Поняття судових викликів і повідомлень

Можливість оперативного вирішення цивільних справ в значній мірі залежить від вчасного виконання судом вимог законодавства пов'язаного з реалізацією інституту судових викликів і повідомлень.

Відповідно до ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються на основі судових повісток та судових повідомлень.

Судові виклики це письмова вимога суду, яка офіційна адресована судом особам учасникам судового процесу і вручається їм під розписку з вказівкою часу і місця судового засідання та обов'язкової їх явки в такі засідання.

Такі виклики носять імперативний характер оскільки неявка наприклад свідка в судове засідання без поважних на те причин може розглядатися як прояв неповаги до суду і потягти за собою адміністративно-правову відповідальність передбачену ст. 185-3 КУпАП.

Судові повідомлення це письмове інформування судом осіб участь яких в судових засіданнях не є обов'язковою про час і місце розгляду справи.

До таких осіб як правило відносяться сторони, оскільки питання їх явки в судове засідання розглядається на основі їх диспозитивних начал, а тому такі повідомлення не носять для них обов'язковості. Разом з тим не повідомлення сторін, третіх осіб їх представників про час і місце розгляду справи є грубим порушенням їх процесуальних прав, оскільки в такому разі такі особи не мають можливості належним чином захистити в суді свої права, свободи та інтереси.

В той же час, якщо сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явилися, причин своєї неявки суду не повідомили, то в такому разі вони беруть ризик щодо негативних процесуальних наслідків на себе. Так в разі повторної неявки в судове засідання позивача та не направлення заяви до суду про розгляд справи в його відсутність суд відповідно до п. 3. ст. 207 ЦПК України залишає заяву позивача без розгляду постановляючи про це ухвалу.

В разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності чи причини неявки визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів, якщо позивач не заперечує проти цього (ч.1 ст. 224 ЦПК України).

Таким чином організація судових процесів лежить безпосередньо на кожному судці, оскільки останні визначають час і місце розгляду справи, оприділяють в об'ємних справах послідовність виклику свідків, вирішують питання щодо явки в судове засідання експертів, спеціалістів. З урахуванням даних обставин можна сказати, що інститут судових викликів і повідомлень є процесуальним інструментом який застосовується судом відповідно до кожної справи з метою організації судових процесів та оперативності розгляду судових справ.

Таким чином, інститут судових викликів і повідомлень за своїм змістом є доволі складним судовим інститутом, в якому з одного боку є суд як ініціатор викликів і повідомлень, який діє на підставі процесуального закону і тої справи, яка надійшла до суду, а з іншого особа, яка викликається до суду, в статусі: однієї із сторін, третьої особи, заявника, представника, свідка чи експерта.