Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні

Проблема визнання та виконання рішень іноземних судів, постанов та рішень іноземних недержавних установ, до яких належать арбітражні та третейські суди, існує давно, але вона розглядалась переважно науковцями лише крізь призму виконання міжнародних угод. Тому це питання в світлі охорони та захисту прав громадян і юридичних осіб стає дедалі актуальнішим, що зумовлюється розвитком міжнародних економічних відносин. Історичні та економічні передумови розвитку цього інституту міжнародного права розглядалися багатьма дослідниками, серед яких окремо слід виділити праці А. І. Муранова. Останні публікації, присвячені названій темі, свідчать, що вчені продовжують дослідження у цьому напрямку, але їх увага зосереджена здебільшого на виконанні рішень лише арбітражних (третейських) судів.

Однозначної доктрини щодо визнання та виконання рішень іноземних судів ні в Україні, ні в інших країнах ще не створено. Більшість російських та українських процесуалістів, відповідно до сучасної юридичної практики та законодавства РФ та України, вважають інститут визнання та виконання рішень іноземних судів належним до цивільного процесу з іноземним елементом. Хоча ця концепція базується на рівності в умовах визнання і виконання як арбітражних рішень українських судів, так і іноземних, але необхідно брати до уваги положення про те, що перегляд таких рішень здійснюється у межах цивільного процесу. Таким чином нівелюються міжнародні аспекти іноземних рішень, а самі рішення іноземних судів позбавляються особливого статусу, оскільки в такому випадку судам загальної юрисдикції України складно враховувати принцип взаємності та інші особливості визнання іноземних рішень, що необґрунтовано спрощуватиме їх розгляд.

Дія судового рішення, винесеного судом держави, обмежена межами території цієї держави. Допустимість визнання та виконання іноземного судового рішення визначається законодавством конкретної країни та міжнародними угодами, в яких вона бере участь. Визнання рішення іноземного суду означає, що воно є підтвердженням цивільних та інших прав та обов'язків на такому самому рівні, що й рішення вітчизняного суду. Одним із проявів державного суверенітету є неприпустимість іноземного втручання в юрисдикційну діяльність. Судові рішення не діють за межами держави, у якій вони були ухвалені. Рішення іноземних судів можуть діяти в іншій державі, якщо остання їх визнала. Обов'язку визнавати іноземні судові рішення в силу загальних норм міжнародного права не існує. Однак численні міжнародні договори передбачають взаємне визнання судових рішень. Засноване на іноземному судовому рішенні право може вважатися існуючим тільки після того, як буде дозволене приведення цього рішення до виконання. До цього моменту іноземне рішення не наділяє будь-яким безперечним правом або будь-яким обов'язком ні особу, на користь якої відбулося рішення, ні особу, проти якої воно ухвалено.

Жодна держава не допускає примусового виконання іноземних судових рішень шляхом їхнього безпосереднього виконання без використання якого-небудь авторитетного акту тієї держави, на території якої виконання рішення повинне бути здійснене. Причина полягає в тому, що питання про можливість визнання судового рішення пов'язане з дослідженням багатьох складних правових питань, і було б неправильним змушувати роботи таке дослідження виконавчі органи.

Юридична сила рішення суду певної держави обмежена територією цієї держави. Проте за умов, передбачених:

• 1) ЦПК України;
• 2) міжнародними договорами України;
• 3) Законами України: - "Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів" від 29.11.2001 року; - "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року; - "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005 року; - Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання та виконання рішенні" іноземних судів й арбітражів і про скасування рішень, винесених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України" рішення іноземних судів можуть визнаватися та виконуватися на території нашої держави.

Переваги визнання рішення іноземного суду за цивільним спором полягають у такому:

• 1) визнання іноземного судового рішення заощаджує обом сторонам час і гроші, необхідні для іншого судового розгляду всередині країни, якщо тут виникає спір з питання, вирішеного іноземним судом;
• 2) скорочення навантаження судів. Судді, зазвичай, легше встановити умови визнання, ніж заново розглядати весь правовий спір про його фактичне і правове розуміння;
• 3) запобігання ухваленню таких, що суперечать одне одному, судових рішень, адже така ситуація заподіює шкоду здійсненню правосуддя, якої неможливо уникнути, якщо в різних державах повинно бути ухвалено судове рішення щодо тих самих фактичних обставин справи;
• 4) визнання іноземного судового рішення служить безпосередньо погодженості судових рішень у світових масштабах і, тим самим, інтересам порядку. Воно запобігає утворенню вільних від виконання судових рішень зон, здатних виникнути, якщо держава не визнає іноземні судові рішення і одночасно не дає повноважень на розгляд спору на її території.

На території України визнаються та виконуються рішення іноземних судів, зокрема, рішення іноземних судів за цивільними, трудовими, сімейними справами, вироки іноземних судів за кримінальними справами у частині, що стосується конфіскації майна та відшкодування шкоди потерпілому, а також рішення іноземних арбітражів та акти інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних, трудових, сімейних справ, які набутили законної сили та підлягають визнанню та виконанню на території України відповідно до міжнародних договорів України ст. 1 Закону "Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів".

Проблема виконання та визнання іноземних судових рішень є значущою для будь-якої держави. Світова практика знає лише два правових механізми вирішення цієї проблеми: екзекватура і реєстрація.

По-перше, контроль за іноземним судовим рішенням з боку суду держави, у якій його варто виконувати. Під такого роду судовим контролем розуміється визнання за іноземним судовим рішенням юридичної чинності (так звана видача екзекватури). Можливість видачі екзекватури регламентується міжнародними договорами, а порядок її видачі визначається в національному законодавстві держави, на території якої іноземне судове рішення буде виконуватися.

По-друге, рішення іноземного суду без надання йому юридичної сили країною, де воно повинно виконуватися, виконується органами виконавчого провадження в тому самому порядку, що і рішення власних судів - реєстрація. Такий порядок встановлюється деякими регіональними міжнародними договорами. Найбільшого поширення спрощений механізм виконання іноземних рішень набув на території держав Європейського співтовариства.

Визнання рішення іноземного суду - це поширення законної чинності рішення іноземного суду на територію України. Виконання рішення іноземного суду - це застосування способів примусового виконання рішення іноземного суду в Україні в порядку, передбаченому законом.

На сьогодні ЦПК розглядає два варіанти визнання в Україні рішень іноземних судів:

• 1) визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню;
• 2) визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.