Суріпа

Господарське значення. В насінні суріпи міститься 33-42% слабковисихаючої олії, яка подібна до ріїїакової, але важче омилюється. Вміст ерукової кислоти знижує її смакові якості, тому для харчових цілей використовують рафіновану олію або олію низькоерукових сортів суріпи. Як технічну олію її використовують у миловарній, лакофарбовій, металургійній та інших галузях промисловості. Макуху суріпи, яка містить до 40% повноцінного білка, згодовують тваринам малими дозами, бо в Ній містяться шкідливі для організму тварин глюкозиди. Для кормових цілей використовують також зелену масу озимих форм суріпи. Суріпа має значення як медоносна рослина. За своєчасної і якісної боротьби з бур'янами вона є добрим попередником ярих польових культур.

Суріпу здавна вирощують у країнах Європи, Північної та Південної Америки, Азії, Австралії. В Україні її сіють як олійну культуру й на зелений корм. За сприятливих умов озима суріпа дає врожай насіння 25-30 ц/га, зеленої маси 300-350 ц/га.

Морфобіологічні і екологічні особливості. В культурі поширені озима (Brassica rapa oleifera D. C.) та яра (Brassica campestris L.) форми суріпи. Належить до родини капустяних (Brassicaceae). Це однорічна перехреснозапильна трав'яниста рослина з дрібним кулястим, коричневим насінням, маса 1000 шт. якого становить 3-4 г.

В Україні більше поширена озима суріпа. Характерною особливістю її є утворення восени лежачої розетки листків. З настанням похолодання точка росту здатна втягуватись у грунт, завдяки чому підвищується зимостійкість рослин.

Суріпа – культура довгого дня, досить вибаглива до вологи, холодовитривала. Насіння починає проростати при 2-3°С тепла. Рослини відзначаються швидким темпом росту. Сім'ядолі набувають оптимального розміру протягом 1-2 діб, на 5-10-ий день після появи сходів формуються перш справжні листки. Через 30-35 днів утворюються розетки з 6-8 листків. Восени швидко ростуть корені і листки, у яких накопичуються запасні речовини, що дає змогу рослинам добре витримувати несприятливі умови зимово-весняного періоду й забезпечує високий темп їх росту (8-12 см за добу) після відновлення весняної вегетації.

Серед капустяних культур суріпа озима найбільш морозостійка. Рослини витримують температуру повітря до мінус 20°С при відсутності снігу, але гинуть під глибоким снігом, якщо він випав на незамерзлу землю.

Озима суріпа більш скоростигла, ніж ріпак, і є для тварин найраннішим весняним кормом. Починає цвісти в Лісостепу в третій, у Степу – в другій декаді квітня. В цей період і настає укісна стиглість її посівів.

Як вологолюбна культура поглинає з Грунту в 1,5-2 рази більше води, ніж озима пшениця. Тому піщані й супіщані, грунти, які слабко утримують вологу, для суріпи малопридатні. Добре росте вона на дренованих нейтральних ґрунтах, погано – на оглеєних, а також на ділянках з близьким стоянням підґрунтових вод.

Районованими сортами в Україні є: Оріана, Раміра, Діамант.

Технологія вирощування озимих і ярих форм суріпи суттєво не відрізняється від агротехніки відповідного озимого і ярого ріпаку. Враховуючи, проте, що в суріпи дрібніше насіння, його треба висівати на глибину не більше 2-3 см. Норма висіву кондиційного насіння 8 – 9 кг/га. Спосіб сівби – звичайний рядковий, а на насіннєвих посівах – широкорядний з міжряддям 45 см.