Висновок експерта

Відповідно до ст. 66 ЦПК України, висновок експерта-докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Експерт - це особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань (ч. 1 ст. 53 ЦПК України). Експерт повинен відповідати особливим вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 р. № 4038-ХП, зокрема мати певний досвід роботи та пройти атестацію як судовий експерт певної спеціальності. Міністерство юстиції України веде державний Реєстр атестованих судових експертів, до якого обов'язково заноситься особа, яка є експертом.

Зазначене вище дослідження називається експертизою. Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України, експертиза призначається якщо для з'ясування певних обставин справи необхідним є застосування спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо. Результати експертизи відображаються у висновку експерта.

Структура висновку експерта. Висновок експерта складається із трьох частин: вступної, дослідницької та заключної.

Вступна частина експертного висновку повинна містити дані, які дають змогу індивідуалізувати зазначений висновок з-поміж інших висновків. Вона містить у собі: назву експертизи, ЇЇ номер; особу або орган, які призначили експертизу; відомості про експерта; нормативні документи та методичну літературу, які використовувалися експертом при розв'язанні поставлених питань (із вказівкою бібліографічних даних) тощо.

У дослідницькій частині описується процес експертного дослідження та обґрунтування висновків експерта. Необхідно, щоб суддя та учасники процесу розуміли, чому експерт прийшов саме до таких висновків. Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, їх реєстраційний номер, умови їх використання; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження.

У заключній частині викладаються висновки дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання.

Висновок експерта (експертів) оформляється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який проводив дослідження. Пізніше у заключній частині засвідчується відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключного висновку. Якщо експерт не є працівником державної спеціалізованої установи і працює на професійній основі самостійно, він підтверджує наданий ним висновок своїм підписом і печаткою із вказівкою ідентифікаційного коду суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо експерт працює у складі юридичної особи, його висновок також підтверджується підписом керівника та печаткою юридичної особи.

Сам висновок експерта варто розглядати не тільки як доказ, але і як процесуальний документ, до якого пред'являються певні вимоги, недотримання яких може привести до втрати цього доказу:

• - наукова обгрунтованість викладених висновків експерта, їх аргументованість і переконливість;
• - певна послідовність, ясність, конкретність, простота викладу процесу дослідження і тих висновків, яких дійшов експерт. У процесі доказування можуть бути використані тільки ті висновки експерта, що не вимагають для своєї інтерпретації спеціальних пізнань, є доступними для всіх учасників процесу;
• - грамотність і культура оформлення висновку. Гарантіями достовірності інформації, яка отримується в результаті використання цього засобу доказування можна вважати наступні:
• - компетентність особи, яка проводить таке дослідження: для того, щоб бути експертом, недостатньо тільки фаху роботи в певній галузі спеціальних знань або високої ділової репутації - особа, яка виконує функції експерта, повинна бути ще занесеною до Реєстру атестованих судових експертів, що є підтвердженням проходження нею державної процедури перевірки її компетентності, а отже, є додатковою гарантією її професійності;
• - дослідження проводиться не в довільному порядку, а згідно з відповідною науковою та методичною літературою;
• - іноді існує можливість перевірити висновок експерта шляхом призначення повторної експертизи, яка доручається іншому експерту (ч. 2 ст. 150 ЦПК України);

експерт несе кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку (ч. 1 ст. 384 КК України).

Висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду під час провадження у справі у встановленому ЦПК порядку. В інших випадках такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ (п. 17 ППВСУ від 12.06.2009 р. № 5).

Порядок дослідження висновку експерта передбачений у ст. 189 ЦПК України. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні. Якщо висновок експерта є для присутніх у залі судового засідання неясним або неповним, то експерт може бути викликаний у судове засідання для роз'яснення і доповнення висновку. Експерту можуть бути поставлені питання особами, які беруть участь у справі, а також судом. Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.