Порядок обчислення строків, їх зупинення, поновлення та продовження

Правила обчислення процесуальних строків встановлюються ст. 68 ЦПК, відповідно до якої цивільні процесуальні строки, встановлені як законом, так і судом, обчислюються роками, місяцями і днями. Також вони можуть визначатися вказівкою на подію, яка неминуче має настати. Зокрема, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більш як до ухвалення судового рішення у справі (ч. 1 ст. 82 ЦПК).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Процесуальний строк спливає безперервно, включаючи вихідні та святкові дні.

Щодо закінчення процесуальних строків, то згідно із ст. 70 ЦПК строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку; строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Але, якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, який відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Наприклад, якщо початком строку є 31 березня, то місячний строк закінчується ЗО квітня.

У випадку, коли закінчення процесуального строку припадає на неробочий день, останнім днем строку вважається перший після нього робочий день. Неробочими днями є вихідні та святкові дні, зазначені у статтях 67,73 КЗпП, а також дні, визначені неробочими розпорядженнями КМУ. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (ст. 70 ЦПК).

За загальним правилом, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, процесуальний строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Якщо до закінчення строку заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку, то строк не вважається пропущеним. Доказом того, що процесуальні документи були здані на пошту своєчасно, може бути календарний штемпель на поштовому відправленні або інші засоби фіксування часу прийняття чи відправлення документів.

Перебіг процесуальних строків зупиняється у зв'язку із зупиненням провадження у справі (статті 201,202 ЦПК). Зупинення цих строків починається з моменту настання події, внаслідок якої суд зупинив провадження. Строки, на які зупиняється провадження у справі, і, відповідно, перебіг процесуальних строків, встановлюються ст. 203 ЦПК. Після усунення обставин, що спричинили зупинення процесуальних строків, суд ухвалою відновлює провадження у справі. З дня відновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується (ч. 1 ст. 204 ЦПК).

У випадку пропущення процесуальних строків для осіб, які беруть участь у справі, настають певні негативні наслідки. За загальним правилом, особи втрачають право на вчинення процесуальних дій в разі пропуску процесуальних строків, встановлених законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Однак із закінченням процесуального строку не втрачається обов'язок певних осіб з виконання конкретних процесуальних дій. Так, у випадку невиконання в установлений строк ухвали про витребування доказів винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, але це не звільняє їх від обов'язку подати суду докази (ст. 137 ЦПК).

Законом передбачена можливість поновлення чи продовження цивільного процесуального строку (ст. 73 ЦПК).

Судом може бути поновлений процесуальний строк, встановлений законом. Наприклад, у випадку пропущення строку для касаційного оскарження, встановленого ст. 325 ЦПК, суд поновлює цей строк, якщо причини пропуску були визнані судом поважними.

Суд також має право продовжити встановлений ним процесуальний строк. Зокрема, може бути продовжений строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви (ч. 1 ст. 121 ЦПК).

З клопотанням до суду про поновлення або продовження процесуального строку мають право звертатися сторона або інша особа у разі пропущення ними строку. Суд постановляє ухвалу, якою може поновити або продовжити строк, встановлений законом або судом, якщо дійде висновку, що процесуальний строк пропущений з поважних причин.

Вирішення зазначеного питання віднесено виключно до компетенції того суду, в якому належало вчинити процесуальну дію або до якого треба було подати документ чи доказ. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про місце і час розгляду цього питання, однак їх присутність не є обов'язковою. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання (ст. 73 ЦПК). (Див. рис. 6)