Підготовка та призначення справи до розгляду апеляційним судом. Межі такого розгляду

Перелік дій з підготовки розгляду справи апеляційним судом наведений у ч. 1 ст. 301 ЦПК, за якою суддя-доповідач протягом десяти днів з дня отримання справи;

• 1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;
• 2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;
• 3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;
• 4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;
• 5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
• 6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;
• 7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;
• 8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Проте перелік підготовчих дій, визначених зазначеною статтею, не є вичерпним. Залежно від обставин справи, доводів апеляційної скарги можуть бути вчинені й інші дії, направлені на забезпечення апеляційного розгляду.

При призначенні справи до розгляду колегія суддів у разі необхідності може вирішити питання про проведення додаткових підготовчих дій (ч. 1 ст. 302 ЦПК).

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про призначення справи до розгляду у розумний строк, але не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду.

Щодо меж судового розгляду, то відповідно до статті 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Дослідження доказів апеляційним судом здійснюється з деякими особливостями. За змістом ч. 2 ст. 303 ЦПК апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Якщо особа не мала можливості подати до суду першої інстанції нові докази з поважних причин, або у дослідженні яких судом було неправомірно відмовлено, чи які досліджувалися з порушенням встановленого порядку - на підставі цих доказів апеляційний суд може встановлювати нові обставини, що мають значення для справи.

Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав.

Виключенням із загального правила про межі судового розгляду є те, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.

Не вважається виходом апеляційного суду за межі апеляційної скарги скасування окремої ухвали суду першої інстанції без окремої скарги на таку ухвалу в разі скасування судового рішення, оскільки окрема ухвала взаємопов'язана з предметом позову.