Прийняття касаційної скарги до розгляду, підготовка до розгляду справи та розгляд касаційної скарги судом касаційної інстанції

Процедура прийняття касаційної скарги до розгляду в порядку касаційного провадження розпочинається її реєстрацією в канцелярії суду касаційної інстанції. Так, касаційна скарга подається особисто суб'єктом оскарження або його представником чи надсилається поштою безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається у порядку черговості судді-доповідачу, який у 3-денний строк вирішує питання про прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також, за наявності клопотання, — питання про зупинення виконання вирішення (ухвали) (ч. 1 ст. 328 ЦПК).

У разі неоформлення скарги належним чином до неї застосовуються правові наслідки, передбачені ст. 121 ЦПК: суддя постановляє ухвалу про залишення скарги без руху, про що повідомляє особу, яка подала скаргу, і надає строк для виправлення недоліків. У разі виправлення скарги у зазначений строк вона вважається поданою у день первісного подання до суду, інакше скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу. Усунення зазначених у постановленій суддею-доповідачем ухвалі недоліків у встановлені ним строки є тим юридичним фактом, що тягне необхідність прийняття касаційної скарги до розгляду судом касаційної інстанції. У цьому разі скарга вважається такою, що подана в день її первісного подання. Інакше касаційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику (частини 1, 2 ст. 121, ч. 2 ст. 327 ЦПК).

Суддя-доповідач також повертає касаційну скаргу в разі, коли її подано після закінчення строку на касаційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку (ч. 2 ст. 328 ЦПК). Крім того, касаційна скарга може бути повернута у випадках, передбачених у ч. З ст. 121 ЦПК.

Суддя-доповідач також наділений повноваженням відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

• 1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства;
• 2) справа не переглядалася в апеляційному порядку;
• 3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме рішення чи ухвалу;
• 4) є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу;
• 5) касаційна скарга є необґрунтованою, і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Проте неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обґрунтованості касаційної скарги.

Одержавши справу, суддя-доповідач здійснює її підготовку до касаційного розгляду, для чого протягом 3 днів готує доповідь, в якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі. Про наслідки проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення касаційним судом, суддя-доповідач інформує колегію суддів на попередньому розгляді справи, який має бути здійснено протягом 5 днів після складання доповіді суддею-доповідачем.

Отже, питання про поновлення строку на касаційне оскарження і прийняття касаційної скарги до розгляду або повернення касаційної скарги вирішується суддею-доповідачем. Відповідно до ч. 2 ст. 73 ЦПК про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі, проте їх присутність не є обов'язковою. За результатами розгляду зазначеного питання постановляється відповідна ухвала, що набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Отримавши оформлену скаргу (ст. 328 ЦПК), суд повинен у 3-денний строк з дня постановлення ухвали про прийняття скарги надіслати її копії і копії доданих матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановити їм строк для подання заперечення на скаргу. Такі особи мають право у встановлений строк подати заперечення на касаційну скаргу, яке оформлюється у письмовій формі і за змістом має відповідати правилам, передбаченим ст. 326 ЦПК.

Протягом 3 днів з дня одержання копії касаційної скарги особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. Таке право мають також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки. На приєднання до касаційної скарги подається письмова заява, звільнена від сплати судового збору. Особа, яка виявила бажання взяти участь у розгляді скарги касаційним судом, має про це зазначити у заяві про приєднання (ст. 329 ЦПК). Правовими умовами приєднання до вже поданої касаційної скарги є: 1) тотожність правового обґрунтування незаконності та необґрунтованості рішення суду першої або апеляційної інстанцій в касаційній скарзі та заяві про приєднання до касаційної скарги (посилання на аналогічні правові норми як матеріального, так і процесуального права); 2) тотожність правових вимог до суду касаційної інстанції як в касаційній скарзі, так і в заяві про приєднання до касаційної скарги.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити, відкликати чи відмовитися від неї. Доповнення чи зміна скарги можливі протягом строку, встановленого на касаційне оскарження. Відкликання скарги можливе до початку розгляду справи, а відмова — до закінчення касаційного провадження.

Заява про відкликання касаційної скарги вирішується суддею, який готує справу до розгляду і вирішує питання про прийняття скарги до касаційного розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про повернення скарги.

Заява про прийняття відмови від касаційної скарги вирішується судом касаційної інстанції, який розглядає справу, у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від скарги суд постановляє про це ухвалу, якою одночасно закриває касаційне провадження у справі. Закриття з цих підстав касаційного провадження позбавляє права на повторне оскарження судових рішень особу, відмова якої від касаційної скарги була прийнята судом (ст. 330 ЦПК).

Дія принципу диспозитивності у цій стадії цивільного процесу дістає вияв також у праві позивача на відмову від позову, а сторін — у праві на укладення між собою мирової угоди, і ці права не залежать від того, за касаційною скаргою кого з осіб — суб'єктів права касаційного оскарження (ст. 334 ЦПК) було відкрито касаційне провадження.

Касаційна скарга на рішення, передбачені п. І ч. 1 ст. 324 ЦП К (рішення суду після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду), має бути розглянута протягом одного місяця, а на ухвали, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК (ухвали суду першої інстанції, зазначені у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16. 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29 ч. 1 ст. 293 ЦПК, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі), — протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі (ст. 330-1 ЦПК).

За наявності підстав для обов'язкового скасування судового рішення, встановлених ст.ст. 338—341 ЦПК, суд при попередньому розгляді справи скасовує судове рішення. Якщо немає підстав для скасування судового рішення, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін. У разі відсутності підстав для скасування судового рішення та для відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін, суд касаційної інстанції призначає справу до розгляду у касаційному порядку. Справа у будь-якому разі призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя зі складу суду, що розглядає це питання, дійшов висновку про необхідність такого розгляду. Ухвалення суду про призначення справи до судового розгляду підписується всім складом суду (ст. 332 ЦПК).

