Поняття, значення та види процесуальних строків

Своєчасний захист прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, є одним з найважливіших факторів, що визначає ефективність здійснення правосуддя. Згідно із ст. 1 ЦПК до низки завдань цивільного судочинства відноситься своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ. Для реалізації цих завдань у цивільному процесуальному законодавстві існує інститут процесуальних строків. Цивільні процесуальні строки мають бути гарантом реального і оперативного судового захисту прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб та інтересів держави.

Цивільний процесуальний строк можна визначити як проміжок часу, протягом якого має бути розглянута та вирішена цивільна справа або здійснена окрема процесуальна дія.

Згідно із ст. 67 ЦПК цивільні процесуальні строки можна поділити на:

• - встановлені законом;
• - встановлені судом.

Процесуальні строки, встановлені законом, за чіткістю визначення можуть бути абсолютно визначеними (наприклад, суд у триденний строк після відкриття провадження видає судовий наказ (ст. 102 ЦПК) і відносно визначеними (наприклад, суди повинні розглядати цивільні справи протягом розумного строку, що обумовлюється: складністю справи; поведінкою заявника; процесуальними діями суду; але у будь-якому разі не більше строку, визначеного ч. 1 ст. 157 ЦПК).

Процесуальні строки, встановлені судом, можуть бути визначені колегіальним складом суду (наприклад, апеляційний суд встановлює строк, протягом якого особи, які беруть участь у справі, можуть подати заперечення на апеляційну скаргу (ст. 298 ЦПК) або суддею одноособово (наприклад, у випадку недодержання позивачем вимог щодо змісту позовної заяви суддя надає йому строк для усунення недоліків (ч. 1 ст. 121 ЦПК).

Також цивільні процесуальні строки поділяються на: встановлені для здійснення судом окремих процесуальних дій (наприклад, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви, в якій відповідачем вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи (ч. З ст. 122 ЦПК); та встановлені для осіб, які беруть участь у справі (наприклад, у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом трьох днів з дня постановления ухвали про забезпечення доказів (ч. 4 ст. 133 ЦПК).

За тривалістю цивільні процесуальні строки поділяються на:

• - одноденний строк (суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 127 ЦПК);
• - дводенний строк (заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання (ч. 2 ст. 153 ЦПК);
• - триденний строк (особи, які беруть участь у справі, мають право протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання (ч. 1 ст. 199 ЦПК);
• - п'ятиденний строк (у виняткових випадках складання повного рішення суду може бути відкладено на строк не більше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи (ч. З ст. 209 ЦПК);
• - семиденний строк (справа в апеляційному суді має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше семи днів після закінчення дій з підготовки справи до розгляду (ч. 2 ст. 302 ЦПК);
• - десятиденний строк (заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів (ч. З ст. 221 ЦПК);
• - п'ятнадцятиденний строк (суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду ВСУ (ч. 2 ст. 360і ЦПК);
• - двадцятиденний строк (касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду (ч. 1 ст. 325 ЦПК);
• - місячний строк (заява про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами подається протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що є підставою для перегляду (ч. 1 ст. 362 ЦПК);
• - двомісячний строк (суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 157 ЦПК);
• - трирічний строк (рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили (ч. 1 ст. 391 ЦПК).

Наслідком пропущення процесуальних строків є те, що особа втрачає право на вчинення процесуальної дії і всі документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, котра їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.