Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання.

Негайне виконання судового рішення є виключенням з загального правила і полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно - з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Негайне виконання рішень буває обов'язкове і факультативне. Стаття 367 ЦПК України зобов'язує суд допустити негайне виконання рішення в справах:

• 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;
• 2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;
• 3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;
• 4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;
• 5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;
• 6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Негайне виконання рішень підпорядковане загальним правилам виконання судових рішень, а тому, ухвалюючи рішення щодо негайного виконання суд повинен одночасно виписати виконавчого листа та здійснити заходи щодо його виконання. Одночасно в рішенні суду може бути передбачена відстрочка та розстрочка негайного виконання.

Суд, який ухвалив рішення, може також визначити порядок і строки виконання рішення (ст. 217 ЦПК), виходячи з вимог закону і обставин справи. У своєму рішенні суд може також вирішити питання щодо відстрочки та розстрочки виконання свого рішення.

Відстрочка виконання рішення- це перенесення його виконання на певний термін.

Розстрочка- це виконання рішення частинами, розмір яких визначає суд. Питання розстрочки та відстрочки регламентовані ст. 373 ЦПК України. Вони мають місце за наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення( стихійне лихо, хвороба боржника, або членів його сім'ї, відсутність майна в натурі, тощо)