Передумови права на звернення до суду і порядок його здійснення
Для порушення позовного провадження необхідно, щоб була подана позовна заява і вона була прийнята судом. Для порушення справ окремого або наказного провадження подається заява, які повинні бути прийняті судом. Безпідставна відмова в прийнятті заяви є відмовою здійснення правосуддя. Рішення щодо відмови в прийнятті позовної заяви, заяви окремого провадження чи заяви про видачу судового наказу може бути оскаржене в апеляційному порядку (ст. 293 ЦПК).
Зміст і форма позовної заяви повинні відповідати вимогам ст. 121 ЦПК України. У позовній заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог, 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкість і ефективність розгляду справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову неюридичними фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.
Особливу увагу при формуванні позовної заяви слід звернути на п. З ст. 119 ЦПК України - зміст позовних вимог. Змістом позову є, в першу чергу, визначення способу судового захисту. Нагадаємо, що ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено 10 способів судового захисту:
- 1) визнання права;
- 2) визнання право чину недійсним;
- 3) припинення дії, яка порушує право;
- 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
- 5) примусове виконання обов'язку в натурі;
- 6) зміна правовідношення;
- 7) припинення правовідношення;
- 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
- 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
- 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право чи інтерес і іншим способом, встановленим договором або законом, але це повинно бути визначено позивачем.
Позовна заява повинна бути підписаною. Розгляд анонімних позовних заяв не допускається. На заяві повинна бути вказана дата подання її до суду. Час подання свідчить про пред'явлення позову в межах строків давності і забезпечує своєчасний розгляд судової справи.
Позовна заява повинна бути подана з копіями за кількістю відповідачів, третіх осіб і оригіналом для суду. Позовна заява також повинна бути оплачена судовим збором. Суд чи суддя, з огляду на майнове становище громадян, може за своєю ухвалою відстрочити чи розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. У випадках, визначених законом позивачі (з визначених категорій справ) і визначені категорії громадян звільняються від сплати судового збору.
Позивач разом з позовною заявою зобов'язаний додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Для інших осіб, які залучаються до участі у справі, закон не вимагає надавати копії документів (ч.1ст. 120 ЦЕЙС). Обов'язок щодо подання копій документів не поширюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду (ч.2 ст. 120 ЦПК).
Повноваження на ведення справи представником, який подає заяву від імені позивача, повинні бути підтверджені документами передбаченими ст. 42 ЦПК України.
Недотримання особою, що подала позовну заяву, вимог ст. ст. 119 і 120 ЦПК України, а також несплата судового збору призводить до певних процесуальних наслідків. Суддя в цьому випадку виносить ухвалу про залишення заяви без розгляду, повідомляє про це позивача і надає йому строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення заяви без руху (ч.1ст. 121 ЦПК).
У випадку, якщо позивач відповідно до вказівки судді у встановлений строк виконає усі вимоги, зазначені в ст. ст. 119, 120 ЦПК України, і сплатить судовий збір, заява вважається поданою у день , коли її було подано до суду вперше. У противному випадку заява вважається не поданою і повертається заявнику, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу (ч. 2 ст. 121 ЦПК). Ухвала суду про повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст. 293 ЦПК).
Положення, передбачені ст. 121 ЦПК України, застосовуються не тільки до позовних заяв, але і до заяв по справах окремого або наказного провадження.
Повернення заяви особі, яка звернулася до суду, не позбавляє її права після усунення недоліків повторно звернутися до суду з тією ж заявою. Також заява повертається у випадках, коли:
- 1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
- 2) заяву подано недієздатною особою;
- 3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
- 4) справа не підсудна цьому суду;
- 5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених СК України;
- 6) подана заява без дотримання порядку, передбаченому законом.