчастими боронами типу БИГ-3. Щоб сівба була високоякісною, дуже важливо вирівняти й добре розробити поверхню поля. Ефективне при цьому використання комбінованих агрегатів, які одночасно розпушують, вирівнюють і коткують грунт. Для передпосівної культивації культиватори обладнують плоскорізальними робочими органами, боронами та шлейфами. Глибина передпосівної культивації 5-6 см.

Під передпосівну культивацію, а краще одночасно з нею вносять азотні добрива (N60-90), а також гербіцид трефлан (0,8-1 кг/га д. р.).

Сівба. Висівати треба високоякісне насіння із схожістю не нижче 80-85%. Перед сівбою насіння протруюють ТМТД або іншими препаратами.

Ярий ріпак висівають рано, одночасно із сівбою ярих колосових культур. Запізнення з висіванням на 5-10 днів проти оптимального строку призводить до зниження врожаю насіння на 25-50%.

Сіють ріпак звичайним рядковим і широкорядним способами з міжряддям 45 см. Норма висіву насіння 9-12 кг, при широкорядному способі 6-8 кг/га. Глибина висівання 3-5 см. Після сівби поле коткують кільчастими котками.

Догляд за посівами. Для знищення бур'янів проводять боронування по сходах ріїїаку зубовими боронами у фазі 4-5 справжніх листків у другій половині дня, коли тургор рослин значно менший і вони менше пошкоджуються.

На широкорядних посівах проводять 2-3 розпушування на глибину 5-6 см, застосовуючи пристосування для охорони рослин від присипання грунтом.

Протягом усього періоду вегетації ярий ріпак пошкоджується багатьма шкідниками: хрестоцвіті блішки, ріпаковий трач, ріпаковий листогриз, квіткоїд та ін. З грибних захворювань ріпак часто уражується іржею і попелюхою. Боротьбу з цими шкідниками і хворобами проводять так само, як і на озимому ріпаку.

Збирання. Ярий ріпак збирають так само, як і озимий. Застосовують два способи збирання – пряме комбайнування і двофазний. Використовують зернові жатки та переобладнані зернові комбайни.