Зміст судових повісток та письмових повідомлень та порядок їх вручення
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ЦПК України, судові повістки про виклик до суду надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. При цьому, в ч. 5 ст. 74 ЦПК вказано, що судові повістки разом із розпискою, а у випадках встановлених ЦПК, разом з копіями відповідних документів надсилаються поштою чи рекомендованим листом із повідомленням, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Уразі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:
- - юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- - фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Слід зазначити, що як зазначається у ч.6 ст. 74 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Разом з тим, якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.
Відповідно до ч. 8 ст. 74 ЦПК України, судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.
Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На пі випадки поширюється правило ч.4 ст. 74 ЦПК України.
Слід зазначити, що друкований орган, у якому розміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом 2 ч. 3 ст. 191 ЦПК, тобто, - учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день.
Однією із форм судових викликів є судові повістки зміст, яких закріплено в ч. 1 ст. 75 ЦПК України і містить:
- 1) ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
- 2) найменування та адресу суду, а також зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
- 3) назву справи, за якою робиться виклик;
- 4) зазначення, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
- 5) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику зазначаються причини такого виклику;
- 6) у разі необхідності зазначаються прохання щодо надання всіх раніше неподаних доказів;
- 7) зазначення обов'язку особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити ЇЇ адресату;
- 8) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки (ч. 1 с. 75 ЦПК).
Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які документи: надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на підтвердження своєї пропозиції.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
В ч.2 статті 76 ЦПК України зазначається, що розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Якщо ж особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Необхідно відмітити, що в ч. 5 ст. 76 ЦПК України зазначається, що вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Але, якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.
Згідно з ЦПК України, особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а в разі відсутності таких - у порядку, передбаченому статтею 419 ЦПК України.
Однак, уразі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. В той же час якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, ЦПК України.
З урахуванням цього можна констатувати, що судові повістки є спеціалізованими процесуальними документами, які стосуються організації судочинства і характеризуються наявністю спеціальної інформації, яку суд як організатор судового процесу зобов'язаний довести до відома сторін, третіх осіб їх представників, свідків тощо. Разом з тим, це є розпорядженням суду, яке підлягає обов'язковому виконанню і не підлягає оскарженню.
Таким чином, судові повістки наділені імперативністю і не наділяються властивостями, які дають підставу - для їх обговорення чи полеміки щодо їх виконання чи не виконання або оскарження. При цьому, судові повістки є індивідуалізованими документами, бо вони пов'язуються з викликами лише конкретної особи і не можуть вважатися адресованими необмеженому колу осіб. Отже, вони стосуються лише тієї особи, якій вони адресовані визначаючи при цьому її процесуальний статус. Разом з тим, судові повістки мають властивість не лише процесуальних документів чи носіїв спеціальної інформації, але є і звітно-грошовими документами. Так, свідки отримавши судові повістки, в обов'язковому порядку, повинні з'явитися в судове засідання, а після його закінчення, отримавши відмітку в суді про час перебування в судовому засіданні, надати судову повістку роботодавцю як документ, який засвідчує - з однієї сторони, що особа в робочий час не скоїла прогулу, а з іншої - наявність судової повістки є підставою для оплати їй середнього заробітку.
Як уже зазначалося вище, судова повістка є і процесуальним документом, бо саме вона зазначає процесуальні питання, які доводяться до відома сторін, третіх осіб, їх представників, свідків і стосуються місця, дати та часу розгляду цивільних справ.
Судова практика засвідчує, що судова повістка являє собою письмовий доказ, який є ключовим в даному випадку для розгляду справи по суті, чи підстав щодо відкладення справи, чи ухвалення заочного рішення. Крім того, вона відіграє роль супровідного документа, бо відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається разом із копіями відповідних документів, які є додатками до позовної заяви, а також сама позовна заява разом з ухвалою про відкриття провадження у справі, поштою рекомендованим листом із повідомленням.
Разом з тим, така форма судових викликів має і негативні сторони. До таких сторін можна віднести відсутність оперативності викликів, неможливості оперативного внесення до них уточнень, можливості пропажі судових повісток в ході їх пересилки, тощо.
Крім того судові повістки характеризуються позитивними моментами до яких можливо віднести те, що вони сприяють збереженню процесуальної інформації як першооснови впродовж певного часу у незмінному вигляді. За допомогою судових повісток особи, які викликаються до суду заздалегідь, (не пізніше ніж за три дні до судового засідання ч. 4 ст. 74 ЦПК України) мають можливість не лише підготуватися до участі в судовому розгляді справи, але і вирішити всі організаційні питання, які пов'язані із вчасною явкою до суду. Урегулюванням питань трудових відносин, можливостей приїзду до суду, уточнення місця знаходження суду на місцевості тощо.
