Цивільний процес, як форма здійснення правосуддя у цивільних справах

Зміни в економічному та політичному житті нашої держави супроводжуються активними законодавчими реформами, які торкаються такої важливої сфери діяльності держави як здійснення судової влади. Основу таких реформ становлять: посилення судової влади; її незалежність від законодавчої та виконавчої влади; підвищення авторитету судової влади; законодавче врегулювання основ організації та порядку реалізації судової влади; запровадження європейських стандартів і принципів в сферу правосуддя, як форми реалізації судової влади; забезпечення доступності судового захисту; соціальна спрямованість судової влади.

Важливою функцією судової влади є правосуддя. Форми реалізації судової влади визначені Конституцією України.

У статті 124 Конституції України, статті 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено важливе визначальне положення для нашого суспільства, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. У цьому проявляється зв'язок правосуддя із судами загальної юрисдикції, які утворюють єдину систему судів України.

Поняття правосуддя, з точки зору принципу розподілу державної влади, визначається як "найвища процесуальна форма захисту суб'єктивних прав і законних інтересів суб'єктів права в тому відношенні, що інституційно і процедурно має забезпечити реалізацію конституційного права на судовий захист відповідно до принципу верховенства права у належних процедурах правосуддя"1. Отже, правосуддя - це здійснювана процесуальна діяльність суду з розгляду і вирішення юридичних справ, ухваленні законних і обгрунтованих та справедливих рішень у встановленій державою процесуальній формі.

У сучасному світі правосуддя розглядається як одне з важливих досягнень цивілізації. Це об'єктивно необхідна соціально-політична підсистема, яка забезпечує права і свободи людини і підтримує соціальне прагнення до справедливості, тому для цього, потрібно підходити з двох позицій: а) розглядати судове правозастосування, як особливий вид вирішення правового конфлікту; б) розцінювати цей вид державної діяльності, як об'єктивно необхідну соціально-політичну підсистему, призвану забезпечити реалізацію суб'єктивного права, створювати у громадян відчуття соціальної справедливості. Саме цими ознаками пояснюється чому функція правосуддя найбільш ефективно може здійснюватися лише державою в особі таких суб'єктів цивільного процесу, якими є суди загальної юрисдикції. Звичайно правосуддя повинно поєднувати в собі і правові і соціальні ознаки, тому правосуддя - це форма здійснення судової влади, в межах якої реалізуються також всі інші напрямки судової діяльності. Така форма передбачає певні способи і засоби прояву судової влади. Специфіка таких проявів визначається цивільним процесуальним законодавством України, яке детально врегульовує порядок розгляду і вирішення цивільних справ судами.

Само поняття правосуддя може розглядатися у декількох різних напрямках: це одночасно і діяльність суду, яка пов'язана із здійсненням правосуддя, і як процесуальна форма його здійснення. При цьому зміст його природи не міняється - воно призвано захищати права, свободи та інтереси особи, інтереси держави і суспільства. Цей висновок логічно випливає із природи цього правового явища, оскільки відрізняється від діяльності інших органів, які вирішують правові спори і здійснюють захист цивільних прав і охоронюваних законом інтересів, тим що воно здійснюється: 1) лише тільки спеціально створеним органом - судом; 2) шляхом розгляду і вирішення справ у судовому засіданні у встановленій законом процесуальній формі; 3) з ухваленням загальнообов'язкового судового рішення; 4) на основі пріоритетності судової форми захисту; 5) із забезпеченням ефективності та справедливості правосуддя; 6) наявності гарантії незалежності правосуддя; 7) доступності правосуддя; 8) наявність конституційних засад правосуддя.

Правосуддя виступає однією з форм державної діяльності - судової влади, яка здійснюється судами шляхом розгляду і вирішення цивільних справ у встановленому законом порядку. Тобто правосуддя це важлива конституційна форма здійснення судової влади. Є всі підстави вважати, що через відповідні форми державної діяльності здійснюються функції держави, які характеризуються своїм конкретним призначенням, організацією органів і специфічними способами їх здійснення. У цьому проявляється зв'язок виду (форми) державної діяльності з органами, через які вони здійснюються. Судова влада здійснює форму державної діяльності, яка організаційно оформляється у якості правосуддя. А правосуддя здійснюють суди.

Правосуддя торкається важливої сфери життя суспільства, а саме таких суспільних відносин, які визначаються державою як особливо цінні для неї і суспільства. Тому перед правосуддям стоїть завдання захищати права і свободи особи у таких відносинах і цей захист здійснюється за допомогою певних методів, які реалізуються у встановленій законодавством процесуальній формі, за допомогою одночасно складних, але й ефективних процесуальних процедур. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Виходячи з значення, яке має правосуддя для життя особи, функціонування суспільства і держави потрібно, поряд з конституційними основами організації і здійснення правосуддя, передбачити наприклад у статті 124 Конституції, положення, що: "Правосуддя, як виключна функція судової влади має за мету захист прав, свобод громадян, юридичних осіб, суспільних і державних інтересів". У цьому положенні знайшли б закріплення мета правосуддя, проявилася б соціально-правова значимість його для суспільства. Надаючи пріоритет Конституції у закріпленні мети правосуддя слід виходити із значимості Конституції у врегулюванні таких важливих відносин у суспільстві з участю фізичних та юридичних осіб держави, вона повинна конкретизуватися у завданнях того чи іншого виду судочинства.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів України" від 27.08.2012 р., закріплює правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя, визначає судову систему України, Стосовно правосуддя у цивільних справах, то воно здійснюється судами, які входять до системи судів загальної юрисдикції відповідно до ст. 17 Закону "Про судоустрій і статус суддів України": місцевими судами, апеляційними судами, Вищим спеціалізованим судом; Верховним Судом України.

Отже, правосуддя є функцією судової влади, яка полягає у здійсненні в порядку цивільного судочинства розгляду і вирішенню цивільних справ судом, перегляд судових актів у вищестоящих судових інстанціях, з метою захисту прав і свобод особи, інтересів держави і суспільства. Суб'єктом правосуддя виступають суди.

Правосуддя є вищою формою прояву судової влади, яка призвана забезпечити захист прав і свобод людини і громадянина. Ця функція правосуддя найбільш повно реалізується в судовому захисті. Саме судовий захист здійснюється судом. Така діяльність суду здійснюється в особливій процесуальній формі, яка визначається цивільним процесуальним законодавством і спрямована на виконання завдань цивільного судочинства, а саме "захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави" (ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України). Необхідність судового захисту виникає тоді коли суб'єктивне право особи порушено або обмежено і внаслідок цього матеріальне правовідношення (цивільне, сімейне, трудове тощо) не може нормально функціонувати. Виникає необхідність судового втручання у спірні відносини з метою їх врегулювання. Тому Конституція України у статті 55 закріпила важливе положення, що "права і свободи людини і громадянина захищаються судом". Це можливість для кожної особи звернутися за судовим захистом і отримати судовий захист. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною (ч. 3 ст. 3 ЦПК).

Реалізація права на звернення до суду за захистом, залежить від правового механізму. Тому законодавче врегулювання судового захисту є важливим атрибутом кожної держави. В Україні прийнято велика кількість законодавчих актів в яких передбачено право на судовий захист, розширено його межі, забезпечено гарантіями.

Захист цивільних прав здійснюється в порядку цивільного судочинства, шляхом розгляду і вирішення цивільних справ. Таким чином реалізується функція правосуддя.

В сучасний період постійно збільшується кількість цивільних справ, що розглядаються в судах. Цьому сприяє авторитет судової влади, доступність судового захисту, зростання правової обізнаності громадян.