Конфліктність юридичної практичної діяльності

Зв'язок тим або іншим чином з конфліктами є властивістю, притаманною юридичній практичній діяльності. Конфлікт — це зіткнення протилежних сторін, думок, інтересів, суб'єктів тощо або зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи суб'єктів взаємодій. В основі будь-якого конфлікту лежить ситуація, яка містить:

¨ протилежні позиції сторін з будь-якого приводу;

¨ протилежні цілі або засоби їх досягнення за даних умов;

¨ неспівпадіння інтересів, бажань, потреб тощо. Конфлікти поділяються на внутрішньособисті, міжособові,

¨ міжгрупові, організаційні, міжнаціональні, регіональні тощо.

Конфлікти виникають в процесі здійснення юридичної практичної діяльності, тому що юристи представляють, захищають, забезпечують права однієї сторони по відношенню до прав чи обов'язків іншої, а правопорушення, спір щодо права є конфліктами за своєю сутністю. Тому юридичну практичну діяльність можливо розглядати як засіб попередження та вирішення конфліктів. Конфлікти можуть виникати й у взаємовідносинах між юристом та суб'єктом, інтереси, якого він представляє тощо. Неприпустиме зіткнення інтересів може мати місце з причини суттєвих розходжень у свідченнях сторін, несумісності позицій щодо протилежної сторони або ж того факту, що існують суттєво різні можливості вирішити претензії чи погашення зобов'язання. До конфліктів, які найчастіше виникають в юридичній практичній діяльності доцільно віднести такі:

¨ конфлікти протилежності законних інтересів юриста та протиправних інтересів особи, яку він захищає;

¨ конфлікти протилежності інтересів осіб, інтереси яких одночасно представляє юрист або інтересів осіб, які він представляє та інтереси осіб, яких він раніше представляв;

¨ конфлікти протилежності власних інтересів юриста та особи, яку він представляє тощо.

З метою попередження конфліктів юрист не може:

¨ брати на себе ведення юридичних справ, якщо на його професійні рішення в інтересах клієнта вплинуть або можуть вплинути його фінансові, ділові, майнові або особисті інтереси;

¨ діяти як захисник протилежної сторони проти особи, яку він представляє з якоїсь іншої справи;

¨ представляти клієнта, якщо це представництво буде прямо порушувати інтереси іншого клієнта, або може бути суттєво обмежене зобов'язаннями юриста перед іншим клієнтом чи третьою особою;

¨ використовувати інформацію щодо клієнта на його шкоду, за винятком випадків, коли це дозволяється або вимагається законом та професійними нормами;

¨ надавати фінансову допомогу клієнту в зв'язку зі справою, що розглядається судом або має бути розглянутою судом, чи приймати винагороду за представництво клієнта від будь-кого, крім клієнта іт.ін.