З урахуванням даних обставин ми можемо зазначити, що судові повістки характеризуються як:
- а) процесуальні документи, які наділені імперативністю;
- б) вони є носіями спеціальної інформації;
- в) вони є письмовими доказами;
- г) вони є звітно-грошовими документами;
- д) вони є супровідними документами.
Так склалося, що сьогодні вся відповідальність за вчасне направлення та отримання судових викликів і повідомлень всіма суб'єктами цивільного процесу лежить безпосередньо на судді. Саме суддя, як організатор судового процесу, зобов'язаний вчасно направити кожній особі виклик до суду. Якщо сторони, треті особи, їх представники, свідки-як з однієї сторони, так і з іншої не з'явилися до суду, то вважається, що в цьому є вина суду.
Іншою формою судових викликів є виклики сторін за допомогою телеграм. Такі форми судових викликів можуть бути задокументованими, бо їх копії можливо засвідчити штемпелем телеграфу. Така форма судових викликів є оперативною, але дорогою формою судових викликів є і виклик до суду через оголошення в засобах масової інформації. Така форма виклику учасників цивільного процесу вже мала місце в історії цивільного судочинства зокрема в ЦПК 1929 року. Разом з тим в ЦПК 1963 року такої форми викликів вже не було. Однак, при прийнятті нового ЦПК в 2004 році, таку форму судових знову ввели до процесуального кодексу. Така форма судових викликів з урахуванням міграційних процесів населення України на сьогодні є абсолютно доречною. Суть такої форми викликів полягає в тому, що при відсутності відомостей про місце перебування особи і неможливості повідомлення її шляхом вручення їй судових повісток чи повідомити про час і місце розгляду справи телефоном, суд публікує оголошення в пресі про виклик відповідача в судове засідання і після опублікування такого оголошення відповідач вважається таким, що повідомлений про час і місце розгляду справи (ч. 9 ст. 74 ЦПК України). Однак, така форма виклику є швидкоплинною, що є негативом для інституту судових викликів. Іншим негативним явищем для такої форми судових викликів є те, що друкований орган у якому повинні розміщатися оголошення про виклик відповідача в судове засідання визначається Кабінетом Міністрів України на кожен послідуючий рік, але не пізніше 1 грудня поточного року (ч. 10 ст. 74 ЦПК України) Хоча це і робиться відповідно до закону, але така процедура є занадто ускладненою. Доречно було б визначитись із ЗМІ на постійній основі, оскільки при зміні друкованого засобу чи не вчасній оплаті таких судових оголошень судовими адміністраціями, що сьогодні має місце, це може потягти за собою негативні наслідки для особи, бо в таких випадках особа не може належним чином захистити свої права, свободи чи інтереси в суді.
Іншою формою судових викликів і повідомлень може бути передача інформації особі про час і місце розгляду справи по електронній пошті. Така форма судових викликів та повідомлень для цивільного судочинства є новою. Така форма судових викликів характеризується оперативністю щодо донесення інформації до особи, яка викликається в судове засідання. Хоча і в електронному вигляді, але суд отримує підтверджується про надходження виклику або повідомлення на електронну пошту викликаємої особи. При цьому сам текст виклику чи повідомлення може бути роздрукованим і підшитим до справи. Однією із особливостей такої форми судових викликів та повідомлень є наявність точної електронної адреси, бо її неточність не дає можливості особі отримати судовий виклик або повідомлення і як наслідок може потягти за собою негативні наслідки щодо вчасного розгляду цивільної справи.
Слід зазначити, що самою древньою формою судових викликів є повідомлення сторін про час і місце розгляду судової справи кур'єром. Така форма судових викликів існує і сьогодні, І хоча вона не є основною формою на якій ґрунтується інститут судових викликів та повідомлень. Ця форма судових викликів закріплена в ч.5 ст. 74 ЦПК України.
Така форма викликів, як повідомлення сторін про час і місце розгляду судової справи кур'єром, характеризується її гарантованістю, бо передбачає безпосереднє вручення судової повістки стороні чи заявнику з отриманням розписки про отримання судового виклику. В разі відмови від отримання повістки стороною кур'єром відразу робиться про це відмітка в розписці, а сам факт і обставини, як в письмовій, так і в усній формі повідомляються суду. Така форма виклику є оперативною і не пов'язується із впливом на неї сторонніх факторів чи обставин.
Останнім технічним словом щодо доставки інформації в тому числі і судових викликів є технологія голосових сайтів. Така форма викликів полягає в тому, що голос з мобільного чи стаціонарного телефону через систему Інтернет подається на комп'ютер користувача де інформація відтворюється і приймається не лише письмово, а й відтворюється в голосовому діапазоні. У такому разі, інформація щодо судових викликів може фіксуватися з зазначенням часу і дати відправлення та отримання судового виклику чи повідомлення.
Існування такої великої кількості форм і методів є досить суттєвим кроком для підтримки та розвитку інституту судових викликів та повідомлень, щодо судових викликів і повідомлень.