Форма і зміст заяви про видачу судового наказу

Відповідно до 97 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до сулу першої інстанції за загальними правилами підсудності встановленими ЦПК України. Така заява має письмову форму. Вона підписується заявником або його представником і подається до суду з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників. Кожна заява повинна бути оплачена судовим збором розмір якого встановлюється Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року. Разом з тим ст. 99 ЦПК України зазначає, що за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження.

Якщо, в прийнятті заяви про видачу судового наказу було відмовлено або судовий наказ було скасовано, внесена сума судового збору стягувача не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Слід зазначити, що до заяви яка подається представником заявника, повинно бути додано документи, що підтверджують його повноваження, а також до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

У заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено:

• 1) найменування суду, в якій подається заява;
• 2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
• 3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
• 4) перелік документів, що подаються до заяви п. 2 ст. 98 ЦПК України

Після отримання заяви про видачу судового наказу суд може винести одне із таких рішень:

- повернути заяву про видачу судового наказу.

Суддя може повернути заяву про видачу судового наказу, якщо:

• 1) заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу;
• 2) до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу;
• 3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-4 частини третьої статті 121 ЦПК України, а саме якщо заяву подано недієздатною особою; заяву подано від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
• - справа не підсудна цьому суду.

Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановлює ухвалу.

Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо вимога, що міститься у заяві, не належить до таких, за якими може бути видано судовий наказ. Підставою для відмови у прийнятті заяви є також наявність спору про право, який випливає із заяви та документів, поданих до суду. Крім того суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі наявності судового рішення чи ухвали, що набрало законної сили про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову; у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим; після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.

Якщо ж в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. В той же час якщо заявлені вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Слід зазначити, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника і з цих підстав постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Інформація на запит суду про місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника має бути надана останньому протягом трьох днів з моменту отримання запиту відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи.

У разі якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувану заяву про видачу судового наказу роз'яснюючи останньому порядок звернення до відповідного суду

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу зазначаючи дані підстави в ухвалі суду.

Питання про відкриття наказного провадження або відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу судця вирішує не пізніше наступного дня з дня надходження заяви до суду, закінчення строку, встановленого для усунення недоліків заяви про видачу судового наказу та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника. Про відкриття наказного провадження суддя постановляє ухвалу.

Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.