Форма і зміст касаційної скарги та порядок її подання

Право на касаційне оскарження зацікавленою особою реалізується шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга подається до суду у письмовій формі і повинна містити:

• 1) найменування суду до якого подається скарга;
• 2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місце знаходження;
• 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місце знаходження;
• 4) рішення (ухвала), що оскаржується;
• 5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;
• 6) клопотання особи, яка подає скаргу;
• 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, незалежно від того чи у матеріалах справи уже є довіреність видана представникові. Це положення зумовлене тим, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, а справа в цей час знаходиться у місцевому або апеляційному суді.

Необхідно підкреслити, що різні пункти касаційної скарги виконують неоднакові процесуальні функції. Так п. 1-4 є формально інформаційним, оскільки викладена у ньому інформація дає можливість встановити дотримання порядку оскарження інші, надати суду можливість повідомити про час і місце розгляду касаційної скарги і т. інше.

Важливим з точки зору процесуальної діяльності, щодо касаційного перегляду є п. 5 та п. 6, які окреслюють предмет перевірки судом касаційної інстанції (предмет скарження). Як уже зазначалося, предметом оскарження є процесуальна діяльність судів першої та апеляційної інстанцій якою порушуються норми процесуального права та неправильно застосовуються норми матеріального права.

В касаційній скарзі доцільно зазначати такі порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Не слід зазначати в касаційній скарзі незначні порушення або посилатися на них як на підставу скасування рішень судів, по скільки вони не могли вплинути і не вплинули на вирішення спору по суті. Незначними порушеннями слід вважати такі порушення, які не могли і не вплинули наприклад на з'ясування і висновок судом про обставини та матеріально - правову кваліфікацію.

Норми матеріального права вважаються неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Невірним є положення про те, що предметом оскарження може бути порушення судом норм матеріального права. Суд, як суб'єкт цивільно-процесуального правовідношення не є суб'єктом спірного матеріального правовідношення, а тому не може порушити норму матеріального права чи умови договору. Як суб'єкт владних повноважень може їх тільки застосовувати.

Касаційну скаргу треба оплатити судовим збором: 70% ставки що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки обчисленої виходячи з оскаржуваної суми (Закон України "Про судовий збір" п. 1 ч. 2 ст. 4).

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється в порядку, встановленому ч. II та III ст. 11-1 ЦПК України. Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ст. 323 ЦПК України, Закон України "Про судоустрій і статус суддів").