Встановивши дотримання скаржником усіх передбачених у законі вимог, суддя-доповідач приймає рішення про відкриття касаційного провадження, що супроводжується такими його діями: 1) постановленням ухвали про відкриття касаційного провадження; 2) витребуванням справи із суду першої інстанції; 3) надісланням копій касаційної скарги і доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, із встановленням строку, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу; 4) за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, — вирішенням питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду (ч. 1 ст. 328 ЦПК).

Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а сама скарга залишається у суді касаційної інстанції (частини 3—5 ст. 328 ЦПК).

Таким чином, цивільне процесуальне законодавство передбачає процедуру підготовки розгляду справи до касаційного розгляду, яка складається з послідовних дій судді-доповідача щодо: 1) підготовки доповіді, у якій викладаються обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції; 2) встановлення складу осіб, які беруть участь у справі. Усі дії щодо забезпечення підготовки розгляду справи судом касаційної інстанції суддя-доповідач має вчинити одноособово протягом З днів із моменту отримання справи.

Після закінчення підготовки розгляду справи проводиться попередній розгляд справи судом касаційної інстанції, метою якого є вирішення питання щодо можливості закінчення касаційного провадження уже під час попереднього судового засідання або, якщо це є неможливим, призначення справи до судового розгляду у касаційному порядку.

Попередній розгляд справи має бути проведено протягом 5 днів після складання доповіді суддею-доповідачем. Він проводиться колегією у складі 3 суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

За результатами попереднього розгляду зазначена колегія суддів правомочна ухвалити одне з таких рішень:

• 1) відхилити касаційну скаргу і залишити без змін судове рішення суду першої або апеляційної інстанцій, якщо відсутні підстави для його скасування;
• 2) скасувати судове рішення суду першої або апеляційної інстанцій за наявності підстав, які тягнуть обов'язкове його скасування;
• 3) призначити справу до судового розгляду в порядку касаційного провадження за наявності однієї із таких умов: а) відсутні підстави для відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін або його скасування; б) хоча б один суддя із складу колегії суддів дійшов висновку про необхідність призначення справи до судового розгляду.

У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі 5 суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності ці особи можуть бути викликані для надання пояснень у справі (ч. 1 ст. 333 ЦПК).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції:

• 1) перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права;
• 2) не може встановлювати та (або) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи були відкинуті ним;
• 3) не має права вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Проте суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо піл час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

У разі встановлення, що судові рішення ухвалені на підставі порушень закону, на які немає посилань у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції застосовує належний закон.

Перевірка законності судових рішень здійснюється судом касаційної інстанції лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд також має звернути увагу на фактичні обставини справи, обґрунтованість рішення, однак лише з огляду на його законність, зокрема, перевірити додержання ним норм, що регулюють доказування, які стали основою встановлення фактичних обставин справи. Так, порушення ст. 62 Конституції про недопущення використання доказів, одержаних незаконним шляхом, характеризує незаконність рішення, якщо на підставі таких доказів були встановлені фактичні обставини справи.

Процесуальний порядок розгляду справи касаційним судом врегульований ст. 333 ЦПК. Справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, за винятками і доповненнями, зазначеними у главі 2 розділу V ЦПК. Розгляд справи відбувається у судовому засіданні, яке провадиться у приміщенні суду касаційної інстанції з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їх права і обов'язки, і які подали касаційну скаргу на рішення, ухвалу суду, що розглядаються у касаційному порядку (ст. 324 ЦПК).

Розгляд справи полягає у послідовно вчинюваних процесуальних діях суду і осіб, які беруть участь у справі. У призначений час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою, поданням та на рішення якого суду розглядається. Потім суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.

Після цього з'ясовує, хто з осіб, які брали участь у справі, з'явився, перевіряє їх особи, а також повноваження представників, потім оголошує склад суду, а також прізвище перекладача і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи та інші процесуальні права і обов'язки. Якщо на судове засідання для надання пояснень викликані особи, які беруть участь у справі, то першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. У разі оскарження рішення обома сторонами першим дає пояснення позивач. У ч. 5 ст. 333 ЦПК законодавець наголошує, що у своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи. Суд може обмежити тривалість пояснень шляхом встановлення рівного проміжку часу для всіх осіб, які беруть участь у справі, оголосивши про це на початку судового засідання.

Неявка сторони, інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Після пояснення таких осіб суд касаційної інстанції у нарадчій кімнаті ухвалює рішення. Лід час розгляду справи у касаційному порядку може бути оголошена перерва, після закінчення якої розгляд справи продовжується або відкладається.

Суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постановляє ухвалу відповідно до правил, встановлених у ст. 19 та гл. 7 розділу III ЦПК за винятками і доповненнями, зазначеними у ст.ст. 344-346 ЦПК.

Жоден із суддів не вправі утримуватися від висловлення думки з питань, які обговорюються у нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції, та щодо правильності судового рішення, що оскаржене. При цьому вони не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.

Рішення та ухвали суду касаційної інстанції оформлюються суддею-доповідачем і підписуються всім складом суду, який розглядав справу (ст. 343 ЦПК). Про ухвалене рішення (постановлену ухвалу) суд касаційної інстанції у судовому засіданні оголошує особам, які беруть участь у справі.

Рішення та ухвали суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення. Одночасно із цим скасовані рішення або ухвали суду першої чи апеляційної інстанцій втрачають законну силу. Після проголошення рішення суд касаційної інстанції, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, зазначених у ст. 348 ЦПК.

Відповідно до ст. 352 ЦПК після закінчення касаційного провадження справа протягом 10 днів повертається до суду, який її розглядав. Там справа зберігається відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.